(PDF) Вісник Національного університету оборони України 2(66) 2022

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО Вісник Національного університету оборони України. Зб-к наук. праць. – К.: НУОУ, 2022. – Вип. 2 (66). – 156 с. РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ: Осьодло В. І. – доктор психологічних наук, професор; Волянюк Н. Ю. – доктор психологічних наук, професор; Данилюк І. В. – доктор психологічних наук, професор; Ложкін Г. В. – доктор психологічних наук, професор; Помиткiна Л. В. – доктор психологічних наук, професор; Приходько І. І. – доктор психологічних наук, професор; Стасюк В. В. – доктор психологічних наук, професор; Гандзілевська Г. Б. – доктор психологічних наук, доцент; Максименко К. С. – доктор психологічних наук, доцент; Мілорадова Н. Е. – доктор психологічних ЗБІРНИК НАУКОВИХ ПРАЦЬ наук, доцент; Рекомендовано Траверсе Т. М. – доктор психологічних до друку вченою радою Національного наук, доцент; університету оборони України Хміляр О. Ф. – доктор психологічних наук, імені Івана Черняховського професор; Протокол № 3 від 27 квітня 2022 р. Володарська Н. Д. – кандидат психологічних наук, старший науковий Засновник – Національний університету співробітник; Перепелюк Т. Д. – кандидат психологічних оборони України наук, професор; Виходить 6 разів на рік Фомич М. В. – кандидат психологічних наук, доцент; Бочарова О. – професор Респу́ блика Свідоцтво про державну реєстрацію збірника По́ льша; КВ № 16922-5692 ПР від 15. 07. 2010 р. Богайчук В. Ж. – кандидат політичних наук, Згідно наказу Міністерства освіти і науки доцент; України 02.07.2020 № 886 збірник “Вісник РЕДАКЦІЯ: Національного університету оборони України” Головний редактор – Осьодло В. включено до Переліку наукових фахових доктор психологічних наук, професор. видань України категорія «Б» у галузі Відповідальний секретар – Богайчук В. психологічні науки, спеціальність – 053 кандидат політичних наук, доцент. Вид видання – збірник наукових праць ISSN 2617-6858 друк Сфера розповсюдження – загальнодержавна ISSN 2617-6866 он-лайн Адреса редакції: Київ-049, Повітрофлотський проспект, 30 Телефон для довідок: 271-06-23, 271-06-29 web-сайт: http://visnyk.nuou.org.ua/ e-mail: vesniknuou @ ukr.net © Вісник Національного університету оборони України MINISTRY OF DEFENSE OF UKRAINE NATIONAL DEFENSE UNIVERSITY OF UKRAINE NAMED AFTER IVAN CHERNIAKHOVSKYI Bulletin of National Defense University of Ukraine. The Coll. of Sc. P. – K.: NDUU, 2022. – Issue 2 (66). – 156 p. EDITORIAL BOARD: V. Osyodlo – Doctor of Science (Psychology), Professor; N. Volianiuk – Doctor of Science (Psychology), Professor; I. Danyliuk – Doctor of Science (Psychology), Professor; H. Lozhkin – Doctor of Science (Psychology), Professor; L. Pomytkina – Doctor of Science (Psychology), Professor; I. Prykhodko – Doctor of Science (Psychology), Professor; V. Stasuk – Doctor of Science (Psychology), Professor; H. Handzilevska – Doctor of Science (Psychology), Assistant Professor; K. Maksymenko – Doctor of Science (Psychology), Assistant Professor; N. Miloradova – Doctor of Science (Psychology), Assistant Professor; T. Traverse – Doctor of Science (Psychology), Assistant Professor; THE COLLECTION OF SCIENTIFIC O. Khmiliar – Doctor of Science PAPERS (Psychology), Assistant Professor; N. Volodarska – Candidates of Science Approved by (Psychology), Senior Research; The Academic Council of the National Т. Perepeliuk – Candidates of Science Defense University of Ukraine named after (Psychology), Assistant Professor; Ivan Cherniakhovskyi М. Fomych – Candidates of Science April 27, 2022 (Minutes № 3) (Psychology), Assistant Professor; O. Bocharova – Professor, Republic of Poland; Founded by the National Defense University of Ukraine V. Bohaichuk – Candidates of Science (Politics), named after Ivan Cherniakhovskyi Assistant Professor; Publication frequency – six times per year Certificate of State Registration of Collection of EDITORS OFFICE: Scientific Papers КВ № 16922-5692 ПР from July 15, Editor – V. Osyodlo, 2010 Doctor of Science (Psychology), Professor. According to the Order of Ministry of Education and Science of Ukraine 02.07.2020 № 886, the collection is included in Executive Secretary – V. Bohaichuk, the List of scientific professional publications of Ukraine Candidates of Science (Politics), Assistant category "B" in the field of psychological sciences, specialty Professor. – 053. Type of Publication – the Collection of Scientific Papers ISSN 2617-6858 друк Sphere of Distribution– countrywide. ISSN 2617-6866 он-лайн The Address of Editorial Office: Kiev-049, Povitroflotskii Avenue, 28 Contact telephone number: 271-06-23, 271-06-29 website: http://visnyk.nuou.org.ua/ e-mail: vesniknuou ukr.net © Вісник Національного університету оборони України ЗМІСТ Алещенко В. І. Інформаційно-психологічна складова безпеки особистості в умовах війни………………………………………………………………………………………… 5 Вахоцька І. О. Психологічні особливості поведінки у конфлікті залежно від рівня особистісної зрілості……………………………………………………………………….. 18 Герасіна С. В., Хомич Г. О. Психоконсультативна взаємодія з дезадаптованими підлітками у ситуації розлучення батьків………………………………………………... 25 Гриньова Н. В. Роль емоційного інтелекту в особистісній регуляції рішень і дій керівника як лідера………………………………………………………………………… 37 Кобець О. В., Кузьменко Ю. В. Особисті ресурси як чинники підтримання психологічного благополуччя в умовах екзистенційних загроз………………………... 43 Красницька О. В. Депривація військовослужбовців, які виконують завдання у відриві від основних сил, та в умовах полону……………………………………………. 50 Лобода Ю. О., Богайчук В. Ж. Аналіз праць західних військових теоретиків про підготовку та ведення штурмових дій у місті малими підрозділами сухопутних військ..... 64 Мищишин М. М., Симканич Т. Ю. Зміна професійних ціннісних орієнтації студентів-психологів в умовах війни……………………………………………………... 71 Ніколаєв Л. О., Руденко О. В., Чижма Д. М., Озеллі О. О. Психологічні особливості копінг-поведінки як форми подолання стресу у самотніх жінок в умовах невизначеності……………………………………………………………………………… 79 Осьодло В. І., Будагьянц Л. М. Трансформація потреб та мотивації людини інформаційного суспільства………………………………………………………………. 89 Пилипенко Н. М. Методичні основи тренінгової діяльності практичного психолога закладу вищої освіти……………………………………………………………………….. 98 Станішевська В. І. Вплив екстремальних умов діяльності на психічну стійкість особистості…………………………………………………………………………………. 107 Харченко Н. А., Дробик М. П. Вплив темпераменту на особливості адаптації студентів різної статі………………………………………………………………………. 113 Хміляр О. Ф. Психологія бойової мотивації воїна……………………………………… 121 Чемеринська Д. І., Карп’як М. І. Вплив самооцінки на мотиваційну готовність до професійної діяльності майбутніх психологів…………………………………………… 132 Якимчук Б. А. Розвиток стресостійкості об`єкта навчання в умовах освітнього середовища у контексті його самореалізації……………………………………………... 139 Якимчук І. П. Чинники та умови формування морально-етичної відповідальності майбутнього психолога……………………………………………………………………. 146 ДО ВІДОМА АВТОРІВ……………………………………………………………………………...... 153 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) / 2022 3 CONTENTS Aleshchenko V. I. Information and psychological security of personality in conditions of war. 5 Vakhotska I. O. Psychological features of conflict behavior depending on the level of personal maturity……………………………………………………………………………. 18 Herasina S., Khomych H. Psychoconsultative interaction with disapapted teenagers in the situation of parental divorce…………………………………………………………….. 25 Grinyova N. V. The role of emotional intelligence in personal regulation of decisions and actions of the manager as a leader…………………………………………………………... 37 Kobets A., Kuzmenko J. Personal resources as factors of maintaining psychological well- being in conditions of existent threats………………………………………………………. 43 Krasnytska O. Deprivation of military servicemen who perform tasks separately from the main forces, and in the captivity conditions………………………………………………… 50 Loboda Y., Bohaichuk V. Analysis of works of the western military theorists about training and tactics of the storm in urban area by small units of the land forces…………… 64 Myshchyshyn M. M., Simkanich T. Yu. Change of professional value orientation of students-psychologists in war conditions…………………………………………………… 71 Nikolaiev L., Rudenko O., Chyzhma D., Ozelli O. Single women under uncertainty: psychological features of coping behavior as a form of overcoming stress………………… 79 OsodloV., Budahiants L. Transformation of needs and motivation of human information society……………………………………………………………………………………….. 89 Pylypenko N. N. Methodical fundamentals of training activity of a practical psychologist of higher education institution………………………………………………………………. 98 Stanishevskaya V. Influence of extreme conditions of activity on mental persistence of personality……………………………………………………………………………………... 107 Kharchenko N. A., Drobik M. P. The influence of temperament on the features of adaptation of students of gender…………………………………………………………………………… 113 Khmiliar O. F. Psychology of warrior’s combat motivation…………………………………… 121 Chemerynska D. I., Karpyak M. I. The influence of self-assessment on motivative readyness for professional activity of future psychologists………………………………………………… 132 Yakymchuk B. Development of stress resistance of the object of learning in the conditions of the educational environment in the context of its self-realization…………… 139 Yakymchuk I. P. Factors and conditions of formation of moral and ethical responsibility of the future psychologist…………………………………………………………………… 146 INFORMATION FOR AUTHORS…………………………...........………………...…... 153 4 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) / 2022 Питання психології DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–5-17 Алещенко В. І. доктор психологічних наук, професор, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського https://orcid.org/0000-0003-1560-7318 ІНФОРМАЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНА СКЛАДОВА БЕЗПЕКИ ОСОБИСТОСТІ В УМОВАХ ВІЙНИ У статті розкривається актуалізація проблеми інформаційно-психологічної безпеки особистості в умовах війни. Проаналізовано поняття безпека, національна безпека, інформаційна безпека, інформаційно-психологічна, психологічна безпека. Розкрито основні критерії психологічної безпеки особистості з урахуванням інформаційного впливу. Розглянуто зовнішні та внутрішні фактори психологічних механізмів інформаційного впливу на особистість, суспільство, державу в цілому. Наведена структурно-функціональна модель інформаційно-психологічної безпеки особистості. Узагальнюються та розглядаються теоретико-прикладні аспекти роботи з військовослужбовцями в умовах деструктивних інформаційних впливів, що вимагають обов'язкового врахування органами військового управління Збройних Сил України, для забезпечення ефективності роботи з військовослужбовцями під час вирішення завдань за призначенням. Ключові слова: інформаційний простір; інформаційно-психологічна безпека; інформаційно- психологічний вплив; морально-психологічний стан; інформаційно- психологічний стрес. Вступ. В ході повномасштабного різними методами подає спотворену вторгнення збройних сил російської інформацію щодо навколишньої дійсності, федерації (рф) до України влада сусідньої надає неправдиву інформацію, змінює держави продовжує навішувати ідеї так поведінку індивіда, соціальних груп по званої «спецоперації», «прагнути відношенню до себе самих, соціуму та демілітаризації та денацифікації України», держави. Все це має реальну загрозу для наносити інтенсивні обстріли по мирному розвитку особистості й суспільства загалом. населенню. Міжнародні гарантії безпеки для Маніпулювання свідомістю людей, України (зокрема й Будапештський використання різноманітних засобів і меморандум) виявилися недієздатними в технологій інформаційно-психологічного умовах, коли рф виступала один із її впливу на них стало досить звичним гарантів. явищем. В інформаційних атаках на З початком війни проти України рф громадян України беруть участь професійні значним чином посилила інформаційно- команди, фахівці, які знають, як можна психологічний вплив на аудиторію України розхитати свідомість особистості і як та західних країн. Основними характерними впливати на її психічний стан, розмивати рисами такого впливу на громадян України традиційні духовно-моральні цінності. стало розповсюдження ідеї - руського мира Масштабність та потужність сучасних серед російськомовного населення. Тема гібридних впливів на психіку особистості інформаційно-психологічної складової актуалізують порушену проблему. В даний гібридної війни є сьогодні надзвичайно час питання визначення та класифікації актуальною та потребує детального загроз деструктивного ІПВ на індивідуальну дослідження. У цьому контексті проблеми та суспільну свідомість є актуальним забезпечення інформаційно-психологічної науковим та прикладним завданням. безпеки (ІПБ) особистості в умовах війни Отже, вжиття заходів щодо набувають усе більшої значущості. стримування та протидії проявам Нині особистість щоденно живе і негативних інформаційно-психологічних функціонує в інформаційному світі. впливів як складової гібридної війни на Проявом війни в інформаційно- свідомість та підсвідомість особистості, психологічній сфері є постійний вплив розуміння цих загроз для безпеки засобами вербальної та невербальної особистості, механізмів їх дії та комунікації на свідомість і підсвідомість можливостей захисту є надзвичайно людини. Загальним джерелом зовнішніх назрілою проблемою, та потребує негайного загроз є інформаційне середовище, яке вирішення не тільки на теоретичному рівні. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 5 Питання психології Тому науковий аналіз порушеної свідомості. Її мета полягає в оцінці не лише проблематики сприятиме кращому того, що думає людина, а й того, як вона розумінню загроз та викликів для України. думає і діє. При успішні реалізації заходів Мета статті – виявлення негативних когнітивної безпеки реалізується проявів впливу форм і способів сучасного індивідуальна та групова емоційна стійкість. інформаційного простору на людську Методи дослідження. Основними психіку та формулювання відповідних методами дослідження є аналіз та синтез пропозицій щодо забезпечення теоретичних підходів, сучасних інформаційно-психологічної безпеки напрацювань щодо проблеми забезпечення особистості. інформаційно-психологічної безпеки (ІПБ) Теоретичне підґрунтя. Українськими особистості в умовах війни. науковцями видана низка наукових Результати й обговорення. Аналіз публікацій, присвячених різним аспектам досліджень зарубіжних та вітчизняних даної проблематики (В. Алещенко, науковців, показує, що достатньо М. Корольчук, О. Матеюк, В. Мулява, обґрунтованим є висновок про те, що до В. Осьодло, Г. Почепцова, І. Приходько, змісту інформаційної безпеки долучаються і О. Сафін, В. Телелим, О. Хайрулін, проблеми ІПБ особистості. Проблеми О. Хміляр, О. Юдін). Серед зарубіжних захисту психіки, персональних даних, авторів, що займаються цими проблемами, фінансових інструментів людини у слід зазначити роботи М. Бангеманна, контексті боротьби з інформаційними Д. Волкогонова, Є. Доценка, П. Дракера, загрозами, кіберзлочинами є важливим О. Караяні, Р. Катца, Д. Лайона, завданням як для кожної людини, таку і в В. Лісичкіна, М. Маклюена, А. Манойла, цілому для держави. Дж. Мартіна, С. Расторгуєва, Д. Рісмана, Серед дослідників поширено підхід – Т. Стоуньера, І. Сиромятникова, інформаційно-психологічну безпеку Д. Тапськотта, Е. Тоффлера, X. Шрадера та особистості розглядати у сфері ін. Аналізувалася ця проблема і нами [1, 2]. інформаційної безпеки (ІБ). Проте, на нашу У працях вищезазначених науковців думку, доцільним буде її відокремлення від інформаційна безпека досліджувалась, як інформаційної в самостійний напрям та складова національної безпеки, її необхідність активної розробки зазначеної невід’ємний компонент. Однак питанню проблематики характеристики інформаційно- Розглядаємо сутність безпеки психологічної безпеки особистості в умовах особистості, як найвищу цінність держави, гібридної війни приділялось, на нашу думку, як можливість задоволення потреб, недостатньо уваги. функціонування та розвитку особистості, Помітним явищем в дослідженні відсутність загроз життєва важливим сучасних війн стали монографії “Світова інтересам людини: її життю, здоров’ю, гібридна війна: український фронт” [3] та добробуту, свободу, її гідності. Своєчасним “Кремлівська агресія проти України: є сформулювати ключові поняття, роздуми в контексті війни” [4], в яких базуючись на методології як українських, автори розглядають витоки і передумови так і зарубіжних фахівців. російської гібридної війни проти України, її Тлумачний словник української мови прояви на гуманітарному та [5] визначає безпеку як стан, коли кому- внутрішньополітичному фронтах та небудь або чому-небудь ніщо не загрожує. наголошують, що її мета – “деморалізувати Рівень особистої безпеки залежить громадян, підірвати їхню лояльність, насамперед від самої людини: як вона вміє посіяти серед них зневіру й паніку, передбачати небезпеки й уникати їх, спричинивши у такий спосіб розлад та раціонально діяти у небезпечній ситуації, руйнацію всіх соціальних інституцій, в тому від її характеру й особистих якостей. Аналіз числі інституції державності” [4, с. 19]. змісту терміну “безпека” показує, що у Сьогодні існують також альтернативні суспільній свідомості це поняття погляди на інформаційно-психологічну асоціюється не так з “відсутністю загроз”, як безпеку. Так, на думку фахівців Johns зі станом, почуттями та переживаннями Hopkins University & Imperial College London людей. Загалом поняття “безпека” існує когнітивна безпека людської ототожнюється зі станом особистості та 6 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології почуттям відсутності тривоги чи небезпечних інформаційних впливів, стурбованості, упевненості, стабільності. визначається здатністю нейтралізувати такі Визначення наштовхує нас на впливи. Загальноприйнятим є таке детальний розгляд поняття “національна визначення інформаційної безпеки, як стан безпека”, який на нашу думку охоплює як захищеності життєво важливих інтересів рівноправні складові терміни “державна громадян, суспільства та держави в безпека”, “інформаційна безпека”, інформаційній сфері [2]. “інформаційно-психологічна безпека Під психологічною безпекою особистості”, “психологічна безпека особистості розуміємо позитивне особистості”. Очевидно, що національна самовідчуття людини, її емоційне, безпека – це надзвичайно складна інтелектуальне, особистісне та соціальне багаторівнева функціональна система, в якій благополуччя в конкретних соціально- безперервно відбуваються процеси взаємодії психологічних умовах, а також відсутність та протиборства життєво важливих інтересів ситуацій нанесення психологічної травми держави, суспільства та особистості із особистості та обмеження її прав. загрозами цим інтересам – і внутрішніми, і Психологічну безпеку також розглядають у зовнішніми [6] або реалізованість життєво виді цілісної системи процесів, результатом важливих інтересів людини, суспільства та яких є відповідність потреб, цінностей, держави в різних сферах їх життєдіяльності можливостей суб’єкта характеристикам в умовах впливу внутрішніх і зовнішніх реальної дійсності. Різні складові системи загроз [7]. можуть виступати як компоненти її Інформаційна безпека – складова розвитку. частина національної безпеки України, стан Інформаційно-психологічна безпека захищеності державного суверенітету, особистості (ІПБ) – це захищеність психіки територіальної цілісності, демократичного й свідомості людини від небезпечних конституційного ладу, інших життєва інформаційних впливів: маніпулювання важливих інтересів людини, суспільства і свідомістю, дезінформування, спонукання держави. Слід зазначити, що інформаційна до образ, самогубства тощо. Інформаційно- безпека є не лише самостійною складовою психологічну безпеку визначають і як стан національної безпеки, а й складовою інших захищеності індивідуальної, групової й сфер національної безпеки держави, суспільної свідомості та соціальних спрямованою на забезпечення національних суб'єктів різних рівнів від впливу інтересів у цих сферах [8]. негативних інформаційних факторів, які Згідно зі ст.17 Конституції України, викликають дисфункціональні соціальні забезпечення інформаційної безпеки процеси. Таким чином, ІПБ особистості держави стоїть на одному рівні із захистом покликана захистити особистість і суверенітету й територіальної цілісності суспільство від деструктивного України, забезпеченням її економічної інформаційного впливу (рис. 2). безпеки як найважливішими функціями Отже, під інформаційно- держави [9]. психологічною безпекою в даний час Інформаційна безпека особистості – прийнято розуміти стан захищеності це стан людини, в якому його особистості не громадян, їх окремих груп та соціальних може бути завдано істотної шкоди шляхом верств, а також населення в цілому від здійснення впливу на навколишній інформаційно-психологічних впливів, що інформаційний простір. здійснюються шляхом впровадження Під інформаційно-психологічною деструктивної інформації у свідомість та безпекою розуміють стан захищеності (або) у підсвідомість людини що призводить громадян, окремих груп та соціальних до неадекватного сприйняття ним дійсності. верств, масових об’єднань людей і Лихачов С.В розглядає інформаційно- населення загалом від негативних психологічну безпеку як стан захищеності інформаційно-психологічних впливів. інтересів особистості, суспільства та Інформаційна безпека особистості, держави, за якого забезпечується суспільства та держави характеризується неможливість завдання шкоди духовній ступенем їх захищеності, стійкістю сфері людини, культурним надбанням головних сфер життєдіяльності щодо Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 7 Питання психології суспільства через використання негативних безпеки чітко визначено: забезпечення інформаційно-психологічних впливів [10]. економічної та інформаційної безпеки є Слід зазначити, що не існує найважливішими функціями держави, уніфікованих загально прийнятих визначень справою всього Українського народу. Проте вказаного вище ланцюга понять. Проведемо повноваження та функції державних деякі посилання на нормативно-правову органів, а саме в частині забезпечення базу. Так, у Основному законі України (ст. інформаційно-психологічної безпеки 17 Конституції) забезпечення інформаційної особистості, залишаються безпеки України як складника державної неконкретизованими [9]. Безпека Почуття захищеності від дій різного характеру: небезпеки, ризику, загроз Інформаційна безпека Психологічна безпека стан людини, в якому його особистості позитивне самовідчуття людини, її не може бути завдано істотної шкоди емоційне, інтелектуальне, особистісне та шляхом здійснення впливу на соціальне благополуччя в конкретних навколишній інформаційний простір. соціально-психологічних умовах, а Під інформаційно-психологічною безпекою розуміють стан захищеності також відсутність ситуацій нанесення громадян, окремих груп та соціальних психологічної травми особистості та верств, масових об’єднань людей і обмеження її прав населення загалом від негативних інформаційно-психологічних впливів Інформаційно-психологічна безпека захищеність психіки й свідомості людини від небезпечних інформаційних впливів: маніпулювання свідомістю, дезінформування, спонукання до образ, самогубства тощо. Інформаційно-психологічну безпеку визначають і як стан захищеності індивідуальної, групової й суспільної свідомості та соціальних суб'єктів різних рівнів від впливу негативних інформаційних факторів, які викликають дисфункціональні соціальні процеси Рисунок 1 – Інформаційно-психологічна безпека особистості. Закон України «Про національну У Стратегії кібербезпеки України, що є безпеку України» у ч. 4 ст. 3 формулює, що базовим документом у сфері кібербезпеки, державна політика у сферах національної взагалі не наводиться понятійно- безпеки і оборони спрямовується на категорійний апарат [13]. забезпечення воєнної, зовнішньополітичної, Доктриною інформаційної безпеки державної, економічної, інформаційної, України визначено, що національними екологічної безпеки, кібербезпеки України інтересами України в інформаційній сфері є тощо [8]. життєво важливі інтереси особи: Стратегія національної безпеки України забезпечення конституційних прав і свобод [11], а також Стратегія воєнної безпеки людини на збирання, зберігання, України [7], Стратегія інформаційної використання та поширення інформації; безпеки [12] визначають актуальні виклики забезпечення конституційних прав людини та загрози інформаційній безпеці України в на захист приватного життя; захищеність від інформаційній сфері, але не наголошують, руйнівних інформаційно-психологічних що одне з головних завдань сучасної впливів. Разом з тим відсутнє визначення держави має бути забезпечення поняття інформаційно-психологічна безпека інформаційно-психологічної безпеки особистості [14]. особистості, захищеність її психіки та З метою досягнення цілей та завдань свідомості від негативних інформаційних Стратегії національної безпеки України, впливів: маніпулювання, дезінформації. протидії поточним і прогнозованим 8 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології загрозам національній безпеці та оточуючої дійсності і, як наслідок, зміни національним інтересам України в поведінки [16]. інформаційній сфері, забезпечення Основними суб’єктами у сфері інформаційної безпеки України, ефективної забезпечення інформаційно-психологічної протидії пропаганді, деструктивним безпеки особистості є: Президент України, дезінформаційним впливам та кампаніям, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів недопущення маніпулювання громадською України, Рада національної безпеки і думкою утворено Центр протидії оборони України, міністерства та інші дезінформації як робочий орган Ради центральні органи виконавчої влади, національної безпеки і оборони України Національний банк України, Збройні Сили [15]. Зокрема, Міністерство оборони України, Служба безпеки України, Служба України має організовувати і забезпечувати: зовнішньої розвідки України, Державна протидію спеціальним інформаційним служба спеціального зв’язку та захисту операціям, спрямованим проти Збройних інформації України, тощо. Сил України та інших військових Враховуючи специфіку діяльності формувань; супроводження вказаних органів влади, основну мету їх інформаційними засобами виконання створення, чисельність їх апарату, можна завдань оборони України, тощо прогалини зробити висновок, що вищезазначені органи законодавчого поля в сфері інформаційної державного управління можуть ефективно безпеки, забезпечувати переважно загальнодержавні Отже, аналіз наведеної законодавчої ідеологічні та захисні заходи від бази показав, що основу інформаційно- інформаційних загроз суспільству, держави. психологічної безпеки можна розкрити Поряд із цим забезпечити належний такою, яка знаходиться у стані нормативно- інформаційно-психологічний захист кожної правового формування і є потреба у особистості та підвищення, як було нормативному визначенні поняття зазначено, її власних ресурсів шляхом “інформаційно-психологічна безпека організаційних, соціальних, психологічних, особистості”, яке має бути засновано на педагогічних та інших заходів вищевказані відповідних організаційно-психологічних суб’єкти інформаційної безпеки фізично не умовах і має включати: в змозі. належний рівень теоретичної та Основними суб'єктами ІПВ є: особи, практичної підготовки особистості, при які приймають рішення, і насамперед якому досягається захищеність та реалізація військово-політичне керівництво держави; її життєве важливих інтересів; окремі індивіди, військовослужбовці та здатність держави створити умови для цивільне населення, у тому числі дружніх та гармонійного розвитку та задоволення нейтральних держав; політичні партії; потреб особистості в інформації незалежно громадські та релігійні організації, від наявності інформаційних загроз; меншини; певні соціальні групи забезпечення, розвиток та використання (інтелігенція, підприємці, домогосподарки інформаційного середовища на користь тощо) особистості; Сучасні теорія та практика визначають, захищеність від різноманітних що до основних об'єктів ІПВ належать: інформаційних загроз. духовний стан особистості; умови та Сферою активного пізнання у гібридній фактори, що забезпечують розвиток усіх війні виступає вектор інформаційних сфер життєдіяльності особистості та впливів на особистість, спрямований на суспільства; мовне середовище; соціальні, формування деструктивних установок. Це ідеологічні та політичні орієнтири; соціальні явище отримало назву деструктивний зв'язки; психофізичні фактори, що “інформаційно-психологічний вплив” (ІПВ) виявляються у вигляді фізичних, хімічних та та трактується як вплив інформації на інших впливів природного, антропогенного психіку та свідомість людини, яка та техногенного походження; генофонд призводить до неадекватного відображення народів, що населяють державу. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 9 Питання психології Необхідно чітко розуміти, що виникнення почуття безпорадності та інформація, яка несе психологічну загрозу, сугестивності. При “успішному” здійсненні небезпеку, за своєю сутністю не відповідає ІПВ на індивідуальну та суспільну моральним нормам і є маніпулятивною, свідомість досягається головне завдання – часто викликає у людини стан психічної зміна світоглядних засад суспільства, його напруги, тривоги, страху, інформаційно- духовних цінностей та моральних психологічний стрес, психічний розлад та орієнтирів. Формуються спотворені інші психофізіологічні порушення. уявлення та потреби, одночасно Тривалий інформаційний вплив, що нав'язуються чужі ідеали. Відбувається перевищує допустиму для конкретної трансформація психологічної безпеки людини межу, спонукає інформаційне особистості, що може призвести до перенавантаження психіки та призводить до психічних розладів. Саме тому психологічна стомлення нервових центрів, послідовних безпека особистості та суспільства має реакцій на подразники. Це призводить до займати особливе місце в державній послаблення супротиву організму, політиці. Структурна схема трансформації порушення нормальних фізіологічних психологічної безпеки людини показана на функцій, зниження працездатності, рис. 2. Психологічна Психологічна Психологічна Психічний безпека загроза небезпека розлад Рисунок 2 – Структурна схема трансформації психологічної безпеки особистості. Розглядаючи інформаційно- інформаційного впливу залежать від таких психологічну безпеку особистості як внутрішніх факторів: складову інформаційної безпеки, 1) сформованість уявлень про зазначимо, що під психологічною інформаційно-психологічну безпеку безпекою розуміємо позитивне (адекватність знань сприяє свідомому самовідчуття людини, її емоційне, формуванню захисних механізмів від інтелектуальне, особистісне та соціальне інформаційних загроз); благополуччя в конкретних соціально- 2) рівень критичності мислення психологічних умовах, а також відсутність (здатність піддавати всебічному аналізу ситуацій нанесення психологічної травми різну інформацію з метою з’ясувати особистості та обмеження її прав. ступінь її логічності та ефективності Забезпечення психологічної безпеки – застосування в цій ситуації); це сукупність дій та заходів суб’єктів 3) ступінь психологічної стійкості безпеки, спрямованих на досягнення стану (суб’єктивна готовність не піддаватися і не захищеності життєве важливих інтересів підкорятися інформаційному впливу) [17]. особистості, суспільства й держави. Враховуючи це, можна представити Таким чином, забезпечення модель інформаційно-психологічної інформаційно-психологічної безпеки безпеки особистості, де послідовно особистості має бути виокремлена із відображені джерела інформаційних загальної сфери інформаційної та ризиків, особливості інформації, її вплив психологічної безпеки та буде залежати та задіяння ресурсів особистості. Із від вивчення стресових чинників, урахуванням джерел інформаційних постстресових розладів, реабілітаційних ризиків, особливостей інформації та її заходів у разі трансформації психологічної впливів на особистість, а також безпеки особистості. компонентів психіки особистості, її Критеріями ІПБ особистості у ресурсів, можна визначити рівні суб’єктивному плані виступають її інформаційно-психологічної безпеки: ресурси, рівень захищеності якої від високий, середній, низький (рис. 3). 10 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Джерела інформаційних ризиків Офіційні: Неофіційні: органи влади, чутки, спеціалісти, плітки, державні ЗМІ ЗМІ Особливості інформації повнота, відповідність наявність точність, психологічним маніпулятивних доступність, можливостям елементів своєчасність особистості надходження Інформаційний вплив Суспільство Група Особистість Свідомі та безсвідомі компоненти психіки особистості Ресурси особистості Інформаційно-психологічна безпека - сугестивність низька Високий - адекватний рівень сформованості уявлень про ІПБ рівень - високий рівень критичного мислення - сугестивність середня Середній - незакінчений рівень сформованості уявлень про ІПБ рівень - критичне мислення вище середнього рівня - сугестивність висока Низький - дифузність, несформованість уявлень про ІПБ рівень - низький рівень критичного мислення Рисунок 3 – Модель інформаційно-психологічної безпеки особистості. До основних компонентів ресурси держави, суспільства або концептуальної моделі ІБ особистості громадян, які підлягають захисту згідно можуть бути віднесені: об’єкт загрози – визначеної політики безпеки й чинного особистість (зазіхання на життя, здоров’я, законодавства. свободу, загрози за відповідними Поділяючи погляди В. Гусарова, властивостями інформації); джерела виокремимо напрями інформаційно- загроз; напрями захисту (нормативно- психологічних атак проти України: правовий, організаційний, інженерно- 1) широке застосування технічний); способи захисту; способи підконтрольних засобів масової інформації захисту об’єкта загроз – всі інформаційні (у теле-, радіо- й Інтернет-просторі), Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 11 Питання психології ведення за їхньою допомогою пропаганди 4) нав’язування думки про те, що та створення необхідного сприятливого Україна не обійдеться без російського газу інформаційно-психологічного фону на та що сторонам необхідно повернутися до території України, зокрема з метою перегляду газових контрактів. здійснення дезінформації, нагнітання 5) виключення з радіопростору на обстановки, виправдання агресії, підконтрольних РФ територіях деморалізації патріотично налаштованих загальнодержавних українських теле- й кіл українського суспільства; радіоканалів, взяття під контроль 2) нав’язування думок про регіональних (місцевих) засобів масової неспроможність української влади інформації тощо; керувати державою та приймати 6) застосування пропагандистських раціональні рішення; формування підрозділів в інформаційних та соціальних негативних суджень щодо воєнно- мережах (на форумах, у соціальних політичного керівництво України та про групах, Інтернет-спільнотах) [18]. те, що хаотичні бойові дії призводять до Розроблення заходів забезпечення невиправданих жертв; інформаційно-психологічної безпеки 3) поширення поглядів про те, що особистості без їх реального втілення та українська армія на Сході України виконання, належного врахування деморалізована та неспроможна вести інформаційно-психологічних загроз на бойові дії, а також про недовіру особового рівні держави не призведе до належного складу до керівництва; захисту особистості, суспільства та держави. (табл. 1). Табл.1 Класифікація інформаційно-психологічних загроз Інформаційно-психологічні загрози За наслідками За методами За засобами За об’єктами За джерелами В Дезінформація; Державний і спец. Інтелігенція; Окремі особи; індивідуальній Маніпуляція; зв'язок ; Службовці, Соціальні свідомості; Пропаганда; Телерадіомовлення; військовослужбовці; групи; В колективній Шантаж; Інтернет, соціальні Підприємці; Суспільство; свідомості; Кризове мережі; Молодь; Органи влади В масовій управління. Друковані ЗМІ; Пенсіонери; Держави. свідомості. Телефон, телеграф, Безробітні ін. пошта; соціальні групи. Кіно- і відеопродукція; Видавництва і типографії; Бібліотеки і архіви; Музеї та експозиції; Реклама; Виставки та ін. При цьому зазначені загрози містять в діях рф на території України серед такого три складові. роду аудиторії досить висока, інша точка Перша складова. Пропагандистська. зору, практично, не сприймається цією Вона спрямована на ту частину населення, категорією населення. Інформація такого яка частково або повністю не сприймає роду, переважно, розповсюджується на ідею розвитку України як самостійної окупованій території Автономної держави. До цієї складової входять Республіки Крим, та на окупованих інформаційні повідомлення, що носить територіях Донецької та Луганської форму неприкритої дезінформації. При областей. такому розкладі російську сторону Друга складова. Інформаційно- абсолютно не турбує достовірність просвітницька. Вона розрахована на ширшу інформації, оскільки підтримка впевненості аудиторію, і полягає у викриванні дій ― 12 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології «незаконної української влади» проти що перебувають у постійному стресі та власного народу, формуванні і пригніченні, що сприяє ще більшій розповсюдженні хибної інформації, дестабілізації. московські рупори спростовують звірства Поширеним символом, який чинить своїх військових у містах та населених психологічний вплив на населення пунктах України. Донбасу, є ідея допомоги «братського Третя складова. Інтернет-ресурси – народу», «руської (слов’янської) єдності», розраховані на українську аудиторію. Так тісно переплетена з мовною званий інтернет-тролінг був організований ідентифікацією. Відносно неефективним, з метою впливу на активних користувачів але вживаним методом, є застосування інтернету в Україні. Спроби агітації та релігійної складової інформаційної розповсюдження інформації шляхом кампанії, зокрема створення на Донбасі поширення чуток великого успіху не мали, «російської православної армії». ні на початковому етапі війни, ні сьогодні. Варто також торкнутися теми сталості Всі зазначені складові продовжують психологічної обробки населення, активно використовуватися рф в війні окупованих територій. Саме психологічний проти України. фактор є основною причиною значного Важливо підкреслити, що в відтоку населення з Донбасу, як у напрямку агресивних діях росії проти України Росії (спричинений істеричними закликами ключового значення набула психологічна російських ЗМІ) так і у більш безпечні обробка. Серед засобів психологічного регіони України. Немає сумнівів, що Росія впливу варто виділити такі, що спрямовані й далі буде продовжувати випробовувати на зовнішнього користувача, на внутрішню українців на психологічну стійкість. російську аудиторію та на населення Особливого значення проблеми територій, де відбувається військова інформаційно-психологічної безпеки агресія. Інформаційна складова війни рф особистості набувають в умовах виконання спрямована на всі три цільові аудиторії. обов’язків військової служби. Об'єктом Для зовнішнього користувача складається особливого інформаційно-психологічного образ «легітимності» дій рф в Україні – впливу залишаються свідомість і психіка стимулюючи громадську думку у вірному особового складу ЗС України. для Кремля напрямку. Військовослужбовець, будучи Така сама ситуація зі створенням повноправним членом суспільства, іміджу нелегітимності українського уряду, піддається тим самим деструктивним який прийшов до влади шляхом інформаційно-психологічним впливам як і «військового перевороту». Коли на Заході кожна людина. Проте специфіка та у Росії переважно формується імідж виконуваних завдань визначає значущість фашистів виключно з представників питань захисту військовослужбовців від української влади та частини українців, що ІПВ, оскільки така дія може суттєво «шанують нацистського коллабораціоніста підірвати всю систему військової безпеки Бандеру». Для територій, на яких держави. здійснюється агресія, подібна пропаганда До негативних наслідків ІПВ на створила символізм ототожнення українця особовий склад ЗС України в умовах війни з бандерівцем (націоналістом), бандерівця з слід віднести: фашистом. розмивання відчуття гордості за свою Сприяє цьому інформаційний вакуум – державу, належності до її збройних сил, на Донбасі відключили телевізійне та підриву переконаності радіомовлення українських каналів, військовослужбовців в необхідності замінивши їх російськими. Агресивна виконувати свій конституційний обов’язок інформаційна кампанія російських ЗМІ, по захисту Українського народу, своєї постійні ракетні обстріли, руйнування, в землі; яких за частую звинувачується українська зниження морально-психологічного армія, впливають на емоційний стан людей, стану, створення обстановки невпевненості, Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 13 Питання психології сумнівів особового складу відносно та інших військових формувань, утворених власного майбутнього, майбутнього відповідно до законів України; збройних сил і держави, послаблення волі донесення достовірної інформації до до проведення конструктивних реформ, а у військовослужбовців Збройних Сил воєнний час до збройного опору; України, інших складових сил оборони; розкол військових колективів за визначення та розробка як один з політичними, релігійними, етнічними, основних індикаторів (показників) стану службовими та іншими мотивами, національної безпеки такого інтегрованого протиставлення солдатського і критерію, як морально-психологічний стан офіцерського складу; громадян країни (об'єктивно відображає погіршення боєздатності частин і рівень підтримки громадянами державної підрозділів за рахунок пониження політики чинної влади), та показників його службової активності, дезертирства, оцінки (рівень деструктивного зовнішнього симуляції хвороби, ухилення від виконання та внутрішнього інформаційного впливу) наказів командирів, зради, коливань і підготовки фахівців у сфері сумнівів у надійності зброї, в придушення інформаційно-психологічного волі, створення спотвореної картини протиборства, розвивати міждисциплінарні бойових дій, бойової обстановки; наукові і навчальні програми за профілем невірне сприйняття соціальних комунікацій та інформаційно- військовослужбовцями наявних загроз психологічної безпеки [12, ]. національній безпеці, дійсних планів і Висновки. Таким чином, у статті намірів противника. отримало подальший розвиток питання Ефективними способами протистояння інформаційно-психологічної безпеки негативному впливу інформаційних потоків особистості в умовах війни яке постає як є: нагальна проблема, і потребує моніторинг інформаційного простору, комплексного та системного вирішення. прогнозування та виявлення інформаційних Інформаційно-психологічна сфера є загроз національній безпеці держави у ключовим виміром війни. З огляду на воєнній сфері; активне використання рф форм і методів розвиток та функціонування системи гібридної війни першочерговим завданням стратегічних комунікацій сил оборони; стає вироблення ефективної системи здійснення правових, організаційних, захисту особистості від негативних ІПВ, технічних, інформаційних та інших дій забезпечення інформаційно-психологічної щодо забезпечення власної інформаційно- безпеки особистості і суспільства. До психологічної безпеки, у тому числі основного результату роботи варто захисту єдиного інформаційного віднести розроблення концептуальної середовища сил оборони, зокрема в місцях моделі інформаційно-психологічної дислокації, розгортання та застосування безпеки особистості, яка об’єднала в собі угруповань, військових частин та існуючи підходи та врахувала ті підрозділів Збройних Сил України, інших напрацювання, які були зроблені авторами військових формувань, утворених в попередніх працях. відповідно до законів України; Наголосимо, що одним із зв'язки з українськими та іноземними першочергових заходів забезпечення засобами масової інформації щодо інформаційно-психологічної безпеки висвітлення ситуації у районах здійснення особистості є розробка та прийняття закону заходів із забезпечення національної “Про психологічний захист населення” для безпеки і оборони, відсічі і стримування регулювання негативного впливу на збройної агресії Російської Федерації у психологічне здоров’я людини. Донецькій та Луганській областях; Напрями подальших досліджень. протидію інформаційним операціям та Для протидії деструктивним ІПВ війни в іншим заходам інформаційного впливу, Україні потрібна взаємодія відповідних спрямованим проти Збройних Сил України органів державної та місцевої влади, 14 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології наукового та експертного середовища. ІПВ населення й особового складу ЗС Перспективними необхідно визначити теми України; та проекти, що виконуються науковими Основним результатом діяльності установами: щодо забезпечення інформаційної безпеки із розвитку форм, способів і методики особистості має бути збереження здатності впливу на свідомість (підсвідомість), військ (сил) і населення до ефективних дій психічний стан людини; в умовах ІПВ противника. подальших розвідок технологій психологічного захисту від негативного Список використаних джерел 1. Алещенко В.І. Інформаційно-психологічний вплив у ході збройної боротьби. Вісник Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, № 1 (38)/2018р. С.6–11. 2. Алещенко В.І. Особливості сучасних психологічних операцій Російської Федерації в умовах гібридної війни. “Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони”. Київ. № 3/2019. 3. Світова гібридна війна: український фронт / За заг. ред. В. П. Горбуліна. Національний інститут стратегічних досліджень. Київ : НІСД, 2017. 496 с. 4. Кремлівська агресія проти України: роздуми в контексті війни : монографія / Олександр Степанович Власюк, Сергій Володимирович Кононенко, Нац. ін-т стратег. досліджень. Київ : НІСД, 2017. 302 с. 5. Тлумачний словник української мови: у 4 т. / Уклад.: Б. Грінченко. Київ : 1907—1909. Т. 1. С. 43. 6. Стратегія воєнної безпеки України. Затв. Указом Президента України від 25 березня 2021 року № 121/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661 (дата звернення: 04.01.2022). 7. О.П.Дузь-Крятченко та ін.Основи стратегії національної безпеки та оборони держави: підруч. 3-е вид., перероб. і доп. Київ: НУОУ ім. І. Черняховського, 2015. 620 с. 8. «Про національну безпеку України»: Закон України від 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (дата звернення: 04.01.2022). 9. Конституція України: Закон від 28.06.1996 №254к/96-ВР. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution (дата звернення: 04.01.2022). 10. Лихачов С.В. Інформаційно-психологічна безпека як складова національної безпеки України. Науковий вісник 2 (1)´2012. Львівського державного університету внутрішніх справ. C.103108 11. Стратегія національної безпеки України. Затв. Указом Президента України від 14 вересня 2020 року № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (дата звернення: 04.01.2022). 12. Стратегія інформаційної безпеки. Затв. Указом Президента України від 28 грудня 2021 року № 685/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6852021-41069 (дата звернення: 04.01.2022). 13. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 27 січня 2016 року “Про стратегію кібербезпеки України”: Указ Президента України. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016 (дата звернення: 04.01.2022). 14. Доктрина інформаційної безпеки України : Указ Президента України від 25.02.2017 р. № 47/2017 / Президент України. Офіційний вісник Президента України. 2017. № 5. С. 15. 15. Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 11 березня 2021 року “Про створення Центру протидії дезінформації” : Указ Президента України від 19 березня 2021 року № 106/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1062021-37421 (дата звернення: 04.01.2022). 16. Історія інформаційно-психологічного протиборства : підруч. / Я.М.Жарков та ін.; за заг. ред. д.ю.н., проф., засл. юриста України Є.Д.Скулиша. Київ : Наук.-вид. відділ НА СБ України, 2012. 212 с. 17. Панченко О.А., Кабанцева А.В. Людська психіка в інформаційній небезпеці. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Державне управління. Том 31 (70) № 3 2020. С. 226– 233. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 15 Питання психології 18. Гусаров В. Кремль розпочав нову інформаційну операцію проти України. Українська правда. Веб-сайт. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2014/09/3/7036659/. 19. Інформаційний вимір гібридної війни: досвід України: матеріали міжнародної науково- практичної конференції. Київ: НУОУ, 2017. 104 с. References: 1. Aleshchenko V.I. Informatsiino-psykholohichnyi vplyv u khodi zbroinoi borotby [Information and psychological influence during the armed struggle]. Visnyk Kyivskoho Natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka, № 1 (38)/2018r. S.6–11. (in Ukrainian) 2. Aleshchenko V.I. Osoblyvosti suchasnykh psykholohichnykh operatsii Rosiiskoi Federatsii v umovakh hibrydnoi viiny [Features of modern psychological operations of the Russian Federation in the conditions of hybrid war]. “Suchasni informatsiini tekhnolohii u sferi bezpeky ta oborony”. Kyiv. № 3/2019. (in Ukrainian) 3. Svitova hibrydna viina: ukrainskyi front [World Hybrid War: Ukrainian Front] / Za zah. red. V. P. Horbulina. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. Kyiv : NISD, 2017. 496 s. (in Ukrainian) 4. Kremlivska ahresiia proty Ukrainy : rozdumy v konteksti viiny [Kremlin aggression against Ukraine: reflections in the context of war] : monohrafiia / Oleksandr Stepanovych Vlasiuk, Serhii Volodymyrovych Kononenko, Nats. in-t strateh. doslidzhen. Kyiv : NISD, 2017. 302 s. (in Ukrainian) 5. Tlumachnyi slovnyk ukrainskoi movy [Explanatory dictionary of the Ukrainian language] : u 4 t. / Uklad.: B. Hrinchenko. Kyiv : 1907—1909. T. 1. S. 43. (in Ukrainian) 6. Stratehiia voiennoi bezpeky Ukrainy [Military Security Strategy of Ukraine] . Zatv. Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 25 bereznia 2021 roku № 121/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1212021-37661 (data zvernennia: 04.01.2022). (in Ukrainian) 7. O.P.Duz-Kriatchenko ta in.Osnovy stratehii natsionalnoi bezpeky ta oborony derzhavy [Fundamentals of national security and defense strategy] : pidruch. 3-e vyd., pererob. i dop. Kyiv: NUOU im. I. Cherniakhovskoho, 2015. 620 s. (in Ukrainian) 8. «Pro natsionalnu bezpeku Ukrainy» [On the national security of Ukraine] : Zakon Ukrainy vid 21.06.2018 № 2469-VIII. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2469-19#Text (data zvernennia: 04.01.2022). (in Ukrainian) 9. Konstytutsiia Ukrainy [Constitution of Ukraine] : Zakon vid 28.06.1996 №254k/96-VR. URL: https://www.president.gov.ua/documents/constitution (data zvernennia: 04.01.2022). (in Ukrainian) 10. Lykhachov S.V. Informatsiino-psykholohichna bezpeka yak skladova natsionalnoi bezpeky Ukrainy [Information and psychological security as a component of national security of Ukraine]. Naukovyi visnyk 2 (1)´2012. Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav. C.103 108 (in Ukrainian) 11. Stratehiia natsionalnoi bezpeky Ukrainy [National Security Strategy of Ukraine]. Zatv. Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 14 veresnia 2020 roku № 392/2020. URL: https://www.president.gov.ua/documents/3922020-35037 (data zvernennia: 04.01.2022). (in Ukrainian) 12. Stratehiia informatsiinoi bezpeky [Information security strategy]. Zatv. Ukazom Prezydenta Ukrainy vid 28 hrudnia 2021 roku № 685/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/6852021- 41069 (data zvernennia: 04.01.2022).(in Ukrainian) 13. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 27 sichnia 2016 roku “Pro stratehiiu kiberbezpeky Ukrainy” [About the cybersecurity strategy of Ukraine]: Ukaz Prezydenta Ukrainy. URL: http://zakon.rada.gov.ua/laws/show/96/2016 (data zvernennia: 04.01.2022). (in Ukrainian) 14. Doktryna informatsiinoi bezpeky Ukrainy [Doctrine of information security of Ukraine]: Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 25.02.2017 r. № 47/2017 / Prezydent Ukrainy. Ofitsiinyi visnyk Prezydenta Ukrainy. 2017. № 5. S. 15. (in Ukrainian) 15. Pro rishennia Rady natsionalnoi bezpeky i oborony Ukrainy vid 11 bereznia 2021 roku “Pro stvorennia Tsentru protydii dezinformatsii” [About creation of the Center of counteraction to misinformation] : Ukaz Prezydenta Ukrainy vid 19 bereznia 2021 roku № 106/2021. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1062021-37421 (data zvernennia: 04.01.2022). (in Ukrainian) 16. Istoriia informatsiino-psykholohichnoho protyborstva [History of information and psychological confrontation] : pidruch. / Ya.M.Zharkov ta in.; za zah. red. d.iu.n., prof., zasl. yurysta Ukrainy Ye.D.Skulysha. Kyiv : Nauk.-vyd. viddil NA SB Ukrainy, 2012. 212 s. (in Ukrainian) 17. Panchenko O.A., Kabantseva A.V. Liudska psykhika v informatsiinii nebezpetsi [The human psyche is in informational danger]. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Derzhavne upravlinnia. Tom 31 (70) № 3 2020. S. 226–233. (in Ukrainian) 16 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 18. Husarov V. Kreml rozpochav novu informatsiinu operatsiiu proty Ukrainy [The Kremlin has launched a new information operation against Ukraine]. Ukrainska pravda. Veb-sait. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2014/09/3/7036659/. (in Ukrainian) 19. Informatsiinyi vymir hibrydnoi viiny: dosvid Ukrainy [Information dimension of hybrid warfare: the experience of Ukraine]: materialy mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii. Kyiv: NUOU, 2017. 104 s. (in Ukrainian) Summary Aleshchenko V. I. Doctor of Psychological sciences, professor, Professor of the Department of Moral and Psychological Support of Troops (Forces), Ivan Chernyakhovsky National University of Defense of Ukraine INFORMATION AND PSYCHOLOGICAL SECURITY OF PERSONALITY IN CONDITIONS OF WAR Introduction. Today, the individual lives and functions daily in the information world. Manifestation of war in the information and psychological sphere is the constant impact of verbal and nonverbal communication on the consciousness and subconscious of the individual. A common source of external threats is the information environment, which in various ways provides distorted information about the surrounding reality, provides false information, changes the behavior of individuals, social groups in relation to themselves, society and the state. Purpose іt consists in identifying the negative manifestations of the impact of forms and methods of modern information space on the human psyche and formulating appropriate proposals to ensure information and psychological security of the individual. Originality. The article further develops the issue of information and psychological security of the individual in conditions of war, which appears as an urgent problem and needs a comprehensive and systematic solution. Conclusion. The information and psychological sphere is a key dimension of war. Given the active use of Russian forms and methods of hybrid warfare, the priority is to develop an effective system of protection of the individual from negative IPV, ensuring information and psychological security of the individual and society. The main result of the work is the development of a conceptual model of information and psychological security of the individual, which combines existing approaches and takes into account the developments made by the authors in previous works. Key words: information space; information-psychological security; information-psychological influence; moral-psychological state; information-psychological stress. Recelved/Поступила: 15.04.22. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 17 Питання психології УДК 159.9.07 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–18-24 Вахоцька І. О. кандидат психологічних наук, доцент доцент кафедри психології Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-1611-4059 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ У КОНФЛІКТІ ЗАЛЕЖНО ВІД РІВНЯ ОСОБИСТІСНОЇ ЗРІЛОСТІ Конфліктність особистості пов'язана з її особистісною зрілістю. Існують три основні типи поведінки особистості у конфлікті: гармонійна, агармонійна активна та агармонійна пасивна. Співвідношення між рівнем зрілості особистості та параметрами конфліктності має невипадковий, стійкий характер. Ключові слова: конфліктність; особистісна зрілість; особистість; тип поведінки; конфлікт. Вступ. Рівень особистісної зрілості О.П. Макаревич, В.Л. Семенюк, В.В. Хіміч розглядається деякими психологами як та ін. один із чинників, які впливають Поняття «зріла особистість» має виникнення міжособистісного конфлікту оцінний характер, мова при цьому йде про (C.Argyris та ін.). Під конфліктністю порівняння з якимись нормами поведінки прийнято розуміти стійкі, повторювані (Ч.Райкфорт). Вона має реалістичне особливості поведінки особистості сприйняття світу, керує власними конфлікті, як конструктивні інстинктами та почуттями (З.Фрейд, (конфліктостійкість), і деструктивні К.Хорні, C.Argyris та ін..), є соціально (власне конфліктність) [2; 3]. У той же час адаптованою та активною (А.Адлер, методики, що застосовуються для Е.Фромм), відповідальною і відкритою для діагностики конфліктності, як правило, досвіду, їй властиве самопізнання аналізують якісь окремі її складові, без (Е.Фромм, Р.М.Шаміонов, J.Dörner, урахування зв'язків та відносин між D.Sowarka), вона демонструє терпимість структурними компонентами до поглядів інших (D.H. Heath, конфліктності (конфліктостійкості), що R.Sternberg), вміє будувати зрілі призводить до певної однобічності у міжособистісні відносини (І.В. Ващенко, вивченні конфліктної взаємодії, знижує Т.В. Комар). Така особистість завжди прогностичні можливості дослідження та перебуває у постійному розвитку відповідно його практичну цінність. (К.Роджерс, Г.Олпорт та ін.). Але їй Мета статті – проаналізувати притаманні як продуктивні, так і психологічні особливості поведінки у деструктивні устремління (С.Кові, конфлікті залежно від рівня особистісної А.Маслоу, П.Магаро, Е.Фромм, зрілості. Р.М.Ешбрук), що утворюють діалектичну Теоретичне підґрунтя. Проблема єдність із переважанням продуктивних конфліктної поведінки особистості цінностей та мінімумом інфантильної отримала своє відображення у психології у поведінки та сприйняття. Крім того, низці концепцій: особистості, відповідаючи інтелектуально та соціально особистісного розвитку та зрілості своєму віку, людина може залишатися на (Г.Крайг, А.Маслоу, Н.Ньюкомб, стадії розвитку дитини (С.Кові, Г.Олпорт, Г.Олпорт, Ф.Райс, Дж.Стивенс, Е.Фромм, З.Фрейд, Е.Фромм, C.Argyris, P.Hersey). C.Argyris, U.Staudinger); конфліктності і Методи дослідження. Теоретичний конфліктної поведінки (M.Deutsch, E.Van аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. de Vliert). В Україні проблему конфліктної Результати і обговорення. З т. з. поведінки особистості досліджували Г.Олпорта, А.Маслоу, Е.Фромма, під І.В. Ващенко, З.С. Карпенко, І.Р. зрілою особистістю слід розуміти Карчевський, Г.В. Ложкін, Н.І. Пов’якель, особистість реальної людини, що постійно 18 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології розвивається, чиї прогресивні і підтверджується характером зв'язків між деструктивні тенденції перебувають у елементами конфліктності та узгоджується стані динамічної рівноваги з вираженою із результатами теоретичних та переважанням прогресивних тенденцій емпіричних досліджень К.Хорні, розвитку і мінімумом психологічного R.Lawrence, J.Lorsch, якими було інфантилізму. Зрілій особистості встановлено схожість співвідношень притаманні реалістичне сприйняття, певних особистісних характеристик та відповідальність, толерантність, здатність властивостей нервової системи, з одного будувати зрілі міжособистісні відносини, боку, із рівнями зрілості, - з іншого, з розширене почуття «Я», гуманістичні елементами конфліктності. Це дозволило цінності, цілі та способи їхнього зробити їм припущення про існування досягнення, мудрість, позитивне ставлення безпосередніх зв'язків між рівнями зрілості до світу [5]. Невідповідність особистості особистості та елементами конфліктності. якійсь конкретній, специфічній ознаці Особистість із рівнем зрілості зрілості ще означає її відповідність ознаці «Дорослий» у конфлікті виявляє незрілості, і навпаки [1; 4; 7; 8; 9]. внутрішній локус контролю, Поняття «зріла особистість» допускає соціоцентричну мотивацію, свідомість, розгляд умовних рівнів зрілості, які може предметність, тобто. якості бути позначено у різних системах термінів конфліктостійкості. Така особистість бере залежно від обраної точки відліку. відповідальність за розвиток подій, що Позначення рівнів зрілості за шкалою віку відбуваються; прагне враховувати (М.М. Гут, Дж.Стивенс) або прив'язка до насамперед соціальні, суспільні інтереси, а віку (Б.С. Братусь, В.А. Жмуров) не особисті; осмислено підходить до формують більш образне уявлення про вирішення цієї проблеми, розуміючи особливості особистості, ніж шкала рівня сутність конфлікту; її дії спрямовано на зрілості у показниках типу «незадовільний досягнення суспільно значущого – низький – середній – високий». У результату, вирішення «предмету» конфлікті виокремлюють три основних конфлікту, а чи не прагнення «показати типи поведінки: себе». Жоден інший рівень зрілості не гармонійний – осмислена поведінка, із виявляє значних кореляцій з елементами, соціоцентричною мотивацією, взяттям що становлять конфліктостійкість. відповідальності за те, що відбувається, на Поведінка у конфлікті особистості із себе, із прагненням до досягнення рівнем зрілості «Малюк» характеризується суспільно значущого результату аергічністю, астенічними емоціями, вирішення конфлікту; екстернальністю, підкресленою агармонійний активний – базується на вираженою неінтернальністю, основі поверхневих знань про сутність егоцентричністю, відсутністю прагнення конфліктних взаємовідносин, із проявом до суспільно значущого вирішення зовнішнього локусу контролю, конфлікту. Цей рівень зрілості надає егоцентричною мотивацією, прагненням перевагу пасивній поведінковій позиції, до суб'єктно-особистісного результату, що уникненню конфлікту будь-якими супроводжується поведінковою шляхами, така особистість причини активністю та позитивними емоціями; конфлікту бачить у діях інших людей або в агармонійний пасивний – ґрунтується якихось зовнішніх обставинах, на основі поверхневих знань про сутність випадковостях. Зовнішній локус контролю конфліктних взаємовідносин, із проявом є особливо актуальним: екстернальність зовнішнього локусу контролю, посилюється неінтернальністю. егоцентричною мотивацією, з Пасивність, невіра у свою здатність щось підкресленою поведінковою пасивністю та змінити викликає сильні астенічні емоції у негативними емоціями. широкому спектрі - від переживань, Існування у конфлікті одного із тривожності, невпевненості до позначених типів поведінки роздратування та гніву. Особистість з Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 19 Питання психології таким рівнем зрілості виявляє у конфлікті особистісного результату. Якщо у групі лише егоцентричні мотиви, тому немає пілотажного дослідження особистість із жодного прагнення до досягнення рівнем зрілості «Підліток» ще відчувала в суспільно значущого результату у якихось ситуаціях негативні емоції та конфлікті, вирішення проблеми по суті. поведінкову пасивність, то у групі Спостерігаються невеликі розбіжності у основного дослідження поведінка характері значних інтеркореляцій в обох «Підлітка» стала жорсткішою, групах обстежуваних. У групі пілотажного самовпевненою. дослідження особистість із таким рівнем Особистість із рівнем зрілості «Юнак» зрілості виявляє прагнення до досягнення у конфлікті демонструє зовнішній локус суб'єктно-особистісного результату на контролю, звинувачуючи у тому, що основі вираженої поінформованості про відбувається, інших людей або якісь сутність конфлікту. Відсутність кореляцій обставини. Вона не вірить у власні сили між цим рівнем зрілості та параметрами щодо вирішення конфліктної ситуації, поінформованості та суб'єктності в займаючи пасивну поведінкову позицію та основній групі обстежуваних визначається відчуваючи астенічні емоції. Так само, як тими змінами, що відбулися за період між особистість і рівнями зрілості «Підліток» дослідженнями у суспільному сприйнятті. або «Дошкільник», ця особистість прагне Крім того, це свідчить, що прагнення досягнення особистісного результату: особистості із рівнем зрілості «Малюк» у показати себе, відчути впевненість у конфлікті до досягнення суб'єктно- власних силах тощо, навіть якщо причину особистісного результату пов'язане із конфлікту не усунуто. поверхневими уявленнями про природу Факторний аналіз зрілості та конфлікту. конфліктності показав подібність Рівень зрілості «Дошкільник» у структури в обох групах обстежуваних: порівнянні із «Малюком» виокремлено по три фактори, до складу характеризується вже великими, але усе яких входять рівні зрілості та елементи ще недостатніми знаннями про сутність конфліктності. Кожен рівень зрілості конфлікту. Поінформованість у конфлікті проявляється у ситуації конфлікту по- «Дошкільника» зумовлює прояв ним різному. Так, рівень зрілості «Дорослий» егоцентричної мотивації та прагнення характеризується конструктивним, досягти у конфлікті суб'єктно- осмисленим підходом до вирішення особистісного результату. Особистість з конфліктної ситуації, проявом цим рівнем зрілості у будь-якій соціоцентричної мотивації, що враховує конфліктній ситуації демонструє інтереси інших людей, спрямованістю на зовнішній локус контролю, перекладаючи досягнення предметного результату, відповідальність за те, що відбувається, на вирішення самої суті конфлікту, а не його інших людей та обставини. Проте на зовнішнього прояву. Відповідальність за відміну від рівня зрілості «Малюк» результат конфлікту така особистість емоційний стан і поведінкова активність покладає на себе, не приписуючи невдачі «Дошкільника» у конфлікті залежить від іншим людям чи обставинам. конкретних умов. Він може проявити як Рівні зрілості «Юнак і Малюк» у поведінкову активність, так і поведінкову конфлікті, як правило, виявляють пасивну пасивність, відчувати стенічні чи астенічні конфліктність, пов'язану насамперед із емоції. Іншими словами, поведінка у бажанням уникнути конфлікту, сховатися конфлікті «Дошкільника» відрізняється від нього, з астенічними, негативними великою різновекторністю. емоціями у широкому спектрі, а також Особистість із рівнем зрілості зовнішнім локусом контролю: у конфлікті «Підліток» у важких ситуаціях виявляє завжди винні якісь обставини та інші переважно поведінкову активність та люди. Якщо ці рівні зрілості пов'язані, позитивні емоції, відчуває приплив сил та переважно, із пасивної конфліктністю, то впевненість у досягненні бажаного особистість із рівнем зрілості «Підліток», 20 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології навпаки, схильна до активної «пристосування», логічно припустити, що конфліктності: вона прагне до перемоги стратегія пристосування переважно будь за що. властива людям старшого віку. Рівень зрілості «Дошкільник» більше Факторний аналіз рівнів зрілості та за інших орієнтований на умови параметрів конфліктності груп конкретної ситуації та залежно від них обстежуваних молодшого та старшого віку може виявляти у конфлікті або активну, виявляє ідентичність зв'язку рівнів зрілості або пасивну конфліктність. У групі та конфліктності в обох групах. Проте є й пілотажного дослідження конфліктність невеликі розбіжності. Так, пасивна особистості із рівнями зрілості «Підліток» конфліктність у групи обстежуваних та «Дошкільник» є ідентичною: в обох молодого віку пов'язана із випадках поведінка суб'єкта у конфлікті соціоцентричною мотивацією: прагнення детермінована його сприйняттям врахувати інтереси інших людей конфліктної ситуації, якимись її супроводжується загальною особливими умовами і може бути як конструктивною поведінкою у конфлікті. радісно-активною, так і астенічно- Ще одна відмінність полягає у тому, що у пасивною. У групі основного дослідження старшому віці поведінка у проблемній особистість із рівнем зрілості «Підліток» ситуації особистості із рівнем зрілості не схильна до пасивно-астенічної позиції у «Юнак» не пов'язана із певним типом конфлікті: незалежно від ситуації конфліктності, а особистість із рівнем «Підліток» однозначно прагне перемоги зрілості «Підліток» у залежності від своїх інтересів. ситуації виявляє якості або Порівняння середніх значень конфліктостійкості, або активної параметрів за t-критерієм Стьюдента конфліктності. показало, що представники ранньої Порівняння поведінки у конфлікті дорослості перевершують представників залежно від рівня зрілості на вибірках старшого віку лише за рівнем зрілості представників чоловічої та жіночої статі «Підліток» (p<0,05). Це свідчить про те, демонструє, що чоловіки у конфлікті що представники першого зрілого віку частіше і більшою мірою виявляють порівняно із другим зрілим віком більшою якості, властиві рівню зрілості «Підліток» мірою є носіями рис «Підлітка». За (p<0,01), а жінки – якості, характерні для іншими рівнями зрілості значущих рівня зрілості «Малюк» (p<0,01). Таким відмінностей не виявлено, що підтверджує чином, чоловіки частіше поділяють людей висновки К.Левіна, Г.Олпорта, Е.Фромма, на «своїх» та «чужих», прагнуть лідерства, Е.Еріксона, P.Hersey, U.Staudinger про демонструють самовпевненість, а жінки відсутність обов'язкового зв'язку між частіше виявляють невпевненість у собі, особистісною зрілістю та хронологічним тривожність, боязкість, відсутність віком. Аналіз середніх значень параметрів цілеспрямованості. У важких ситуаціях конфліктності не виявив значущих чоловіки частіше, ніж жінки, виявляють відмінностей між представниками поведінкову активність, стенічні емоції, молодшого і зрілого віку за більшістю егоцентричну мотивацію і найчастіше параметрів конфліктності. Виняток прагнуть досягнення особистісного становлять вищі значення таких результату у конфлікті. Жінки, навпаки, у параметрів, як астенічність та конфлікті є більш пасивними, відчувають соціоцентрична мотивація у конфлікті осіб астенічні емоції та виявляють старшого віку (p<0,01). Тобто із віком соціоцентричну мотивацію. Однак у людина у конфлікті частіше мотивується факторній структурі рівнів зрілості та суспільними інтересами, ніж особистими, конфліктності у представників чоловічої але також частіше відчуває негативні та жіночої вибірок значущих відмінностей емоції. Оскільки поєднання астенічності та не спостерігається. соціоцентричної мотивації пов'язане зі Перший фактор в обох групах стилем поведінки у конфлікті обстежуваних представлений параметрами Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 21 Питання психології активної конфліктності та рівнями зрілості «Дошкільник» незалежно від статевої «Підліток» та «Дошкільник». І чоловіки, і приналежності поводиться у важкій жінки із цими рівнями зрілості у конфлікті ситуації з врахуванням обставин, що виявляють поведінкову активність, склалися: на кшталт активної чи пасивної позитивні емоції, зовнішній локус конфліктності. Загалом, незважаючи на контролю, егоцентричну мотивацію, певні відмінності у прояві зрілості та прагнення досягти результативності, конфліктності, структура зв'язку рівнів показати себе, поверхові уявлення про зрілості та елементів конфліктності у природу конфлікту. Єдина відмінність між чоловіків та жінок є ідентичною: людина із чоловічою та жіночою вибірками полягає високим рівнем зрілості виявляє у у тому, що егоцентрична мотивація жінок проблемних ситуаціях конфліктостійкість, з цими рівнями зрілості виражена із недостатнім рівнем зрілості – активну чи сильніше, ніж у чоловіків, оскільки пасивну конфліктність. наголошується на несоціоцентричності Висновки. Таким чином, незважаючи (факторна вага -0,55). на загальну стійку структуру зв'язку рівнів Другий фактор складається із параметрів зрілості та конфліктності у різних конфліктостійкості та пов'язаний із рівнем професійних групах, невеликі відмінності зрілості «Дорослий». Зріла особистість між ними таки спостерігаються і пов'язані незалежно від статевої приналежності у насамперед із особливостями професійної конфлікті виявляє внутрішній локус діяльності. Конфліктність людини контролю, враховує інтереси інших, пов'язана з її особистісною зрілістю. осмислено підходить до вирішення Існують три основні типи поведінки проблемної ситуації, прагне досягнення особистості у конфлікті: гармонійний суспільно значущого результату. (конфліктостійкість), агармонійний Третій фактор представлений рівнями активний (активна конфліктність) та зрілості «Юнак», «Дошкільник» та агармонійний пасивний (пасивна «Малюк», пов'язаними із пасивною конфліктність), що підтверджується конфліктністю. Тут також є невеликі характером зв'язків між елементами відмінності між поведінкою жінок та конфліктності. Співвідношення між рівнем чоловіків. Зовнішній локус контролю у зрілості особистості та параметрами жінок із цими рівнями зрілості конфліктності має невипадковий, стійкий характеризується вираженою характер. Незважаючи на деякі відмінності неінтернальністю (-0,33) і прагненням у у прояві зрілості та конфліктності у різних конфлікті досягти суб'єктно-значущої групах обстежуваних, співвідношення результативності (0,32). Іншими словами, зрілості та конфліктності залишається жінки із низьким рівнем особистісної практично незмінним. Багаторівневе та зрілості у конфлікті переважно прагнуть багатостороннє дослідження структури досягненню суб'єктно-особистісного зрілості та конфліктності розширює результату: показати себе, відчути себе уявлення про властивості особистості та впевненіше, сильніше, відчути власну відкриває нові перспективи для значущість. Особистість із рівнем зрілості різноманітних психологічних практик. Список використаних джерел 1. Ващенко I.В. Конфлiкти в дiяльностi працівників органiв внутрiшнiх справ та шляхи їх подолання (соцiально-психологiчний аспект): дис. д-ра психол. наук. – Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2003. - 498 с. 2. Долинська Л.В., Матяш-Заяц Л.П. Психологія конфлікту: навч. посіб / Л.В. Долинська, Л.П. Матяш-Заяць. – К.: Каравела, 2010. - С. 7–14. 3. Карпенко З.С. Прикладна конфліктологія: навч.-метод. посіб. / З.С. Карпенко. – Івано- Франківськ : ІФОЦППК, 2012. – 84 с. 4. Карчевський І.Р. Проблемна міжособистісна взаємодія особового складу військової частини та особливості її діагностики і попередження: автореф. дис... канд. психол. наук / І.Р. Карчевський. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б.Хмельницького. - Хмельницький, 2005. - 19 с. 22 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 5. Комар Т.В. Соціально-психологічні основи професійної зрілості фахівців соціономічного профілю): дис. д-ра психол. наук / Т.В. Комар. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля МОН України. – Сєвєродонецьк, 2018. 451 с. 6. Ложкін Г.В., Пов’якель Н.І. Психологія конфлікту: теорія і сучасна практика: навч. посіб / Г.В. Ложкін, Н.І. Пов’якель. – К.: ВД Професіонал, 2006. - 416 с. 7. Макаревич О.П. Стиль індивідуальної поведінки військовослужбовців у міжособистісних конфліктах: дис… канд. психол. наук / О.П. Макаревич. Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1996. – 192 с. 8. Семенюк В.Л. Управління ціннісно-нормативними конфліктами у військових колективах (психологічний аспект): автореф. дис… канд. психол. наук / В.Л. Семенюк. Національна академія ПВУ ім. Богдана Хмельницького. – Хмельницький, 2003. – 18 с. 9. Хіміч В.В. Особливості діяльності командирів прикордонних підрозділів з розв’язання міжособистісних конфліктів серед підлеглих: дис... канд. психол. наук / В.В. Хіміч. Нац. акад. Держ. прикордон. служби України ім. Б. Хмельницького. – Хмельницький, 2008. – 152 с. References 1. Vashhenko I.V. (2003) Konflikty v dijal'nosti pracivnykiv organiv vnutrishnih sprav ta shljahy i'h podolannja (social'no-psyhologichnyj aspekt) [Conflicts in the activities of law enforcement officers and ways to overcome them (socio-psychological aspect)]: dys. d-ra psyhol. nauk. – Instytut psyhologii' im. G.S. Kostjuka APN Ukrai'ny. – K. - 498 s. (in Ukranian) 2. Dolyns'ka L.V., Matjash-Zajac L.P. (2010) Psyhologija konfliktu [Psychology of conflict]: navch. posib / L.V. Dolyns'ka, L.P. Matjash-Zajac'. – K.: Karavela. - S. 7–14. (in Ukranian) 3. Karpenko Z.S. (2012) Prykladna konfliktologija [Applied conflictology]: navch.-metod. posib. / Z.S. Karpenko. – Ivano-Frankivs'k : IFOCPPK. – 84 s. (in Ukranian) 4. Karchevs'kyj I.R. (2005) Problemna mizhosobystisna vzajemodija osobovogo skladu vijs'kovoi' chastyny ta osoblyvosti i'i' diagnostyky i poperedzhennja [Problematic interpersonal interaction of military personnel and features of its diagnosis and prevention]: avtoref. dys... kand. psyhol. nauk / I.R. Karchevs'kyj. Nac. akad. Derzh. prykordon. sluzhby Ukrai'ny im. B.Hmel'nyc'kogo. - Hmel'nyc'kyj. - 19 s. (in Ukranian) 5. Komar T.V. (2018) Social'no-psyhologichni osnovy profesijnoi' zrilosti fahivciv socionomichnogo profilju) [Socio-psychological foundations of professional maturity of socionomic specialists)]: dys. d-ra psyhol. nauk / T.V. Komar. – Shidnoukrai'ns'kyj nacional'nyj universytet imeni Volodymyra Dalja MON Ukrai'ny. – Sjevjerodonec'k. 451 s. (in Ukranian) 6. Lozhkin G.V., Pov’jakel' N.I. (2006) Psyhologija konfliktu: teorija i suchasna praktyka [Psychology of conflict: theory and modern practice]: navch. posib / G.V. Lozhkin, N.I. Pov’jakel'. – K.: VD Profesional. - 416 s. (in Ukranian) 7. Makarevych O.P. (1996) Styl' indyvidual'noi' povedinky vijs'kovosluzhbovciv u mizhosobystisnyh konfliktah [Style of individual behavior of servicemen in interpersonal conflicts]: dys… kand. psyhol. nauk / O.P. Makarevych. Kyi'vs'kyj un-t im. Tarasa Shevchenka. – K. – 192 s. (in Ukranian) 8. Semenjuk V.L. (2003) Upravlinnja cinnisno-normatyvnymy konfliktamy u vijs'kovyh kolektyvah (psyhologichnyj aspekt) [Management of value and normative conflicts in military teams (psychological aspect)]: avtoref. dys… kand. psyhol. nauk / V.L. Semenjuk. Nacional'na akademija PVU im. Bogdana Hmel'nyc'kogo. – Hmel'nyc'kyj. – 18 s. (in Ukranian) 9. Himich V.V. (2008) Osoblyvosti dijal'nosti komandyriv prykordonnyh pidrozdiliv z rozv’jazannja mizhosobystisnyh konfliktiv sered pidleglyh [Features of the activities of commanders of border units to resolve interpersonal conflicts among subordinates]: dys... kand. psyhol. nauk / V.V. Himich. Nac. akad. Derzh. prykordon. sluzhby Ukrai'ny im. B. Hmel'nyc'kogo. – Hmel'nyc'kyj. – 152 s. (in Ukranian) Summury Vakhotska I. O. Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Psychology Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna PSYCHOLOGICAL FEATURES OF CONFLICT BEHAVIOR DEPENDING ON THE LEVEL OF PERSONAL MATURITY Introduction. The level of personal maturity is considered by psychologists as one of the factors influencing the emergence of interpersonal conflict. At the same time, the methods used to diagnose conflict, as a rule, analyze some of its components, without taking into account the links and relationships between structural components of conflict (conflict resilience), which leads to some one-sidedness in the study of conflict interaction. and accordingly its practical value. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 23 Питання психології Purpose of the article - to analyze the psychological characteristics of behavior in conflict depending on the level of personal maturity. Methods. Theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison. Originality. There are three main types of behavior in conflict: harmonious - meaningful behavior, with sociocentric motivation, taking responsibility for what is happening, with the desire to achieve a socially significant result of conflict resolution; harmonious active - based on superficial knowledge about the nature of conflict relationships, with the manifestation of the external locus of control, egocentric motivation, the desire for subject-personal result, accompanied by behavioral activity and positive emotions; Aharmonic passive - based on superficial knowledge of the essence of conflict relationships, with the manifestation of the external locus of control, egocentric motivation, with emphasized behavioral passivity and negative emotions. Conclusion. Despite the generally stable structure of communication between the levels of maturity and conflict in different professional groups, small differences between them are still observed and are primarily related to the peculiarities of professional activity. A person's conflict is related to his personal maturity. There are three main types of personality behavior in conflict: harmonious (conflict resilience), agharmonic active (active conflict) and agharmonic passive (passive conflict), which is confirmed by the nature of the links between the elements of conflict. The relationship between the level of maturity of the individual and the parameters of conflict is not accidental, stable. Despite some differences in the manifestation of maturity and conflict in different groups of respondents, the ratio of maturity and conflict remains virtually unchanged. Key words: conflict; personal maturity; personality; type of behavior; conflict. Recelved/Поступила: 17.04.22. 24 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 316.363.5:316.624-053.6 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–25-36 Герасіна С. В. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0002-8733-2600 Хомич Г. О. кандидат психологічних наук, професор, завідувач кафедри психології Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0001-8748-8165 ПСИХОКОНСУЛЬТАТИВНА ВЗАЄМОДІЯ З ДЕЗАДАПТОВАНИМИ ПІДЛІТКАМИ У СИТУАЦІЇ РОЗЛУЧЕННЯ БАТЬКІВ У статті актуалізовано проблему порушення психосоціальної адаптації підлітків в умовах розлучення батьків. Розкрито вікові особливості і кризові тенденції формування підлітка. Досліджено психосоціальну дезадаптацію підлітків у комунікаціях з рідними, ровесниками і педагогами, у звичних їхніх справах і заняттях. Запропоновано психологічний супровід підлітка на засадах особистісно орієнтованого консультування у руслі тріадної взаємодії: «дитина – родина – школа». Ключові слова: підліток; дитячо-батьківські взаємини; розлучення батьків; підліткова криза; психосоціалізація; дезадаптація; психоконсультування. Вступ. Розлучення подружжя, соціологів, педагогів, юристів). знецінення родинних традицій, Народження, зростання і виховання осиротілість при живих батьках, завжди гармонійної особистості можливе лише в було гострою проблемою суспільства. сім’ї, де кожен з батьків вносить свій Тенденція до зростання розлучень фундаментальний вклад у становлення свідчить про занепад громадських, морально-духовної особистості. Зростання соціально-психологічних та духовних деструктивних явищ у сімейній системі компетентностей людей, відповідальності, (приниження, конфлікти, зради, ревнощі, добробуту, здорового способу життя та насильство) провокує розлучення, яке, з продовження роду. Саме в таких умовах одного боку, захищає права людини на зростає значна кількість дітей, які стали особисту свободу й автономію, визнаючи свідками сімейного розладу, зневаги та право на звільнення від невдалого шлюбу, втрати довіри між батьками. Статистичні а з іншого –завдає непоправної шкоди, дані свідчать, що за останні роки зросла перш за все, дітям. Із консультаційних кількість підлітків, які виховуються у практик відомо, що шлюбні партнери проблемних (конфліктних, асоціальних) часто можуть бути хорошими батьками, сім'ях. Враховуючи вікові зміни, зокрема, але нещасливим подружжям, яке не готове психофізіологічні та пубертатні духовно зростати у цих стосунках: трансформації, формування Я-концепції, морально зріти, кріпнути, поступатися становлення характеру, життєвої позиції та заради щастя всієї родини. Так, для світоглядних орієнтацій, підліток є суспільства стає звичним «тато вихідного особливо вразливим до взаємин з дня», який у такий спосіб виконує оточенням. Тому будь-які деструктивні батьківську місію, намагається зміни сімейної взаємодії та особливо факт компенсувати свою відсутність у сім’ї. розпаду сім'ї є надзвичайно травматичним Більшість дітей переживає розлучення психоемоційним випробуванням, що надзвичайно боляче, воно викликає різні дестабілізує діяльність та порушує психоемоційні порушення: страхи, звичний уклад життя підлітків. тривоги, розпач, смутні почуття і думки. Прикладне дослідження родинної Іноді їхню стурбованість можна порівняти системи та її внутрішніх процесів є з переживанням втрати (смерті) когось із актуальним серед науковців (психологів, батьків. Навіть найбільш виправдане Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 25 Питання психології розлучення може стати для дитини соціалізації дитини в умовах розлученої стресогенним потрясінням, викликати сім’ї. Американські дослідники неблагополучні наслідки, прояви яких М. Геллегер (M. Gallagher),Ф. Додсон іноді тривають значний час і проявляються (F. Dodson), Д. Попеноу (D. Popenoe), у зрілому віці. Зростання насильства і Дж. Елстайн (J. Elshtain), С. Макланахан злочинності у сфері сімейно-побутових (S. McLanahan), М. Деніелс (M. Daniels) взаємин, розлучення активізують активно вивчають проблеми психоемоційну дезадаптацію дітей, функціонування неповних сімей та родин, оскільки у формуванні особистості які сформувалися вдруге. потужну роль відіграє атмосфера Варто відзначити, що сьогодні внутрішньо-сімейного життя, дитячо- недостатньо уваги приділяється батьківські взаємини. Сімейні умови, проблемам впливу процесу розлучення на включаючи соціальний стан, рід занять, психоемоційний стан дитини підліткового матеріальне забезпечення та рівень освіти віку, її психосоціальну адаптацію до батьків значною мірою моделюють життєвих реалій, які пов’язані з розпадом життєвий сценарій дитини, смисложиттєві родини: зміна місця проживання чи цінності; патерни психологічної школи; вихід з референтної групи і прив’язаності та емоційної близькості; розлучення з друзями; навчальна і конструкти / деструкти «Я-образу» та «Я- соціальна пасивність; втрата інтересу до концепції», як регуляторів подружніх позашкільних занять музикою, спортом, взаємин. творчістю, ІТ-технологіями тощо; Мета статті передбачає теоретико- труднощі адаптації до нових соціальних методичний аналіз проблеми впливу умов розвитку; поява асоціальних проявів розлучення батьків на особистісне у поведінці тощо. З огляду на спектр зростання дітей, специфіку порушення окреслених питань соціально- психосоціальної адаптації підлітків до психологічного спрямування, у усталеного способу життя після запропонованій статті актуалізована розлучення; емпіричне вивчення проблема психосоціальної дезадаптації дезадаптаційних проявів поведінки підлітків, які пережили розлучення батьків підлітків; пошук ефективних засобів і потребують психоконсультативного стабілізації психоемоційного стану супроводу. дезадаптованих підлітків та У підлітковому віці завершуються психоконсультативної взаємодії. основні структурні та функціональні зміни Теоретичне підґрунтя. Вивчення у мозку, пубертатні трансформації, що наукових джерел свідчить, що основна достеменно відображаються на увага приділяється специфіці впливу психоемоційному стані підлітків. Все це розлучення на подружжя та їхню модель спричиняє нестабільність поведінки та поведінки у майбутньому (А. Варган, активності підлітків, які переживають Н. Давидюк, В. Лисенко, А. Співаковська, «критичну», «переломну» фазу, коли Л. Шнайдер). Аналізуються причини, підліток опиняється на фіналі дитинства і зовнішні фактори та внутрішні на старті дорослості. Її передумовою є детермінанти розлучень (В. Костів, руйнування старої структури особистості, Л. Ковальчук, В. Котирло, А. Макаренко, системи переживань, світоглядної О. Максимович, М. Стельмахович, парадигми та смисложиттєвих цінностей. І. Мар’янко). Учені країн СНД Ключовою причиною загострення (Г. Воронцова, С. Зеленчукова, кризового стану підлітків, на нашу думку, О. Нєдєліна, К. Кузнєцова, К. Нартова- є факт того, що дорослі не переглядають і Бочавер, Б. Нусхаєва) розкривають не коригують систему власних ставлень до психологічні та соціальні фактори підлітка, його прагнення до нових форм дестабілізації подружнього життя. взаємодії, самопрояву та самовираження. Водночас, значно рідше досліджуються Суттєві кризові тенденції полягають у проблеми особистісного зростання та глибоких якісних змінах психічного 26 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології розвитку підлітка, його внутрішнього поведінку дітей залежить від стабільності світу, а не лише у зовнішніх проявах та сімейного середовища, що є провідним поведінкових стратегіях. Сучасному фактором психоемоційної урівноваженості підлітку притаманні певні психосоціальні і психічного здоров’я дитини, у цілому, ознаки кризового стану: процесів його соціалізації та адаптації.  навчальна демотивація – У процесі соціалізації підлітка суттєве зниження результативності навчання, а значення має стиль виховання в родині, і, також спроможності підлітка до учіння, взагалі, її здатність до виховування. навіть тих предметів, у яких раніше Першочергово, такий вплив на дитину виявляв обдарованість і демонстрував здійснюють батьки, тому цілісність і успіхи, іноді це зумовлено переходом від благополуччя сім’ї обумовлено конкретного до логічного мислення; взаємостосунками на різних рівнях  важковиховуваність підлітка – функціонування родинної системи. проявлення негативізму на всіх рівнях Учені О. Кірьянова, В. Юницький, комунікації: він ніби «віддаляється», Л. Ковальчук виокремлюють такі типи дистанціюється від оточуючих, стає взаємостосунків батьків і дітей [6]: схильним до конфліктів, порушень 1) оптимальні дитячо-батьківські дисципліни; у нього часто виникає взаємини; внутрішнє занепокоєння, невдоволення, 2) підвищений інтерес батьків до прагне самотності та самоізоляції. Апогей дітей, розділення їх інтересів, включеність кризи виявляється у хронічній у їхню життєдіяльність, некерованості дитиною та утрудненні 3) батьки надто переймаються виховних впливів; проблемами дітей, тому діти менше  ускладнення дитячо- проявляють бажання ділитися з батьками, батьківських взаємин – стосунки з що спричиняє взаємне невдоволення; батьками набувають проблемного 4) діти більшою мірою відчувають характеру: підліткам здається, що їх бажання поділитися з батьками, чим ті ніколи не зрозуміють і не приймуть як проймаються інтересами і заняттями дітей; повноцінних дорослих. Контроль, опіку 5) поведінка, життєві прагнення дітей сприймають як обмеження свободи, викликають у родині конфлікти; насилля, придушення волі «дорослої» 6) батьки не цікавляться інтересами особистості. дітей, а діти не відчувають бажання Так званий когнітивний дисонанс ділитися з ними, протиріччя поступово особистісного зростання підлітка переростає у конфлікти, взаємне супроводжується суперечностями, відчуження та конфронтацію, яка знеціненням, що набирає негативної зберігається і в подальшому житті. тенденції, скоріш у результаті швидкої У сім’ях, де взаємини батьків і дітей руйнації, аніж творчої трансформації характеризуються байдужістю, психічної інтеріоризації. Підліток не лицемірством, підліток важко оволодіває стільки здобуває, скільки втрачає з позитивним соціальним досвідом. Дитина надбаного ним раніше, що надзвичайно у такій сім’ї рано втрачає прагнення насторожує батьків і педагогів. Звісно, що спілкуватися з батьками. Це тривожний дорослість підлітків є суб'єктивною, симптом, який свідчить, що майже 40 % проявляється в емансипації від батьків, підлітків не відчуває потреби і бажання новому ставленні до навчання, ділитися власними думками з батьками [3, романтичних стосунках, зовнішньому 13]. вигляді та манері одягатися і поводитися. У дослідженнях А. Келам визначено, Взаємостосунки підлітків з членами що у 89,4 % підлітків у сім’ях з родини також набувають якісно нового дезорганізованими стосунками виявлено змісту. Так, на думку М.О. Докторович [5], почуття страху, відсутність навичок міжособистісні стосунки у родині, їхній культури спілкування, озлобленість, вплив на формування особистості та протиріччя інтересів; у 58,7 % – сором за Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 27 Питання психології батьків, що призводить до втрати функціонування, здатність та прагнення до батьківського авторитету, їх знецінення та самоактуалізації. Сучасні психологічні зневаги. Аналізуючи навчальну мотивацію дослідження підтверджують, що є та показники успішності підлітків з підлітки, які прагнуть втекти від контакту проблемних сімей, вчені виявили, що з дійсністю, занурюються у світ власних 57,6 % підлітків систематично порушує переживань, замикаються в собі. шкільну дисципліну, 63 % – є Водночас, більшість із них прагне другорічниками, 91,7 % – не проявляє органічно й «безболісно» вписатися у стійкого інтересу до навчання та навколишнє соціальне середовище. суспільно-громадської діяльності [7]. Адаптація є усвідомленим процесом: Соціалізацію підлітка дослідники першочергово, підлітком освоюються розуміють як утілення в окремому суб’єкті стійкі властивості соціального тієї соціальної реальності, в яку він середовища, типові способи соціальної «занурений». Адже кожен підліток – це поведінки. В основному – це зовнішні суб’єкт, реально діюча особа, котра у форми адаптації. Головне полягає в тому, спільній з іншими суб’єктами діяльності що приймається система цінностей правил організовує, визначає і конструює процес і вимог певного соціального оточення. власної соціалізації (М. Вебер, Г. Лейбніц). Розуміння підлітком своєї соціальної ролі і Бути соціалізованим означає бути статусу, відчуття загальної психологічної залученим до норм і цінностей задоволеності середовищем у цілому – це суспільства, володіти вміннями досягати показники успішної адаптації. власних цілей без неусвідомленого Сталість і непохитність адаптаційного нанесення шкоди іншим людям (С. Розум). процесу дитини у першу чергу Сучасні соціальні психологи забезпечується батьками, сила яких тлумачать соціалізацію як безперервну акумулюється у злагоджених подружніх адаптацію людини до оточення; взаєминах, родинних традиціях, що є комунікацію, під час якої, особистість плідним підґрунтям для зростання дитини, здатна брати участь в узгоджених діях на як повноцінної і самодостатньої основі загальноприйнятих норм і особистості. Сім'ї, як провідному принципів (Г. Андреєва, І. Мартинюк, інституту соціалізації дитини, присвячено Л. Орбан-Лембрик). Соціалізація постає як багато досліджень, серед них процес передачі підлітку соціального фундаментальні праці геніальних досвіду, який містить суспільні уявлення, педагогів А. Макаренка, ідеали, цінності та норми, алгоритми форм В. Сухомлинського, С. Шацького та поведінки, з метою формування у неї сучасних вітчизняних психологів І. Бех, необхідної сукупності соціальних ролей І. Кон, А. Мудрик, В. Семенова, (Н. Лавриченко); пристосування В. Поліщук, Є. Потапчик та ін. Саме особистості до навколишнього середовища родина виконує роль «організатора» для подолання суперечностей, що «стабілізатора», який приводить у постають перед нею у соціальному житті конструктивну систему численні форми (Б. Вульфов). Цей процес нерозривно взаємодії, впорядковує будь-які пов’язана з індивідуалізацією особистості: дисгармонійні явища у соціумі, в яких не існує однакових процесів соціалізації, часто опиняється і підліток, спричиняючи індивідуальний досвід кожної особистості напруження у психоемоційному стані є унікальним і самобутнім. підлітка. Соціальна адаптація підлітка є Поділ родини чи розлучення, навіть однією з форм його соціалізації. Ми коли це відбувається мирно і цивілізовано, розглядаємо психологічний розвиток неодмінно викликає у дітей сильні підлітка у площині саме його переживання. Підліток, як ніхто інший, психосоціальної адаптації як суб‘єкта, відчуває відсутність одного з батьків, через призму узгодження інтересів, навіть якщо відкрито не виражає свої реалізацію власних потенцій, успішне емоції і почуття. Вихід із сім’ї підліток 28 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології сприймає як відречення (зраду, втечу). (неприємності на роботі, протиріччя з Наукові дослідження [2, 4, 9] свідчать, що родичами та сусідами тощо). якщо після розлучення батько регулярно У підлітка до переживань з приводу відвідує підлітка, проявляє свою любов і «втрати» батька додається біль від великодушність, то це приводить до усвідомлення того, що він сам особисто не змішаних почуттів, стає незрозумілим. є важливим і достатньо любимим, щоб Крім того, іноді він з недовірою й образою «утримати» батька в сім’ї, незважаючи на буде ставитися до матері. Якщо ж батько його конфлікти з матір’ю. Усвідомлення тримається відчужено, не проявляє своєї другорядності у житті батька, своєї особливої турботи, то підліток іноді безпорадності завадити тому, що батько відмовляється від зустрічей і спілкування з його покидає, призводить до того, що батьком, що у результаті може почуття смутку перетворюється на поглиблювати почуття образи чи провини. гнітючу ненависть. Гнів, лють, розпач Коли батьки охоплені бажанням можуть бути спрямовані на обох батьків помсти один одному, вони підривають через те, що вони свої інтереси визнали психологічну опору, порушує внутрішню важливішими. Ці почуття можуть бути рівновагу. Підліток, скориставшись спрямовані як на батька, який покинув ситуацією розлучення, іноді вдається до сім’ю заради іншої жінки, так і на маму, маніпулятивного спілкування і шантажу, яка не вміла поводитися так, щоб батько зіштовхуючи батьків один із одним у не шукав іншої жінки. У такій ситуації змаганні проявляти любов до нього. Таким руйнується цілісність і стабільність чином, змушує їх доводити свою любов внутрішнього світу дитини-підлітка, що через задоволення його примх і забаганок, заснована на можливості відчуття що у результаті спричиняє невдоволення, людської довіри і любові, прищепленого образи, інтриги, провокує нову хвилю матір’ю, та на формуванні ставлення до з’ясування стосунків чи конфлікту. суспільства, демонстрованого батьком. Подібні ситуації вимагають За результатами досліджень виявлено, психоконсультативної взаємодії на всіх що найгостріша реакція підлітків на рівнях комунікації. розлучення батьків проявляється у перші 6 Очевидно, що будь-які сімейні місяців [11]. У дитини настільки тісний конфлікти у тому числі й розлучення, зв’язок з батьками, що практично будь-які незалежно від віку й індивідуальності зміни в їхніх взаємостосунках дитини, об'єднують одне: неможливість спричиняють загрозу для виникнення у для батьків відмовитися від звичних, дитини захворювання різного характеру зафіксованих стереотипів у стосунках з [13]. Численними дослідженнями дитиною; змінити систему оцінок її доведено, що психофізичний стан підлітка поведінки, стиль виховання. Ми вбачаємо є показником взаємин його батьків. До у розлученні зміну балансу сил, що того ж хворобливі психологічні прояви у підтримують і руйнують шлюб. До дитини можуть бути єдиним індикатором підтримуючих факторів можна віднести сімейної дезорганізації. Своє життя після морально-психологічну і фінансово- розлучення батьків підліток тісно пов’язує побутову зацікавленість одне в одному, із суб’єктивним сприйняттям власного задоволеність шлюбно-сімейними найближчого і віддаленого майбутнього взаєминами, а також повага до соціальних саме у негативному ракурсі. норм, традицій тощо. До факторів, що Спостереження показують, що руйнують шлюб, у першу чергу відносимо підлітки по-різному реагують на взаємне невдоволення та ворожість, розлучення батьків, переживають антипатію, роздратування, відразу. надзвичайно широку палітру негативних Зовнішні фактори також стимулюють емоцій: гнів, стид, вину, заперечення, розвиток і загострення осудження, страх, невпевненість, внутрішньосімейних конфліктів меншовартість, горе, депресію, відчуження, одинокість, що, однозначно, Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 29 Питання психології «вибивають з колії» підлітка, тобто з підтвердження деструктивного впливу нормального ритму і стилю життя, факту розлучення батьків на порушують природні процеси його психосоціалізацію підлітка, пошуку психосоціального становлення. ефективних методів надання психологічної Отже, розлучення є психотравмуючим підтримки засобами консультативного фактором, що дестабілізує життя всіх супроводу підлітка. Психодіагностичний членів родини, особливо дітей етап дослідження ґрунтувався на підліткового віку. Десоціалізація відповідних організаційно-методичних (дезадаптація) – це зворотний щодо засадах, з огляду на специфіку соціалізації процес, який характеризується делікатності проблеми розлучення: у ході відчуженням особистості від соціально емпіричного вивчення підлітка важливо значущої групи людей (родини, класу), дотримуватися морально-етичних входженням її в асоціальні чи принципів і враховувати психоемоційний антисоціальні неформальні групи [7]. стан дитини на момент обстеження. Процес десоціалізації вказує на те, що на Підлітки по-різному ставляться до певному етапі життя відбувається розлучення, тому діагностична робота деформація психосоціалізації особистості повинна мати індивідуальне, особистісно (здебільшого під впливом негативних зорієнтоване спрямування. У ситуації, факторів), результатом якої є руйнація коли підліток приховує факт розлучення попередніх позитивних надбань: норм, від однокласників, педагогів, друзів, то це цінностей, установок, переконань і ускладнює взаємодію з ним. Практичному життєвих принципів та, іноді, асоціальна психологу варто проявити особливий спрямованість на засвоєння девіантних професіоналізм і майстерність у пошуку патернів поведінки. підходу до виконання діагностичної Дезадаптована особистість роботи. До того ж, іноді психологу підліткового віку втрачає здатність доводиться взаємодіяти як з учнівським оволодівати та виконувати відповідну роль колективом підлітка, так і з батьками, які при входженні у нову соціальну ситуацію розлучаються. розвитку. Такий стан супроводжується Зазначимо, що підліток вирізняється невдоволенням своїм становищем у групі, підвищеною потребою у самопізнанні, що зниженням статусу, «втратою» варто враховувати при виборі методик. індивідуальності, власного «Я», Цей факт сприяє застосуванню тестів, які формуванням негативної «Я-концепції». У дають змогу одержати їм цікаву результаті порушується соціальна інформацію про себе. У ході комунікація, знижується емоційний діагностування індивідуальні дані підлітка інтелект, посилюються порівнювалися з віковими нормами та внутрішньоособистісні конфлікти. Як передбачався можливий вплив правило, внутрішній конфлікт особистості суб’єктивних установок на результати між її статусом та домаганнями може тестування. Тести проводилися у звичних спровокувати асоціальні прояви поведінки. для них умовах (на заняттях з різних Юна особа, якій бракує життєвого досвіду предметів, заняттях з психології, виховних зрозуміти наміри і вчинки дорослих, годинах, факультативах). перебуває у надзвичайно пригніченому З метою наукового підтвердження стані, що спричиняє порушення теоретичних фактів щодо порушення психосоціальної адаптації до звичного психосоціальної адаптації підлітків, які устрою шкільного, позашкільного та пережили розлучення батьків, особистого життя. Повернення підлітка до застосовувалися наступні емпіричні звичного стабільного життя є методи дослідження [3, с. 61-62]. цілеспрямованою метою Основним діагностичним методом у психоконсультативної взаємодії [3]. нашому дослідженні виступив тест Методи дослідження. Теоретичний «Соціально-психологічна адаптація огляд проблеми потребує емпіричного підлітка» (К. Роджерс, Р. Даймондт), в 30 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології основу якого покладена концепція характеристики свого самопочуття та взаємостосунків людини з оточенням та з настрою. собою, як суб’єктом власного розвитку, Результати і обговорення. У здатного відповідати за свою поведінку у результаті застосування описаних методик різних ситуаціях. Методика сприяла було виявлено певні ознаки порушення виявленню особливостей адаптаційного психосоціальної адаптації підлітків, які процесу підлітка, який переживає пережили розлучення батьків. До розлучення батьків та опинився у новій емпіричного дослідження було залучено соціальній ситуації. Показниками учнів підліткового віку 5-8 класів шкіл адаптації є інтегральні показники: Волинської області, у кількості 31 особи. З «здатність пристосуватися до нових умов», етичних міркувань діти з розлучених сімей «самоприйняття», «прийняття інших», не виділялися в окрему групу для «емоційна комфортність», тестування. Дослідженням було охоплено «інтернальність», «прагнення домінувати». всіх підлітків (92 особи). Аналіз та Окрім специфіки психосоціальної інтерпретація отриманих даних адаптації важливо було дослідити здійснювався за принципом диференціації, загальний психоемоційний стан підлітка за окрема увага приділялася результатам допомогою опитувальника САН тестування дітей, які переживають чи (самопочуття, активність, настрій), пережили (найближчим часом) розлучення авторами якого є колектив учених батьків. Вивчення соціально-психологічної медичного інституту ім. І.М. Сєченова. адаптації підлітків до звичного укладу та Підліток методом самооцінювання образу життя здійснювалося шляхом описував свій психофізичний стан, аналізу рівня прояву показників, кількісні відмічав ступінь актуалізації тієї чи іншої дані яких відображено у рис. 1. Рис. 1. Емпіричні показники особливостей психосоціальної адаптації підлітків Адаптація (А). Майже половина процес соціалізації та адаптації вибірки продемонструвала, що ускладнюється, а інколи стає неможливим, пристосовуватися до реальної ситуації оскільки сутнісний зміст соціалізації проходить достатньо складно. Процес відображається у русі від самоприйняття, дорослішання здійснюється у нестабільних рефлексії, самооцінки, самоствердження умовах сімейного життя (конфліктна до самосвідомості, соціальної взаємодія членів родини, емоційна відповідальності, інтеріоризації холодність між батьками, напруження соціальних мотивів, самореалізації, сімейної атмосфери), і це далеко не суб’єктивного усвідомлення себе членом повний перелік деструкцій, які вносить родини, особистістю, громадянином. розлучення. Прийняття інших (L) базується на Самоприйняття (S ) є тому, що підлітки з розлучених родин фундаментальною основою формування нелегко знаходять спільну мову з іншими, позиції підлітка, без якої подальший особливо з членами родини зі сторони Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 31 Питання психології батька. Підлітки відчувають загрозу і відповідальність за розпад родини, порушення зони комфорту у комунікації з вбачають у цьому частково і свою людьми, які дотичні до процесу провину. розлучення їх батьків. Порушення Прагнення домінувати (D) комунікативної взаємодії підлітки розглядається як альтернативний варіант відмічають на всіх рівнях (школа, психосоціальної адаптації: незначущий референтна група, соцмережі) у полярних зв’язок з адаптивністю, тенденція до проявах: гіперконтактність і негативної кореляції зі шкалами прийняття надокучливість або ж замкнутість і себе та інших. Якщо найтиповішими є відчуженість – обидва стани є просоціальна орієнтація та прагнення дискомфортними. домінувати, то у разі низького рівня Емоційна комфортність (Е) є адаптивності можливими є 3 стратегії: індикатором емоційного благополуччя уникання, прагнення домінувати або підлітка, що підживлює самооцінку та прийняття – толерантність. У разі почуття власної гідності, формує навики надвисокого рівня адаптивності самоконтролю, виваженість та орієнтацію виразнішим є зв’язок адаптивності з на успіх у досягненні цілей. Цей показник прагненням домінувати. символізує ресурсний стан, який Отже, показники соціально- допомагає прийняти життєві психологічної адаптації у дітей з випробування, витримати труднощі й розлучених родин перебувають на адаптуватися до реальної ситуації. низькому рівні прояву і потребують Інтернальність (I) є інтегральною додаткової психоконсультативної якістю особистості підлітка, це показник взаємодії з активізації здатності підлітків здатності приймати відповідальність за прийняти ситуацію. Низька адаптивність події, реалізовувати активну життєву підлітка до обставин, які складаються у позицію і досягати успіху у різноманітних його родині, спричиняє пригнічений життєвих ситуаціях. Висока інтернальність психоемоційний стан. Дослідження свідчить про достатній рівень емоційного стану здійснювалося за пристосування. Підліток усвідомлює, що методикою САН, емпіричні кількісні його життя залежить від нього самого, він показники відображено на рис. 2. має можливість змінювати середовище і Психоконсультативна взаємодія з впливати. Йому так само притаманне підлітком у ситуації розлучення батьків, адекватне сприйняття навколишнього вибудовується з урахуванням його світу і легка адаптація. У ситуації самопочуття, активності та настрою. розлучення деякі підлітки розділяють Рис. 2. Емпіричні показники психоемоційного стану підлітків у ситуації розлучення батьків 32 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології На основі презентованих кількісних травмуючими для одного підлітка і навпаки даних можна скласти характеристику – для іншого; лояльні і більш демократичні показників психоемоційного стану. обставини розлучення можуть менш Самопочуття акумулює сукупність драматично відобразитися на дитині. суб’єктивних відчуттів дитини. Наступний етап нашої роботи Відбувається прояв особливостей передбачав організацію фізіологічного та психологічного комфорту. психоконсультативної взаємодії як системи Інтерпретація результатів свідчить про те, психологічного супроводу у комунікативній що самопочуття представлено деякою тріаді «батьки-підліток-педагоги» на засадах узагальнюючою характеристикою. В особистісно і проблемно орієнтованого основному це виявляється у станах психоконсультування. бадьорості, екзальтації, нездужанні та апатії. Мета психоконсультативної взаємодії Суміжні з цими станами емоції і відчуття полягає у психосоціальній підтримці викликають дискомфорт у різних частинах функціонування розлученої сім’ї, тіла: головна біль, м’язова слабкість, спазми забезпеченні сприятливих умов у ШКТ тощо. життєдіяльності підлітка, який переживає Активність, рухливість, діяльність є (пережив) розлучення батьків і потребує загальною характеристикою підлітка у стані психологічного супроводу в активізації психологічної адаптації. При цьому динаміка адаптивних здібностей до реальної ситуації полягає в тому, щоб перетворювати або життя. Адаптивність підлітка підтримувати життєважливі взаємини із детермінується розвитком і задоволенням мікро- та макросоціумом. Активність його потреб, формуванням психосоціальних безпосередньо пов’язана з тим, яким чином навичок, конгруентним прийняттям реалій відбувається прогнозування розвитку подій. власного життя та здатності оптимістично Це стосується самого середовища, а також моделювати саморозвиток. положення підлітка в ньому. Крім того, це Психокорекційна взаємодія з сфера прояву темпераменту підлітка. підлітками передбачала виконання таких Активність визначається широтою взаємодії завдань: забезпечення емоційного комфорту підлітка і навколишнього середовища і настрою дітей; корекція небажаних (соціального, фізичного). Цей параметр особистісних проявів поведінки підлітків у продукує самопочуття, яке відповідає таким школі і вдома; розвиток просоціальної характеристикам як інертність, пасивність, спрямованості та соціального інтелекту; спокій, ініціативність, імпульсивність та гармонізація внутрішньосімейних стосунків; бадьорість. позитивна динаміка дитячо-батьківських Настрій. Ця якість представлена взаємин; моделювання перспективи тривалими емоційними станами підлітка, сімейних стосунків. для яких характерна стійкість. Діагностика Зауважимо, що консультативна передбачає оцінювання емоційного фону, взаємодія допомагає визначити що характеризує пригнічений або індивідуальні труднощі адаптаційного піднесений настрій. Емоційний фон являє процесу підлітка, діагностувати домінантну собою реакцію на наслідки подій, які сферу психічного реагування дитини: пов’язанні з розлученням батьків. Це психоемоційну (тривожність за майбутнє); стосується і їх значення для очікувань, психофізичну (астенія, лінь); емоційно- життєвих планів та інтересів. При цьому вольову (демотивація розвитку); когнітивну важлива чітка ідентифікація стану. (апатія пізнання); мотиваційну (дифузність Респондентам притаманний стан нудьги, інтересів, потреб і бажань). Звісно, що смутку і роздратування. Важливим є неможливо встановити чітку градацію, присутність емоційного відгуку на будь-які однак можливо визначити пріоритетні дії і події. Зауважимо, що вплив на підлітка напрями психокорекційного впливу. подій, пов’язаних з розлученням, не завжди Консультативна взаємодія передбачала можна передбачити. Так, на перший погляд, впровадження корекційно-розвивальної трагічні події можуть бути менш програми «Психосоціальна адаптація Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 33 Питання психології підлітка у ситуації розлучення». Програма таких учнів, порівняно з дітьми, що живуть містила цикл тренінгових занять з у повних сім’ях, в яку з часом прийшов використанням різних психологічних другий родитель (вітчим чи мачуха), більш засобів: психологічні вправи та ігри гармонійно розвиваються: рідше (психогімнастичні, рухливі, рольові, спізнюються і пропускають заняття, мають релаксаційні) на знайомство, вищі середні оцінки, ініціативніші до доброзичливість та довір’я; громадських доручень, менше зауважень і психоедукаційний сегмент взаємодії (бесіди, більше позитивних відгуків учителів. Однак, «брейнстормінг», перегляд відео-роликів, встановити чіткого причинно-наслідкового «лікбез»); психорозвиток (саморозкриття зв'язку між складом сім'ї дитини та її глибини «образу Я», розширення успіхами у навчанні не вдалося і є світогляду, палітри особистісного вибору і предметом іншого дослідження. дій); психокорекційний сегмент взаємодії Висновки. Таким чином, спеціально (арт-терапевтичне самовираження, організована психоконсультативна взаємодія рефлексивні вправи на активізацію з підлітками у ситуації розлучення батьків самоусвідомлення); самодіагностика сприяла розвитку їх адаптивних навичок, (методи самопізнання); релаксаційні вправи продуктивної комунікації, конфліктологічної та домашні міні-практики. грамотності та зниженню дезадаптації. Основні етапи впровадження. Отриманий досвід роботи з власними Реалізація психокорекційної програми негативними почуттями (гнівом, передбачала 2 дві серії тривожністю, образами) стимулював психоконсультативної взаємодії: перша розвиток емоційного інтелекту, розширення серія спрямована на покращення взаємин ефективних копінг-стратегій та способів їх між підлітком і батьками; друга серія – на реалізації у складних ситуаціях. У підлітків вироблення ефективної стратегії сформувалося адекватне ставлення до подій психосоціальної адаптації. та толерантне ставлення до особливостей Перебудова негативних інших людей, зокрема, батьків. Підлітки внутрішньосімейних стосунків дорослих і також оволоділи навичками релаксації, дітей, створення сприятливих умов для уміннями засобами арт-терапії вивільнювати здійснення ефективної педагогічної взаємодії емоційне напруження, що стабілізувало сім'ї і школи, продукують нові можливості психоемоційний стан, сприяло посиленню доцільності застосування виховного почуття власної гідності та поважне потенціалу батьків і учителів на благо ставлення до старших (батьків, педагогів). дитини. Подібна сумісна взаємодія будується Психосоціальна адаптація визначає на принципах добровільності, місце особистості у суспільстві та якісне вмотивованості (зацікавленості) та виконання обраних нею соціальних ролей: гуманності (товариськості), які конструюють потенційних шлюбних партнерів, фахівців взаємини у системі «батьки – діти – учителі», та свідомих громадян. Проблемність сприяють взаєморозумінню, взаємодовірі та неадаптованої людини свідчить не тільки взаємоповазі. Такий підхід дозволив виявити про її психоемоційну нестабільність, труднощі взаємодії та психологічні блоки особистісну дисгармонію, але й про психосоціальної адаптації підлітка. «проблемний» стан такого суспільства. Тренінгова психокорекційна робота Перспективи подальших досліджень сприяла зниженню негативних переживань стосуватимуться виокремлення та мобілізації психічних ресурсів підлітка. психологічних чинників підвищення Індивідуальні консультації були націлені на стресостійкості особистості підліткового стабілізацію емоційних переживань дитини, віку, що передбачає серію емпіричних а групові – на забезпечення оптимальних досліджень Я-концепції підлітка, його умов для навчання, взаємодії та ставлення до навчання, однолітків та самовираження. відчуття приналежності до референтних У процесі взаємодії зі шкільним груп. психологом стало відомо, що більшість 34 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Список використаних джерел 1. Бєляєва О. Поговоримо про життя після розлучення батьків. Психолог. 2009. № 14. С. 16-19. 2. Вальчишена С. Розлучення батьків очима дитини. Соціальний педагог. 2012. № 10. С. 40-49. 3. Герасіна С.В., Люшук А.С. Розлучення батьків як чинник соціально-психологічної дезадаптації підлітків. Перспективи розвитку сучасної психології: зб. наукових праць Переяслав- Хм., 2018. Випуск 2. С. 55-64. 4. Груша М. Як допомогти пережити розлучення батьків? Голос України. 2013. № 15. С. 13. 5. Докторович М. О. Соціально-педагогічна робота з дітьми з неповних сімей: навч.-метод. посібн. для студ. ВНЗ. Київ: Ленвіт, 2010. 152 с. 6. Ковальчук Л. Особливості становлення майбутнього сім'янина в умовах неповної сім'ї. Обрії. Київ, 2013. №1. С. 18-25. 7. Корольчук М. С. Психологія сімейних взаємин. Київ: Ніка-центр, 2011. 296 с. 8. Кошонько Г. А. Особливості психологічного консультування сім’ї в кризовій ситуації розлучення. Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: Психологічні науки. 2017. № 1. С. 112-128. 9. Овод Ю. В., Венцеславська Т. І. Практичні рекомендації розлученим людям щодо запобігання та подолання сімейної кризи «повторний шлюб». Габітус. 2021. Випуск 21. С. 262-267. 10. Слюсар Л. І. Розлучення в Україні в демографічному вимірі: минуле і сучасність. Демографія та соціальна економіка. 2014. № 2. С. 78-89. 11. Старцева С. Особливості дітей у розлучених сім’ях: проблема й аспекти вивчення. Соціальний педагог. 2013. № 5. С. 31-32. 12. Степико В. П., Грєбєннікова Н.В. Розлучення як ризик сучасних шлюбно-сімейних відносин. Міжнародний науковий форум: соціологія, психологія, педагогіка, менеджмент. 2014. Випуск 15. С. 73-80. 13. Суятинова К. Е. Психолого-педагогическая помощь детям дошкольного возраста, которые пережили развод родителей: автореферат. Кривий Ріг, 2016. 48 с. 14. Чепмен Г. П’ять ознак доброї сім’ї. Львів: Свічадо, 2014. 270 с. References 1. Bieliaieva O. Pohovorymo pro zhyttia pislia rozluchennia batkiv. [Let's talk about life after parental divorce] Psykholoh. 2009. № 14. S. 16–19. (in Ukrainian) 2. Valchyshena S. Rozluchennia batkiv ochyma dytyny. [Divorce of parents by the eyes of child]. Sotsialnyi pedahoh. 2012. № 10. S. 40–49. (in Ukrainian) 3. Herasina S.V., Liushuk A.S. Rozluchennia batkiv yak chynnyk sotsialno-psykholohichnoi dezadaptatsii pidlitkiv. [Divorce of parents as a factor of socio-psychological maladaptation of adolescents] Perspektyvy rozvytku suchasnoi psykholohii: zb. naukovykh prats Pereiaslav-Khm., 2018. Vypusk 2. S. 55-64. (in Ukrainian) 4. Hrusha M. Yak dopomohty perezhyty rozluchennia batkiv? [How to help to outlive the divorce of parents?] Holos Ukrainy. 2013. № 15. S. 13. (in Ukrainian) 5. Doktorovych M. O. Sotsialno-pedahohichna robota z ditmy z nepovnykh simei [Socio- pedagogical work with children from single-parent families]: navch.-metod. posibn. dlia stud. VNZ. Kyiv: Lenvit, 2010. 152 s. (in Ukrainian) 6. Kovalchuk L. Osoblyvosti stanovlennia maibutnoho simianyna v umovakh nepovnoi simi. [Features of the becoming of the future family member in a single-parent family] Obrii. Kyiv, 2013. № 1. S. 18-25. (in Ukrainian) 7. Korolchuk M. S. Psykholohiia simeinykh vzaiemyn [Psychology of family relationships]. Kyiv: Nika-tsentr, 2011. 296 s. (in Ukrainian) 8. Koshonko H. A. Osoblyvosti psykholohichnoho konsultuvannia simi v kryzovii sytuatsii rozluchennia [Features of psychological counseling of the family in a crisis situation of divorce]. Zbirnyk naukovykh prats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: Psykholohichni nauky. 2017. № 1. S. 112-128. (in Ukrainian) 9. Ovod Yu. V., Ventseslavska T. I. Praktychni rekomendatsii rozluchenym liudiam shchodo zapobihannia ta podolannia simeinoi kryzy «povtornyi shliub» [Practical recommendations to the divorced people in relation to prevention and overcoming of family crisis «remarriage»]. Habitus. 2021. Vypusk 21. S. 262-267. (in Ukrainian) 10. Sliusar L. I. Rozluchennia v Ukraini v demohrafichnomu vymiri: mynule i suchasnist. [Divorce in Ukraine in the demographic dimension: past and present]. Demohrafiia ta sotsialna ekonomika. 2014. № 2. S. 78–89. (in Ukrainian) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 35 Питання психології 11. Startseva S. Osoblyvosti ditei u rozluchenykh simiakh: problema y aspekty vyvchennia. [Features of children in divorcee families: problem and aspects of study]. Sotsialnyi pedahoh. 2013. № 5. S. 31-32. (in Ukrainian) 12. Stepyko V. P., Hriebiennikova N.V. Rozluchennia yak ryzyk suchasnykh shliubno-simeinykh vidnosyn [Divorce as risk of modern marriage-family relations]. Mizhnarodnyi naukovyi forum: sotsiolohiia, psykholohiia, pedahohika, menedzhment. 2014. Vypusk 15. S. 73-80. (in Ukrainian) 13. Suiatynova K. E. Psixologo-pedagogicheskaya pomoshh` detyam doshkol`nogo vozrasta, kotory`e perezhili razvod roditelej [Psychological and pedagogical assistance to children of preschool age who survived the divorce of their parents]: avtoref. Kryvyi Rih, 2016. 48 s. (in Russian) 14. Chepmen H. Piat oznak dobroi simi. Lviv: Svichado, 2014. 270 s. (in Ukrainian) [Five signs of a good family] Summary Herasina S. PhD in Psychology, Associate Professor of the Department of Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav Khomych H. Candidate of Psychological Sciences, Professor Manager оf Department оf Psychology Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav PSYCHOCONSULTATIVE INTERACTION WITH DISAPAPTED TEENAGERS IN THE SITUATION OF PARENTAL DIVORCE Introduction. The article highlights the problem of socio-psychological adaptation of adolescents who have experienced parental divorce. The age peculiarities of the adolescent and crisis tendencies of his formation are revealed. The destructive manifestations of child-parent relations are analyzed. The psycho- traumatic impact of parental divorce on the psychosocial development and productive life of adolescents is substantiated. The purpose of the article is to analyze the problem of the impact of parental divorce on the personal development of children, the peculiarities of the violation of psychosocial adaptation of adolescents in the context of parental divorce; empirical study of maladaptive behaviors of adolescents; search for effective means of stabilizing psycho-emotional maladapted adolescents and psycho-counseling interaction. Research methods. The study of psychological adaptation of adolescents who have survived parental divorce was carried out using the following empirical methods: test «Sociopsychological adaptation of adolescents» (K. Rogers, R. Diamondt), which is based on the concept of human relationships with others, as an object of their own development, able to be responsible for their behavior in different situations. Indicators of adaptation are: «ability to adapt to new conditions», «self-acceptance», «acceptance of others», «emotional comfort», «internality», «desire to dominate». In addition to the specifics of psychological adaptation, it was important to investigate the general emotional state of the adolescent with the help of the questionnaire «Feeling. Activity. Mood». Research results. The features of psychosocial maladaptation manifested in interpersonal communication of adolescents have been empirically studied. Destructive signs of adaptation to situations of socially significant spheres of a teenager's life. The program of psychological support of the teenager on the basis of personality-problem-oriented psychoconsulting in the process of interaction «child-family-school» is offered. The leading directions of correctional and developmental influence on adolescents are determined; methods of activating the adolescent's adaptive abilities are selected. Conclusion. Psycho-counseling interaction with adolescents in a situation of parental divorce, contributed to the development of their adaptive skills, productive communication and conflict literacy. Gained experience working with their own negative feelings stimulated the development of emotional intelligence, effective coping strategies and ways to implement them in difficult situations. Adequate attitude to events and tolerant attitude to parents was formed. Mastering the skills of relaxation, art therapy to relieve emotional stress, stabilize the state, strengthen self-esteem and respect for elders. Prospects for further research will be to identify psychological factors that increase the resilience of adolescents, which includes a series of empirical studies of the self-concept of adolescents, their attitudes to learning, peers and a sense of belonging to reference groups. Keywords: teenager; child-parent relationship; parental divorce; teenager crisis; psychosocialization; desocialization; disadaptation; psychoconsultation; psychocorrection; personality adaptability. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 16.04.22. 36 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.923 + 159.942:612.176 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–37-42 Гриньова Н. В. доцент кафедри психології Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0001-7647-5967 РОЛЬ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ОСОБИСТІСНІЙ РЕГУЛЯЦІЇ РІШЕНЬ І ДІЙ КЕРІВНИКА ЯК ЛІДЕРА Загальнопсихологічне дослідження місця та ролі емоційного інтелекту у системах регуляції прийняття рішень передбачає звернення до вибірок осіб професій, у яких він необхідно включений у діяльність та спілкування. Емоційний інтелект і толерантність до невизначеності можна розглядати як властивості, що сприяють ефективним та результативним рішенням. Ключові слова: емоційний інтелект; прийняття рішень; діяльність; спілкування; толерантність до невизначеності; ефективні та результативні рішення. Вступ. Проблематиці результативності поєднання із підвищеною складністю та з професійної діяльності керівників як у особливим ризиком, динамічністю та з державному, і у приватному секторах нині широким спектром професійних завдань, надається велике значення. Особливий емоційною напругою та високою ціною статус, який наділяє їх владою управляти можливих помилок. Такі особливості діяльністю виробничих колективів та діяльності зумовлюють значні вимоги до організацій, покладає на них високий рівень психологічних характеристик відповідальності за можливі негативні військовослужбовців, а особливо наслідки вжитих дій. Прийняття рішень в військових керівників [11]. умовах нестабільності та невизначеності Мета дослідження – розкрити роль супроводжує діяльність керівника, де він є емоційного інтелекту в особистісній провідним і визначає, наскільки вірним буде регуляції рішень і дій керівника. курс подальшого розвитку організації. Теоретичне підґрунтя. Проблема Проблема дефіциту керівників, здатних емоційного інтелекта була у фокусі своєчасно орієнтуватися та приймати наукових досліджень Г.Ю. Айзенка, І.Ф. рішення у поточних соціально-економічних Аршави, С.П. Дерев’янко, В.В. Зарицької, умовах, наголошується у безлічі наукових Н.В. Ковриги, Д.В. Люсіна, М.О. праць. Одним із фокусів таких досліджень Манойлової, Е.Л. Носенко, О.П. стає образ керівника та визначення Саннікової, О.Я. Чебикіна, В.С. Юркевич, психологічних передумов результативності E.L. Thorndike, J.D. Mayer, D.R. Caruso, професійної діяльності, до яких долучається P.Salovey, R.Ваr-Оn, G.W. Allport, Robert й емоційне лідерство [3]. J.Sternberg та ін. Дані про психологічні передумови Методи дослідження. Теоретичний результативності надалі широко аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. використовуються у сфері психологічного Результати і обговорення. Емоційна супроводу управління кадровими система сприймається як одна з основних ресурсами, а саме, при складанні вимог до регуляторних систем життєдіяльності. На професійно важливих психологічних думку К.Обуховського, поряд із загальною якостей кандидатів на посаду керівника, орієнтацією у світі необхідна також при підборі персоналу, при проведенні емоційна орієнтація. Вона полягає у професійного психологічного відбору здатності безпосередньо вгадувати кадрів, а також розвитку та навчання емоційні стани інших людей та управлінців. Точний вимір емоційного розпізнавати власні емоційні стосунки з інтелекту може бути вигідним для відбору ними. Існує чітка залежність та підготовки військових керівників [1]. функціонування людини від точності його Для професії військового характерне орієнтації, у т. ч. й емоційної, яка особливо Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 37 Питання психології важлива у період формування особистості практичного мислення військового [9]. При цьому йдеться не лише про керівника, як чинники, що впливають на орієнтацію людини у навколишньому прийняття ним рішень виокремив чинники соціальному середовищі, а й про дефіциту часу та незворотності наслідків орієнтацію у власному внутрішньому світі. прийнятих рішень. Тоді не застосовувався Відповідно до Є.Л. Яковлєвої, термін контролю невизначеності, але усвідомлення власної індивідуальності є описані ним особливості прямо пов'язані із не чим іншим, як усвідомленням власних вмінням військового керівника брати на емоційних реакцій та станів, що вказують себе відповідальність, прогнозувати, на індивідуальне ставлення до того, що правильно розраховувати ресурси [12]. відбувається [13]. У професійному спілкуванні в Емоційний інтелект пов'язаний із екстремальних умовах між керівником та підвищенням психічної стійкості та підлеглими О.С. Колосович виокремлює зниженням чутливості до різноманітних два взаємопов'язані аспекти: взаємодію, стресорів. В.О. Пирожковою встановлено що регламентується посадовими опосередковані зв'язки емоційного обов'язками, націлюючи на узгоджені дії, інтелекту із психічною стійкістю та та взаємовідносини, що виникають копінг-стратегіями через підвищення рівня внаслідок прояву емоцій, переживань, усвідомленої саморегуляції поведінки та симпатій (антипатій) один до одного [7]. самооцінки. Предикторами психічної У сучасній психології наголошується стійкості у командному виді діяльності є на ролі керівника як лідера. У межах управління емоціями, самомотивація, психології управління поняття «керівник» планування, моделювання, самостійність, та «лідер» є практично ідентичними. гнучкість та впевненість у власних силах. Насправді вітається, коли формальний В індивідуальному виді діяльності – це керівник є водночас і лідером у колективі. загальний рівень емоційного інтелекту, У моделі трансформаційної теорії моделювання, самостійність. Результати лідерства керівник є взірцем для проведеного їй кластерного аналізу наслідування, мотивує та трансформує дозволили встановити, що за умов підлеглих через інтелектуальну командної діяльності більш розвинений стимуляцію, індивідуальну увагу та емоційний інтелект поєднується із ідеалізований вплив, надихає їх на більшою стійкістю до стресу [10]. вирішення поставлених завдань та Діяльність військового керівника забезпечує баченням, як ці завдання може розглядатися як вид управлінської. виконати [18]. Метааналіз вивчення Військовий керівник має бути не просто трансформаційного лідерства професіоналом у своїй галузі, що має продемонстрував ефективність цього високу фізичну підготовленість, а й вміти стилю керівництва в організаціях як керувати соціально-психологічним державного, і приватного секторів [15]. кліматом колективу, впливати на Наголошується на ефективності підлеглих, протидіяти психологічному трансформаційної лідерської поведінки у тиску супротивника, у т. ч. в умовах військових умовах, а також реального бою, бути стійким до дії концептуальний зв'язок елементів різноманітних екстремальних чинників, трансформаційного лідерства з емоційним виявляти наполегливість у досягненні інтелектом [4; 18]. довгострокових цілей та вміти Робота з людьми, на думку П.Друкера, контролювати невизначеність ситуації. є основою діяльності управлінця [5]. Якщо перекладати ці властивості у Головний зміст праці у професіях типу термінології міжіндивідуальних «людина – людина» - це ефективна відмінностей, він має бути розвинені взаємодія для людей, що передбачає емоційний інтелект і толерантність до готовність до управління ситуаціями невизначеності. спілкування та певну емоційну Сунь Цзи з т. з. ефективності компетентність. У структурі управління 38 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології вплив ефективності взаємодії на створення атмосфери дружелюбності, результати професійної діяльності, де коригує негативні настрої, виступаючи як спілкування з оточуючими є важливим, а емоційний куратор колективу. рівень прийнятих рішень особливо Професійний успіх команди може високим, це особливо помітно. Д.Джозеф визначити здатність лідера створити та Д.Ньюман інтегрували дані про настрій єднання та вселити у позитивний зв'язок емоційного інтелекту з співробітників ентузіазм [4]. успішністю в емоційно-інтенсивних видах Емоційний інтелект сприяє більшій діяльності [16]. задоволеності від виконаної роботи та Відповідно до Д.Макклелланда, пов'язаний зі зниженням схильності до лідери, які мають навички комунікації і розвитку емоційного вигоряння, а також демонструють вищий емоційний інтелект, знижує ригідність управлінських рішень, є ефективнішими за тих, кому бракує цих підвищуючи їхню евристичність. До якостей [19]. Для отримання обов'язків керівника входить як взаємодія прогностичних критеріїв оцінки із підлеглими, так і реалізація цілей і результативності професійної діяльності завдань колективу. Тому незважаючи на він запропонував вивчати співробітників, важливість емоційного інтелекту для які показали вже високі результати у ефективного керівництва, слід також конкретній галузі, а потім ретельно враховувати, що більшістю обов'язків порівнювати їх з тими, чиї досягнення керівника є прийняття різних рішень, виявились не більш, ніж середніми. спрямованих на досягнення професійних Емоційний інтелект є важливим результатів. складником лідерського профілю А прийняття рішень – це вибір за умов керівника. Якщо при прийомі на роботу на невизначеності. Конструкт невизначеності початкових етапах кар'єри частіше у психології спочатку обговорювався у оцінюють конкретні технічні навички, то контексті теорій сприйняття, а потім - у на більш високих посадових позиціях в більш узагальненому уявленні про організації саме емоційний потенціал взаємодію особистості зі світом захищає від кар'єрного застою та невизначеності. У межах школи Т.Адорно супроводжує успішну кар'єру. Таким із вивчення авторитарної особистості чином, емоційний інтелект як здатність поняття толерантності до невизначеності керівника інтерпретувати та розпізнавати виникло у роботах Э.Френкель-Брунсвик, емоції, керувати власними емоціями та що розглядала його як когнітивний емоціями своїх підлеглих, а також феномен, як особистісну властивість [14]. використовувати емоції для підвищення Толерантність до невизначеності ефективності діяльності та спілкування розглядалася як особистісний чинник у стає одним із найбільш перспективних зв'язках із Великою п'ятіркою та ресурсів розвитку організації [6]. готовністю до ризику, із креативністю, з Для успішного керівника як індивідуально-стильовою регуляцією інтегратора важливо вміти створювати мислення, зі стратегіями подолання. таку атмосферу та систему цінностей, які Сьогодні конструкт толерантності до стимулюватимуть людей діяти спільно. невизначеності більшою мірою Інтегратор тонко відчуває інших людей і співвідноситься із поняттями вибору та розуміє, чим відрізняється сказане від прийняття рішень як процесами прийняття того, що людині хочеться сказати, має та подолання невизначеності, ризику та емпатію, глибокий інтерес та повагу до особистісного самовизначення. Ухвалення людей. Вміння долати перешкоди, що рішення як подолання ситуації зустрічаються на шляху до поставленої невизначеності передбачає авторство мети і надихнути команду, а не покарання вибору та відповідальність, готовність та нагороди – ось що належить до приймати виклики невизначеності, основних якостей керівника [2]. мислити неможливо, припускати Лідер спрямовує колективні емоції на децентралізацію як зростання антикрихкості (у термінології Н.Талеба, Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 39 Питання психології 2013). Толерантність до невизначеності вектор – у бік подовження часу прийняття сприяє більшій відкритості до рішень «за себе», тобто супроводжувались усвідомлення того, що інформація є більш тривалими роздумами у ситуації складною і вимагає зусиль для розуміння, особистісного вибору. Є.В. Красновим тоді як інтолерантність до невизначеності виявлено асиметрію властивостей сприяє спрощенню ситуації. толерантності до невизначеності та Відповідно до висновків, отриманих інтолерантності до невизначеності: М.Лейн і К.Кленке при аналізі різних толерантність до невизначеності завжди аспектів організаційної діяльності, для допомагає ефективності розумової ефективного лідера є важливим вміння діяльності, творчому та продуктивному управляти невизначеністю. На їхню думку, прийняттю рішень, а інтолерантність до толерантність до невизначеності невизначеності зазвичай заважає, тобто особистості якраз дозволяє виявляти має негативну кореляцію [8]. наполегливість у досягненні Висновки. Толерантність до довгострокових цілей, які на відміну від невизначеності сприяє керівникові у короткострокових не мають такої ясності і роботі зі складними проблемами, даючи не дають швидкий зворотний зв'язок [17]. можливість не приймати необдумані Толерантність до невизначеності не рішення, шукати інші варіанти, уникаючи дозволяє бути задоволеною частковими та фіксованості на окремому, посилюючи неоптимальними рішеннями щодо дослідження нової, незвичайної чи комплексних проблем [20]. Саме складної ситуації. Загальнопсихологічне толерантні до невизначеності особистості дослідження місця та ролі емоційного максимально розширювали сферу власної інтелекту у системах регуляції прийняття поінформованості при прийнятті рішень у рішень передбачає звернення до вибірок вербальних задачах за можливості осіб професій, у яких він необхідно використання підказок, тоді як включений у діяльність та спілкування. інтолерантні не використовували такі Матеріалом для дослідження можуть бути підказки. Інтолерантність до як реальні ситуації, так і спеціально невизначеності як прагнення до ясності, як змодельовані, що передбачають прийняття і неприйняття невизначеності у рішень в умовах невизначеності та міжособистісних відносинах, пов'язані з виокремлюють регулятивну роль окремих емоційним інтелектом; Проте зниження компонентів. Емоційний інтелект і міжособистісної інтолерантності до толерантність до невизначеності можна невизначеності, як і зниження показника розглядати як властивості, що сприяють розуміння емоцій іншої людини мали один ефективним та результативним рішенням. Список використаних джерел 1. Алещенко В.І. Військово-соціальне управління: теорія і практика: підручник / В.І. Алещенко. – К.: НУОУ ім.Івана Черняховського, 2019. — 284 с. 2. Бок Л. Работа рулит! Почему большинство людей в мире хотят работать именно в Google / Л.Бок. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2015. – 384 с. 3. Військова психологія та лідерство в Україні: проблеми та виклики впродовж циклу розгортання бойових дій / Навчальний посібник. – Захист Патріотів. – 2018. – 263 с. 4. Гоулман Д. и др. Эмоциональное лидерство: Искусство управления людьми на основе эмоционального интеллекта / Д.Гоулман, Р.Бояцис, Э.Макки. М.: Альпина Паблишер, 2012. – 301 с. 5. Друкер П.Ф. Эффективный руководитель / П.Ф. Друкер. – М.: Манн, Иванов и Фербер, 2012. – 481 с. 6. Карамушка Л.М. Напрямки, ресурси та умови організаційного розвитку: порівняльний аналіз освітніх організацій традиційного та інноваційного типів / Л.М. Карамушка // Актуальні проблеми психології : зб. наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / [ред. кол.: С.Д. Максименко (гол. ред.) та ін.]. – К.: А.С.К., 2011. – Т. І : Організаційна психологія. Економічна психологія. Соціальна психологія / за ред. С.Д. Максименка, Л.М. Карамушки. – 2011. – Вип. 30. – C. 161-168. 7. Колосович О.С. Психологія взаємодії у військово-професійному середовищі: монографія / О.С. Колосович. – Львів: ЛьвДУВС, 2018. – 232 с. 8. Краснов Е.В. Эмоциональный интеллект в личностной регуляции принятия решений: дисс. канд. психол. наук. М., 2018. 171 с. 40 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 9. Обуховский К. Галактика потребностей. Психология влечений человека / К. Обуховский. – СПб.: Изд-во «Речь», 2003. – 296 с. 10. Пирожкова В.О. Социальный и эмоциональный интеллект как ресурсы преодоления стресса субъектами условиях командной и индивидуальной деятельности: дисс. канд. психол. наук. Краснодар, 2021. 201 с. 11. Сафін О.Д. Психологія управлінської діяльності командира: навчальний посібник. – Хмельницький: Академія ПВУ, 1997. – 149 с. 12. Сунь Цзы. Искусство войны. М.: АСТ, 2015. 192 с. 13. Яковлева Е.Л. Эмоциональные механизмы личностного и творческого развития / Е.Л. Яковлева // Вопросы психологии. – 1997. – № 4. – С. 20–27. 14. Frenkel-Brunswick E. Intolerance of ambiguity as an emotional and perceptual personality variable / E. Frenkel-Brunswick // Journal of Personality. –1949. – V. 11, № 1. – P. 108–143. 15. Fuller J.B. et al. A quantitative review of research on charismatic leadership / J.B. Fuller, C.E. Patterson, K. Hester, D.Y. Stringer // Psychological Reports. – 1996. – V. 78, № 1. – P. 271–287. 16. Joseph D.L. et al. Emotional Intelligence: An Integrative meta-analysis and cascading Model / D.L. Joseph, D.A. Newman // Journal of Applied Psychology. – 2010. – V. 95, № 1. – P. 54–78. 17. Lane M.S. et al. The Ambiguity Tolerance Interface: A Modified Social Cognitive Model for Leading under Uncertainty / M.S. Lane, K.Klenke // Journal of Leadership & Organizational Studies. – 2004. – V. 10, № 3. – P. 69– 81. 18. Livingstone H. et al. Emotional Intelligence and Military Leadership / H.Leventhal, M.Nadjiwon-Foster, S. Smithers // Report Prepared for the Canadian Forces Leadership Institute. – Ottawa: DND. – 2002. – P. 54. 19. McClelland D. Identifying Competencies with Behavioral-Event Interviews / D. McClellandew // Psychological Science. – 1998. – V. 9, № 5. – P. 331–339. 20. Zenasni F. et al. Creativity and Tolerance of Ambiguity: An Empirical Study / F.Zenasni, M.Besancon, T.I. Lubart // Journal of Creative Behavior. – 2008. –V. 4, №1. – P. 61–73. References 1. Aleshhenko V.I. (2019) Vijs'kovo-social'ne upravlinnja: teorija i praktyka [Military and social management: theory and practice]: pidruchnyk / V.I. Aleshhenko. – K.: NUOU im.Ivana Chernjahovs'kogo. - 284 s. (in Ukranian) 2. Bok L. (2015) Rabota rulit! Pochemu bol'shinstvo ljudej v mire hotjat rabotat' imenno v Google [Work rocks! Why most people in the world want to work for Google] / L.Bok. – M.: Mann, Ivanov i Ferber. – 384 s. (in Russian) 3. Vijs'kova psyhologija ta liderstvo v Ukrai'ni: problemy ta vyklyky vprodovzh cyklu rozgortannja bojovyh dij [Military Psychology and Leadership in Ukraine: Challenges and Challenges during the Combat Cycle] / Navchal'nyj posibnyk. – Zahyst Patriotiv. – 2018. – 263 s. (in Ukranian) 4. Goulman D. i dr. (2012) Jemocional'noe liderstvo: Iskusstvo upravlenija ljud'mi na osnove jemocional'nogo intellekta [Emotional Leadership: The Art of Managing People Based on Emotional Intelligence] / D.Goulman, R.Bojacis, Je.Makki. M.: Al'pina Pablisher. – 301 s. (in Russian) 5. Druker P.F. (2012) Jeffektivnyj rukovoditel' [Effective leader] / P.F. Druker. – M.: Mann, Ivanov i Ferber. – 481 s. (in Russian) 6. Karamushka L.M. (2011) Naprjamky, resursy ta umovy organizacijnogo rozvytku: porivnjal'nyj analiz osvitnih organizacij tradycijnogo ta innovacijnogo typiv [Directions, resources and conditions of organizational development: a comparative analysis of educational organizations of traditional and innovative types] / L.M. Karamushka // Aktual'ni problemy psyhologii' : zb. naukovyh prac' Instytutu psyhologii' imeni G.S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny / [red. kol.: S.D. Maksymenko (gol. red.) ta in.]. – K.: A.S.K.. – T. I : Organizacijna psyhologija. Ekonomichna psyhologija. Social'na psyhologija / za red. S.D. Maksymenka, L.M. Karamushky. – Vyp. 30. – C. 161-168. (in Ukranian) 7. Kolosovich O.S. (2018) Psihologіja vzaєmodії u vіjs'kovo-profesіjnomu seredovishhі [Psychology of interaction in the military-professional environment]: monografіja / O.S. Kolosovich. – L'vіv: L'vDUVS. – 232 s. (in Ukranian) 8. Krasnov E.V. (2018) Jemocional'nyj intellekt v lichnostnoj reguljacii prinjatija reshenij [Emotional intelligence in personal regulation of decision making]: diss. kand. psihol. nauk. M. 171 s. (in Russian) 9. Obuhovskij K. (2003) Galaktika potrebnostej. Psihologija vlechenij cheloveka [Galaxy of Needs. Psychology of human drives] / K. Obuhovskij. – SPb.: Izd-vo «Rech'». – 296 s. (in Russian) 10. Pirozhkova V.O. (2021) Social'nyj i jemocional'nyj intellekt kak resursy preodolenija stressa sub#ektami uslovijah komandnoj i individual'noj dejatel'nosti [Social and emotional intelligence as resources for overcoming stress by subjects in terms of team and individual activities]: diss. kand. psihol. nauk. Krasnodar. 201 s. (in Russian) 11. Safin O.D. (1997) Psyhologija upravlins'koi' dijal'nosti komandyra [Psychology of managerial management]: navchal'nyj posibnyk. – Hmel'nyc'kyj: Akademija PVU. – 149 s. (in Ukranian) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 41 Питання психології 12. Sun' Czy. (2015) Iskusstvo vojny [War Craft]. M.: AST, 192 s. (in Russian) 13. Jakovleva E.L. (1997) Jemocional'nye mehanizmy lichnostnogo i tvorcheskogo razvitija [Emotional mechanisms of personal and creative development] / E.L. Jakovleva // Voprosy psihologii. – № 4. – S. 20–27. (in Russian) 14. Frenkel-Brunswick E. (1949) Intolerance of ambiguity as an emotional and perceptual personality variable / E. Frenkel-Brunswick // Journal of Personality. – V. 11, № 1. – P. 108–143. 15. Fuller J.B. et al. (1996) A quantitative review of research on charismatic leadership / J.B. Fuller, C.E. Patterson, K. Hester, D.Y. Stringer // Psychological Reports. – V. 78, № 1. – P. 271–287. 16. Joseph D.L. et al. (2010) Emotional Intelligence: An Integrative meta-analysis and cascading Model / D.L. Joseph, D.A. Newman // Journal of Applied Psychology. – V. 95. № 1. – P. 54–78. 17. Lane M.S. et al. (2004) The Ambiguity Tolerance Interface: A Modified Social Cognitive Model for Leading under Uncertainty / M.S. Lane, K.Klenke // Journal of Leadership & Organizational Studies. – V. 10, № 3. – P. 69– 81. 18. Livingstone H. et al. (2002) Emotional Intelligence and Military Leadership / H.Leventhal, M.Nadjiwon-Foster, S. Smithers // Report Prepared for the Canadian Forces Leadership Institute. – Ottawa: DND. – P. 54. 19. McClelland D. (1998) Identifying Competencies with Behavioral-Event Interviews / D. McClellandew // Psychological Science. – V. 9, № 5. – P. 331–339. 20. Zenasni F. et al. (2008) Creativity and Tolerance of Ambiguity: An Empirical Study / F.Zenasni, M.Besancon, T.I. Lubart // Journal of Creative Behavior. –V. 4, №1. – P. 61–73. Summary Grinyova N. V. Associate Professor of Psychology Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna THE ROLE OF EMOTIONAL INTELLIGENCE IN PERSONAL REGULATION OF DECISIONS AND ACTIONS OF THE MANAGER AS A LEADER The activities of the military leader can be considered as a type of management. The military leader must not only be a professional in his field, with high physical fitness, but also be able to manage the socio-psychological climate of the team, influence subordinates, counteract the psychological pressure of the enemy, including in real combat, be resistant to action various extreme factors, show perseverance in achieving long-term goals and be able to control the uncertainty of the situation. If we translate these properties in the terminology of interpersonal differences, it must be developed emotional intelligence and tolerance for uncertainty. In the psychology of management, the concepts of "leader" and "leader" are almost identical. In fact, it is welcome when a formal leader is also a leader in the team. In the model of transformational leadership theory, the leader is a role model, motivates and transforms subordinates through intellectual stimulation, individual attention and idealized influence, inspires them to solve tasks and provides a vision of how to perform these tasks. Emotional intelligence is an important component of a leader's leadership profile. If specific technical skills are more often assessed when hiring in the early stages of a career, then in higher positions in the organization it is the emotional potential that protects against career stagnation and accompanies a successful career. Thus, emotional intelligence as the ability of a leader to interpret and recognize emotions, manage their own emotions and the emotions of their subordinates, as well as use emotions to improve performance and communication becomes one of the most promising resources for organizational development Tolerance of uncertainty helps the manager to deal with complex problems, giving the opportunity not to make ill-considered decisions, to look for other options, avoiding fixation on the individual, enhancing the study of new, unusual or difficult situations. General psychological research of the place and role of emotional intelligence in the systems of regulation of decision-making involves referring to samples of professionals in which it is necessary to be involved in activities and communication. The material for the study can be both real situations and specially modeled, involving decision-making in conditions of uncertainty and highlight the regulatory role of individual components. Emotional intelligence and tolerance for uncertainty can be seen as properties that contribute to effective and efficient solutions. Key words: emotional intelligence; decision-making; activity; communication; tolerance for uncertainty; effective and efficient solutions. Recelved/Поступила: 12.04.22. 42 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.98 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–43-49 Кобець О. В. доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології, Уманський державний педагогічний університет ім. Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-9096-6313 Кузьменко Ю. В. кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психолого-педагогічної освіти та соціальних наук КЗВО «Вінницька академія безперервної освіти» https://orcid.org/0000-0003-2055-7634 ОСОБИСТІ РЕСУРСИ ЯК ЧИННИКИ ПІДТРИМАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ В УМОВАХ ЕКЗИСТЕНЦІЙНИХ ЗАГРОЗ У статті проаналізовано особистісні ресурси як чинники психологічного благополуччя в умовах екзистенційних загроз. З’ясовано, що його можна розглядати і як окремі конструкти, і у концептуальній єдності, зокрема у контексті особистісних ресурсів як чинників психологічного благополуччя особистості в умовах екзистенційних загроз. Ключові слова: особистісні ресурси; психологічне благополуччя; екзистенційної загрози; чинники; особистість. Вступ. Прагнення до благополуччя є суб'єктивну задоволеність різними однією з «універсальних» інтенцій та сферами життя. Так, у концепції основних рушійних сил особистості [1]. психологічного благополуччя К.Ріфф Якість життя у психології сприймається як цьому терміну надано більш специфічне тісно пов'язаний з об'єктивної реальністю значення, основний акцент зроблено на показник, тоді як суб'єктивне переживанні благополуччя, але при благополуччя сприймається як виключно виокремленні його особистісних суб'єктивний показник. Також, внаслідок передумов дослідник акцентує увагу на невизначеності терміна «щастя» багато таких компонентах, як цілі у житті, психологів навмисно відмовлялися від позитивні відносини з іншими, його використання на користь особистісне зростання, управління «суб'єктивного благополуччя» [10]. оточенням, самоприйняття та автономія. Мета статті – проаналізувати Дослідження благополуччя ведуться у особистісні ресурси як чинники різних галузях наукового знання, а це психологічного благополуччя в умовах породжує неоднозначність критеріїв екзистенційних загроз. оцінки та моделей (М.Аргайл, Н.Бредберн, Теоретичне підґрунтя. Поняття Д.Галаті, А.Делле Фаве, Е.Дінер, суб'єктивного благополуччя є достатньо Р.Еммонс, С.Любомирскі, К.Ріфф, точним науковим еквівалентом поняття М.Селігман та ін.). Основними сферами щастя у парадигмі суб'єктивного суб’єктивного благополуччя переживання. Це призвело до активного розглядаються здоров’я, родина, робота, вивчення суб'єктивного благополуччя, і з дозвілля та фінанси (S.A. Black, E.Diener, розвитком позитивної психології – до R.A. Emmons, J.S. Goodwinc, R.E. Lucas, активних досліджень його структури, K.S. Markides, M.E. McCullough, S.Oishi, компонентів і «доменів». Наприклад, поділ G.V. Ostir). Психологічне благополуччя є на гедоністичну та евдемонічну складовою позитивного функціонування перспективи, виокремлення компонентів (F.M. Andrews, F.B. Bryant, A.C. психологічного благополуччя у вужчому McKennell, J.Veroff). значенні терміна, розгляд негативного та Методи дослідження. Теоретичний позитивного афектів у структурі аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. суб'єктивного благополуччя, акцент на Результати і обговорення. Ключові Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 43 Питання психології терміни, пов'язані із розглядом виявляючи стан та особливості її благополуччя у психології - задоволеність, індивідуального внутрішнього світу. щастя та якість життя. Ведучі мову про Відповідно, одержувані емпіричним психологічне благополуччя, шляхом показники психологічного використовують метафору «парасольки» благополуччя - це суб'єктивні когнітивна (Diener, Ryan, Ilic et al), маючи на увазі, що та емоційна оцінки ступеня задоволеності ці терміни є неоднозначними та поєднують найважливіших для людини потреб, цілей дуже різні підходи та уявлення. Причина у та бажань. тому, що добробут, якість життя, щастя є Вивчаючи психологічний добробут, поняттями міждисциплінарними. автори наголошують лише на суб'єктивній Під психологічним благополуччям оцінці людиною себе та власного життя, а розуміється складний комплекс емоційних також на аспектах позитивного переживань: задоволеність життям, функціонування особистості, не відчуття цілісності, внутрішньої рівноваги. приділяючи належної уваги показникам Згідно М.Селігману, благополуччя є негативного ефекту. Тим не менш, узагальнюючим поняттям, що містить позитивний і негативний ефекти є двома різні феномени. Він проводить аналогію із незалежними вимірами, і різниця між погодою, яку, суб'єктивно визначаючи як ними також може бути індикатором хорошу чи погану зазвичай враховують ступеня психологічного благополуччя. безліч погодних маркерів: опади, вроргість Крім того, показано, що позитивні емоції повітря, атмосферний тиск, вітер та ін. не посилюються зі зникненням Таким чином, психологічний добробут – негативних; благополуччя пов'язано із це глобальна інтегративна оцінка балансом між ними, ане із відсутністю поточного стану особистості. неблагополуччя [19]. У сучасних дослідженнях Практично загальноприйнятою на цей психологічного благополуччя час є модель суб'єктивного благополуччя використовуються два типи індикаторів: Е.Дінера, який виокремлює три об'єктивні та суб'єктивні. Перші компоненти в його структурі: характеризують відносно легко задоволеність життям (інтегральна вимірювані процеси (тривалість життя, когнітивна оцінка), позитивні та негативні рівень безробіття, рівень бідності, ВВП), емоції. При цьому усі ці компоненти є тоді як другі належать до суб'єктивних відносно незалежними один від одного переживань, уявлень, переконань (відчуття (Bradburn; Andrews, Withey; Diener, безпеки, задоволеність роботою, Emmons; Diener, et al). Тому оцінка задоволеність життям загалом). З задоволеності життям має доповнюватися психологічної т. з. добробут можна оцінкою позитивних та негативних емоцій. розуміти як задоволеність життям. Хоча За багатьма даними високий рівень об'єктивні та суб'єктивні показники суб'єктивного благополуччя пов'язаний із благополуччя пов'язані між собою, вони цілою серією «вигід» для людини і пов'язані слабко та часто мають суспільства: високою активністю, більшою розбіжності. Разом із тим вчені різних комунікабельністю та більш стабільними дисциплінарних областей сходяться на та близькими соціальними відносинами, тому, що суб'єктивний аспект якості життя великими успіхами на роботі, має високу значущість, а психологічний продуктивністю діяльності, отриманням добробут може суттєво варіюватися у задоволення від роботи та навіть більш людей, які перебувають у подібних високим доходом, кращим фізичним життєвих ситуаціях. здоров'ям та більшою тривалістю життя. Діагностика психологічного Благополучні люди найчастіше залучені до благополуччя здебільшого спирається на суспільної активності, благодійності, дані самозвіту та характеризує суб'єктивне волонтерства, що якраз зараз переживання людини щодо її продемонструвала російсько-українська функціонування та життєдіяльності, війна. 44 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Основною метою досліджень людини з досягнення власних цілей і психологічного добробуту як правило є подолання труднощів розгортається у пошук чинників, що супроводжують взаємодії зі світом, у яке роблять свій благополуччя та детермінують його. Як внесок, зокрема, особистісні ресурси, які предиктори і джерела благополуччя відіграють роль пускового механізму, розглядається широке коло феноменів, будучи, власне, генераторами активності таких як соціальні відносини, генетична суб'єкта [9]. Про важливість врахування схильність, матеріальний достаток, особистісних ресурсів при розгляді задоволення потреб, наявність цілей та ресурсної системи організму свідчать сенсу життя, фізична активність, численні емпіричні дані, згідно з якими індивідуально-психологічні особливості, особистісні чинники здійснюють вагомий прийняття себе як особистості та багато внесок у процеси адаптації до стресових та інших (Tellegen et al; Lykken, Tellegen; повсякденних обставин та доступу до McGue, Christensen). нових ресурсів; забезпечують Останнім часом дослідження цих задоволеність сімейним життям, сприяють чинників здійснюється у межах позитивної якості життя у ситуації обмежених психології. І тому на цей час у позитивній можливостей здоров'я та досягненню психології накопичено широкий масив постравматичного зростання, а також емпіричних даних про різні чинники, що забезпечують здатність до саморегуляції впливають на суб'єктивне благополуччя та самодетермінації. Згідно з цими даними, (Е.Дінер, C.Любомірскі, К.Ріфф, внаслідок виснаження ресурсів, особливо К.Шелдон, І.Бонівелл). Як показують у зв'язку із зусиллями із вольового дослідження, внесок зовнішніх подій та контролю над ситуацією, здатність до об'єктивних умов життя у добробут є саморегуляції значно знижується [4; 6; 7 та відносно невеликим, становлячи лише ін.]. близько 10% дисперсії [17]. Набагато Будь-яка ситуація гострого чи важливішим (і порівнянним за хронічного стресу, як і вирішення вираженістю із внеском генетики) повсякденних проблем, вимагає витрати виглядає внесок особистісних показників, ресурсів, виснажуючи ресурсні запаси. що опосередковують ефекти цих Різного роду стресові ситуації (проблеми зовнішніх чинників. Люди по-різному зі здоров'ям, економічна нестабільність, оцінюють і реагують на ті самі обставини нормативні кризи, природні катастрофи, залежно від власних очікувань, цінностей, війни), що призводять до мобілізації переконань, минулого досвіду. І, ресурсів, створюють унікальну можливість незважаючи на те, що зовнішні умови розкрити механізми активації та роблять суттєвий внесок у добробут, саме оперування ресурсами та простежити внутрішні умови та особливості динаміку їхнього розвитку. особистості відіграють у цьому процесі Нестабільні зовнішні ситуації як визначальну роль. моделі психологічного стресу та кризи Сучасні дослідники усе частіше неодноразово використовувалися звертаються до ролі особистості, її дослідниками як своєрідний «природний активності у досягненні благополуччя. Це експеримент» [18]. Важливий внесок у пов'язано із поступовим переходом від моделі такого роду внесли гуманістична та образу пасивної особистості, що повністю екзистенційна традиції, у перспективі яких керується внутрішніми диспозиціями та життєва ситуація розглядається як така, зовнішньою стимуляцією, до образу що ставить своєрідне «питання» перед активної особистості, що ставить цілі та людиною про неї саму, а людина обирає прагне їхнього досягнення. Тому «чути» і «витримувати» ці питання, що особистість розглядається не як пасивна може призводити до актуалізації та іграшка зовнішніх сил, що впливають на розвитку принципово нових можливостей неї, а як активний суб'єкт, що впливає на (поняття «трансформаційної подолання» власне життя і діяльність. Активність [13; 18]. Характерним прикладом є Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 45 Питання психології погляди І.І. Геллера, який визначає цей ефект отримав підтримку щодо критичну ситуацію як ситуацію соціальних змін (Grumer, Pinquart): неможливості реалізації внутрішніх оптимізм та соціальна підтримка потреб власного життя (мотивів, прагнень, запобігають розвитку депресивних цінностей та ін.) [2]. У крайньому своєму симптомів в умовах підвищених прояві такого роду ситуації вимагають соціальних вимог (на роботі, у сім'ї, у участі особистісної рефлексії та перегляду спілкуванні). психологічних засад власної діяльності. У Від кількості ресурсів, доступних для цілому, ці традиції безпосередньо подолання, у т. ч. і від їхньої суб'єктивної вказують на можливість позитивної оцінки, залежатиме вибір стратегій функції кризових ситуацій у житті людини подолання стресом [8]. Індивідууми, групи та ключову роль особистісних чинників у або організації, які мають мізерний розумінні та переживанні важких ресурсний запас і перебувають в умовах життєвих ситуацій [14]. обмежених можливостей, щоб зберегти Крім того, накопичено широкий масив власні і без того нечисленні ресурси, даних про позитивну роль особистісних швидше займатимуть оборонну позицію ресурсів у подоланні труднощів при зіткненні зі стресовими обставинами, різноманітних стресових ситуаціях: вибираючи пасивні стратегії подолання. проблем пов'язаних із трудовою Дослідження показують, що високий діяльністю; матеріальною недостатністю; рівень особистісних ресурсів є основним стресостійкістю та здатністю до адаптації предиктором посттравматичного у професійній діяльності; подолання зростання [4; 15; 18]. Посттравматичне алкогольної залежності; у ситуаціях зростання визначає переживання і досвід обмежених можливостей здоров'я; людей, які не просто впоралися зі стресом, особистісного вибору; подолання а й досягли, з їхньої точки зору, значних суїцидальних інтенцій, економічної позитивних змін, що виходять за межі нестабільності; економічної депривації; наявного стану речей до настання наслідків природних катастроф [3; 11; 12 травмуючих подій. Показано, що найбільш та ін.]. значущим ресурсом для того, щоб не лише Рівень психологічного благополуччя впоратися із труднощами, але й піднятися значною мірою залежить від виразності на високий рівень функціонування, є особистісних характеристик, ніж сили резилентність. Зокрема, у дослідженні стресового впливу. Особистісні ресурси - психологічних наслідків арабо- це засоби, що використовуються для ізраїльського військового конфлікту трансформації сприйняття стресової показано, що саме наявність високого ситуації та її подолання. У контексті показника особистісних ресурсів подолання важких життєвих ситуацій, відрізняло групу «резилентних» таких як економічна нестабільність, респондентів, які постраждали через військові дії, хвороба, стихійні лиха саме військовий конфлікт та успішно подолали особистісні ресурси відіграють ключову труднощі, не лише відновивши рівень роль у подоланні стресових обставин та суб'єктивного благополуччя, але й підтримці психологічного благополуччя. посттравматичне зростання [15]. Так, за даними лонгітюдного Висновки. За результатами дослідження, внесок особистісних теоретичного аналізу з’ясовано, що (впевненість у собі, готовність до дій) та психологічне благополуччя можливо соціальних (підтримка з боку сім'ї) розглядати і як окремі конструкти, і у ресурсів у зниженні рівня депресії концептуальній єдності, зокрема у залежить від стресогенності ситуації: при контексті особистісніх ресурсів як низькому рівні стресу вплив прямий , при чинників психологічного благополуччя в високому - як медіатор зв'язку виступають умовах екзистенційних загроз. адаптивні копінг-стратегії [16]. Пізніше 46 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Список використаних джерел 1. Аргайл М. Психология счастья / М.Аргайл. - 2-е изд. - СПб.: Питер, 2003. - 271 с. 2. Геллер И.И. Переживания как категория общей психологии: дис. ...канд. психол. наук / И.И. Геллер. Одес. ун-т им. И.И. Мечникова. - Одесса, 1993. - 178 с. 3. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини у психофізіологічному забезпеченні діяльності: дис... д-ра психол. наук О.М. Кокун. Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. К., 2004. 426 с. 4. Зубовський Д.С. Особистісне зростання учасників АТО у посттравматичний період: дис.. канд.. психол. наук / Д.С. Зубовський. – НУО ім. Івана Черняховського. - К., 2019. - 285 с. 5. Мельник О.В., Лукомська С.О. Психологічне благополуччя як чинник соціальної адаптації учасників АТО / С.О. Лукомська, О.В. Мельник // Актуальні проблеми психології : зб. наук. праць Ін-ту психології імені Г.С. Костюка НАПН України. – Київ–Ніжин : Видавництво «ПП Лисенко М.М.», 2018. – С.233-242. 6. Потапчук Є.М. Соціально-психологічні основи збереження психічного здоров'я військовослужбовців: автореф. дис... д-ра психол. наук / Є.М. Потапчук. Національна академія держ. прикордонної служби України ім. Б.Хмельницького. Хмельницький, 2004. - 365 с. 7. Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі: Колективна монографія / [Максименко С.Д., Куценко-Лада Г.В., Пророк Н.В. та ін.]; за редакцією Максименка С.Д. - Кіровоград : Імекс-ЛТД, 2013. - 400 с. 8. Родіна Н.В. Психологія копінг-поведінки: системне моделювання: дис. … д-ра психол. наук / Н.В. Родіна. - К., 2013. - 504 с. 9. Розвиток суб’єктної активності дорослих у віртуальному просторі: монографія / М.Л. Смульсон, П.П. Дітюк, І.Г. Коваленко-Кобилянська, Д.С. Мещеряков, М.М. Назар [та ін.]; за ред. М. Л. Смульсон. – К. : Інститут психології імені Г.С. Костюка НАПН України, 2018. – 180 с. 10. Селигман М. В поисках счастья. Как получать удовольствие от жизни каждый день / М.Селигман. - М.: Манн, Иванов и Фербер, 2010. - 320 с. 11. Cкрeбeць В.O. Eкoлoгiчнa пcиxoлoгiя у вiддaлeниx нacлiдкax eкoтexнoгeннoї кaтacтрoфи: мoнoгрaфiя / В.O. Cкрeбeць. – К.: Cлoвo, 2004. – 440 c. 12. Тимчeнкo A.В. Прoфeccиoнaльный cтрecc рaбoтникoв OВД Укрaины (кoнцeптуaлизaция, прoгнoзирoвaния, диaгнocтикa и кoррeкция): диcс. … д-рa пcиxoл. yаук / А.В. Тимченко. - Xaрькoв: НУВД, 2003. 427 c. 13. Титаренко Т.М. Життєстійкість особистості: соціальна необхідність та безпека: [навч. посіб.] / Т.М. Титаренко, Т.О. Ларіна. - К.: Марич, 2009. - 76 с. 14. Эриксон Э. Идентичность: юность и кризис / Э.Эриксон. - М.: Прогресс, 1996. – 352 с. 15. Hobfoll S.E. et al. The combined stress of family life, work, and war in Air Force men and women: A test of conservation of resources theory / S.E. Hobfoll et al. // International Journal of Stress Management. 2012. Vol. 19. - №3. - P. 217. 16. Holohan C.J., Moos R.H. Life stressors, resistance factors, and improved psychological functioning: An extension of the stress resistance paradigm / C.J. Holohan, R.H. Moos // Journal of Personality and Social Psychology. 1990. - Vol. 58. - P. 909-917. 17. Lyubomirsky S. The HOW of happiness: A practical approach to getting the life you want / S.Lyubomirsky. - Penguin, 2007. - 384 p. 18. Maddi S. Hardiness: An Operationalization of existential Courage / S.Maddi // Journal of Humanistic Psychology. 2004. - Vol. 44. - №3. - P.279-298. 19. The quality of life (QOL) research movement: past, present and future / Sirgy M.J., Michalos A.C., Ferris A.L., Easterlin R.A., Patrick D., Pavot W. // Social Indicators Research. 2006. - Vol. 76. - P. 343-466. References 1. Argajl M. (2003) Psihologija schast'ja [Psychology of happiness] / M.Argajl. - 2-e izd. - SPb.: Piter. - 271 s. (in Russian) 2. Geller I.I. (1993) Perezhivanija kak kategorija obshhej psihologii [Experiences as a category of general psychology]: dis. ...kand. psihol. nauk / I.I. Geller. Odes. un-t im. I.I. Mechnikova. - Odessa. - 178 s. (in Russian) 3. Kokun O.M. (2004) Optymizacija adaptacijnyh mozhlyvostej ljudyny u psyhofiziologichnomu zabezpechenni dijal'nosti [Optimization of human adaptive capabilities in psychophysiological support of activity]: dys... d-ra psyhol. nauk O.M. Kokun. Instytut psyhologii' im. G.S.Kostjuka APN Ukrai'ny. K. - 426 s. (in Ukranian) 4. Zubovs'kyj D.S. (2019) Osobystisne zrostannja uchasnykiv ATO u posttravmatychnyj period [Personal growth of participants in the anti-terrorist operation in the post-traumatic period]: dys.. kand.. psyhol. nauk / D.S. Zubovs'kyj. – NUO im. Ivana Chernjahovs'kogo. - K. - 285 s. (in Ukranian) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 47 Питання психології 5. Mel'nyk O.V., Lukoms'ka S.O. (2018) Psyhologichne blagopoluchchja jak chynnyk social'noi' adaptacii' uchasnykiv ATO [Psychological well-being as a factor of social adaptation of anti-terrorist operation participants] / S.O. Lukoms'ka, O.V. Mel'nyk // Aktual'ni problemy psyhologii' : zb. nauk. prac' In-tu psyhologii' imeni G.S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny. – Kyi'v–Nizhyn : Vydavnyctvo «PP Lysenko M.M.». – S.233-242. (in Ukranian) 6. Potapchuk Je.M. (2004) Social'no-psyhologichni osnovy zberezhennja psyhichnogo zdorov'ja vijs'kovosluzhbovciv [Socio-psychological foundations of maintaining the mental health of servicemen]: avtoref. dys... d-ra psyhol. nauk / Je.M. Potapchuk. Nacional'na akademija derzh. prykordonnoi' sluzhby Ukrai'ny im. B.Hmel'nyc'kogo. Hmel'nyc'kyj. - 365 s. (in Ukranian) 7. Psyhologichni chynnyky samodeterminacii' osobystosti v osvitn'omu prostori [Psychological factors of self-determination of the individual in the educational space]: Kolektyvna monografija / [Maksymenko S.D., Kucenko-Lada G.V., Prorok N.V. ta in.]; za redakcijeju Maksymenka S.D. - Kirovograd : Imeks-LTD, 2013. - 400 s. (in Ukranian) 8. Rozvytok sub’jektnoi' aktyvnosti doroslyh u virtual'nomu prostori [Development of subjective activity of adults in cyberspace]: monografija / M.L. Smul'son, P.P. Ditjuk, I.G. Kovalenko-Kobyljans'ka, D.S. Meshherjakov, M.M. Nazar [ta in.]; za red. M. L. Smul'son. – K. : Instytut psyhologii' imeni G.S. Kostjuka NAPN Ukrai'ny, 2018. – 180 s. (in Ukranian) 9. Seligman M. (2010) V poiskah schast'ja. Kak poluchat' udovol'stvie ot zhizni kazhdyj den' [In search of happiness. How to enjoy life every day] / M.Seligman. - M.: Mann, Ivanov i Ferber. - 320 s. (in Russian) 10. Ckrebec' V.O. (2004) Ekologichna pcyxologija u viddalenyx naclidkax ekotexnogennoi' katactrofy [Ecological psychology in the remote consequences of eco-man-made catastrophe]: monografija / V.O. Ckrebec'. – K.: Clovo. – 440 c. (in Ukranian) 11. Timchenko A.V. (2003) Profeccional'nyj ctrecc rabotnikov OVD Ukrainy (konceptualizacija, prognozirovanija, diagnoctika i korrekcija) [Professional stress of employees of the internal affairs bodies of Ukraine (conceptualization, forecasting, diagnostics and correction)]: dics. … d-ra pcixol. yauk / A.V. Timchenko. - Xar'kov: NUVD. 427 c. (in Russian) 12. Tytarenko T.M. (2009) Zhyttjestijkist' osobystosti: social'na neobhidnist' ta bezpeka [Vitality of the individual: social necessity and security]: [navch. posib.] / T.M. Tytarenko, T.O. Larina. - K.: Marych. - 76 s. (in Ukranian) 13. Rodina N.V. (2013) Psyhologija koping-povedinky: systemne modeljuvannja [Psychology of coping behavior: system modeling]: dys. … d-ra psyhol. nauk / N.V. Rodina. - K. - 504 s. (in Ukranian) 14. Jerikson Je. (1996) Identichnost': junost' i krizis [Identity: youth and crisis] / Je.Jerikson. - M.: Progress. – 352 s. (in Russian) 15. Hobfoll S.E. et al. (2012) The combined stress of family life, work, and war in Air Force men and women: A test of conservation of resources theory / S.E. Hobfoll et al. // International Journal of Stress Management. Vol. 19. - №3. - P. 217. 16. Holohan C.J., Moos R.H. (1990) Life stressors, resistance factors, and improved psychological functioning: An extension of the stress resistance paradigm / C.J. Holohan, R.H. Moos // Journal of Personality and Social Psychology. - Vol. 58. - P. 909-917. 17. Lyubomirsky S. (2007) The HOW of happiness: A practical approach to getting the life you want / S.Lyubomirsky. - Penguin. - 384 p. 18. Maddi S. (2004) Hardiness: An Operationalization of existential Courage / S.Maddi // Journal of Humanistic Psychology. - Vol. 44. - №3. - P.279-298. 19. The quality of life (QOL) research movement: past, present and future / Sirgy M.J., Michalos A.C., Ferris A.L., Easterlin R.A., Patrick D., Pavot W. // Social Indicators Research. 2006. - Vol. 76. - P. 343-466. Summary Kobets A. doctor of psychological sciences, professor, Professor of Psychology, Uman State Pedagogical University. Pavlo Ticini Kuzmenko J. Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor, Associate Professor of Psychological and Pedagogical Education and Social Sciences Vinnytsia Academy of Continuing Education PERSONAL RESOURCES AS FACTORS OF MAINTAINING PSYCHOLOGICAL WELL- BEING IN CONDITIONS OF EXISTENT THREATS Introduction. The pursuit of well-being is one of the "universal" intentions and the main driving forces of the individual. The concept of subjective well-being is a fairly accurate scientific equivalent of 48 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології the concept of happiness in the paradigm of subjective experience. This led to an active study of subjective well-being. Purpose of the article is to analyze personal resources as factors of psychological well-being in the face of existential threats. Methods. Theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison. Originality. Psychological well-being means a complex set of emotional experiences: life satisfaction, a sense of integrity, inner balance. Modern research on psychological well-being uses two types of indicators: objective and subjective. The former characterize relatively easily measurable processes (life expectancy, unemployment rate, poverty rate), while the latter belong to subjective experiences, ideas, beliefs (sense of security, job satisfaction, life satisfaction in general). Indicators of psychological well-being are subjective cognitive and emotional assessments of the degree of satisfaction of the most important human needs, goals and desires. Predictors and sources of well-being are a wide range of phenomena such as social relationships, genetic predisposition, material wealth, satisfaction of needs, goals and meaning of life, physical activity, individual psychological characteristics, acceptance of oneself as a person and many others.the level of psychological well-being depends largely on the expressiveness of personal characteristics than the strength of stress. Personal resources act as tools (instruments) used to transform the perception of a stressful situation and overcome it. In the context of overcoming difficult life situations, such as economic instability, hostilities, illness, natural disasters, personal resources play a key role in overcoming stressful situations and maintaining psychological well-being. Conclusion. Theoretical analysis shows that psychological well-being can be considered both as separate constructs and in conceptual unity, in particular in the context of personal resources as factors of psychological well-being in the face of existential threats. Key words: personal resources; psychological well-being; existential threat; factors; personality. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 20.04.22. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 49 Питання психології УДК 159.923.2:355.4 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–50-63 Красницька О. В. кандидат педагогічних наук, доцент, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського https://orcid.org/0000-0002-0417-3318 ДЕПРИВАЦІЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ВИКОНУЮТЬ ЗАВДАННЯ У ВІДРИВІ ВІД ОСНОВНИХ СИЛ, ТА В УМОВАХ ПОЛОНУ Стаття присвячена проблемі впливу депривації на психіку й особистість військовослужбовців, які виконують завдання у відриві від основних сил, та в умовах полону. З’ясовано особливості впливу психічної, сенсорної, когнітивної, емоційної, депривації сну, сімейної, екзистенційної депривації. Визначено зовнішні та внутрішні деприваційні фактори, що чинять негативний вплив на військовослужбовця в екстремальних умовах діяльності. До зовнішніх факторів належать ізоляція, відсутність належних соціально-побутових умов, невизначеність і небезпека, швидкоплинність змін бойової обстановки, обмеження в часовому еквіваленті, високий ступінь ризику, новизна бойової обстановки, недовіра в ланці субординації згори – донизу та знизу – догори. Серед внутрішніх деприваційних факторів виділено високий рівень амбівалентності та сумніву, виражені ананкастичні властивості, схильність до сугестії, високий рівень тривожності й низький рівень стресостійкості, невміння бачити картину в цілому, відсутність попереднього досвіду бойових дій або негативний попередній досвід, низький рівень критичного та креативного мислення. Ключові слова: депривація; деприваційні фактори; військовослужбовець; командир; потреби особистості; психіка; бойові (екстремальні) умови; невизначеність; полон. Вступ. Збройна агресія Російської війни «психологічно неушкодженим» Федерації проти нашої держави відкрила неможливо. новий етап розвитку Збройних Сил України, О. Хміляр підтверджує, що перебування спонукала шукати нові форми та методи в зоні ООС (АТО) є екстремальною збройного, інформаційного, ситуацією, під впливом якої інтелектуального, морального, військовослужбовець постійно відчуває психологічного й духовного протистояння. стрес, долає його вольовими зусиллями, що Як зазначають В. Духневич та неминуче накладає відбиток на фізичному, а О. Кочубейник, до сьогодні війна стрімко найперше, психічному здоров’ї воїна. вийшла за межі використання зброї й поділу Учений наводить статистичні дані, коли територій, ведеться головна боротьба – кожен п’ятий військовослужбовець, який не боротьба ідей, переконань, міфів [5, 8–9]. має фізичних ушкоджень, і кожен третій З одного боку, війна підштовхує до поранений та понівечений страждають розвитку, з іншого ж, має негативні наслідки нервово-психічними розладами. Крім того не лише для політичного, економічного інші наслідки, зокрема психосоматичні розвитку країни, а насамперед, для захворювання, починають проявлятися фізичного й психічного здоров’я лише через кілька місяців після повернення військовослужбовців. Багатьом із них війна до нормального життя [19, 179]. Відчуття, запам’ятається через отримані фізичні вади, які переживав військовослужбовець на полі утрату бойових побратимів, друзів, відчуття бою, неможливо забути. Розумово людина з поля бою, які неможливо забути, прийняті може їх відкинути, «забути», проте тіло рішення, що мали вплив на життя пам’ятатиме, пережиті емоції відкладаються навколишніх. Участь у бойових діях у в пам’яті на тривалий час. Будь-який когось виховує міцний характер, а хтось, подразник може повернути воїна в ті умови, навпаки, переживає психологічну кризу. у яких він перебував, – умови обмежень, Водночас варто наголосити, повернутися з стресу, позбавлень можливості задоволення життєво важливих потреб, нестачі ресурсів, 50 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології часу, інформації. Тут же постає не менш (освітня депривація у військових закладах), важливе питання дослідження впливу Т. Скібо (проблема депривації у ВВНЗ). Тож деприваційних факторів і різних видів дослідження впливу депривації на депривації на особистість особистість військовослужбовця, військовослужбовця, його діяльність в ефективність його діяльності в екстремальних умовах та ефективність екстремальних умовах є вельми актуальним. виконання професійних завдань. Методи дослідження. Для реалізації Метою статті є з’ясувати деприваційні мети статті використано теоретичний аналіз, фактори, види й особливості впливу синтез, порівняння, узагальнення депривації на психіку, організм та літературних джерел, а також наративні особистість військовослужбовця у процесі розповіді військовослужбовців. виконання завдань у відриві від основних Результати та обговорення. сил, ефективність його діяльності в Діяльність військовослужбовців в екстремальних умовах. екстремальних умовах, зокрема сьогодні в Теоретичне підґрунтя. Прийнято ООС, виконання завдань у відриві від вважати, що депривація як соціально- основних сил спричиняють сильний вплив психологічне явище здійснює найбільший на психіку особистості. Автори книги вплив на розвиток дитини, чому й були «Психологія бою» пишуть, що деякі умови присвячені фундаментальні праці та фактори сприяють мобілізації й Дж. Боулбі, Й. Лангмейєра, З. Матейчека, концентрації фізичних і психологічних А. Прихожан, Н. Толстих, І. Фурманова, можливостей, підвищенню бойової Н. Фурманової. Сучасні дослідження теж активності, вияву сміливості, приділяють значну увагу з’ясуванню самовідданості. Інші ж, навпаки, особливостей протікання депривації дезорганізують бойову діяльність, блокують молодших школярів (А. Пеньков, доступ до наявних резервів організму, Н. Цумарєва), підлітків (І. Брецко, погіршують роботу нервової системи та Я. Гошовський, Г. Лялюк, В. Мартинюк, психіки [11, 8]. Р. Хенріксен зазначає: В. Орос, А. Поляничко, Л. Просандєєва). «…незважаючи на технологічні досягнення, Вплив різних видів депривації на для більшості людей зіткнення з реаліями особистість у своїх працях розкривають бою є лякаючим і шокуючим досвідом» [12, О. Алєксєєнкова, Л. Варава, Ю. Візнюк, 300]. З одного боку, військовиків до цього С. Вільдгрубе, О. Максименко, А. Маслюк, готують, з іншого ж, – чи можливо О. Піщанська. Питання впливу депривації підготувати людину до всього? Звичайно, ні. на професійну діяльність людини досліджує Жоден із нас не може описати, уявити ті Ю. Терлецька. відчуття, які переживає Водночас спектр наукових пошуків військовослужбовець, виконуючи бойове військових психологів, присвячених завдання, особливо в тилу противника, ті особливостям функціонування психіки в умови, у яких він опиниться, і які реакції екстремальних умовах (Д. Алєксандров, вони можуть викликати. Це потрібно М. Корольчук, В. Осьодло, О. Тімченко, відчути «на собі». О. Хміляр), не виділяє депривацію в Тут можна провести аналогію з окремий предмет дослідження. Учені пробіганням марафону. Поки людина приділяють більшу увагу бойовому стресу, фізично, психологічно, емоційно не відчує посттравматичному стресовому розладу, кожен метр із дистанції 42 км 195 м, вона не суїцидальній поведінці військовослужбовців зможе пояснити, що означає 32-й км, 35-й тощо. І в такий спосіб, не приймаючи до км, 38-й км, 40-й км для марафонця. На уваги того, що деприваційні умови та останніх Олімпійських іграх у 2021 році фактори, деприваційні ситуації нерідко є спортсменка з Ізраїлю, яка бігла у групі передумовою зародження негативних лідерів, зійшла з дистанції на 38 км, тобто за психічних станів. Лише окремі аспекти крок до перемоги. Що сталося? На це депривації розглядаються Н. Андріяновою запитання зможе відповісти лише сама (феномен соціальної депривації у військово- спортсменка, і ніхто інший. Будь-яке професійній діяльності), Л. Бережновою припущення, найімовірніше, виявиться Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 51 Питання психології хибним. Коли організм виснажується, або обмеження можливості задоволення фізичних ресурсів не вистачає, психологічно людиною певних потреб (психічних, важко й людина відчуває «на собі» дію соціальних, емоційних, екзистенційних, деприваційних умов і факторів, лише висока сексуальних, когнітивних тощо) [8]. психологічна підготовка, емоційна До зовнішніх деприваційних факторів, підтримка з боку глядачів, тренера, друзів та на нашу думку, належать такі: повний вияв вольових зусиль здатні 1) ізоляція, що характеризується допомогти спортсмену подолати себе й вимушеною самотністю досягнути бажаної мети, завершити військовослужбовця під час виконання завдання, фінішувати з найкращим бойових завдань [13, 33], а також результатом. Теж стосується і зменшенням кількості зовнішніх стимулів, військовослужбовців. що визначає збідненість середовища, у Діяльність в екстремальних умовах, якому функціонує воїн [1, 67]; виконання завдань у відриві від основних 2) відсутність належних соціально- сил із самого початку характеризуються побутових умов, що, зі свого боку, деприваційними умовами, впливом спричиняє незадоволення базових деприваційних факторів, фізіологічних потреб. Хоча, за свідченнями військовослужбовець неминуче потрапляє в воїнів, до цього звикаєш. Зрозуміло, що на деприваційні ситуації, коли відсутня війні не може бути й мови про затишні можливість задоволення життєво важливих кімнати, теплий душ тощо. Водночас, коли для особистості потреб. Цю думку військовослужбовцю надається занедбане підтверджує український військовик приміщення з відсутніми вікнами та полковник С. Павлушенко: «…беручи утепленням узимку, де вікно закривається участь у бойових діях, військовослужбовці поліетиленовою плівкою з кількох шарів і тривалий час перебувають у ситуації, що ковдрою, двері споруджуються з матеріалу безпосередньо загрожує їхньому життю. від ящиків для артилерійських снарядів, Вони опосередковано переживають коли питання питної води вирішуються загибель, поранення та каліцтво своїх власними зусиллями, коли обігрівач бойових побратимів, психічна напруженість необхідно привезти із собою, спати під посилюється внаслідок постійних двома ковдрами й одягненим та ще й коли негативних очікувань. Крім цього просинаєшся вранці, а «…на грудях сидить військовослужбовці в бойових умовах мишка, дивиться уважно, щось носиком знаходяться у стані психічної депривації, крутить і неначе просить поснідати», як коли тривалий час неможливо вирішити згадує в автобіографічній книзі «Східний життєво важливі особистісні потреби» [10, сон» учасник АТО 2014 року А. Білюга [2, 137]. В екстремальних умовах на психіку 24–25], до таких умов необхідно військовослужбовців постійно діють адаптуватися, найперше, психологічно; вітальні, соціальні, професійні фактори, що 3) невизначеність і небезпека. негативно впливають на їх морально- Невизначеність визначають як відсутність психологічний стан, часто знижуючи або суперечливість інформації про зміст чи вмотивованість, – додають О. Каплюченко й умови виконання бойового завдання, І. Приходько [6, 29]. У будь-якому разі варто противника й характер його дій [17, 229]. Р. відзначити, що військовик має подолати Хенріксен зазначає: «Невідомість, або труднощі різного характеру під час нерозуміння, йде рука об руку з жахом, виконання бойових завдань. перетворюючи бій у всепоглинаюче Деприваційні фактори ми визначаємо переживання» [12, 305]. Нерідко командиру як зовнішні та внутрішні стійкі або змінні необхідно прийняти рішення в умовах чинники, що впливають на особистість недостатності інформації та ще й швидко, військовослужбовця під час виконання ним або спрямувати підрозділ через місцевість військово-професійних завдань і без даних про розміщення противника. здебільшого чинять негативний вплив на хід Один із бойових командирів ООС наводить їх реалізації. Їхній вплив на особистість приклад ситуації: «…Хлопці, я не знаю, що воїна породжує депривацію – відсутність нас чекає попереду. Ми не знаємо позицій 52 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології ворога. Ми не маємо інформації про до бою, ризик не повернутися з бойового замінування території. Я не можу завдання для тактичної групи був дуже гарантувати нікому безпеку, хоч ми підемо у високим [3, 257–261]. Страх, розгубленість, східному чи західному напрямках. Але ми відміна операції? Ні. Натомість маємо вийти звідси, покинути цю позицію». командирами було швидко враховано й Така ситуація безперечно має негативний донесено до підлеглих зміну бойової вплив як на командира, підвищуючи його обстановки та внесено корективи у план дій, відповідальність за життя підлеглих, так і на як результат – завдання виконано успішно них самих – страх за своє життя та здоров’я. без бойових втрат. Це свідчить не лише про Влучною є думка О. Хміляра й С. високий рівень професійної підготовленості Черевичного, що у стані небезпеки та страху військовослужбовців, а й про їх психічну здебільшого знижується якість стійкість, уміння працювати в продуктивної розумової роботи. Проте деприваційних умовах швидкоплинності командир має виховати в собі протилежну змін, обмеженості в часі на прийняття реакцію, коли небезпека і страх активізують рішення, високого ступеня ризику; резерви організму, загострюють розум та 5) обмеження в часовому еквіваленті, відчуття [17, 225]; що характеризують обмаль часу для 4) швидкоплинність змін бойової оцінювання обстановки, усвідомлення обстановки, що вимагає наявності необхідних дій, прийняття рішень. Це оперативних розвідувальних даних про чинить сильний вплив на психіку воїна, дислокацію противника, передбачення адже підсилює його відповідальність, можливої зміни обстановки, розроблення особливо командира. «…Ця обставина кількох планів операції, уміння швидко призводить до зростання психічної реагувати, оцінювати ситуацію, приймати напруженості, набуваючи пригноблюючого рішення й нести за них відповідальність. для людини значення» [13, 33]; Американський командир Л. Бебін у книзі 6) високий ступінь ризику. Виконання «Абсолютна відповідальність» описує будь-якого бойового завдання, особливо у операцію з визволення заручника під час відриві від основних сил, несе загрозу бойових дій у Рамаді (Ірак), коли життю та здоров’ю військовослужбовцю. терористична група, пов’язана з «Аль- Він може потрапити в полон, отримати Каїдою», викрала іракського підлітка, важке поранення, підвести своїх побратимів, племінника полковника поліції Іраку. За не передавши вчасно інформацію, або викуп від родини вимагали 50 000 доларів, в навпаки, отримати фейкове повідомлення, іншому разі погрожували обезголовити що призведе до зриву бойового завдання. В. хлопця, що на той час у Рамаді було Стасюк, П. Примак та О. Хміляр звичною справою. Командир зазначає, що зазначають: «Кров, важкі поранення або його тактична група мусила швидко скласти смерть бойових товаришів, руйнування план, донести до солдат і якомога швидше будівель чи бойової техніки зазвичай втілити. Розвідка з’ясувала, що заручника паралізує непідготовлену для тримали в будинку на околиці передмістя холоднокровного сприймання цього психіку Рамаді, де дороги були заміновані людини. Неадекватне сприймання загрози смертоносною вибухівкою, а район життю веде до помилок, перенапруженості й повністю контрольований ворогом. Коли зриву діяльності» [13, 32]; вже було розроблено й узгоджено між усіма 7) новизна бойової обстановки. Аналіз задіяними командами кінцевий план дій і бойових дій показує, що не всі дії військовослужбовці збирали оперативне противника можна передбачити навіть за спорядження й проводили остаточну наявності актуальних розвідувальних даних. перевірку обладнання, в останню хвилину До того ж методи, прийоми та способи цих було отримано нові розвіддані. Виявлено, дій теж періодично змінюються. Ворог може що у дворі закладено смертоносну застосувати нову тактику ведення бою, нове вибухівку, а в будинку, де тримали озброєння, нові технології, передислокувати заручника, стояли напоготові заряджені свої сили тощо, створивши в такий спосіб кулемети. Це означало, що терористи готові складну й незвичну ситуацію для іншої Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 53 Питання психології сторони, практично змусивши її діяти сліпо 1) високий рівень амбівалентності й та без плану; сумніву. I. Schneider і S. Novin визначають 8) недовіра в ланці субординації згори – амбівалентність як наявність одночасно донизу та знизу – догори. Довіра – основа позитивних та негативних думок і почуттів побудови будь-яких конструктивних щодо одного й того ж об’єкта, людини або стосунків. Д. Віллінк зауважує: «Стосунки проблеми. Учені зазначають, що в житті ми знизу догори і згори донизу ланцюга часто стикаємося із ситуаціями, що субординації є фундаментом команди. Щоб викликають змішані почуття. Здебільшого сформувати команду, ми потребуємо це породжує нерішучість, невизначеність і вибудувати стосунки, а щоб вибудувати прокрастинацію. Водночас дослідники стосунки, ми потребуємо вибудувати доводять, що амбівалентність зменшує довіру» [4, 115]. Наголосимо на понятті вплив упередженості на аналіз поведінки «команда». Адже саме команда, а не група людини [20, 570–571]. військовослужбовців найефективніше В узгодженість із позицією I. Schneider виконує бойове завдання. Дії членів та S. Novin зазначимо, що під час діяльності команди чітко визначені й урегульовані, в екстремальних умовах амбівалентність і вони довіряють рішенням один одного сумнів знижують ефективність дій незалежно від статусу. Підлеглий може військовослужбовця, швидкість прийняття спростувати наказ командира в бойовій рішення, викликають невпевненість, обстановці й останній прийме його рішення, внутрішній дискомфорт, очікування як наводить приклад із бойової операції неприємностей, породжують неконгруентні Д. Віллінк у книзі «Стратегія і тактика оціночні дії. Явище прокрастинації для лідерства», «…коли підлеглий на мій наказ командира взагалі має бути нехарактерним, дає відмову, я розумію, що можливо не бачу оскільки будь-яке зволікання може того, що бачить він. Можливо він помітив, призвести до бойових втрат. Натомість в що ворог підкладає вибуховий пристрій у умовах «спокою» амбівалентність і сумнів стіну цільової будівлі або розгледів у засідці здатні нівелювати упередженість щодо дій, бійців противника, яких не видно мені [4, вчинків, поведінки людини й адекватно їх 122–123]. Члени команди прикривають, оцінити, зрозуміти мотиви, причини, допомагають і наглядають один за одним. усвідомити її позицію. Також вони дають На противагу цьому в АТО та ООС часто змогу критично осмислити наявну формувалися групи з незнайомих один з інформацію, оцінити можливі варіанти, одним військовослужбовців. Логічно, що розглянути проблему з різних боків, про високий рівень довіри між ними не урахувати наявні думки членів команди й можна було говорити. Усі покладалися на обрати правильний варіант рішення. чесне й гідне виконання кожним Ми погоджуємося з думкою I. Schneider військового обов’язку. та S. Novin, що високий рівень Отже, урахування зовнішніх амбівалентності спричиняє невпевненість деприваційних факторів під час бойової особистості й невизначеність під час підготовки до діяльності в екстремальних прийняття рішення [20, 579]. умовах дає змогу зменшити їхній вплив на 2) виражені ананкастичні психіку військовослужбовця, зміцнити його властивості, серед яких варто виділити характер та силу волі, підвищити надмірне почуття обов’язку, постійну ефективність дій і результативність невпевненість, подальший контроль за виконання бойових завдань. своїми діями після їх здійснення, боязкість Внутрішні деприваційні фактори під час зустрічі із загрозою. К. Леонгард відображають особистісні та індивідуально- ананкастичні властивості назвав рисами психологічні властивості сумнівів, постійних коливань. Учений військовослужбовця, що чинять негативний відмічає, що почуття обов’язку в ананкаста вплив на виконання завдань в пов’язане із занепокоєнням, постійними екстремальних умовах діяльності. Серед них запитаннями про те, чи достатньо виділяємо наступні: самовіддано він діє. Невпевненість і систематичний контроль за власними діями, 54 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології їх перевірка, нездатність витіснити сумнів та інформації. Відповідно схильність до прийняти рішення породжують дуже сугестії збільшує вплив бойових стресорів повільний темп виконання будь-якого на організм і психіку воїна. Високий її завдання. Для ананкаста характерні рівень призводить до негативного нав’язливі уявлення, занепокоєння, що самонавіювання. Схильність до сугестії збільшує страх. Відповідальні завдання на збільшує вплив на психіку нього часто здійснюють пригнічуючий військовослужбовця психічної, когнітивної, вплив, оскільки викликають постійну сенсорної депривації. тривогу й побоювання [9]. 4) високий рівень тривожності й Як бачимо, виражені ананкастичні низький рівень стресостійкості. властивості негативно впливають на Стресостійкість – це професійно необхідна виконання військовослужбовцем завдань у якість військовослужбовця, що дає йому відриві від основних сил. Вони не дають змогу адаптуватися до дії бойових стресорів, змоги командиру приймати рішення, зменшити їхній вплив на особистість і узгоджувати дії всієї команди, постійна справлятися зі стресом. Дія тривожності та перевірка забиратиме дорогоцінний час. стресових чинників має фізіологічну основу. Нав’язлива думка, що потрібно ще раз Б. Мур, А. Хоупвелл і Д. Гроссман упевнитися у правильності дій «зіграє злий зазначають, коли військовослужбовець жарт» із воїном у бойових умовах і може наражається на реальну або передбачувану призвести до бойових втрат. До того ж небезпеку, у головному мозку, вегетативній занепокоєння, що систематично нервовій системі, гіпоталамо-гіпофізарно- супроводжує ананкастичного адренокортикальній осі та імунній системі військовослужбовця, підвищує рівень виникає низка складних взаємодіючих страху, що паралізує розумові дії та думки. нейрофізіологічних реакцій, що Людина не зможе ясно мислити, оцінювати забезпечують мобілізацію організму. Під час обстановку, дії членів команди й тривожної реакції й на стадії резистентності противника. Діяльність в екстремальних до гострого стресу активізуються ділянки умовах характеризується беззаперечною мозку, що беруть участь у збудженні та відповідальністю. концентрації уваги. Це приводить до Викликає зацікавлення думка К. підвищеної сприйнятливості загрози, Леонгарда, що більшість ананкастів на зниження уваги до менш гострих військовій службі почувають себе краще, подразників навколишнього середовища, ніж у цивільному житті, оскільки строга наприклад, воїн у розпал перестрілки під час військова дисципліна не залишає місця для бою може не відчути, що його поранено. І нерішучості та коливань [9]. Водночас рівень тривожності у цьому разі варіюється зауважимо, для командирів і залежно від ступеня загрози від переляку до військовослужбовців, які виконують бойові явної паніки та жаху, а стресові реакції завдання, виражені ананкастичні можуть призвести до інвалідності більш властивості однозначно негативно вплинуть вразливих і схильних до серйозного й не лише на їхні дії, результат бойових кумулятивного стресу осіб [14, 50–51]. операцій, а й долю членів підрозділу, Автор книги «Броньований розум» команди, навколишніх. К. Ульянов пише: «…ми маємо зробити так, 3) схильність до сугестії, що підвищує щоб стрес якомога менше впливав на наші рівень сприйнятливості людини до тіло й розум – у наших же інтересах. Нам навіювання, впливу маніпулятивних технік, потрібно розвивати стресостійкість» [15, фейкових повідомлень. У цьому разі 124]. Далі він зауважує про необхідність знижується критичність сприйняття роботи з такими характеристиками, як інформації. Вплив головним чином чутливість до стресорів, реактивність, здійснюється на відчуття особистості, а швидкість згасання стрес-реакції. На наше через них на її волю та розум. Ось чому в переконання, це досягається під час екстремальних умовах військовослужбовцю фізичних і бойових тренувань, загартування слід зберігати холоднокровність, організму, застосування методів упевнюватися в достовірності отриманої психорегуляції, розвитку сили волі та Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 55 Питання психології вольових якостей. Влучно К. Ульянов організм і психіку військовослужбовця, зазначає: «Низька стресостійкість – висока знижують поріг чутливості до них, чутливість, неадекватна реактивність і стимулюють виникнення страху, низька швидкість згасання стрес-реакції. породжують нестабільність емоцій, що Тоді ми бачимо воїна, який навіть від може дезорганізувати його діяльність. слабкого стресору втрачає стабільність Генерал Д. Меттіс зауважує, що досвід навичок, не може логічно мислити й діє на бойових дій складно осягнути автопілоті. До того ж він довго не може інтелектуально й дуже важко відчути повернутися до норми, а отже, йому емоційно. «…Там, де ворог ігнорує будь-які небезпечно довіряти складні завдання, спроби дотримуватися моральних норм наприклад, стояти на блокпосту» [15, 126], ведення війни, ми виявляємо дисципліну та що автоматично унеможливлює стриманість, щоб захистити безневинних і ефективність виконання полонених на полі бою. Наш шлях вірний, військовослужбовцем завдань у відриві від але він також важкий» [12, 209]. Лише основних сил, командування підрозділом в належна психологічна підготовка, сильна умовах бойових дій. воля та характер, особиста гідність і високі 5) невміння бачити картину в цілому, моральні норми й цінності дадуть змогу особливо це стосується командира. Коли він «залишатися людиною», допомагати іншим, не може під час виконання завдання співчувати та співпереживати й водночас абстрагуватися й охопити розумом і проявляти холоднокровність і витримку. поглядом повноту картини розгортання 7) низький рівень критичного та бойових дій. Д. Віллінк пише про креативного мислення. Здатності критично важливість для командира вміння й креативно мислити Б. Триллінг і Ч. Фейдл відсторонюватися в потрібний момент, щоб відносять до навичок ХХІ століття. осягнути все те, що відбувається навколо, за О. Хміляр трактує критичне мислення потреби скоригувати дії військовослужбовця як уміння визначити військовослужбовців. «…Відсторонившись проблему та виробити оптимальну фізично, нехай і на мізерно малу дистанцію, стратегію її розв’язання [16, 72]. Учений та розумово від нагальної проблеми, я дістав зазначає, що воно забезпечує воїна можливість осягнути значно більше, ніж інструментами, покликаними зробити його будь-хто в моєму загоні. А завдяки тому, що діяльність більш осмисленою й успішною, зміг охопити всю картину, віднайшов оскільки критично мислячі офіцери правильне рішення» [4, 28]. Американський інтелектуально незалежні, чесні самі із командир неодноразово згадує й наводить собою, ними неможливо маніпулювати. приклади з практики бойових дій у книзі Вважаємо дуже слушною думку, що такі «Стратегія і тактика лідерства», коли вміння військовослужбовці «спроможні перемагати відсторонюватися давало йому змогу сумніви, ставити правильні запитання, побачити картину в цілому й допомагало шукати й бачити зв’язки між явищами та досягати високої результативності під час вчинками людей, вибудовувати судження, виконання бойових завдань. Він підсумовує, базуючись на доказах. Вони вміють що відстороненість – один із аналізувати нестандартні ситуації, найпотужніших інструментів, який лідер співставляти, оцінювати й виявляти може мати у своєму арсеналі [4, 29]. Уміння прорахунки інших, здатні визнавати свої бачити картину в цілому дає значну помилки, всесторонньо вивчати різні перевагу командирові, і не лише можливості, прискіпливо оцінювати кожну скоригувати дії членів свого підрозділу, а й альтернативу» [16, 73]. До того ж вчасно зрозуміти необхідність зміни «…обережність, висока критичність думки тактики, усвідомити дії противника, дають можливість приймати та втілювати відреагувати на загрозу. такі сміливі рішення, що поза цим є 6) відсутність попереднього досвіду немислимими» [17, 227]. бойових дій або негативний попередній Водночас, на наше переконання, разом досвід беззаперечно збільшують психічне із критичним важливо розвивати креативне напруження, вплив стресових чинників на мислення, що дає змогу командиру бачити 56 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології проблему і в цілому, і по частинах, «читати результативно виконувати найскладніші між рядків», приймати нестандартні завдання. рішення, бачити те, чого не видно іншим, Водночас для багатьох спрощувати й знаходити кращі варіанти військовослужбовців діяльність у бойових розв’язання проблем. Оригінальність, умовах характеризується постійно діючим гнучкість мислення, здатність помічати стресом, психічною напруженістю, деталі, стійкість до невизначеності, великими фізичними й психічними відкритість новому, здатність приймати навантаженнями, незадоволеністю першого думки інших членів команди, та другого рівня потреб за пірамідою прислуховуватися до них характеризує А. Маслоу, особливо потреби в безпеці. До креативно мислячого військовослужбовця. того ж той, хто в мирних умовах на Поєднання критичного й креативного військовій службі є лідером, повноцінно мислення підвищує ефективність його самостверджується, виконуючи свої діяльності, зокрема в умовах професійні обов’язки, на війні не завжди невизначеності, швидкоплинності змін проявляє себе й самореалізується, що веде бойової обстановки, напруженості, знижує до незадоволення цих потреб. схильність до сугестії, дає змогу виходити за Психічна депривація дезорганізує межі комфортного стану, оцінювати діяльність військовослужбовця, знижує проблему чи ситуацію з різних боків, психічну стійкість, посилює особистісну продуктивно діяти в деприваційних тривожність, чинить негативний вплив на ситуаціях, приймати виважені та свідомість, викликає негативні зміни в обґрунтовані рішення. мисленні, навіть руйнує міжособистісні Отже, робота військовослужбовця над стосунки. собою, аналіз власних рис, нівелювання Сенсорна депривація характеризується властивостей, що породжують внутрішні недостатністю сенсорних стимулів [7], деприваційні фактори, забезпечить йому унаслідок чого порушується сенсорно- стійкість у процесі виконання завдань у моторна координація, пригнічується відриві від основних сил, дасть змогу пильність військовослужбовця в бойових ефективніше функціонувати в умовах, нівелюється протікання деприваційних ситуаціях, зменшити їхній інстинктивно-рефлексивної сфери, вплив на психіку особистості. знижується тонус. Проаналізувавши деприваційні У мирних умовах короткотривала фактори, що супроводжують діяльність сенсорна депривація відіграє позитивну військовослужбовців в екстремальних роль, наприклад, під час медитації, умовах, розглянемо види депривації, які усамітнення з метою глибокого аналізу вони неминуче переживають під час проблеми чи творчого пошуку. Вона дає виконання завдань у відриві від основних змогу запустити на рівні підсвідомості сил. процеси аналізу, обробки й синтезу Психічна депривація як відсутність або інформації, сконцентруватися на власних обмеження можливостей задовольнити відчуттях. Натомість в умовах ведення психічні потреби [7]. Загалом військова бойових дій відсутність сенсорних стимулів служба дає змогу особистості породжує негативні емоції. Повна тиша самоствердитися, самореалізуватися, сприймається як загроза, викликає тривогу досягнути самоактуалізації. Особливо, як та страх. Довготривала відсутність дій із показує практика ООС (АТО), протягом боку противника пригнічує пильність 2014–2022 рр. з’явилося багато талановитих військовослужбовців. Для командира командирів-лідерів, які саме в умовах короткотривала тиша під час обстрілу бойових дій продемонстрували найкращі викликає почуття страху за смерть професійні вміння та якості, стійкість, підлеглого. здатність долати вплив деприваційних З одного богу, стрес активізує сенсорні факторів, що дало змогу їм ефективно системи, щоб організм людини міг функціонувати в екстремальних умовах, максимально відреагувати на можливу небезпеку. З іншого боку, тривала дія Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 57 Питання психології стресових чинників та активна робота Депривація сну у військовослужбовців сенсорних аналізаторів призводить до характеризується хронічним недосипанням, перенапруження, унаслідок чого виникають тривожним сном, часто з нічними жахами, труднощі з концентрацією уваги. безсонням або неглибоким сном, що має Когнітивна депривація. Влучно негативні наслідки для організму й зауважують О. Хміляр і С. Черевичний, що ефективної діяльності мозку. Водночас ми дані, які отримує командир під час розуміємо, що спокійний 8-годинний сон виконання завдань вирізняються під час виконання завдань у відриві від багатоманітністю, складністю й основних сил неможливий. Як зазначають заплутаністю взаємовідношень. Крім того Б. Мур і Б. Краков, «…в ідеалі вони характеризуються швидкоплинністю і військовослужбовцю надається ніколи не бувають повністю відомими [17, щонайменше 4 години сну протягом 226]. До того ж бойові дії відзначаються кожного 24-годинного періоду. Проте непрогнозованістю зміни бойової війська переважно обходяться значно обстановки, коли командиру потрібно меншою кількістю сну протягом тривалих враховувати чинник раптовості під час періодів часу. Солдати змушені миритися з планування операції, допускати тривогою, перепадами настрою, зниженням необхідність корегування плану дій. На пам’яті й концентрації уваги, а також наше переконання, для забезпечення змінами загальної ефективності, ефективності діяльності в умовах спричиненої нестачею сну, компенсуючи її когнітивної депривації та зменшення її вживанням надмірної кількості кофеїну та впливу на психіку дуже важливу роль нікотину» [14, 224]. За свідченнями воїнів, відіграє моделювання різноманітних які виконують бойові завдання в ООС бойових ситуацій під час підготовки, (АТО), часто доводиться спати лише 2–3 зокрема тих, де військовослужбовцю години на добу, можливі ще протягом дня необхідно приймати рішення в умовах короткотривалі проміжки для сну. Таким недостатності інформації, психічного чином, організм починає використовувати напруження, необхідності швидкого свої резерви для підтримання належного реагування. Адже емоція страху, що функціонального стану. неминуче виникає, може дезорганізувати Депривація сну підвищує ризик діяльність воїна. «Активізація психічних отримання поранення, оскільки знижує сил, загострення розумової діяльності в уважність і сприйняття, фізичні можливості атмосфері небезпеки – це саме те, що організму, присипляє пильність, продовжує характеризує добре підготовлених термін дії стресових чинників, посилює командирів» [17, 226]. втому. Військовослужбовцю необхідно На сьогодні є вельми актуальним більше часу для оцінки ситуації, критичного уміння розпізнавати фейкову інформацію, осмислення можливих варіантів дій, оскільки, як наголошують В. Духневич, прийняття рішення. О. Кочубейник та О. Осадько, поряд із Слушно зауважує К. Ульянов, що «сон воєнними діями розгортається потужна – найкраща медсестра. Це найкращий спосіб інформаційна пропагандистська кампанія [5, знизити силу стрес-реакції та прискорити її 9]. Фейки чинять маніпулятивний вплив на згасання, а отже, якнайшвидше позбутися свідомість військовослужбовця, миттєво негативного впливу стресу на організм і привертаючи його увагу. В умовах психіку» [15, 161]. Зі свого боку, Б. Мур та недостатності інформації або ж її Б. Краков окреслюють доцільність сну, що перевантаженості буває досить складно полягає у відновленні організму й мозку вияснити достовірність отриманих фактів. (відбувається ріст клітин, синтез білка), Критичне мислення й розумний сумнів, збереженні та відновленні енергії, захисті розуміння маніпулятивних технік, психіки від емоційних перевантажень [14, відсутність когнітивних упереджень та 223]. емоційний самоконтроль беззаперечно у Отже, тривала депривація сну потребує цьому допоможуть. лікування порушень сну для повноцінного відновлення організму й психіки 58 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології військовослужбовця та попередження переживає і військовослужбовець, і діти, і розвитку психічних розладів, підвищення дружина (чоловік). Воїн у таких умовах не особистісної тривожності, депресії. отримує належної емоційної підтримки з Ефективними методами є психотерапія, боку своєї сім’ї, що пов’язано з когнітивна терапія, динамічна терапія сну, безпосередньою відсутністю емоційних образно-репетиційна терапія, застосування контактів, інтимно-емоційних стосунків, методів психорегуляції та ін., що залежать емоційної близькості, розривом емоційних від характеристики наявних порушень сну. зв’язків. У кращий бік змінює ситуацію Емоційна депривація проявляється в сильна моральна підтримка сім’ї, що обмеженні можливостей для задоволення виражатиметься у правильно підібраних емоційних потреб особистості [7]. Під час словах, умінні налаштувати людину на виконання бойових завдань у позитив, заспокоїти, підняти їй настрій, військовослужбовця переважають емоції відчуття військовослужбовцем переживання боязкості, страху, тривоги, що є нормальним за нього з боку дружини (чоловіка). явищем в екстремальних умовах, адже вони, Депривація в умовах полону. Одним зі свого боку, попереджають необдумані із найбільших страхів військовослужбовців вчинки, виконують функцію сторожа, під час участі в бойових діях є страх зберігають воїну життя та здоров’я. потрапити в полон, оскільки навіть за умови Водночас постійний емоційний тиск, що повернення з нього людина істотно проявляється в нестачі позитивних змінюється. Як зазначають автори книги емоційних стимулів, породжує негативні «Психологія бою», у полоні здебільшого психічні стани, посилює стрес, викликає ігноруються будь-які права людини, фізичну й інтелектуальну втому, що основним інструментом отримання «затуманює розум», знижує об’єктивність, потрібних відомостей від військового є присипляє гостроту відчуттів. тортури [11, 124]. Так, залишитися живим – Емоційну депривацію викликає нестача добре, але перенесені фізичні тортури, емоційної підтримки, коли психологічне насилля зоставляють значні військовослужбовець відчуває самотність, фізичні вади, накладають сильний тиск групи, психічну перенапруженість, коли негативний відбиток на психіку. Не дивно, його думку ніколи не враховують, він що часто в людини проявляються терпить приниження, коли поряд немає психопатичні, невротичні, психотичні хорошого друга, відсутні засоби емоційного ознаки, що відображається на свідомості, розвантаження. Влучно зауважує Н. характері, поведінці, діяльності, нерідко Андріянова, називаючи однією з причин призводить до суїциду. виникнення депривації постійний Загалом варто зазначити, що в умовах авторитарний стиль керівництва командира, полону військовослужбовець переживає всі ставлення до підлеглих як до об’єктів впливу, види депривації, що з’єднуються в цілісну ігнорування їх індивідуальності [1, 71]. картину й чинять руйнівний вплив на Зменшити вплив емоційної депривації психіку та свідомість особистості. на особистість можуть наявність засобів Найперше, варто зазначити, що емоційного розвантаження, згуртованість військовополонений знаходиться в умовах команди, підтримка один одного, підтримка ізоляції, коли відсутні будь-які специфічні близьких друзів, членів сім’ї, командира- стимули, він не знає, що на нього чекає, як лідера, формування розуміння кожного вирішиться питання про його життя чи члена підрозділу (команди) важливості його смерть, хто і як буде проводити допит, чи є внеску у спільну справу й досягнення взагалі можливість втечі або звільнення. результату, відчуття гордості за якісне Психічний стан характеризується виконання завдань, службу підрозділу, підвищеною тривогою, психічною відчуття причетності до досягнення напруженістю, переживанням страху. командою успіху. Найбільшого вираження в умовах Сімейна депривація характеризується полону, на нашу думку, набуває психічна відсутністю дитячо-батьківської взаємодії та депривація, що характеризується тривалим подружніх стосунків [8]. До того ж її незадоволенням значущих потреб Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 59 Питання психології особистості військовослужбовця, повною будь-якої інформації. Як зазначає відсутністю позитивних емоцій і почуттів, Ю. Широбоков, під час допиту страхом за своє життя та здоров’я, військовослужбовця намагаються порушенням емоційно-ціннісного психологічно зламати та змусити повідомити відношення до свого тілесного та свого Я, важливу інформацію (наприклад, про емоційної сфери, викривленням «Я- розташування підрозділів тощо), дати концепції». Нівелюються наступні психічні свідчення проти своїх бойових товаришів і потреби військовополоненого: у свободі, командирів [18, 316]. Влучну думку збереженні власного єства, пошуку висловлюють автори книги «Психологія внутрішнього комфорту, пошуку сенсу бою»: «Бути солдатом – означає брати участь життя. Військовослужбовець не може у жорстокій і часом нерівній інтелектуальній задовольнити потребу у збереженні грі, у якій психологічна витривалість є власного єства й показати себе таким, яким важливим чинником протистояння він є насправді, йому доводиться противникові» [11, 124]. мімікрувати, щоб вижити. Екзистенційна депривація в умовах Навіть після повернення з полону полону проявляється у втраті полоненим здебільшого особистість переживає сенсу життя, неможливістю психологічно відсутність потреб до незалежності, у витримати всі знущання й залишитися самоствердженні, самореалізації та психічно здоровим, повернутися до самоактуалізації, внутрішньому комфорті. нормального активного життя. За словами Фізичні й психологічні тортури, що Ю. Широбокова, з метою демонстрації сили, застосовуються під час допиту, чинять запобігання втечі, залякування, схиляння до руйнівний вплив на ціннісну сферу. співпраці військовополонених позбавляють Деструктивний процес функціонування сну та їжі, б’ють, під час допитів емоційної сфери призводить до глибокої здійснюють насилля, тортури, убивства [18, депресії, глибокого неприйняття себе та 317]. Треба мати високу психологічну незадоволеності собою, утрати життєвої підготовку, віру й міцно вкорінені власні активності, що нерідко викликає цінності, щоб це все витримати, пережити, суїцидальну поведінку. відновитися психологічно та зберегти Психічна депривація після повернення з психічне здоров’я. Психологічна полону проявляється на кількох рівнях: реабілітація є дуже важливим компонентом фізіологічному (через депривацію сну, адаптації до мирних умов після повернення втому, швидке виснаження військовослужбовця з полону. енергопотенціалу), емоційному (через Висновки. Депривація в умовах тривожність, прагнення до усамітнення, бойових дій характеризується відсутністю дратівливість, неспокій, відчуженість від або значним обмеженням можливості реальності), інтелектуальному (через задоволення військовослужбовцем певних зниження мисленнєвих процесів), потреб (психічних, соціальних, емоційних, поведінковому (через відсторонення від екзистенційних, сексуальних, когнітивних соціуму, замкнутість у собі, спрямованість тощо). Вона ослаблює функціональні на пошук тих осіб, які чинили фізичне й можливості психіки й організму воїна, психологічне насилля проти особистості в знижує його енергопотенціал, здатна полоні). викликати стійкі зміни особистості. Когнітивна депривація в умовах полону Характерними видами депривації, які виражається, з одного боку, у нерозумінні як переживають всі без винятку діяти, щоб зберегти власне життя, не зрадити військовослужбовці під час виконання своїх побратимів, залишитися вірним завдань у відриві від основних сил, є моральним нормам, з іншого боку, психічна, сенсорна, когнітивна, емоційна, нерозумінні дій тих осіб, які чинять фізичне й сімейна, депривація сну. Умови полону психологічне насильство над посилюють дію депривації на психіку воїна. військовополоненим, із яких причин людина Здебільшого найбільш руйнівний вплив на перетворюється у звіра, порушуючи всі психіку військовополоненого та його життя моральні норми, а також позбавленні воїна 60 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології загалом чинить екзистенційна депривація, що дають змогу долати деприваційний що є наслідком психічної. вплив (адекватна самооцінка, Вагому роль для виконання завдань у рефлексивність, стресостійкість, емоційний відриві від основних сил відіграє самоконтроль, помірний рівень психологічна підготовка агресивності), розвиток сили волі та військовослужбовців (загальна, спеціальна, вольових якостей (рішучості, мужності, цільова), емоційна підтримка рідних і цілеспрямованості, терпимості), розвиток близьких, злагодженість дій членів команди критичного й креативного мислення. (підрозділу) та підтримка бойових Урахування зовнішніх і внутрішніх побратимів, наявність у підрозділі деприваційних факторів у процесі бойової, справжнього командира-лідера, зокрема психологічної підготовки дасть психологічна сумісність членів команди, змогу послабити їхній вплив на психіку, забезпечення можливостей задоволення свідомість та організм військовослужбовців базових потреб особистості, обізнаність про і підвищити ефективність діяльності в фейки й маніпулятивний вплив, розвиток екстремальних умовах, а також зберегти індивідуально-психологічних особливостей, психічне здоров’я наших воїнів. Список використаних джерел 1. Адриянова Н. А. Феномен социальной депривации в военно-профессиональной деятельности: опыт осмысления. Психопедагогика в правоохранительных органах. 2015. № 3 (62). С. 67–72. 2. Білюга Андрій. Східний сон. Житомир : вид. дім «Бук-Друк», 2021. 112 с. 3. Віллінк Джоко, Бебін Лейф. Абсолютна відповідальність: уроки лідерства від «морських котиків». Київ : Книголав, 2020. 400 с. 4. Віллінк Джоко. Стратегія і тактика лідерства. Київ : Форс Україна, 2021. 368 с. 5. Духневич В. М., Кочубейник О. М., Осадько О. Ю., Сіверс З. Ф. Негативні психологічні явища у політико-правовій сфері в умовах воєнного конфлікту : монографія. Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2020. 188 c. URL: http://surl.li/bhppo. 6. Каплюченко О. П., Приходько І. І. Основні фактори впливу екстремальних умов службово- бойової діяльності на мотиваційну складову морально-психологічного стану військовослужбовців національної гвардії України. Честь і закон. 2020. № 3 (74). С. 27–35. https://doi.org/10.33405/2078- 7480/2020/3/74/215678. 7. Красницька О. В. Депривація як соціально-педагогічна проблема. Наукові записки Ніжинського державного університету імені Миколи Гоголя. Психолого-педагогічні науки. 2013. № 1. С. 24–28. 8. Красницька О. В. Профілактика сімейної депривації вихованців інтернатних закладів спортивного профілю : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.05. Київ, 2015. 20 с. 9. Леонгард Карл. Акцентуированные личности. URL: http://surl.li/auwtn. 10. Павлушенко С. М. Психотравмуючі фактори бойової діяльності. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 1 (54). С. 137–143. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020- 54-1-137-143. 11. Психологія бою: діяльність командира підрозділу щодо підтримання морально-психологічного стану особового складу в ході бойових дій : навч.-метод. посіб. / А. М. Романишин, О. В. Бойко, Д. В. Богородицький та ін. Львів : НАСВ, 2015. 322 с. 12. Путь воинов: этюды по западной военной психологии / сост. С. Э. Зверев. 2020. 356 с. 13. Стасюк В. В., Примак П. Т., Хміляр О. Ф. Психологічне забезпечення професійної діяльності саперів-миротворців : навч. посіб. Ніжин : вид-во «Аспект-Поліграф», 2009. 160 с. 14. Теория и практика западной военной психологии / под общ. ред. С. Э. Зверев. 2021. 392 с. 15. Ульянов Костянтин. Броньований розум. Бойовий стрес та психологія екстремальних ситуацій. Київ : ПП «КП» УкрСІЧ», 2020. 304 с. 16. Хміляр О. Ф. Критичне та позитивне мислення офіцера. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Психологія. 2018, листопад. № 7. С. 72–76. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-72-76. 17. Хміляр О. Ф., Черевичний С. В. Психологія прийняття рішення командиром: від амбівалентності до символічної регуляції поведінки. Актуальні проблеми психології. 2015. Т. V. Вип. 15. С. 224–232. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v5/i15/25.pdf. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 61 Питання психології 18. Широбоков Ю. М. Стадії військового полону та особливості їх впливу на психіку військовослужбовців. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2016. Вип. 20. С. 313–322. URL: http://surl.li/bjbzn. 19. Khmiliar O. The Diagnostics and Correction of the Mental States of the Serviceman, Who Are Experiencing Phantom Pains. Вісник Національного університету оборони України. 2020. № 1 (54). С. 179–185. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-54-1-179-185. 20. Schneider Iris K., Novin Sheida, Harreveld Frenk Van, Genschow Oliver. Benefits of being ambivalent: The relationship between trait ambivalence and attribution biases. British Journal of Social Psychology. 2021. № 60 (2). Р. 570–586. https://doi.org/10.1111/bjso.12417. References 1. Adriyanova N. A. (2015) Fenomen sotsialnoy deprivatsii v voenno-professionalnoy deyatelnosti: opyit osmyisleniya [The phenomenon of social deprivation in military-professional activities: the experience of understanding]. Psihopedagogika v pravoohranitelnyih organah. № 3 (62). S. 67–72. (in Russian). 2. Biliuha Andrii (2021) Skhidnyi son [Andrew Bilyuga. Eastern dream]. Zhytomyr : vyd. dim «Buk-Druk». 112 s. (in Ukrainian). 3. Villink Dzhoko, Bebin Leif (2020) Absoliutna vidpovidalnist: uroky liderstva vid «morskykh kotykiv» [Absolute responsibility: lessons learned from SEALs]. Kyiv : Knyholav. 400 s. (in Ukrainian). 4. Villink Dzhoko (2021) Stratehiia i taktyka liderstva [Leadership strategy and tactics]. Kyiv : Fors Ukraina. 368 s. (in Ukrainian). 5. Dukhnevych V. M., Kochubeinyk O. M., Osadko O. Yu., Sivers Z. F. (2020) Nehatyvni psykholohichni yavyshcha u polityko-pravovii sferi v umovakh voiennoho konfliktu [Negative psychological phenomena in the political and legal sphere in the context of military conflict] : monohrafiia. Kropyvnytskyi : Imeks-LTD. 188 c. URL: http://surl.li/bhppo. (in Ukrainian). 6. Kapliuchenko O. P., Prykhodko I. I. (2020) Osnovni faktory vplyvu ekstremalnykh umov sluzhbovo-boiovoi diialnosti na motyvatsiinu skladovu moralno-psykholohichnoho stanu viiskovosluzhbovtsiv natsionalnoi hvardii Ukrainy [The main factors of influence of extreme conditions of service and combat activities on the motivational component of the moral and psychological state of staff of the national guard of Ukraine]. Chest i zakon. № 3 (74). S. 27–35. https://doi.org/10.33405/2078- 7480/2020/3/74/215678. (in Ukrainian). 7. Krasnytska O. V. (2013) Depryvatsiia yak sotsialno-pedahohichna problema [Deprivation as a socio-pedagogical problem]. Naukovi zapysky Nizhynskoho derzhavnoho universytetu imeni Mykoly Hoholia. Psykholoho-pedahohichni nauky. № 1. S. 24–28. (in Ukrainian). 8. Krasnytska O. V. (2015) Profilaktyka simeinoi depryvatsii vykhovantsiv internatnykh zakladiv sportyvnoho profiliu [Preventive measures of family deprivation of foster children in boarding schools of sports specialization] : avtoref. dys. ... kand. ped. nauk : 13.00.05. Kyiv. 20 s. (in Ukrainian). 9. Leongard Karl. Aktsentuirovannyie lichnosti [Accentuated personalities]. URL: http://surl.li/auwtn. 10. Pavlushenko S. M. (2020) Psykhotravmuiuchi faktory boiovoi diialnosti [Psychotramming factors of military activity]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. № 1 (54). S. 137–143. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-54-1-137-143. (in Ukrainian). 11. Psykholohiia boiu: diialnist komandyra pidrozdilu shchodo pidtrymannia moralno- psykholohichnoho stanu osobovoho skladu v khodi boiovykh dii [Psychology of a battle: the activities of the unit commander to support moral and psychological conditions of personnel during hostilities] : navch.-metod. posib. / A. M. Romanyshyn, O. V. Boiko, D. V. Bohorodytskyi ta in. Lviv : NASV, 2015. 322 s. (in Ukrainian). 12. Put voinov: etyudyi po zapadnoy voennoy psihologii [The path of warriors: sketches on Western military psychology] / sost. S. E. Zverev. 2020. 356 s. (in Russian). 13. Stasiuk V. V., Prymak P. T., Khmiliar O. F. (2009) Psykholohichne zabezpechennia profesiinoi diialnosti saperiv-myrotvortsiv [Psychological support of professional activity of peacekeepers] : navch. posib. Nizhyn : vyd-vo «aspekt-Polihraf». 160 s. (in Ukrainian). 14. Teoriya i praktika zapadnoy voennoy psihologii [Theory and practice of Western military psychology] / pod obsch. red. S. E. Zverev. 2021. 392 s. (in Russian). 15. Ulianov Kostiantyn (2020) Bronovanyi rozum. Boiovyi stres ta psykholohiia ekstremalnykh sytuatsii [Ulyanov Konstantin. Armed mind. Combat stress and psychology of extreme situations]. Kyiv : PP «KP» UkrSICh». 304 s. (in Ukrainian). 16. Khmiliar O. F. (2018) Krytychne ta pozytyvne myslennia ofitsera [Critical and positive thinking of the Officer]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Psykholohiia. № 7. P. 72–76. https://doi.org/10.25264/2415-7384-2018-7-72-76. (in Ukrainian). 62 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 17. Khmiliar O. F., Cherevychnyi S. V. (2015) Psykholohiia pryiniattia rishennia komandyrom: vid ambivalentnosti do symvolichnoi rehuliatsii povedinky [Decision-making psychology of a Commander: from ambivalence to symbolic regulation of behavior]. Aktualni problemy psykholohii. T. V. Vyp. 15. S. 224–232. URL: http://appsychology.org.ua/data/jrn/v5/i15/25.pdf. (in Ukrainian). 18. Shyrobokov Yu. M. (2016) Stadii viiskovoho polonu ta osoblyvosti yikh vplyvu na psykhiku viiskovosluzhbovtsiv [Stages of captivity and features of their impact on the psyche of servicemen]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii. Vyp. 20. S. 313–322. URL: http://surl.li/bjbzn. (in Ukrainian). 19. Khmiliar O. (2020) The diagnostics and correction of the mental states of the serviceman, who are experiencing phantom pains. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. № 1 (54). S. 179– 185. https://doi.org/10.33099/2617-6858-2020-54-1-179-185. (in Ukrainian). 20. Schneider Iris K., Novin Sheida, Harreveld Frenk Van, Genschow Oliver (2021) Benefits of being ambivalent: The relationship between trait ambivalence and attribution biases. British Journal of Social Psychology. № 60 (2). Р. 570–586. https://doi.org/10.1111/bjso.12417. (Britain). Summary Krasnytska O. Сandidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi DEPRIVATION OF MILITARY SERVICEMEN WHO PERFORM TASKS SEPARATELY FROM THE MAIN FORCES, AND IN THE CAPTIVITY CONDITIONS The article is devoted to the problem of the impact of deprivation on the psyche and personality of servicemen who perform tasks separately from the main forces, and in the captivity conditions. The objective of the article is to define the deprivation factors, types and features of the impact of deprivation on the psyche, body and personality of the serviceman, who is performing tasks separately from the main forces, the effectiveness of his activities in the extreme conditions. Research methods. Theoretical analysis, synthesis, comparison, generalization of references, narrations of servicemen. Scientific novelty. The external and internal deprivation factors that have a negative impact on the psyche and personality of the serviceman in extreme (combat) conditions have been identified. Research results. Activities in extreme conditions, performance of tasks separately from the main forces are characterized by deprivation conditions, deprivation situations, the influence of deprivation factors on the serviceman. Deprivation factors are defined as external and internal stable or variable factors that affect serviceman’s personality, while performing military-professional tasks. They mostly have a negative impact on the course of tasks’ implementation. External deprivation factors include isolation, lack of proper social conditions, uncertainty and danger, transient changes in the combat situation, time constraints, high risk, novelty of the combat situation, distrust in the chain of subordination (top-down and bottom-up). Internal deprivation factors include high levels of ambivalence and doubt, explicit anankastic traits, a propensity to suggestion, high levels of anxiety and low levels of stress, inability to see the whole picture, lack of previous combat experience or negative previous experience, low level of critical and creative thinking. Practical significance of the study. It was found out that the influence of deprivation factors on a soldier’s personality leads to deprivation – the absence or limitation of an individual’s ability to meet certain needs (mental, social, emotional, existential, sexual, cognitive). The peculiarities of the influence of mental, sensory, cognitive, emotional, family, existential and sleep deprivation, as well as taking into account external and internal deprivation factors in combat training (including psychological training) will reduce their impact on the psyche, consciousness and body of servicemen. It will also increase the effectiveness of serviceman’s activities in extreme conditions, as well as maintain the mental health of soldiers. The prospects for further research are to study the characteristics of the impact of deprivation on the serviceman depending on the individual psychological features. Key words: deprivation; deprivation factors; serviceman; commander; personality needs; psyche; combat (extreme) conditions; uncertainty; captivity. Recelved/Поступила: 09.03.22. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 63 Питання психології УДК 355.014.1 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–64-70 Лобода Ю. О. кандидат філософських наук, доцент, провідний науковий співробітник лабораторії соціально-гуманітарних проблем кафедри суспільних наук Національний університет оборони України імені Івана Черняховського https://orcid.org/0000-0002-9121-6696 Богайчук В. Ж. кандидат політичних наук, доцент, доцент кафедри суспільних наук Національний університет оборони України імені Івана Черняховського https://orcid.org/0000-0003-4977-5870 АНАЛІЗ ПРАЦЬ ЗАХІДНИХ ВІЙСЬКОВИХ ТЕОРЕТИКІВ ПРО ПІДГОТОВКУ ТА ВЕДЕННЯ ШТУРМОВИХ ДІЙ У МІСТІ МАЛИМИ ПІДРОЗДІЛАМИ СУХОПУТНИХ ВІЙСЬК В статті «Аналіз праць західних військових теоретиків про підготовку та ведення штурмових дій у місті малими підрозділами сухопутних військ» здійснено огляд класичних та сучасних воєнно-теоретичних джерел з проблем тактики штурмових та оборонних дій в умовах міста; продемонстровано динаміку адаптації теорії тактики військових дій в місті з огляду на досвід Другої світової війни та період другої половини ХХ – початку ХХІ століть. Ключові слова: військові дії в місті, міське середовище, штурм, захист міста. Вступ. Збройна агресія російської Публікації про міську війну федерації проти нашої держави показала, зосереджені переважно на аналізі що бойові дії з 2014 року та практична історичного досвіду та технологічних підготовка за стандартами НАТО зрушень на міському полі битви. Іншим породили у Збройних Силах України нове важливим аспектом міської війни є покоління командирів різних рівнів, взаємодія між цивільними та військовими, здатних мислити та діяти самостійно, яка може відігравати головну роль у використовувати сучасні методи ведення сучасній міській тактиці. бойових дій. Особливо це стосується Мета статті – є огляд класичних і міської війни. сучасних військово-теоретичних джерел Міська війна вимагає специфічних щодо аспектів тактики штурму та оборони навичок і компетенції, яких можна досягти в міське середовище; продемонструвати лише за допомогою спеціальної динаміку адаптації теорії тактики міської підготовки. Така підготовка завжди була війни до досвіду Другої світової війни та важливою частиною військової періоду кінця ХХ – початку ХХІ ст. підготовки, але з точки зору міських Теоретичне підґрунтя. Західна воєнна операцій, що проводяться невеликими теорія починається з праці Енея Тактика піхотними підрозділами сухопутних «Про захист фортифікованих позицій». Ця військ, спеціальна підготовка може дати праця дала початок античного та конкретні знання та навички, необхідні в середньовічного жанру воєнної літератури такому особливому бойовому середовищі, під назвою «поліоркетика» - мистецтво як міста та селища. облоги міст. До цього жанру відносять Сьогодні західні доктринальні праці Аполлодора, Герона Візантійського, документи та польові посібники щодо Аноніма Візантійського, Нікифора Урана; міської війни зазнають істотних змін у Поліен часто зупиняється на облогових часі; проте, розвиваючись під впливом стратегемах. Опис облогової зброї нового бойового досвіду, вони давньогрецької, римської та візантійської залишаються надто загальними, що армій складає цілу окрему галузь воєнної зумовлено, ймовірно, їх незасекреченим теорії, представленої Бітоном, Філоном характером. 64 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Візантійським, Афінеєм Механіком, В Інституті сучасної війни Військової Героном Олександрійським, Вітрувієм. академії США у Вест Пойнті було Античні міста-держави, які постійно засновано дослідницький проект «Війна у ворогували між собою, були зосереджені місті» («Urban warfare project») [14], передусім саме на війнах за міста результатами якого стали аналіз кейсів супротивника. Текст, з якого починається операцій в Мосулі, Єрусалимі, Нагорному не тільки концептуалізація західної Карабасі, Фалуджі, Ортоні, Мараві, воєнної науки, але й сама Рамаді, Багдаді. Окрім цього, матеріали Західноєвропейська цивілізація – це поема проекту дають змогу скласти уявлення про Гомера про облогу Трої. Уже в давні часи дебати щодо тактики малих груп піхоти в визнавалась не тільки важливість облоги умовах міського бою. міст, але й її складність – Сунь Цзи Перш за все, обговорюється стверджував, що «немає нічого найгіршого необхідність зачистки приміщень, на що ніж брати в облогу міста» [1, p. 18]. В суттєво вплинула тактика подальшому теорія та практика облоги контртерористичних операцій, зокрема в отримала новий поштовх до розвитку в Мюнхені у 1972 році, що було закріплено епохи Середньовіччя та Відродження; у польових настановах FM 90-10 та FM 90- унікальне місце, яке займає постать 10-1, які передбачали дію підрозділів з Себаст’єна ле Претра маркіза де Вобана двох піхотинців, озброєних гранатами та [2] в історії військової фортифікації та автоматичною стрілецькою зброєю. У мистецтва облоги лише ще раз свідчить польовій настанові FM 3-21.8, яка вийшла про те, що не так часто у воєнній історії у 2007 році, описуються дії підрозділу, трапляться успішні теоретики та практики який складається вже з 4 бійців, остання облог, якщо фахівці рівня Вобана не є редакція цієї настанови від 2016 року чисельними історії воєнної теорії. Війна в залишає дану норму без змін. Тактика місті («urban warfare») – це надзвичайно війни у місті, на думку американських поширена галузь досліджень в сучасній військових, передбачає оволодіння воєнній науці. навичками підрозділів спеціального Методи дослідження. Опис, аналіз призначення, зокрема з розвідки, змісту, концептуальний аналіз. визначення цілі вогню та використання Результати і обговорення. НАТО спеціальних засобів ведення бойових дій у приділяє увагу урбанізації як глобальному місті [17]. Але, не дивлячись на створення тренду, який вже наявний і в подальшому нормативної бази для дій малих груп буде тільки поширюватись [12, 13]. піхоти у місті, вона все ще залишається Причиною цьому виступають два занадто загальною, і інтенсивні основних фактори: тренування та бойовий досвід поки що не - Глобальна урбанізація – переїзд дають підстав для створення більш чіткої населення до міст; та уніфікованої системи тактичних - Збільшення населення міст за настанов [18]. рахунок внутрішніх демографічних Тактика війни в місті привертає увагу факторів. і цивільних фахівців, зокрема професора За даними ООН до 2050 року 66% соціології Ентоні Кінга, який наразі є населення Землі буде проживати у містах – провідним фахівцем з питань соціології але вже і зараз можна говорити про військових дій в умовах міста [7, 8, 19-21]; «домен війни», який створила сама політологи та фахівці з урбаністики також людина, на додачу до природніх доменів – приділяють увагу проблемам війни в місті повітряного простору, Світового Океану та [3-6, 9, 11]. земної поверхні. Для тренування Окремої уваги заслуговує збірка експедиційних сил НАТО необхідно статей «Кров і бетон: конфлікт в центрах створити великі майданчики, які б міст та мегаполісів у 21 столітті» [10], де відтворювали всі складності були опубліковані результати чисельних урбаністичного середовища. досліджень війни в місті авторитетного Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 65 Питання психології онлайн-журналу «Журнал малих воєн» інфраструктурою міста, так і з життєво (Small war journal) [22]. Було створено необхідними для міста аспектами окрему базу знань, де знайшли діяльності, передусім економічними. відображення матеріали досліджень з Військовослужбовці повинні володіти проблем війн у місті [82]. Окрему увагу навичками цивільно-військового приділено тренуванню підрозділів, які співробітництва на територіях, діють в умовах міста. контрольованих збройними силами, «сірих Підрозділи Армії та Корпусу морської зонах» та зонах бойових дій, що потребує піхоти США, на думку дослідників, спеціального тренування, починаючи з повинні вміти використовувати такі мовних компетентностей і закінчуючи засоби: обізнаністю про культурну, економічну та - Гарпуни та лебідки для політичну специфіку місцевого населення. переміщення покинутих автомобілів з - Умови бою в місті є складними і вулиць міст; малопередбачуваними. Це вимагає від - Інтерактивні шоломи для особового складу навичок швидкої операторів легких броньованих машин; адаптації та ефективного засвоєння щойно - Індустріальні піномети для здобутого досвіду. Такі здатності швидкого блокування небезпечних отворів розвиваються тренуванням когнітивних в стінах та підземних комунікаціях; можливостей особового складу. Треба - Сльозоточивий газ; враховувати, що противник також - Балістичні щити; враховує досвід ведення бойових дій і - Мініатюрні дрони для розвідки; розвиває свої навички бою з противником, - Кабелі для підзарядки електронного який розкриває свою тактику, вступаючи в обладнання від акумуляторів покинутих безпосереднє протистояння. Зокрема, під автомобілів [83]. час військової операції союзних сил в Іраці Генерал С.Таунсенд, начальник взяття кожного наступного міста управління TRADOC, описуючи американськими військовими було дедалі складність війни в умовах міста, складнішим через швидку адаптацію звертається до поняття «потік» («flow»), противника до тактики та технічних наголошуючи на таких аспектах війни в можливостей атакуючих сил. Класичний місті: принцип стратегії – «запропонувати - Будь-яка активна дія в умовах міста ворогу несподіване рішення» як на рівні з високою вірогідністю призведе до тактики, так і матеріально-технічного «ефекту доміно»: щільне забудування, забезпечення – працює навіть в сучасних велика кількість населення створюють умовах тісного вогневого контакту малих суттєві ризики як для власної безпеки підрозділів де, здавалось би, цей принцип підрозділів, які задіяні в штурмі міста, так повинен був бути суттєво нівельованим; і для місцевого мирного населення, - Генерал Таунсенд наголошує, що захищеного міжнародним гуманітарним активні військові дії в густонаселених правом; містах створюють великі ризики для - Розуміння соціальних та атакуючих сил в сфері міжнародного економічних структур міст становлять права. Втрати мирного населення – це значно більшу цінність, ніж фізична саме те, що буде провокувати ворог, інфраструктура. Цього розуміння можна знаючи, що цього будуть намагатись досягти тільки в умовах тісного активного уникнути американські збройні сили. контакту з місцевим населенням і/або під Більш того, противник знає, що час тривалих спостережень за ним; американським підрозділам «не вдасться - Об’єкти агентурної розробки уникнути бою в місті» [84, 85]. Тут мова підрозділів збройних сил мають бути: вже йде про можливість захоплення місцева поліція, пожежні та інше цивільне тактичної ініціативи ворогом над населення, знайоме або потенційно штурмуючими підрозділами. Для знайоме як з матеріальною вирішення цієї проблеми Армія США 66 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології тісно співпрацює з цивільними науково- повітря, застосовуючи власну повітряну дослідними інституціями, такими як підтримку – як вогневу, так і Державний університет Арізони, де інформаційну. Це в значній мірі змінює працює дослідницька програма «Щільна баланс сил конвенційної війни початку ХХ міська територія» [27]. століття, а також вимагає докорінного Ця програма сфокусована на перегляду настанов бойових дій, які мають дослідженні конкретних аспектів традиційну (і вже застарілу) назву «урбанізованої війни», зокрема: «протиповстанська війна». В сучасному - Моделювання і візуалізація світі навіть нерегулярні сили можуть мати бойових дій; досить технологічне обладнання, щоб - Дослідження факторів, які унеможливити електронну комунікацію, заважають збору інформації в умовах бою управління та навігацію. Конвенційні та комунікації між командуванням та розвідувальні та контррозвідувальні дії підрозділом і між особовим складом малих піхотних підрозділів вже не можуть підрозділу. обмежуватись знищенням спостережних До найбільш цінних висновків роботи постів та дронів-шпигунів противника. цієї інституції можна віднести тезу про те, Мова йде вже про більш системні дії – що особливого тренування вимагають не «засліплення» противника та боротьба з тільки бійці на тактичному рівні, але й його засобами «засліплення». Такі мови управлінці наступних ланок збройних сил, бою вимагають зміни тактики бою, і які планують та керують діями малих підготовки особового складу до цих змін. тактичних груп [27]. Армія та Корпус Від бійців вимагається технологічна морської піхоти США збирає та засвоює обізнаність передусім в новітній практичний досвід бойових дій шляхом електроніці, професійність в збору, узагальнення та обговорення психологічних операціях та інших новітніх релевантної інформації; цей процес має засобах ведення війни. Швидка зміна бути доповнений моделюванням бойових технологічних новацій потребує не тільки дій в умовах, досі не вивчених опанування способів їх використання, а компетентними інституціями Збройних передусім – навичок швидкої адаптації до сил. змін, що також потребує спеціального Особливу увагу слід приділити тренування. Генерал Неллер саме в цьому посібнику Джона Спенсера [31] «Міні- бачить найбільшу проблему: занадто посібник для міського захисника. повільні зміни і страх перед ними. Посібник до стратегії і тактики оборони Особлива увага приділяється захисту міста “Мініпосібник з оборони міст у логістичних центрів та комунікацій – на сучасних умовах”» (версія 4, від 3 квітня них, за думкою генерала, буде 2022 року) [32]. Відомий фахівець з спрямований основний удар противника. ведення бойових дій в умовах міста Також новацією є розробка тактики запропонував чітко структуровану підземної війни в місті – використання методику організації оборони міста і підземних міських комунікацій та тактики ведення бойових дій в ньому. ліквідація загроз, з ними пов’язаних. Тут Генерал Корпусу морської піхоти Армією та Корпусом Морської піхоти США Роберт Меллер [28] наголошує, що США використовується досвід Армії підрозділи Збройних сил США в сучасних оборони Ізраїлю, яка має великий досвід умовах зустрінуться з безпрецедентною контртерористичних операцій в підземних складністю та жорстокістю під час ведення тунелях на урбанізованих територіях. бойових дій, які будуть значно Досвід ведення бойових дій в місті відрізнятись від досвіду, який здобули також вплинув на розвиток теорій американські солдати в Іраці та військового лідерства. Сучасні західні Афганістані. Сучасні технології армії стикаються з проблемою, яку в 1999 дозволяють противнику вести непрямий році описав генерал Корпусу морської вогонь та захищатись від підтримки з піхоти США Чарз Крулак в статті Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 67 Питання психології «Стратегічний капрал: лідерство у війні, некомбатантів, що може, в рамках яка ведеться у трьох кварталах» [29]: нові доктрини «рефлексивного контролю» умови ведення бойових дій вимагають від спрямувати дії планувальників штурмових солдат усвідомлення нового рівня операцій в русло «непрямих дій» - обходу відповідальності: кожне рішення навіть на пунктів опору (з переходом до позиційних тактичному рівні може суттєво вплинути дій), застосування високоточної зброї як на результат місії, так і на міжнародну тощо. Тактична підготовка піхотних репутацію країни. Сучасні засоби підрозділів має враховувати такий варіант масового інформування значно сприяють розвитку подій і має запропонувати свої появі нових вимог до бійців – будь-який контраргументи, щоб не віддати ініціативу прорахунок, помилка чи некомпетентність в руки ворогу. можуть стати потужною зброєю в руках Висновки. Огляд сучасних публікацій ворога як на інформаційному, так і західних воєнних теоретиків щодо дипломатичному фронті. Висока міра проведення штурмових операцій малими відповідальності рядового та піхотними групами в умовах міст дозволяє сержантського складу вимагає нових зробити такі висновки: підходів у їхньому навчанні, тренуваннях - Офіційні доктринальні документи та професійному розвитку [30]. Такі умови та польові настанови мають тенденцію створюють нові вимоги до тактики малих змінюватись, адаптуючись під сучасні штурмових груп, і відповідно до їхнього умови, але так і залишаються занадто навчання – бійці повинні вирішувати не загальними. Причиною цього може бути тільки тактичні задачі близького вогневого їхній відкритий характер; більш конкретні бою з використанням новітніх тактичні настанови можуть мати статус технологічних рішень, а й прораховувати «для службового користування». свої дії в умовах щільного міського - Західні фахівці приділяють багато заселення, тобто враховувати фактори, які уваги як історичним дослідженням в традиційні тактичні настанови донедавна царині «урбанізованої війни», зокрема не актуалізовували. Тактична перевага військовим діям Другої світової війни, так конвенційних сил в сферах і досвіду, здобутому на початку ХХІ підготовленості, вогневої потужності, століття. Наголошується на засвоєнні логістичних можливостей, інформаційного досвіду армій, які ведуть бойові дії у забезпечення, артилерійської та авіаційної даний проміжок часу. підтримки врахований нерегулярними та - Особливий акцент робиться на квазі-регулярними («гібридними») силами технологічних змінах, які мають суттєвий і саме в міських умовах може бути зведена вплив на тактику ведення штурмових дій. нанівець завдяки використанню міського Сучасні війни вже пропонують боротьбу населення як щита для артилерійських не скільки з ворогом, скільки з його обстрілів з закритих позицій, технологіями, що вимагає докорінного дистанційного мінування, зведення перегляду як конвенційної тактики фортифікаційних споруд, і що штурмових піхотних груп, так і способів найголовніше – для гарантування авіапідтримки, яка довгий час була неприйнятних супутніх руйнувань та важливим фактором тактичної та жертв серед мирного населення під час стратегічної переваги Західних армій. активних штурмових дій. Противник з - Тісна взаємодія збройних сил з одного боку, використовує традиційні щільно населеними містами потребує переваги оборонного бою в умовах міста перегляду тренувань навичок цивільно- та такі новітні фактори воєн, як військової взаємодії. Складна міська «правовійна» - використання інфраструктура потребує специфічних міжнародного гуманітарного права для знань, які не завжди належать фаховій перехоплення ініціативи над противником, військовій сфері, що передбачає більш разом з його небажанням брати на себе тісне співробітництво з цивільними відповідальність за надмірні жертви серед науково-дослідними центрами. 68 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології - Штурмові дії в місті вимагають підготовки та нешаблонних дій, до яких специфічної тактичної підготовки. І разом мають бути готові як ті, хто планує з цим – специфічного планування штурмові операції, так і ті, хто їх реалізує. операцій, де захоплення ініціативи над Підготовка, навчання і тренування в цьому ворогом буде потребувати неконвенційної контексті виходять на перший план. Список використаних джерел 1. Sun Tzu. On the Art of War. The Oldest Military Treatise in the World Translated from the Chinese With Introduction and Critical Notes by Lionel Giles, M. A. - London: Luzac & Co., 1910. 2. Les Oisivetés de Monsieur de Vauban, ou ramas de plusieurs mémoires de sa façon sur différents sujets. - Seyssel, Champ Vallon, 2007. 3. Wahlman A. Storming the City: U.S. Military Performance in Urban Warfare from World War II to Vietnam. - Denton, Texas: University of North Texas Press, 2015. 4. Ristic M. Architecture, Urban Space and War. The Destruction and Reconstruction of Sarajevo. – Palgrave MacMillan, 2018. 5. Dimarco L.A. Concrete Hell. Urban Warfare from Stalingrad to Iraq. – Osprey, 2019. 6. Cities, War, And Terrorism. Towards An Urban Geopolitics. – Ed. by S. Graham. – Blackwell, 2004. 7. King A. The Combat Soldier: Infantry Tactics and Cohesion in the Twentieth and Twenty-First Centuries. – Oxford: Oxford University Press, 2013. 8. King A. Command. The Twenty- First- Century General. – Cambridge: Cambridge University Press, 2019. 9. Kilcullen D. Out of the Mountains: The Coming Age of the Urban Guerrilla. - Oxford: Oxford University Press, 2013. 10. Blood and Concrete: 21st century conflict in urban centers and megacities / Ed. by D. Dilegge, R. J. Bunker, J. P. Sullivan and A. Keshavarz. - Washington DC: Xlibris, 2019. 11. Cities at War. Global Insecurity and Urban Resistance // Ed. by M. Kaldor, S. Sassen. - New York: Columbia University Press, 2020. 12. Pendleton G. New Concepts: Joint Urban Operations and the Nato Urbanisation Project // The Three Swords Magazine 29/2015, p. 51-55. 13. Pendleton G., Bodnár J. The Impact of the Urbanisation Trend on NATO Military Operations between Now and 2035. Update on Joint Urban Operations and the Nato Urbanisation Project. Part II // The Three Swords Magazine 31/2017, P. 56-61. 14. https://mwi.usma.edu/urban-warfare-project/ 15. Field Manual (FM) 90-10, Military Operations on Urbanized Terrain (MOUT). 16. FM 90-10-1, An Infantryman’s Guide to Urban Combat 17. https://sofrep.com/news/us-special-forces-commanders-extremis-force-early-years-counter- terrorism/ 18. https://mwi.usma.edu/enter-and-clear-a-room-the-history-of-battle-drill-6-and-why-the-army- needs-more-tactical-training-like-it-not-less/ 19. King A. Urban Warfare in the Twenty-First Century. – Medford: Polity Press, 2021. 20. https://podcasts.ox.ac.uk/how-clear-room-towards-sociology-contemporary-urban-combat 21. https://podcasts.ox.ac.uk/combat-soldier-infantry-tactics-and-cohesion-twentieth-and-twenty- first-centuries 22. https://smallwarsjournal.com/books/blood-and-concrete-21st-century-conflict-urban-centers- and-megacities 23. https://smallwarsjournal.com/urban_operations/main 24. South T. Fighting in a city? These 7 pieces of gear could help make soldiers, Marines more effective // https://www.armytimes.com/news/your-army/2018/03/06/fighting-in-a-city-these-7-pieces-of- gear-could-help-make-soldiers-marines-more-effective/ 25. Lacdan J. Warfare in megacities: a new frontier in military operations // https://www.army.mil/article/205817/warfare_in_megacities_a_new_frontier_in_military_operations 26. ElDib C., Spenser J. Commentary: The missing link to preparing for military operations in megacities and dense urban areas https://www.armytimes.com/opinion/commentary/2018/07/20/commentary-the-missing-link-to- preparing-for-military-operations-in-megacities-and-dense-urban-areas/ Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 69 Питання психології 27. ElDib C. Bridging Abysses: Arizona State University’s Road Map for Developing a Dense Urban Area Studies/Megacities Center of Excellence // https://smallwarsjournal.com/jrnl/art/bridging- abysses-arizona-state-universitys-road-map-developing-dense-urban-area 28. Schogol J. The Next Fight: The commandant is pushing the Corps to be ready for a ‘violent, violent fight’ // https://www.militarytimes.com/news/your-marine-corps/2017/09/18/the-next-fight-the- commandant-is-pushing-the-corps-to-be-ready-for-a-violent-violent-fight/ 29. Krulak Ch. The Strategic Corporal: Leadership in the Three Block War // Marines Magazine, January 1999. 30. The Strategic Corporal Revisited. Challenges Facing Combatants in 21st-Century Warfare / Ed. By D. W Lovell, D.-P. Baker. – Cape Town: UCT Press, 2017. 31. https://twitter.com/SpencerGuard/status/1513918255445909507 32. https://www.johnspenceronline.com/mini-manual-ukrainian Summary Loboda Y. Candidate of Philosophy Science, Associate Professor National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi Bohaichuk V. Candidate of Political Science, Associate Professor, National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi ANALYSIS OF WORKS OF THE WESTERN MILITARY THEORISTS ABOUT TRAINING AND TACTICS OF THE STORM IN URBAN AREA BY SMALL UNITS OF THE LAND FORCES In the introductory part were overviewed classic Ancient sources on the siege warfare. It was stated that the entire military theory was started with Homer’s Iliad and Aeneas Tactician writings on the siege tactics and strategy. The purpose of the article “Analysis of sources of the Western military theorists on training and waging storm attacks in urban environment by small units of land forces” is to overview the classic and contemporary military theoretic sources concerning the aspects of storm and defense tactics in the urban environment; to demonstrate dynamics of adaptation of the theory of tactics of urban warfare regarding the experience of the Second world war and period of the end of the XX century – beginning of the XXI century. The methods used in the article include description, analysis of the contents, conceptual analysis. The originality of the article can be defined within the frameworks of the current state of the Ukrainian professional military education and scholarship, which still suffers from the lack of the analysis of the classic and contemporary Western military theoretic sources. In the conclusion of the article it was stated the Western doctrinal documents and field manuals concerning urban warfare are the subject of essential change through time; nevertheless, being developed under the influence of new battle experience, they remain too general, which is caused, probably, by their non-classified character. The publications on urban warfare are focused mainly on the analysis of the historical experience and technological shifts on the urban battleground. Another essential aspect of the urban warfare is civil-military interaction which can play a main role in the contemporary urban tactics. Urban warfare requires specific skills and competencies, which can be achieved only by special training. Military training was always a vital part of military activity, but in the perspective of the urban operations conducted by small infantry units of land forces a special training can deliver specific knowledge and skills needed in such a very special combat environment like cities and towns. Key words: urban warfare, urban environment, storm, urban defense. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 20.04.22. 70 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 378.016:159.9 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–71-78 Мищишин М. М. кандидат психологічних наук, доцент Національний університет «Львівська політехніка» http://orcid.org/0000-0003-4836-8085 Симканич Т. Ю. студентка спеціальності «Психологія» Національний університет «Львівська політехніка» ЗМІНА ПРОФЕСІЙНИХ ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ- ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ ВІЙНИ У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження професійних ціннісних орієнтацій студентів, котрі здобувають психологічну освіту. Проаналізовано фактори, що впливають на формування професійних цінностей. Визначено систему цінностей сучасних студентів, здійснено аналіз ієрархії професійних цінностей. Обґрунтовано актуальність професійних цінностей студентів та зміну їх пріоритетності під час війни. Окреслено вплив соціальних факторів на формування системи професійних цінностей. Ключові слова: професійні ціннісні орієнтації; соціальні фактори; автономія; служіння; інтеграція стилів життя; підприємництво; менеджмент; стабільність місця проживання. Вступ. Для сучасної України, та світу В часи, коли війна більше не просто загалом, за останні роки, питання темна частина минулого, про яке становлення та зміни ціннісних орієнтацій дізнаються на уроках історії, а реальність з постає досить гостро. Буденність, що якою доводиться миритися – психіка піддалася впливу глобальної пандемії, людини страждає більше ніж здається. карантинних обмежень, а наразі ще й Саме тому, варто пам’ятати, що війна війни, стала фундаментом для зміни норм назавжди змінює не тільки міста, а і суспільства та руйнувань існуючих людей, однозначно накладає відбиток на стереотипів, які суттєво впливають на ціннісно орієнтаційній сфері особистості. формування ціннісних орієнтацій. Інколи, недооцінюючи масштаб Серед цінностей, які формують руйнівного впливу війни на людей, особистісну сферу, можна виділити і суспільство ладне вважати, що професійні орієнтації. Вони мають вплив психологічно змінюються тільки ті, хто не тільки на вибір людиною тієї чи іншої знаходиться на полі бою та ті, хто сидить в професії, але і становлять частину бомбосховищах в той час, коли їхні професійних компетентностей, що будинки руйнують. Кожен, хто бачив значуще впливає на подальшу діяльність війну наживо потребують якісної людини. Для професії психолога ця сфера психологічної допомоги та підтримки, але є неймовірно важливою, адже професійні щоб осягнути масштаб впливу війни на ціннісні орієнтації, що здаються простими людську психіку варто розглянути зміни, з першого погляду, впливають не тільки на які відбуваються в ціннісній сфері психолога, а й людей, що працюють з ним. людини. Зокрема, зосередимо увагу на Таким чином, пандемія та війна, що професійних цінностях у студентів- торкнулися України, дають зрозуміти психологів. важливість психологічної допомоги та Ціннісні орієнтації являють собою вплив цієї професії на мільйони людей. стійку систему спрямованості інтересів і Також важливо розуміти, що формування потреб особистості, які впливають один на цінностей сучасної молоді відбувається під одного і мають ієрархічну структуру. впливом соціально-культурних та Ціннісна сфера особистості має політично-економічних процесів в Україні. безпосередній вплив на пріоритети Вимоги, що ставляться, до нового індивіда, вподобання, переконання, покоління, матимуть свій відбиток на уявлення та оцінку соціуму і діяльності, майбутньому суспільства. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 71 Питання психології поставлення цілей, мотиваційні програми у вивченні проблем сформованості та навіть напрямок життєвого шляху. особистості. До прикладу, дослідження Л. Формування ціннісних орієнтацій Кольберга, який насамперед досліджував вважається одним із психологічних стадії морального розвитку особистості і аспектів дозрівання особистості. Варто прагнув пов’язати їх зі стадіями зазначити, що процес становлення цих розумового розвитку, які встановив Ж. орієнтацій пов'язаний з соціальною Піаже. Іншим прикладом може слугувати взаємодією індивіда, вихованням, П. Якобсон, який виділяв психологічні навчанням, впливом зовнішніх та аспекти дозрівання людини й досліджував внутрішніх чинників. В сучасних умовах, критерії її соціальної зрілості, обґрунтував для українців зовнішніми умовами важливу роль динамічних зрушень у ядрі становлення ціннісної сфери стала війна, особистості. Ці динамічні зрушення він серед внутрішніх – бажання вижити, страх пов’язував з відкриттям людиною нових та і тривога. привласненням уже існуючих цінностей, Щодо професійних ціннісних норм та правил суспільства [2]. орієнтацій, хоч вони і є відображенням Таким чином, можна сказати, що не прагнень та мотивів в професійній дивлячись на можливу схожість людей у діяльності особистості але насправді плані ціннісних орієнтацій, завдяки підпорядковуються та керуються винятковому впливу умов зовнішнього життєвими цінностями людини. середовища та внутрішніх чинників, кожна Мета статті - теоретично особистість керується неповторною проаналізувати та на основі емпіричного системою ціннісних орієнтацій. Кожна дослідження визначити зміну системи соціальна взаємодія, процеси виховання та професійних ціннісних орієнтацій серед навчання, соціокультурні процеси та студентів-психологів під час війни. прийняті нами рішення, впливають на Завдання статті: формування ціннісних орієнтацій, 1. Висвітлити теоретичні підходи до визначаючи їх значущість для нас. розуміння питання професійних ціннісних Зважаючи на індивідуальність цінностей, орієнтацій студентів. можна стверджувати, що вони й по 2. Емпірично виявити та різному впливають на наше життя, проаналізувати систему професійних формуючи те чи інше ставлення цінностей студентів-психологів. особистості до оточуючого світу та людей 3. Емпірично дослідити та теоретично в ньому. обґрунтувати вплив війни, як соціально- Саме через значущу роль цінностей, економічного фактору, на зміну системи питання їх формування широко вивчалося професійних цінностей сучасних в вітчизняній (С. Максименко, М. студентів. Алексєєва, Б. Ананьєв, Г. Костюк, О. Теоретичне підґрунтя. Ціннісні Леонтьєв, С. Рубінштейн) та зарубіжній орієнтації – вибіркова, відносно стійка психології (А. Маслоу, С. Роджерс, В. система спрямованості інтересів і потреб Франкл). У цих дослідженнях було особистості, зорієнтована на певний встановлено, що ціннісні орієнтації та їх аспект соціальних цінностей. Ціннісні спрямованість, дозволяють орієнтації формуються в процесі характеризувати особистість і відображати соціального розвитку індивіда, його участі дійсну структуру відносин людини до в трудовому житті. Виховання людини різних цінностей матеріального і можна розглядати як керування духовного світу; здійснюють регуляцію становленням або зміною її ціннісної діяльності і поведінки. орієнтації. Саме через цю властивість, Т. Титаренко, у своїх наукових орієнтації можна вважати однією з основ працях, акцентує увагу на тому, що для особистості. сучасної людини надзвичайно важливим є Багато дослідників наголошували на ефективний спосіб самоздійснення, значенні формування ціннісних орієнтацій зокрема – професійне. Для цього варто 72 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології враховувати життєві домагання, які Процес становлення ціннісних виражають оцінювання своїх потреб та орієнтацій пов’язаний з соціальною здатностей і запитів з боку соціуму, тобто взаємодією індивіда, вихованням, бажання задовільнити плани особистості навчанням, впливом зовнішніх та та потреби суспільства [4]. внутрішніх чинників. Формування Приймаємо до уваги позицію Н. ціннісних орієнтацій вважається одним із Старинської, яка зазначає, що професійний психологічних аспектів дозрівання розвиток особистості, не залежно від фаху, особистості. починається із моменту прийняття й Звісно, невід’ємними факторами включення в процес засвоєння професії, формування професійних ціннісних тобто включення людини в систему вимог і орієнтацій є і політична ситуація в країні, цінностей обраної професії. Завдяки цьому презентації професії в ЗМІ, соціокультурні формується людська спрямованість на зміни та банальні стосунки з близькими і засвоєння професійної діяльності, під час їх відношення до обраної професії. Кожен якої нівелюються протиріччя між вимогами з цих чинників певним чином впливає на і можливостями, між цінностями, особистість студента, змушуючи його пов’язаними з професією та змістом адаптуватись до умов зовнішнього мотиваційної сфери людини. Процес середовища та можливо страждати від професійного становлення пов'язаний із впливу думок оточуючих і власних формуванням ціннісно-смислової сфери упереджень. В ту ж мить варто пам’ятати, особистості та смисловим регулюванням що вплив на вже майже сформовану життєдіяльності людини [3]. особистість несе індивідуальний характер. Говорячи про професійне становлення До прикладу, нестабільна політична та професійний розвиток психологів ситуація в країні, може сприяти відмітимо погляди З. Савчук, яка відзначає поширенню сумнівів щодо актуальності тісний взаємозв’язок і взаємозалежність обраної професії, або ж розвивати у «професійних» та «особистісних» якостей людини збільшення ваги матеріальних професіонала, які виражаються в системі цінностей. Для інших же, такий його цінностей [6]. політичний стан є закликом до вивчення На нашу думку, найбільш широко та політичної ситуації та розвитку комплексно питання професійних альтруїзму, в спробах допомогти тим, хто цінностей розкрито у дослідженнях Е. страждає від сьогоденних умов. Шейна, крізь призму кар’єрних орієнтацій. Відтак, проаналізувавши теоретичне Він виділив вісім кар’єрних «якорів»: підґрунтя проблеми формування професійна компетентність, менеджмент, професійних цінностей, можемо зробити автономія, стабільність місця роботи, висновок, що важливими факторами, які стабільність місця проживання, служіння, впливають на цей процес є соціально- виклик, інтеграція стилів життя, економічні та політичні чинники. підприємництво [6]. Враховуючи умови сьогодення, вважаємо Відмітимо, що властива для за необхідне, дослідити яким чином на особистості система професійних ціннісніх професійні цінності особистості, зокрема орієнтацій виконує ряд функцій. Зокрема студентів-психологів, впливає війна. виокремлюють такі фундаментальні Ситуація в країні накладає свій відбиток функції: сенсоутворююча, оцінно- на психіці кожної особистості. Психологи регулятивна, соціально-орієнтуюча. В. – це ті фахівці, які мають безпосередньо Сластьонін, Г. Чіжакова підкреслюють, що справу із людьми. Зараз, здебільшого, це – професійно-ціннісні орієнтації є ядром тимчасово переселені особи, військові, цілісності особистості, що виражають особи, які пережили травмуючий досвід якісну характеристику смислової через воєнні дії або ті, хто страждає через структури свідомості фахівця, служать підвищений рівень тривожності, відчуття критерієм реалізації соціальної та безпорадності, втрати сенсу, страх за професійної активності [2]. власне життя та життя своїх рідних. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 73 Питання психології Через відсутність подібного досвіду, (прагнення до незалежності і свободи); станом на сьогодні немає досліджень, які б стабільність роботи (ключове бажання – демонстрували наскільки значущим надійна робота на тривалий час, яка фактором для зміни професійних викликана потребою в безпеці та цінностей фахівців-психологів є війна. стабільності); стабільність місця Методи дослідження. проживання (пріоритетом для людини стає Для розв’язання поставлених завдань зведення до мінімуму переїздів і використано такі методи: відряджень, головне – проживання у - теоретичні: аналіз, синтез, своєму місті); служіння (прагнення узагальнення і систематизація приносити користь людям, суспільству, представлених в науковій літературі можливість ефективно використовувати концептуальних положень з досліджуваної свої знання для реалізації суспільно проблематики, теоретичне моделювання; важливої мети); виклик (вирішення - емпіричні: опитування на основі унікальних завдань, змагання та використаної методики Е. Шейна «Якорі можливість долати досі нездолані кар’єри» (переклад і адаптація В. Чікер та перешкоди); інтеграція стилів життя В. Вінокурова). Враховуючи карантинні (прагнення людини до збереження гармонії обмеження, опитування було проведено за між усіма сферами життя); підприємництво допомогою Інтернет ресурсів. Гугл форму (створення чогось нового, організація справ з методиками заповнювали 55 та втілення в життя ідей) [6]. респондентів – студенти Національного Опрацювавши та проаналізувавши університету «Львівська політехніка» результати проведеного дослідження, віком від 17 до 23 років. зроблено наступні висновки: студенти Результати і обговорення. психологічного факультету, в більшій мірі, Ефективність та якість роботи будь керуються такими професійними якого фахівця, в тому числі і психолога, в цінностями як автономія – (34%), значній мірі залежить від сформованої стабільність місця роботи (СР) – (25%) та системи професійних цінностей. Оскільки служіння – (14%). Більш другорядними, психологи перебувають у постійному але теж яскраво вираженими, є прагнення контакті із людьми, дуже важливо в інтеграції стилів життя (Інтеграція) – керуватися соціально значимими (9%), підприємництві (9%) та стабільності мотивами своєї поведінки. Враховуючи місця проживання (СМП) – (5%). економічну орієнтацію сучасного світу, яка в більшій мірі є егоцентрованою, нам було цікаво як вона відбивається на системі цінностей сучасного фахівця- психолога. Власне, це і стало первинною метою пілотного дослідження професійних ціннісних орієнтацій студентів психологічного факультету здійсненого в листопаді 2021 року. Обрана методика дослідження «Якорі кар’єри» Е. Шейна, в якій виділено 9 шкал, кожна з яких відповідає професійному «якорю» в ціннісній сфері людини: професійна компетентність (орієнтація пов’язана із бажанням бути професіоналом Рис. 1. Професійні ціннісні в своїй справі); менеджмент (орієнтація орієнтації студентів-психологів у направлена на управління людьми, довоєнний період проектами, бізнес-процесам, усвідомлення На цей час, такі результати були влади і того, що від людини залежить викликані різноманітними факторами прийняття ключових рішень); автономія впливу. До них входив юнацький 74 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології максималізм та процес сепарації, які служіння (38%), стабільність місця роботи пояснювали переважаючий відсоток (23%) та автономія (20%). автономії в ціннісній сфері. Служіння в професійних цінностях студентів вважалося невід’ємною частиною, через специфіку професійної діяльності психолога. Отримані результати перегукуються із подібним дослідженням, яке проводилося у 2015 році на вибірці студентів- психологів Національного університету «Львівська політехніка». Серед лідируючих цінностей ті самі: автономія, стабільність місця роботи та служіння [1]. На основі цього можемо зробити висновок, що впродовж останнього десятиліття, життєві та професійні пріоритети молоді не змінилися. В суспільстві побутували ті ж самі тенденції, Рис. 2. Професійні ціннісні настрої, соціально-політична та орієнтації студентів в умовах війни економічна ситуація були більш-менш Не дивлячись на те, що трійка стабільними та незмінними. лідируючих якостей залишилася Таким чином, ці результати можна незмінною – їх порядок та співвідношення вважати такими, що сформовані під змінилося. Служіння, що займає перше впливом «нормальних», довоєнних умов місце в новій ієрархії ціннісних орієнтацій, навколишнього та внутрішнього можна було б списати на характерне середовища, і які є притаманними психологам бажання допомагати людям, студентам психологічного факультету. але зростання відсотка респондентів з 14% Нові реалії звичайного життя на 38% свідчить про сильний вплив українського народу, наразі, сильно зовнішніх та внутрішніх факторів відрізняються від поняття «нормального». становлення ціннісної сфери. Сьогодні кожен українець насторожено Такі характерні зміни можуть бути ставиться до гучних звуків, літаків в небі, викликані загостренням, під час війни, людей у військовій формі та просто тих, внутрішнього альтруїзму. Для того, щоб хто розпитує про місцевість. Єдине ще в упевнитися в цьому варто звернути увагу останні тижні шукає психіка – загрозу та на те, як сильно зросла кількість шляхи її уникнення. волонтерів, люди намагаються допомагати Після початку повномасштабної війни іншим усім чим можуть. Хтось збирає та усвідомлення її впливу на покоління гроші на гуманітарну та військову українського народу, стало зрозуміло, що допомогу, хтось ці кошти надсилає, багато попередні дослідження 2015 та 2021 років людей готують їжу, діляться одягом та потребують повторного проведення задля предметами побуту, надають прихисток визначення впливу воєнних дій на психіку тимчасово переселеним особам. Служіння студентів. Для можливості порівняння прокидається не тільки у психологів, яких результатів, повторне опитування протягом навчання налаштовують на респондентів було проведено в середині допомогу іншим, а й кожного українця. березня 2022 року, на тій же базі, що й Можна вважати, що в важкі часи, коли дослідження 2021 року. усім керує інстинкт виживання, людство Після опрацювання та узагальнення розуміє, що воно сильніше разом і результатів було виявлено одночасну об’єднує сили заради перемоги. Ми схожість та відмінність результатів. допомагаємо один одному, працюємо як Провідними ціннісними якостями стали цілий організм, єдність дарує нам спокій, а відчуття того, що людина робиш щось Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 75 Питання психології корисне – заспокоює страх і тривогу. Та підстави для визначення ієрархії водночас важливо розуміти, що повністю професійних цінностей студентів- виснажуючи себе – людина не можемо психологів. Емпіричне дослідження, яке допомагати іншим, тому в першу чергу здійснювалося в два етапи, у листопаді варто турбуватися про себе, а сили що 2021 року та березні 2022 року, дозволяє залишилися, кидати на допомогу визначити вплив війни на зміну ієрархії потребуючим. професійних цінностей у студентів. Саме в цьому полягає вплив війни на Професійні ціннісні орієнтації ціннісну сферу. Так, люди досі бажають формуються з початком усвідомлення мати стабільне місце проживання, особистістю майбутньої професійної автономію і роботу, адже це певний діяльності, ознайомленням з фундамент безпеки в сучасних реаліях і характеристиками та вимогами до під час війни, кожна з цих цінностей фахівців. Сформована професійна ціннісна загостюється. Та психіка людини сфера індивіда забезпечує формування влаштована таким чином, що прагне в необхідних професійних компетентностей, будь-яку ціну захистити себе від які, в подальшому, впливатимуть на вибір руйнівного впливу реальності. напрямку діяльності, мотивованість та Служіння, як ціннісна орієнтація, сенс праці, його характер та успішність. допомагає відчувати себе корисним, Кожна з ціннісних орієнтацій несе важливим та дієвим, але в той же час індивідуальний характер впливу на змушує виснажувати себе для блага інших. професійну діяльність психолога, але в Саме тому варто пам’ятати, що навіть будь-якому випадку торкається етичних хороші справи можуть шкодити людині, а питань роботи. Таким чином, можна погані події – змінювати на краще, та в сказати, що ціннісна сфера психолога, не будь якому випадку головне – залишатися відповідаючи вимогам професії, стає людиною та відстежувати і контролювати перешкодою на кар’єрному шляху та вплив зовнішніх чинників на наше призводить до порушень етичних та внутрішнє. професійних вимог. Становлення ціннісної Таким чином, важливо розуміти, що сфери студентів-психологів, проходить в наслідки війни відображаються на кожній декілька етапів, та припадає на людині, навіть якщо вона цього не допрофесійний етап професіоналізації. З помічає. В тому числі, накладається кожним роком, під впливом навчання в відбиток і на професійній сфері університеті, розширенням психологічних особистості. Хоча з першого погляду може знань і усвідомленням вимог до здаватися що єдиними жертвами війни є ті, компетентних спеціалістів в сфері кого більше не повернути, українці, які психології, професійна ціннісна сфера будуватимуть нове майбутнє держави, зазнає деяких трансформацій, тим самим, навіть знаходячись у відносній безпеці, змінюючи прагнення людини та її також піддаються впливу жахливої готовність до професійної діяльності. реальності. Ієрархічна структура ціннісної В результаті емпіричного дослідження сфери дає змогу нашій психіці робити те, з’ясовано, що для сучасних студентів- що вона вміє найкраще – захищати нас, психологів у довоєнний період хоча іноді цей захист здається характерною була така система цінностей: незрозумілим. Головне для психологів – автономія, стабільність місця роботи, відслідковувати цей вплив, зрозуміти його служіння, стабільність місця проживання, і пояснити іншим, що кожен знав чому інтеграція стилів життя, підприємництво, відчуває себе інакше і як йому далі з цим менеджмент, виклик. При чому, така ж жити. ієрархія цінностей відстежувалася й у 2015 Висновки. Здійснений теоретичний році серед фахівців цієї сфери діяльності. аналіз літератури та проведене емпіричне Проте, з приходом війни, дослідження на базі Національного спостерігається зміна ієрархії професійних університету «Львівська політехніка» дає ціннісних орієнтацій. На перше місце в 76 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології системі цінностей виходить служіння вважаємо, що цей показник підтверджує (зростає відсоткове співвідношення із 14% вміння українського народу єднатися та до 38%), дальше відстежується згуртовуватися у складні для країни часи, стабільність місця роботи, автономія, проявляти служіння професії, народу та інтеграція стилів життя, підприємництво, державі зокрема. менеджмент, виклик. Оскільки з’ясувалося, що під час Як бачимо, провідною професійною війни, фактор «служіння» став провідним орієнтацією психологів у період війни є у системі цінностей студентів-психологів, служіння. Дана цінність змінює свою вважаємо доцільним дослідити його місце позицію у системі ієрархії з третього місця в ієрархії професійних цінностей фахівців на перше. Такий показник підтверджує інших спеціальностей. Таке дослідження актуальне бажання майбутніх психологів дозволить перевірити гіпотезу про те, що приносити користь людям, суспільству. «служіння», як ціннісна орієнтація, стає Вагомим є можливість ефективно соціально значущою у період війни, використовувати свої знання для реалізації допомагає згуртувати народ задля спільної суспільно важливої мети. Також, мети – перемоги. Список використаних джерел 1. Мищишин М. М. Соціально-психологічний образ успішного фахівця як чинник професіоналізації студентської молоді : автореф. дис. канд. психол. наук : 19.00.05 / М. М. Мищишин // НАПН України, Ін-т психології ім. Г.С. Костюка. - Київ, 2016. – С. 23. 2. Сластенин В. А. Психологія і педагогіка: навч.посібник / В. А. Сластенин // М.: Видавницький центр «Академія», 2010. – С.480. 3. Старинська Н. В. Особливості самоактуалізації майбутніх психологів у процесі професійної підготовки / Н. В. Старинська // Київ: «Інтерсервіс», 2015. – С. 178. 4. Савчук З. Л. Психологічні особливості професійної ідентичності майбутнього психолога в аспекті його професіоналізації / З.Л. Савчук // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. 2016. № 5. С. 175–184. 5. Титаренко Т. М. Життєві домагання і професійне становлення особистості практичного психолога / Т. М. Титаренко // Практична психологія та соціальна робота. – №4. – 2003 – С. 21-23. 6. Schein E., Maanen J. Career Anchors: The Changing Nature of Careers Self Assessment / E. Schein, J. Maanen // 4th Edition, 2013. – С. 112. References 1.Myshchyshyn M.M. Sotsialno-psykholohichnyi obraz uspishnoho fakhivtsia yak chynnyk profesionalizatsii studentskoi molodi: avtoref. dys. kand. psykhol. nauk : 19.00.05 [Socio-psychological Image of a Successful Specialist as a Factor of the Student Yout Professionalization] / M. M. Myshchyshyn // NAPN Ukrainy, In-t psykholohii im. H.S.Kostiuka. - Kyiv, 2016. – S. 23 (in Ukrainian). 2. Slastenyn V. A. Psykholohiia i pedahohika: navch.posibnyk [Psychology and Pedagogy] / V. A. Slastenyn // M.: Vydavnytskyi tsentr «Akademiia», 2010. – S.480 (in Ukrainian). 3. Starynska N. V. Osoblyvosti samoaktualizatsii maibutnikh psykholohiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Features of self-actualization of future psychologists in the process of professional training] / N. V. Starynska // Kyiv: «Interservis», 2015. – S. 178(in Ukrainian). 4. Savchuk Z. Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi identychnosti maibutnoho psykholoha v aspekti yoho profesionalizatsii [Psychological Peculiarities of the Professional Identity of the Future Psychologist in the Aspect of his Professionalization]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii. 2016. № 5. S. 175–184 (in Ukrainian). 5. Tytarenko T. M. Zhyttievi domahannia i profesiine stanovlennia osobystosti praktychnoho psykholoha [Life Aspirations and Professional Development of the Personality of a Practical Psychologist] / T. M Tytarenko // Praktychna psykholohiia ta sotsialna robota. – №4. – 2003 – S. 21-23 (in Ukrainian). 6. Schein E., Maanen J. Career Anchors: The Changing Nature of Careers Self Assessment / E. Schein, J. Maanen // 4th Edition, 2013. – С. 112 (in the USA). Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 77 Питання психології Summary Myshchyshyn M. M. Candidate of Psychological Science, Lecturer;Lviv Polytechnic National University Simkanich T. Yu. Psychology specialty student Lviv Polytechnic National University CHANGE OF PROFESSIONAL VALUE ORIENTATION OF STUDENTS- PSYCHOLOGISTS IN WAR CONDITIONS Introduction. The results of theoretical and empirical research of professional value orientations of students who receive psychological education are presented. The factors influencing the formation of professional values are analyzed. The system of values of modern students is defined, the analysis of hierarchy of professional values is carried out. The relevance of students' professional values and the change in their priorities during the war are substantiated. The influence of social factors on the formation of the system of professional values is outlined. Purpose. Thus, the pandemic and the war that affected Ukraine make clear the importance of psychological care and the impact of this profession on millions of people. It is also important to understand that the formation of values of modern youth is influenced by socio-cultural and political- economic processes in Ukraine. The demands placed on the new generation will have an impact on the future of society. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental) research methods are used. Originality. The efficiency and quality of work of any specialist, including a psychologist, largely depends on the established system of professional values. Because psychologists are in constant contact with people, it is very important to be guided by socially significant motives for their behavior. Сonsidering the economic orientation of the modern world, which is more self-centered, we were interested in how it affects the modern psychologist value system. The empirical study, which was conducted in two stages: in November 2021 and March 2022, allows us to determine the impact of war, as a socio-economic and political factor, on changing the hierarchy of professional values in students. Conclusion. Empirical research has shown that modern psychology students in the pre-war period were characterized by the following system of values: autonomy, stability of work, service, stability of residence, integration of lifestyles, entrepreneurship, management, challenge. Moreover, the same hierarchy of values was observed in 2015 among specialists in this field. However, with the advent of war, there is a change in the hierarchy of professional values. Service comes first in the value system (the percentage increases from 14% to 38%), followed by stability of the workplace, autonomy, integration of lifestyles, entrepreneurship, management, challenge. As we can see, the leading professional value of psychologists during the war is service and it changes position in the hierarchy from third to first place. This indicator confirms the current desire of future psychologists to benefit people and society. Also, it believed that this indicator confirms the ability of the Ukrainian people to unite in difficult times for the country, to serve the profession, the people and the state in particular. The factor of "service" became a leader in the psychology students value system, so we consider it appropriate to explore its place in the hierarchy of professional values of professionals in other specialties. Such a study will test the hypothesis that "service" as a value orientation becomes socially significant during the war, helps to unite the people for a common goal - victory. Key words: professional value orientations; social factors; autonomy; ministry; lifestyle integration; entrepreneurship; management; stability of residence. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 20.04.22. 78 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.944.4-055.2]:159.9.019.4 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–79-88 Ніколаєв Л. О. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0001-6506-4871 Руденко О. В. кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри психології Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0002-7717-1663 Чижма Д. М. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Університет Григорія Сковороди в Переяславі https://orcid.org/0000-0001-9850-5143 Озеллі О. О. магістр психології, консультант в методі позитивної психотерапії м. Стамбул https://orcid.org/0000-0002-3372-6604 ПСИХОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ КОПІНГ-ПОВЕДІНКИ ЯК ФОРМИ ПОДОЛАННЯ СТРЕСУ У САМОТНІХ ЖІНОК В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТІ У статті презентовано результати теоретичного аналізу та емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву копінг-поведінки у самотніх жінок, як форми подолання стресу в умовах невизначеності. Визначено місце копінг-стратегій у збереженні психічного здоров’я в умовах стресу. Проаналізовано планування вирішення проблеми, самоконтроль, пошук соціальної підтримки та конфронтацію як переважаючі копінг-стратегії досліджуваних. Ключові слова: адаптація; конфронтація; копінг-стратегія; особистісне зростання; підтримка; реакції на стрес; самоконтроль; саморегуляція. Вступ. Життя сучасної жінки форми подолання стресу у самотніх жінок сповнене стресами, які трапляються майже в умовах невизначеності. щодня. Вона має успішно виконувати свої Теоретичне підґрунтя. Інтерес до функції на роботі, вдома, гармонійно проблеми стресу обумовлений спілкуватися із рідними і близькими розширенням сфер діяльності людини, що людьми (навіть у самотньої жінки є батьки часто протікає в незвичайних умовах. При чи друзі, колеги). Виконувати безліч цьому, як вказує В.І. Осьодло, «професійна щоденних справ, вирішувати виникаючі діяльність сучасної людини проблеми, пов’язані із професійною супроводжується збільшенням розумових і сферою, навчанням дітей, побутовими психічних навантажень» [10, 344]. ситуаціями. Також до сучасної жінки Ю.В. Александров зазначає, що «стрес висувається безліч вимог до зовнішнього – це неспецифічна реакція організму у вигляду, краси, вмілості, талантів, яким відповідь на дуже сильну дію (подразник) вона начебто має відповідати (бути гарною зовні, яка перевищує норму, а також дружиною, мамою, подругою, фахівцем на відповідна реакція нервової системи» [2, роботі, кухарем і прибиральницею вдома 12]. та ін.). Проте стрес може виникнути у За визначенням Л.Б. Наугольник, будь-якій із сфер життя, й особливо у «стрес – це стан, що виникає в результаті сучасних умовах невизначеності: пандемії невідповідності «внутрішніх» COVID-19, військовий стан, вимушене можливостей людини вимогам, які біженство тощо. ставлять до неї наявні умови її Мета – теоретично обґрунтувати та життєдіяльності, і який може призвести до емпірично дослідити психологічні зниження ефективності діяльності людини особливості прояву копінг-поведінки як та негативних наслідків для її психічного і фізичного здоров’я» [9, 12]. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 79 Питання психології В.І. Осьодло звертає увагу на Особливості психологічного змісту індивідуальне сприйняття ситуації як стресу та його подолання базується на стресової, зауважує, що «тривога і стрес психологічних дослідженнях стратегій викликаються не зовнішніми чинниками, а подолання, механізмів захисту і протидії думкою про ці фактори та ставленням стрес-чинникам, об’єктивних і суб’єкта до ситуації» [10, 245]. суб’єктивних чинників вибору адекватної Дослідники С. Гремлінг і С. Ауербах поведінки у стресових ситуаціях. вказують, «якщо в ситуації закладене На думку О.Л. Журавльова і щось, що, на вашу думку, є потенційною О.А. Сергієнко, «сутність вибору загрозою для особистої гідності або людиною способу дій у ситуації стресу є фізіологічного благополуччя, то Ви, критеріальною для специфіки поведінки зіштовхнувшись з цією ситуацією, напевно подолання і ключовою ознакою для відчуваєте тривогу і стрес» [14, 44-47]. розуміння її усвідомленості. Поведінка А.М. Ляшевич зазначає, «чим довше подолання стресу (копінг-поведінка) тісно накопичується негативна психічна енергія, пов’язана із рядом дій: цілепокладанням, тим більшої шкоди вона може завдати, прогнозуванням результатів діяльності, виснажуючи опірність психіки і тіла створенням нових способів розв’язання людини» [7, 327]. проблемної ситуації» [11, 121-122]. У дослідженні Л.Б. Наугольник Саме тому вважаємо доцільним встановлено, що «найбільшу небезпеку проаналізувати особливості копінг- викликають не сильні і короткі стреси, а поведінки людей у стані стресу. За тривалі, хоча і не настільки сильні. ствердженням М.М. Василенко, у Короткочасний сильний стрес активізує психологічній літературі використовується людину, після чого всі показники ряд термінів, за допомогою яких організму повертаються в норму, а визначають індивідуальну адаптаційну слабкий, але довготривалий стрес реакцію людини до складної життєвої викликає виснаження захисних сил ситуації: копінг, копінг-стратегії, копінг- організму людини» [9, 15]. поведінка [3, 96]. За даними Л.І. Мартинової, стрес В.В. Абрамов пропонує викликає у жінок емоційні, поведінкові та використовувати як синоніми до поняття фізичні реакції: 1) емоційні: страх, «копінг» словосполучення «опановуюча тривога, смуток, депресія, злість та ін.; 2) поведінка» та «долаюча поведінка». Також поведінкові: втрата мотивації, небажання як синонім до поняття копінг стратегії він чим-небудь займатися, агресивна пропонує використовувати поведінка; 3) фізичні: головний біль, біль словосполучення «стратегії подолання» [1, у м’язах, біль у спині, проблеми зі сном, 108]. втрата апетиту та ін. [8]. Основоположниками поняття За ствердженням О.В. Іванової, «стрес «копінг» вважаються Р. Лазарус і спричинює зниження імунітету, а тому С. Фолкман, які визначали копінг-стратегії організм гірше захищається від різних «стратегіями оволодіння та врегулювання інфекцій. Переживання, пов’язані з взаємовідносин з навколишнім розповсюдженням вірусу, посилюють середовищем». Р. Лазарус використовував стрес в організмі й відповідно ослаблюють поняття копінгу для опису усвідомлених його захисні функції» [5, 36]. стратегій подолання стресу й інших подій, За ствердженням Л.В. Яковенко, що викликають тривогу. Ці автори також В.М. Рябушкіної, «наслідками дії на ввели у науково-психологічний обіг організм людини різноманітних стресорів терміни життєстійкості та стресостійкості, є: «синдром хронічної втоми», які, на їх думку, тісно пов’язані із психосоматичні захворювання, що поведінкою копінгу [4, 10]. зустрічаються в практиці лікарів В.І. Осьодло визначає копінг- загального профілю, та психічні розлади поведінку як «поведінку подолання стресу, невротичного рівня» [13, 19-20]. що є особливою цілеспрямованою 80 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології соціальною поведінкою особистості, Розробляючи дану класифікацію, здатною забезпечити продуктивність Р. Лазарус і С. Фолкман передбачали, що праці, здоров’я та благополуччя людини кожна копінг-стратегія може бути оцінена адекватними способами, шляхом за всіма трьома критеріями, оскільки зменшення або повного усунення людина, яка опинилася у скрутній стресових навантажень». [10, 252]. ситуації, може використовувати як одну, Однією з актуальних проблем є так і декілька стратегій подолання. На ефективність копінг‐стратегії. основі даної класифікації вчені С. Лазарус І.В. Шагарова розуміє ефективність і С. Фолкман запропонували класифікацію копінгу як його здатність поліпшувати із 8 видів ситуаційно-специфічних копінг- стан людини [12, 50]. При цьому стратегій: І. В. Шагарова зазначає, що стратегії 1. Конфронтація – це протистояння подолання можуть бути корисні в одній людини і ситуації, що склалася. ситуації і абсолютно неефективні в іншій, 2. Самоконтроль – це прагнення до а певна копінг-стратегія може бути придушення емоційних почуттів, для того, ефективною для однієї особи і не дієвою щоб вдатися до розумних стримуючих дій. для іншої. 3. Пошук соціальної підтримки – це У праці Р. Лазаруса та С. Фолкмана прагнення людини до звернення по виділяються три основні критерії, на допомогу до однодумців або людей, які основі яких відбувається класифікація знаходяться просто поруч. копінг-стратегій: емоційний/проблемний, 4. Відхід – уникнення – це прагнення когнітивний/поведінковий, людини всіляко уникати проблеми. успішний/неуспішний. За цими критеріями 5. Планове вирішення проблем – це виділяються наступні види копінг- прагнення людини до побудови плану до стратегій як форми поведінки людини у виходу з ситуації, що створилася. проблемних ситуаціях. 6. Позитивна переоцінка – це І. Емоційний / проблемний критерій: прагнення людини побачити в будь-якій  Емоційно-фокусований копінг – ситуації, що склалася, позитивні сторони. спрямований на регулювання емоційної 7. Прийняття відповідальності – це реакції. прагнення людини прийняти всі свої  Проблемно-фокусований – помилки, вирішити їх, і отримати з цього спрямований на вирішення, подолання певний урок. проблеми, або на зміну ситуації, яка 8. Відкладання відповідальності – це викликала стрес. прагнення людини вирішувати проблему, ІІ. Когнітивний / поведінковий яка виникла, на відстані. критерій: Серед поширених класифікацій  «Прихований» внутрішній копінг – копінг-стратегій важливим є розподіл їх на розумове вирішення проблеми, конструктивні та неконструктивні. спрямоване на зміну неприємної ситуації, Вчений А.А. Налчаджян виділяє три види яка викликає стрес. копінг-стратегій: повне подолання або  «Відкритий» поведінковий копінг – перетворення проблемної (стресової) поведінкові дії, спрямовані на вирішення ситуації; пристосування до існуючих проблеми. обставин шляхом «вростання» в ІІІ. Успішний / не успішний критерій: середовище; уникнення психотравмуючих (стресових) ситуацій. Вважається, що дві  Успішний копінг – перші форми поведінки виступають використовуються конструктивні стратегії, конструктивними стратегіями подолання, що зрештою приводять до подолання остання розуміється як менш важкої ситуації, що викликала стрес. конструктивна [4].  Не успішний копінг – В.М. Крайнюк засвідчує, шо за використовуються неконструктивні ступенем оволодіння ситуацією стратегії, що перешкоджають подоланню виділяються активні і пасивні стратегії важкої ситуації. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 81 Питання психології подолання, при цьому до активних значно впливають особистісні якості стратегій вчена відносить: активно- людини, що, по-перше визначають її когнітивний копінг (оцінка ситуації), реакцію на сам стрес, а по-друге сприяють активно-поведінковий копінг (втручання в вибору найбільш вдалої поведінки з його ситуацію, уникнення) [6, 93]. До пасивних подолання. До таких якостей належать ті стратегії, що не сприяють О.Л. Журавльов та О.А. Сергієнко вирішенню стресової ситуації, а пропонують відносити: спрямовані на полегшення її дії чи навіть - «загальні якості подолання: уникнення необхідності її розв’язувати. 1) «адаптивність» і одночасно За даними М.М. Василенко, копінг- «активність»; 2) «усвідомленість» і стратегії зазвичай поділяють на активні та «цілеспрямованість»; 3) «соціально- пасивні. До активних відноситься культурна обумовленість»; 4) «система стратегія «вирішення проблем», як базова ресурсів», що сприяє успішному копінг-стратегія, що містить усі варіанти подоланню (отримана людиною в поведінки людини, спрямовані на онтогенезі); вирішення стресової ситуації. Також до - якості когнітивних поведінкових активних належить стратегія «пошуку процесів: 1) «дуальність копінгу як соціальної підтримки», спрямована на процесу» (автоматизм відгуку і вольова отримання підтримки від середовища. регуляція копінг-зусиль); Пасивна копінг-поведінка спрямована на 2) багатоальтернативний вибір способу «уникання» [3, 98]. дій; 3) безперервність при використанні На думку М.М. Василенко, найбільш різних способів; 4) різний ступінь ефективним є ситуативне використання контрольованості. всіх трьох поведінкових стратегій. В - якості, пов’язані з важливістю окремих випадках людина може сама наслідків копінг-поведінки для подолати виникаючі труднощі, в інших психологічного благополуччя людини: випадках – їй потрібна допомога і 1) неможливість заздалегідь передбачити підтримка оточуючих, у третіх – вона конструктивність (деструктивність) може уникнути зіткнення з проблемою, способів подолання; 2) значущість заздалегідь оцінивши її негативні наслідки наслідків для психологічного [3, 99]. благополуччя суб’єкта» [11, 125]. Пасивні копінг-стратегії містять дві Методи дослідження. Аналіз, синтез, групи: порівняння, узагальнення, систематизація 1) стратегії, які сприяють адаптації наявних наукових досліджень проблеми людини у стресовій ситуації, однак не копінг-поведінки і специфіки стресового пов’язана з активним вирішенням стану. Для емпіричного визначення проблеми, це: пошук емоційної соціальної психологічних особливостей копінг- підтримки; придушення конкуруючої поведінки як форми подолання стресу у діяльності; заборона (відстрочення самотніх жінок в умовах невизначеності вирішення); було використано опитувальник «Способи 2) не адаптивні стратегії, які копінг-поведінки» (Р. Лазарус, в окремих випадках, допомагають людині С. Фолкман, адаптація Т.Л. Крюкової). адаптуватися до стресової ситуації і Вибірку респондентів склали 35 самотніх подолати її. Це: фокусування на емоціях та жінок середнього віку (45-55 років). З них їх вираженні; заперечення стресової події, частина працюють у соціальній сфері – проблемної ситуації; ментальне педагоги (вчителі і вихователі), медичний відчуження, ігнорування проблеми; персонал (лікарі, медичні сестри, поведінкове відчуження, намагання адміністратори) (20 осіб), 10 жінок перекласти відповідальність за її працюють продавцями харчових вирішення на когось іншого [4, 10]. продуктів, побутових товарів, і частина На адекватність вибору копінг- жінок безробітні (5 осіб), які мешкають в стратегії поведінки у стресових ситуаціях м. Києві та Київській області. 82 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Результати і обговорення. У своїх найбільш адекватне рішення ситуації. У дослідженнях Р. Лазарус і С. Фолкман той же час, як зазначають автори методики визначають копінг як когнітивні і (Р. Лазарус і С. Фолкман), надмірна поведінкові зусилля людини, спрямовані захопленість вказаною стратегією може на зниження впливу стресу на її життя. призвести до перебільшеної Вказані дослідники зазначали, що форма раціональності, недостатньої емоційності поведінки в тій чи іншій ситуації та інтуїтивності у поведінці. Саме про (активний чи пасивний копінг) залежить таких людей говорять, що їм бракує від особистісних характеристик людини та емоцій, м’якого реагування. від ситуації. Активна копінг-поведінка є Також до адаптивних стратегій цілеспрямованим усуненням або копінг-поведінки належить самоконтроль, послабленням впливу стресової ситуації. що виявлений у 17,1% самотніх жінок. Пасивна копінг-поведінка (пасивне Стратегія самоконтролю передбачає подолання) передбачає використання спроби подолання жінкою своїх різних механізмів психологічного захисту, негативних переживань щодо проблеми за що спрямовані на зниження емоційної рахунок цілеспрямованого стримування, напруги, а не на зміну стресової ситуації мінімізації їх впливу на оцінку ситуації і (цит. за [4]). вибір стратегії поведінки. Саме ця Відповідно до отриманих результатів стратегія вказує на високий контроль нашого дослідження встановлено такі поведінки, прагнення до самоуправління. переважні стратегії копінг-поведінки у При виразній перевазі стратегії самотніх жінок середнього віку в умовах самоконтролю у жінки може невизначеності на період листопад- спостерігатися прагнення приховувати від грудень 2021 року (Таблиця 1.). інших людей свої переживання, що Таб. 1 пов’язані з проблемною ситуацією. Часто Способи копінг-поведінки опитуваних стратегія самоконтролю вказує на страх жінок за методикою саморозкриття, надмірну вимогливість до Р. Лазаруса і С. Фолкмана(n=35 осіб) себе, що призводить до надмірного Всього контролю над поведінкою. Перевагою Показники Осіб % стратегії самоконтролю є можливість Конфронтація 6 17,1% уникнення надмірно емоційних Дистанціювання 2 5,7% імпульсивних вчинків, використання Самоконтроль 6 17,1% раціонального підходу до проблемних Пошук соціальної підтримки 6 17,1% ситуацій. Однак такі жінки відчувають Прийняття відповідальності 3 8,6% труднощі при вираженні власних Втеча-уникнення 3 8,6% переживань і потреб, у зв’язку з Планування вирішення проблеми 7 20% проблемною ситуацією. Позитивна переоцінка 2 5,7% Стратегія прийняття Найбільш оптимальною стратегією відповідальності, виявлена на 8,6% поведінки у стресі є планування вирішення самотніх жінок, передбачає визнання ними проблеми, що властива для 20% самотніх своєї ролі у виникненні проблеми і жінок. Ця стратегія включає спроби відповідальності за її рішення. Досить подолання проблеми шляхом часто сполучається із виразним проявом цілеспрямованого аналізу ситуації, самокритики і самозвинувачення. Часто планування можливих варіантів поведінки, жінки, які обирають цю стратегію, що сприятимуть вирішенню проблеми з прагнуть до розуміння залежності між урахуванням умов, минулого досвіду і власними діями і їх наслідками, готові ресурсів жінки. Ця стратегіє вважається аналізувати поведінку, шукати причини адаптивною і такою, що сприяє своїх труднощів в особистих недоліках і конструктивному вирішенню труднощів. помилках. Однак надмірна схильність до Завдяки схильності самотніх жінок до прийняття відповідальності за все, що планування рішення проблеми можна трапляється, призводить до невиправданої дійсно подолати проблему і знайти Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 83 Питання психології самокритики, переживання провини і завжди раціональної поведінкової постійної незадоволеності собою, активності, здійснення певних дій, схильності до депресивних станів. Тому спрямованих або на зміну ситуації, або на стратегія прийняття відповідальності відреагування негативних емоцій, що вважається умовно адаптивною, що сприяє виникли у зв’язку із проблемами. При вирішенню проблеми, подоланню стресу вираженому переважанні цієї стратегії при її помірному використанні. жінки можуть демонструвати Отже, у 45,7% самотніх жінок імпульсивність, ворожість, конфліктність в виявлено оптимальні стратегії подолання поведінці. Однак їм складно планувати проблем і стресових ситуацій: планування свої дії, прогнозувати їх результат, вони не вирішення проблеми (у 20%); стратегію здатні до корекції стратегії поведінки, самоконтролю (у 17,1%); і стратегію можуть виявляти невиправдану завзятість, прийняття відповідальності (у 8,6%). ініціативність. При цьому дії, що мали б Встановлено, що 17,1% жінок мають сприяти вирішенню проблеми, втрачають схильність до стратегії пошуку соціальної свою цілеспрямованість і виступають підтримки, що передбачає спроби переважно як розрядка емоційної напруги. вирішення проблеми за рахунок залучення Зазвичай стратегія конфронтації людських ресурсів, пошуку інформаційної, розглядається як не адаптивна, однак, на емоційної і дієвої підтримки. Для цих думку авторів методики Р. Лазаруса і жінок властива орієнтованість на С. Фолкмана, при помірному використанні взаємодію з іншим, очікування уваги, конфронтація забезпечує здатність поради, співчуття. Завдяки пошуку особистості до опору труднощам, інформаційної підтримки ці жінки, енергійність при вирішенні проблемних звертаючись за рекомендаціями до ситуацій, вміння відстоювати власні експертів і знайомих, отримують необхідні інтереси, справлятися з тривогою в знання. Виявляючи потребу в емоційній стресогенних умовах. Завдяки стратегії підтримці, вони прагнуть бути конфронтації самотні жінки можуть вислуханими, отримати співчуття, активно протистояти труднощам і розділити з ким-небудь свої переживання. стресогенним впливам, однак при Коли самотні жінки шукають дієвої недостатній цілеспрямованості страждає підтримки, то вони прагнуть, щоб інші раціональне обґрунтування поведінки в допомогли їм діями, фізично зробили що- проблемній ситуації, а також порушуються небудь, щоб вирішити існуючу проблему. міжособистісні відносини з іншим Перевагою використання цієї стратегії є людьми. можливість використання зовнішніх Стратегія «втеча-уникнення» ресурсів для вирішення проблеми, однак виявлена у 8,6% жінок. Вона передбачає при частому звертанні до пошуку спроби подолання особистістю негативних соціальної підтримки є ризик формування переживань через проблеми шляхом залежної позиції та не адекватних ухилення. Такі жінки схильні до очікувань щодо здатності оточуючих заперечення проблеми, фантазування, дійсно допомагати у стресових ситуаціях. невиправданих очікувань, відволікання. Решта стратегій копінг-поведінки, При виразній перевазі стратегії уникнення виявлених у самотніх жінок середнього у жінок переважають не конструктивні віку, є не адаптивними, і не сприяють форми поведінки при стресі: заперечення успішному вирішенню проблем чи або ігнорування проблеми, ухилення від подоланню стресів. Проте яскраво відповідальності щодо вирішення ілюструють їх схильність до вибору того труднощів, пасивність, занурення в чи іншого способу справитися із стресами. фантазії, переїдання. Крім того, У 17,1% самотніх жінок виявлено респонденти із вибором цієї стратегії прагнення до використання стратегії виявляють нетерпіння, роздратування, конфронтації. Вони намагаються схильні до вживання алкоголю та інших вирішувати проблеми за рахунок не психотропних речовин для зниження 84 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології болісної емоційної напруги. Стратегія складних ситуацій і запобігання надмірних уникнення вважається не адаптивною, емоційних реакцій. Однак часте однак вона є досить корисною в окремих використання такої стратегії може знизити ситуаціях, особливо в короткостроковій значення своїх переживань, призвести до перспективі і при гострих стресогенних недооцінки власних можливостей дієвого ситуаціях. Перевагою стратегії уникнення подолання проблемних ситуацій. є можливість швидкого зниження Стратегія позитивної переоцінки, що емоційної напруги в ситуації стресу. властива для 5,7% жінок, передбачає Однак при частому звертанні до неї жінки спроби подолання негативних стресових не мають змоги розв’язати проблему. Це переживань за рахунок їх позитивного призводить до накопичення труднощів, які переосмислення, розгляду проблеми як потрібно вирішувати швидко і з витратою стимулу для особистісного зростання. значно більших сил та ресурсів. Таким жінкам властива орієнтованість на Стратегії «дистанціювання» і особисте, філософське осмислення «позитивна переоцінка» виявлено у не проблемної ситуації, включення її в більш значної кількості самотніх жінок (по широкий контекст роботи особистості над 5,7%). Стратегія дистанціювання саморозвитком. Завдяки використанню передбачає суб’єктивне зниження такої стратегії можливе позитивне значущості проблеми та ступеня емоційної переосмислення проблемної ситуації, залученості до її вирішення. Жінки однак також ймовірна недооцінка виявляють спроби подолати негативні особистістю можливостей дієвого стресові переживання за допомогою вирішення проблемної ситуації. інтелектуальних прийомів раціоналізації, Наочно результати опитування перемикання уваги, відсторонення, самотніх жінок середнього віку щодо гумору, знецінення тощо. Перевагою проявів їх стратегій копінг-поведінки використання цієї стратегії є можливість представлено за допомогою рис. 1. зниження суб’єктивної значущості Рис. 1. Способи копінг-поведінки опитуваних жінок за методикою Р. Лазаруса і С. Фолкмана Отже, за результатами опитування заперечення проблеми, або ж самотніх жінок майже половина з них проявляються у схильності жінок до схильні до вибору адаптивних стратегій конфліктності й ворожості у відносинах з копінг-поведінки – планування вирішення іншими людьми, які на думку жінок, винні проблеми (20%), самоконтролю (у 17,1%); у виникненні проблеми. прийняття відповідальності (у 8,6%). Типовим для самотніх жінок є й вибір Сумарно це складає 45,7% від загальної стратегії пошуку соціальної підтримки кількості самотніх жінок середнього віку. (17,1%), що вказує на їх прагнення У 17,1% самотніх жінок виявлено отримати інформаційну, емоційну, дієву стратегію конфронтації, що часто має вияв підтримку і допомогу з боку інших людей. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 85 Питання психології Загалом вказана стратегія вважається Загалом майже половина опитаних оптимальною, оскільки людина завжди самотніх жінок користуються не соціальна, і прагне до спілкування з адаптивними стратегіями копінг- оточуючими для обміну інформацією і поведінки, що не призводять до вирішення підтримкою. Однак при частому проблем і стресових ситуацій, а тільки використанні стратегії пошуку соціальної загострюють необхідність адекватного підтримки виникає ймовірність сприйняття дійсності та докладання формування залежної позиції від інших, зусиль. зниження власної активності у вирішенні Висновки. Отже, успішність своїх проблем, прагнення перекласти на вирішення різних проблем і життєвих інших відповідальність у подоланні негараздів, стресових ситуацій залежить виникаючих стресових ситуацій. від вибору самотньою жінкою адекватної Стратегії дистанціювання і втечі- копінг-стратегії у момент зіткнення зі уникнення (у 5,7% і 8,6% жінок складними обставинами і проблемами. відповідно) не дають змоги адекватно Використання активних поведінкових вирішити проблему, подолати її, оскільки стратегій подолання стресу (вирішення жінки схильні до фізичного чи психічного проблеми, пошук соціальної підтримки) і віддалення від проблеми, свідомого відносно низька сприйнятливість до уникання необхідності її вирішення. Вони стресових ситуацій сприяють швидкому і сподіваються, що стресова ситуація чи успішному вирішенню. І навпаки – проблема вирішується сама, без їх намагання уникнути вирішення проблеми, активної участі, а тому займають пасивну просте прагнення до зменшення емоційної позицію. Небезпека вибору цих стратегій напруги – призводять до погіршення полягає у накопиченні значної кількості здоров’я та наростання негативної проблем, які необхідно вирішувати, не симптоматики. сподіваючись на когось іншого. Перспективи подальших досліджень Стратегія позитивної переоцінки не можуть полягати у детальнішому часто використовується самотніми емпіричному вивченні копінг-поведінки і жінками (5,7%). Стрес як можливість для копінг-стратегій, створення програми саморозвитку майже не сприймається оптимізації копінг-поведінки в стресових опитуваними жінками. Вони складно для роботи із самотніми жінками знаходять позитивні аспекти у середнього віку та вироблення практичних виникаючих проблемах, переважно рекомендацій для подолання стресу. розуміють, що їх необхідно вирішувати. Список використаних джерел 1. Абрамов В. В. Теоретико-методологічні підходи до дослідження копінг-поведінки. Актуальні проблеми соціології, психології, педагогіки. 2013. №4 (21). С. 108-114. 2. Александров Ю. В. Проблема копінг-стратегії в ситуації неуспіху. «Особистість, суспільство, закон» : тези доп. учасників міжнар. наук.-практ. конф., присвяч. пам’яті проф. С. П. Бочарової (25 квіт. 2019 р., м. Харків, Україна). Харків, 2019. С. 11-15. 3. Василенко М. М. Сучасні напрями психологічних досліджень копінг-стратегій. Проблеми загальної та педагогічної психології. 2009. Т. ХІ. Ч. 7. С. 95-107. 4. Дідух М. М. Конструктивна копінг-поведінка слідчих Національної поліції України у психологічно напружених ситуаціях: автореф. дис. канд. психол. наук: 19.00.06 – юридична психологія. Київ, 2018. 22 c. 5. Іванова О. В. Саногенне пандемійне мислення особистості: як бути внутрішньо стабільним під час коронавірусної інфекції. Психологія і педагогіка у протидії пандемії COVID-19: Інтернет-посібник / за наук. ред. В.Г. Кременя. Київ : ТОВ «Юрка Любченка», 2020. С. 35-40. 6. Крайнюк В. М. Психологія стресостійкості особистості : монографія. К. : Ніка-Центр, 2007. 432 с. 7. Ляшевич А. М. Стрес та вікові особливості людського організму. Біологічні дослідження. 2017. С. 327-328. 8. Мартинова Л. Психічне здоров’я і COVID-19. Neuronews. Психоневрологія та нейропсихіатрія. 2021. № 1 (122). URL: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2021/1%28122%29/pages-6- 7/psihichne-zdorov-ya-i-covid-#gsc.tab=0. 86 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 9. Наугольник Л. Б. Психологія стресу : підручник. Львів : Львівський державний університет внутрішніх справ, 2015. 324 с. 10. Осьодло В. І. Особистісні чинники подолання стресових ситуацій в особливих умовах. Проблеми екстремальної та кризової психології. 2013. Вип. 14. Ч. І. С. 243-253. 11. Стресс, выгорание, совладание в современном контексте / под ред. А. Л. Журавлева, Е. А. Сергиенко. М. : Институт психологии РАН, 2011. 512 с. 12. Шагарова И. В. Стратегии копинг‐поведения в ситуации потери работы: постановка проблемы. Актуальные проблемы современной психологии: Сборник научных трудов / Под общ. ред. Л. И. Дементий. Омск: Омск. гос. ун‐т, 2002. С. 46-55. 13. Яковенко Л. В., Рябушкина В. М. Квантовая теория стресса. Биол. 2007. № 32. С. 14-20. 14. Emmons R. A., Colby P. M. & Kaiser H. A. When losses lead to gains: personal goals and the recovery of meaning. The human quest for meaning / [Ed. Wong P. T. P. & Fry P. S., Mahwah]. NJ. : Erlbaum, 1998. P. 163-178. References 1. Abramov V. V. Teoretyko-metodolohichni pidkhody do doslidzhennia kopinh-povedinky [Theoretical and methodological approaches to the study of coping behavior]. Aktualni problemy sotsiolohii, psykholohii, pedahohiky. 2013. №4 (21). S. 108-114. (in Ukrainian). 2. Aleksandrov Yu. V. Problema kopinh-stratehii v sytuatsii neuspikhu [The problem of coping strategy in a situation of failure]. «Osobystist, suspilstvo, zakon» : tezy dop. uchasnykiv mizhnar. nauk.-prakt. konf., prysviach. pamiati prof. S. P. Bocharovoi (25 kvit. 2019 r., m. Kharkiv, Ukraina). Kharkiv, 2019. S. 11-15. (in Ukrainian). 3. Vasylenko M. M. Suchasni napriamy psykholohichnykh doslidzhen kopinh-stratehii [Modern directions of psychological research of coping strategies]. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii. 2009. T. KhI. Ch. 7. S. 95-107. (in Ukrainian). 4. Didukh M. M. Konstruktyvna kopinh-povedinka slidchykh Natsionalnoi politsii Ukrainy u psykholohichno napruzhenykh sytuatsiiakh [Constructive coping behavior of inquirers of the National Police of Ukraine in psychologically stressful situations]: avtoref. dys. kand. psykhol. nauk: 19.00.06 – yurydychna psykholohiia. Kyiv, 2018. 22 c. (in Ukrainian). 5. Ivanova O. V. Sanohenne pandemiine myslennia osobystosti: yak buty vnutrishno stabilnym pid chas koronavirusnoi infektsii [.Sanogenic pandemic personality thinking: how to be internally stable during coronavirus infection]. Psykholohiia i pedahohika u protydii pandemii COVID-19: Internet-posibnyk / za nauk. red. V.H. Kremenia. Kyiv : TOV «Iurka Liubchenka», 2020. S. 35-40. (in Ukrainian). 6. Krainiuk V. M. Psykholohiia stresostiikosti osobystosti : monohrafiia [Psychology of personality stress resistance: a monograph]. K. : Nika-Tsentr, 2007. 432 s. (in Ukrainian). 7. Liashevych A. M. Stres ta vikovi osoblyvosti liudskoho orhanizmu [Stress and age peculiarities of the human body]. Biolohichni doslidzhennia. 2017. S. 327-328. (in Ukrainian). 8. Martynova L. Psykhichne zdorovia i COVID19 [Mental Health and COVID 19]. Neuronews. Psykhonevrolohiia ta neiropsykhiatriia. 2021. № 1 (122). URL: https://neuronews.com.ua/ua/archive/2021/1%28122%29/pages-6-7/psihichne-zdorov-ya-i-covid-#gsc.tab=0. (in Ukrainian). 9. Nauholnyk L. B. Psykholohiia stresu : pidruchnyk [Psychology of stress: a textbook]. Lviv : Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav, 2015. 324 s. (in Ukrainian). 10. Osodlo V. I. Osobystisni chynnyky podolannia stresovykh sytuatsii v osoblyvykh umovakh [Personal factors of overcoming stressful situations in special conditions]. Problemy ekstremalnoi ta kryzovoi psykholohii. 2013. Vyp. 14. Ch. I. S. 243-253. (in Ukrainian). 11. Stress, vyhoranye, sovladanye v sovremennom kontekste [11. Stress, burnout, coping in a modern context]/ pod red. A. L. Zhuravleva, E. A. Serhyenko. M. : Ynstytut psykholohyy RAN, 2011. 512 s. (in Russian). 12. Shaharova Y. V. Stratehyy kopynh‐povedenyia v sytuatsyy potery raboty: postanovka problemy [Strategies for Coping Behavior in a Job Loss Situation: Problem Statement]. Aktualnye problemy sovremennoi psykholohyy: Sbornyk nauchnykh trudov / Pod obshch. red. L. Y. Dementyi. Omsk: Omsk. hos. un‐t, 2002. S. 46-55. (in Russian). 13. Iakovenko L. V., Riabushkyna V. M. Kvantovaia teoryia stressa [Quantum theory of stress]. Byol. 2007. №32. S. 14–20. (in Russian). 14. Emmons R. A., Colby P. M. & Kaiser H. A. When losses lead to gains: personal goals and the recovery of meaning. The human quest for meaning / [Ed. Wong P. T. P. & Fry P. S., Mahwah]. NJ. : Erlbaum, 1998. P. 163-178. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 87 Питання психології Summary Nikolaiev L. PhD in Psychology, Associate Professor of the Department of Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav Rudenko O. PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav Chyzhma D. PhD in Psychology, Associate Professor of the Department of Psychology, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav Ozelli O. Master degree of Psychology,Consultant of Positive Psychotherapy Istanbul, Turkey SINGLE WOMEN UNDER UNCERTAINTY: PSYCHOLOGICAL FEATURES OF COPING BEHAVIOR AS A FORM OF OVERCOMING STRESS Introduction. The high level of stress in the current conditions of uncertainty (COVID-19 pandemics, martial law, forced refugees, etc.) affects all areas of single women’s lives. That’s why special problems related to the functioning, adaptation and development of effective personal strategies to overcome situations associated with uncertainty and stress are becoming relevant. It is important to learn to manage them and to resist the negative effects of stress. The purpose of the article is to substantiate theoretically and investigate empirically the psychological features of coping behavior as a form of coping with stress in single women in conditions of uncertainty. Research methods: analysis, synthesis, comparison, generalization, systematization of existing research on the problem of coping behavior and the specifics of stress. To study empirically the psychological characteristics of coping behavior as a form of coping with stress in single women in conditions of uncertainty, the questionnaire “Methods of Coping Behavior” (R. Lazarus, S. Folkman, adaptation of T.L. Kryukova) was used. The sample consisted of 35 single women of middle age (45-55 years). Some of them work in the social sphere: teachers (teachers and educators), medical staff (doctors, nurses, administrators) (20 people), 10 women work as sellers of food, household goods, and some unemployed women (5 people) who live in Kyiv and the Kyiv region. Research results. The criteria emotional/problematic, cognitive/behavioral, successful/unsuccessful made the basis for classifying coping strategies and determining personal qualities that specify a person’s response to stress and the choice of behavior to overcome it. The conducted empirical research allowed us to establish the prevailing strategies of coping behavior in single women in the period of uncertainty. The most optimal strategy for behavior under stress was planning to solve the problem. A little less optimal were self-control and the search for social support, and confrontation. And if the first three are considered adaptive, the confrontation can be of moderate use because it provides the individual’s ability to resist difficulties, energy in solving problems, the ability to defend their interests, and cope with anxiety in stressful conditions. With a pronounced predominance of this strategy, women may show impulsiveness, hostility, and conflict in their behaviour; they find it difficult to plan their actions, and predict their outcome; they are unable to correct behavioral strategies; they may show unjustified perseverance, and initiative. Conclusion. The predominance of escape-avoidance, distancing, and positive reassessment strategies is present in no more than one-fifth of the women surveyed. Such strategies allow for a temporary reduction in emotional stress. With frequent use, they are considered conditionally maladaptive, as they often do not support the objective perception of the situation and a constructive response to it. The choice of adaptive coping strategies in stressful situations contributes to their rapid and successful resolution. Conversely, maladaptive behaviors lead to poor health and an increase in negative symptoms. Prospects for further research may include a more detailed empirical study of coping behavior and coping strategies, developing a program to optimize coping behavior in stressful work with single middle- aged women, and developing practical recommendations for coping with stress. Key words: adaptation; confrontation; coping strategy; personal growth; self-control; self- regulation; stress response; support. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 25.03.22. 88 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.9.019 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–89-97 Осьодло В. І. доктор психологічних наук, професор, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського http://orcid.org/0000-0003-2893-4721 Будагьянц Л. М. кандидат філософських наук, доцент, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського http://orcid.org/0000-0002-3788-2372 ТРАНСФОРМАЦІЯ ПОТРЕБ ТА МОТИВАЦІЇ ЛЮДИНИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА Суттєві зміни у соціальному просторі та часі, які викликані до життя переходом до інформаційної стадії розвитку з необхідністю даються в знаки в соціально-антропологічному та екзистенційно-психологічних вимірах людського існування. Інформаційне суспільство, в якому розгортання мережевих структур з новою продуктивною силою та владою комунікацій креативної громади супроводжується трансформацією чи навіть зламом ієрархій («пірамід») як найпоширенішої впорядкованої управлінської моделі, породжує принципово інакші в порівнянні з модерними практики групового та особистісного смислотворення, самоідентифікації, цілепокладання, ціннісно-оцінного осмислення світу. Зокрема, це стосується переструктурування потребово-мотиваційної сфери особистості, що висвітлюється авторами у контексті загального занепаду «ієрархій» у культурі постмодерну. У зв’язку із зазначеними революційними змінами в статті наголошується на необхідності впровадження нових філософії спілкування в професійних середовищах й культури управління, як у цивільній, так і у військовій сфері суспільства, відповідно до становища і ролі креативної вільної особистості в інформаційному суспільстві, а також у зв’язку із запитом на суб’єктність і лідерство військовослужбовців і цивільних громадян у асиметричній збройній боротьбі у гібридних війнах ХХІ століття. Ключові слова: потребово-мотиваційна сфера особистості; мотивація до професійної діяльності; філософія спілкування; військова культура управління; лідерство. Вступ. Глобалізація та інформатизація суб’єктності завдяки інтерактивним сучасних суспільств сприяють мережам самокомунікацій (за розгортанню трендів, які викликали М. Кастельсом [8], неорганізованих ззовні перехід від індустріальної до самочинних взаємодій). Об’єктивно постіндустріальної фази розвитку. В цьому зростає запит на потенціали особистості переході зазнає змін вся архітектоніка (креативність, ініціативність, суспільної організації, у якій поруч із відповідальність, солідарність) й традиційними та посттрадиційними нематеріальні капітали (людський, ієрархічними структурами все більшого культурний, соціальний, моральний, поширення набувають відкриті й гнучкі інтелектуальний). структури мережево-комунікаційні – У культурно-антропологічному та неієрархічні, «горизонтальні», які в екзистенційно-психологічному вимірах сутності відповідають невпинному життєвого світу особистості відбуваються розвитку демократії, та які витісняють та суттєві зміни, які виразно виявляються у змушують перевлаштовуватися всі форми потребово-мотиваційній сфері, процесах суспільної організації (економічної, смислотворення, світогляді та соціальної, політичної, культурної тощо). самоідентифікації. Відповідно до цього Зазначені процеси є водночас тлом та актуалізується потребау змінах стилів наслідком зміни становища людини в управління й спілкування в усіх інформаційному суспільстві в напрямі організаціях суспільства, зокрема, у ствердження особистісної автономності й збройних силах та інших державних Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 89 Питання психології організаціях сектору безпеки та оборони, в практичного, пізнавального, ціннісно- яких адміністративно-ієрархічні структури оцінного відношень людини до світу є необхідними, проте й вони у «цифрових концептуалізовані в працях Ж.-Ф. Ліотара, демократіях» зазнають суттєвих Ж. Дерріда, М. Фуко [11, 6, 19]. трансформацій, оскільки зазначені Осягнення життя суспільства як екзистенційно-антропологічні зміни мають соціального конструювання реальності, в універсальний характер й проявляються у контексті якого формуються власне потребово-мотиваційній сфері і цивільних, людські потреби і мотивація, надано в і військових у мирний та воєнний час працях П. Бергера, Т. Лукмана, А. Шюца, суголосно із кардинальним Х. фон Фрьостера, Х. Гекгаузена [2, 24, 18, перетвореннями мирних та військових 20]. практик інформаційного суспільства. Розмаїтим аспектам «життєсвіту» Мета статті полягає у висвітленні сучасної людини присвячені монографії соціально-онтологічних та екзистенційно- українських психологів В.Ю. Климюка особистісних джерел трансформації (мотиваційний дискурс особистості), потребово-мотиваційної сфери особистості О.Ф. Хміляра (символічна регуляція дій і інформаційного суспільства. вчинків особистості), В.В Кириченка (світ Методологічною базою даного особистості та взаємодії із цифровим дослідження є комунікативна філософія, інформаційним простором) [10, 21, 9]. соціологічний підхід соціального Питання специфіки потреб і мотивації конструктивізму й екзистенційна людини мережевого суспільствав умовах психологія [2,3,4, 8, 9, 14, 16-18, 25. 26]. професійної діяльності аналізуються в Теоретичне підґрунтя. Актуальність рамках досліджень науковців: досліджень нової соціальної реальності Т.М. Титаренко,О.В. Яресчук, інформаційного суспільства й місця Н.А Азьмук, М.В. Семікіна, Н.А. Іщенко, людини в ній відображена у публікаціях за А.Д. Федунець, А.В. Сірий, О.Т. Калиняк, соціальним, гуманітарним, технічним, М.С. Прихід [16, 25, 1, 14, 15, 7]. інформаційно-комунікативним, Огляд публікацій свідчить про активні природничим, військовим профілями у розвідки й новаторські концептуалізації яких автори відповідно до теоретичної та розмаїтих феноменів суспільства після практичної значущості тематики Модерну та мотивації в їхньому плині в інформаційного суспільства і людини межах різних наукових дисциплін та здійснюють рефлексії філософського рівня міждисциплінарних підходів. Разом з цим узагальнення задля позначення смислового потребує філософського осягнення зв’язок горизонту розвитку предметного поля трансформацій потреб і мотивацій людини власних дисциплін. Архітектоніка зі змінами суспільного буття й становища інформаційного суспільства, становища, людини у ньому. діяльності та спілкування, системи потреб Методи дослідження. Теоретико- і мотиваціїавтономної особистості й методологічну основу дослідження креативних мережевих спільнотдоби складають базові соціально-філософські «комунікативного повороту» принципи осягнення життя суспільства в осмислюються в працях Е. Тоффлера, інформаційну добу, загальнонаукові Ю. Габермаса, М. Кастельса, К. Шваба [17, принципи психології – системності, 4, 8, 23]. Зміни ринку, характеру та детермінізму, розвитку, активності мотивації праці, форм зайнятості й особистості і суб’єкта діяльності, єдності виробничо-споживчих комунікацій є внутрішнього і зовнішнього планів предметом досліджень Е. Бріньофссона, діяльності. Методичну основу А. Макафі [3]. дослідження склали теоретичні погляди, Постмодерністські зрушення які розвивалися в різних напрямах суспільства і культури у напрямі соціальних та поведінкових наук, демонополізації та критичного насамперед у контексті класичної перетворення культурнихкодів потребової ієрархії та концепції мотивації 90 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Маслоу інтепретованої у соціально- діяльності. Якщо, згідно А. Маслоу, в онтологічному та світоглядному контексті ієрархії 5-ти рівнів потреб – 1) фізіологічні особистісного існування людини потреби, 2) потреба у безпеці і комфорті, інформаційної доби. 3) потреба у спільності та участі у Результати і обговорення. соціальному житті, 4) потреба повага та Дослідження мотивації професійної визнання, 5) потреба у само актуалізації діяльності на засадах вивчення комплексів [О.В Яресчук], – кожний наступний й визначальних людських потреб увійшли у більш складний рівень потреб може бути зміст теорії та практики управління з задоволеним після задоволення потреб середини ХХ століття. І найбільш знаною попереднього, більш елементарного рівня, за межами наукового товариства є ієрархія у моделі за дослідженнями працівників потреб Абрагама Маслоу [26]. Facebook три вищі рівні потреб Визнання доробку видатного розташовуються не-ієрархічно, “піраміда американського речника гуманістичної розпадається”. Це означає, що сучасні психології виявляється, зокрема, в тому, діячі не ранжують потреби у добробуті, що не лише для його учнів та любові та підтримці, визнанні, творчості послідовників доби приходу та самоактуалізації як менш чи більш постіндустріального суспільства, але й для першочергові чи важливі. Вони прагнуть сучасних дослідників теорія А. Маслоу ансамблевого чину їхньої реалізації слугує своєрідною точкою відліку та (кар’єри, колективу, справи), до чого взірцем для подальшого розвитку відповідними є істотно інакші типи гуманістично орієнтованого підходу у мотивації, ставлення та оцінки [22]. різних галузях суспільного пізнання [1, 7, З точки зору поведінкових наук і 10, 12, 14, 15, 20-22, 26]. передусім психології та соціології описані Компаративістський аналіз розроблених ефекти не є несподіваними, позаяк учнями Маслоу класичної потребової ієрархії та та послідовниками А. Маслоу з 70-х років концепції мотивації та споріднених за 20-го століття запропоновано шерег тематикою та напрямом актуальних споріднених концепцій, в яких зв’язок гуманітарних досліджень висвітлює поміж рівнями відображає нелінійну непересічні зміни досліджуваних послідовність за принципом феноменів, що , на нашу думку, мають доповнюваності (у сенсі Н. Бора). Реакція бути інтерпретовані у соціально- широкої спільноти на висновки згаданого онтологічному та світоглядному контексті дослідження є важливою задля осмислення особистісного існування людини великих трендів інформаційного інформаційної доби. суспільства, з якими зіштовхнулися З огляду на це звертає на себе увагу дослідники та фахівці з управління звіт за результатами опитування персоналом, а також задля зміни працівників офісів Facebook за підтримки самоопису суспільства та саморозуміння фахівців відділу управління персоналом, соціально активними індивідами й що проводяться двічі з метою визначити конституціонування нових особистісної та їхню мотивацію до діяльності та групових ідентичностей [6 ,8, 9, 11, 14, 22, загального ранжування потреб. В 24, 25]. результаті дослідження на основі Слід зазначити, що результати опрацювання отриманих в результаті досліджень виявили спільні тенденції у опитування було виснувано, що у ієрархії потребово-мотиваційній сфері працівників потреб та мотивації людей до професійної різних демографічних категорій діяльності за останні кілька років (гендерних, поселенських, національних, відбулися істотні зміни: “піраміда Маслоу професійних, вікових тощо): “Коли мова більше не працює” [22]. йде про ідеальну роботу, здебільшого ми В даному контексті йдеться про прагнемо кар’єри, гарного колективу й руйнацію самої ієрархії потреб Маслоу як вагомої справи. Це важливі мотиватори, пояснювальної моделі мотивації до незалежно від того, чи вам 20 років, чи 60, Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 91 Питання психології працюєте ви інженером чи працівником смислотворення, розривів традицій, відділу продажів, у Швеції, Бразилії, переоцінок цінностей, деконструкції та Сінгапурі чи США. Усі ми прагнемо перезбирання класичних текстів [5, 11, 13, знайти відповідь на питання “що?”, “хто?”, 16] ситуація з “відмовою” ієрархічної “навіщо?””[22]. моделі А. Маслоу постає, як окремий Ми підтримуємо гіпотезу, що приклад ефекту розпаду ієрархії як базової спостережувана реальність змін потреб та організаційної конструкції індустріального мотивації людини, її саморозуміння та суспільства [17, 19]. уявлення про норму й цінність є Зміни у комплексі потреб та мотивації смисловим фрагментом людини в інформаційному суспільстві переструктурування соціальної висвітлені у дослідженні, проведеному архітектоніки інформаційного суспільства благодійним фондом “Повернись живим” в цілому. Просторовою метафорою нової на засаді опитування учасників бойових соціальної архітектоніки інформаційного дій АТО та ООС. суспільства є “мережа” замість “піраміди” Метою опитування (за М. Кастельсом) [8]. Її атрибутами військовослужбовців, які звільнилися з лав постають плинність, відкритість, ЗС України, так і тих, що продовжували інклюзивність, евентуальність, а служити на момент 2021 року, тобто до цивілізаційними кодами – повномасштабної війни рф проти України, “демаксимізація”, “дестандартизація”, було з’ясування причин становища, у “розподіленість”, “децентралізація”, якому 65 відсотків військослужбовців “десинхронізація”, “широка спеціалізація”; служили лише один контракт (Р. Пачулін) а адекватною щодо неї моделлю [12]. Стереотипно-узвичаєна інституційна ефективного управління – адгократія інтерпретація такого стану справ до замість бюрократії (Е. Тоффлер) [17]. повномасштабної агресії проти України, як Настільки докорінні зміни вимагають правило, полягала у редукції комплексу нової оптики (філософських, естетичних, чинників демотивації військовослужбовців етичних тощо засобів аналізу та щодо продовження військової служби до синтезу)для впорядкування образу світу та базової причини “недостатнє грошове його осмислення як цілого. забезпечення”. Проте в результаті Кінець масового (індустріального) опитування ця причина потрапила лише на суспільства та розгортання суспільства 6-7 позиції. інформаційного відбувається зі Серед основних причин того, що виникненням нових джерел влади та військовослужбовці вирішували не власності, ресурсів та потенціалів укладати новий контракт, респонденти розвитку, що зумовлює нове становище і вказали: незабезпеченість житлом; світогляд людини у мережевому відсутність балансу між службовим та (інформаційному) суспільстві. На рівні вільним часом; зверхнєставлення до загального світовідношення зазначені людини, застарілий стиль спілкування та тренди визначаються у занепаді ціннісних “забюрократизованість” управління [7, 12, опозицій із привілейованими центрами 15]. Водночас розв’язання зазначених смислотворення (“Захід”-“Схід”, проблем опитуваними пов’язувалося із “Чоловіче”-“Жіноче”, “Загальне”- вихованням офіцерів як лідерів, зі зміною “Одиничне”, “Необхідне”-“Подієве” філософії спілкування у Збройних Силах, тощо), руйнація ціннісних ієрархій, впровадження стандартів та стилів монополій на істину, занепад управління збройних сил НАТО. гранднаративів, про що писали мислителі, Ставлення до особистості, стилі що засвідчили ситуацію постмодерну як спілкування, стандарти НАТО в сутності є зміну правил гри для науки, літератури, стандартами сучасних демократій, в яких мистецтва (Ж.-Ф.Ліотар) [11]. У річищі основоположними цінностями є права та артикульованих філософами постмодерної свободи людини та громадянина, правова хвилі вже з кінця ХХ століття зсувів держава, мерітократія, громадянсько- 92 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології державницький патріотизм, суб’єктність та вищими мотивами визнання, української політичної нації. досягнення, самоактуалізації, ставленням У такий спосіб, на даному кейсі причетності до розвитку своєї справи та простежується той само тренд, що дався в організації, що є особливо важливим у знаки в опитуванні працівників Facebook: воєнний час. комплекс потреб в підвалинах мотивації до Не-авторитарні стилі спілкування, професійної діяльності, зокрема, всебічне сприяння професійному й військовослужбовців до служби в особистісному розвитку Збройних Силах, вже не є ієрархією чи військовослужбовців, повага до людської “пірамідою”. Це означає, що, прогресивна гідності, лідерство, професіоналізм, військово-професійна спільнота невпинна освіта, здолання бюрократії й (корпоративність), сповнена смислом розвиток нематеріальних капіталів професійна діяльність та самоактуалізація організаційє ключовими чинниками стають важливими потребами цивільних вирішення проблем із мотивацією фахівців та військовослужбовців з перших військовослужбовців до продовження років професійної діяльності / служби. військово-професійної діяльності. Доробок Абрагама Маслоу, що Практичне значення уваги та увійшов у теорію та практику управління чутливості керівників до змін у потребово- індустріального суспільства, продовжує мотиваційній сфері військовослужбовців, надихати дослідників вже інформаційного отже до розвитку мотиваціїукраїнських суспільства творчо продовжувати справу громадян до військової служби та гуманізації суспільних відносин в нових приєднання до військово-професійної умовах, осмислювати потребово- спільноти у мирний час зростає в рази в мотиваційну сферу людини нової доби й періоди активних бойових дій на сучасних забезпечувати професійну діяльність війнах. Для ефективного ведення сучасної людей адекватними новій реальності асиметричної збройної боротьби, зокрема концепціями методологічними підходами маневреної оборони, необхідні принципово та методиками. інакші особистісні якості, компетентності, Разом з цим здолання авторитарних спроможності, злагодженість та стилів спілкування у багатьох налаштування військовослужбовців всіх постколоніальних й посттоталітарних рівнів від солдата до генерала, ніж такі були країнах гальмується інерцією притаманні військовикам індустріальної стереотипними практиками бюрократичного доби. адміністрування, нерефлексивними Сутність змін, які були (і є) гранично настановами спілкування, безпосередніми важливими для українського війська емоційними реакціями “низового” лаконічно і чітко сформульовані соціально-психологічного шару британським полковником у відставці, організаційної культури управлінців “старої ексрадником міністра оборони України, школи” з реальності індустріального знаним військовим експертом Гленом суспільства, якої вже немає. Смисли Грантом в інтерв’ю каналу “Еспресо ТВ” управлінської культури людської гідності, 25квітня 2021 року [5]. Необхідні для доброчесності та лідерства позначають України зміни полягають у переході від вододіл між традиційним та сучасним армії “з командуванням контролю” до зразками управління. Принципово різними є армії з “командуванням місією”. й тлумачення системи потреб та мотивів На відміну від бюрократично людини в організації (як підлеглого, так і організованої армії контролю в якій центр керівника). ухвалення будь-якого рішення Респондентами фіксується розташований на верхівці управлінської несумісність між авторитарно- піраміди, управління постіндустріального бюрократичним стилем управління та типу “командування місією” здійснюється запитами інформаційного суспільства на у такий спосіб, що “командири отримують креативну особистість з високим автономії чіткі завдання і далі ніхто не втручається. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 93 Питання психології Командири виконують свої задачі передової воєнної організації Європи в найкращим чином, як тільки можуть”. умовах повномасштабної війни рф проти Безперечно, це військові професіонали України, позитивні зміни у військовій інформаційної доби із досвідом ведення практиці України відбуваються саме у асиметричної збройної боротьби в зазначеному напрямі докорінного гібридних війнах ХХІ століття та оновлення культури військового кардинально новою культурою управління й військово-професійної управління. І такі військові професіонали культури в цілому. Перевагою українських зросли у визвольних змаганнях України вояків є характер та ґатунок потреб та протягом поточних восьми років війни. З мотивації особистості інформаційного ними Ґлен Ґрант пов’язував перспективи суспільства. І на нашу думку, на війні в українських Збройних Сил припинити екстремальному, загостреному ступені бути “армією контролю”, отже, “встигати виражаються ті самі переваги громадян за битвою”. сучасних демократій, які забезпечують Висновки. Ми є свідками того, що зі усталений розвиток інформаційних ствердженням Збройних Сил України як суспільств в мирний час. Список використаних джерел 1. Азьмук Н.А. Зайнятість і мотивація праці в інформаційній економіці: трансформація і взаємозв’язок» / Н. А. Азьмук // Проблеми економіки. – 2017. – № 4. – С. 376-383. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua /UJRN /Pekon_2017_4_50 2. Бергер П., Лукман Т. Социальное конструирование реальности. Трактат по социологии знания / П. Бергер, Т. Лукман. – М.: “Медиум”, 1995. – 323 с. 3. Бріньолфссон Е., Макафі Е. Друга епоха машин: робота, прогрес та прцвітання в часи надзвичайних технологій / Е. Бріньолфссон, Е. Макафі. – Київ: K. FUND, 2016. – 236 c. 4. Габермас Ю. Постметафізичне мислення. Пер. з нім. В.М. Купліна / Юрген Габермас – К.:Дух і Літера, 2011. – 280 с. 5. Грант Глен. Інтерв’ю каналу “Еспресо ТВ” 25квітня 2021 року. – Режим доступу: https://espreso.tv/ukraini-zarano-rozslablyatisya-komandiriv-teoretikiv-slid-zaminiti-praktikami-a- rezervistam-treba-vechorami-provoditi-vishkoli-britanskiy-polkovnik-glen-grant 6. Деррида Ж.. Цілі людини //Філософії :кінець чи трансформація: Пер. з англ. Упоряд.: К. Байнес та інші / Жак Деррида – К.: Четверта хвиля, 2000. – С. 110–145. 7. Калиняк О.Т., Прихід М.С. (Де)мотиваційні аспекти військової служби в умовах воєнного конфлікту у сучасній Україні / Вісник Львівського університету. Серія соціологічна. 2018. Вип. 12. – С. 29-41. 8. Кастельс М. Власть коммуникаций. 2-е изд. Пер. с англ./ Мануэль Кастелс. –М.: Изд. дом ВШЭ, 2017. – 591 с. 9. Кириченко В.В. Особистість у сучасному інформаційному суспільстві: монографія / В.В. Кириченко. – Житомир: Видав-во ЖДУ ім І. Франка, 2020. – 245 с. 10. Климюк В.Ю. Мотиваційний дискурс особистості: на шляху до соціальної психології мотивації: Монографія / В.Ю. Климюк. – Житомир, Вид-во ЖДУ ім. І.Франка, 2015. –290 с. 11. Ліотар Ж.-Ф. Постмодерністська ситуація // Після філософії: кінець чи трансформація: Пер. з англ. Упоряд.: К. Байнес та інші / Жан-Франсуа Ліотар – К.: Четверта хвиля, 2000. – С.67 – 91. 12. Пагулич Р. 65% військових служать лише один контракт в армії. Чому люди звільняються? / Роман Пагулич/ Радіо Свобода, 6 вересня 2021 року. Режим доступу: https://www.radiosvoboda.org/a/chomu-viyskovi-zvilniaiutsia-z-zsu /31436708.html 13. Рорті Р. Прагматизм у філософії // Після філософії: кінець чи трансформація: Пер. з англ. Упоряд.: К. Байнес та інші / Річард Рорті. – К.: Четверта хвиля, 2000. – С. 21– 66. 14. Семікіна М.В., Іщенко Н.А., Федунець А.Д. Механізми зайнятості в умовах інноваційних змін: мотиваційний аспект: Монографія / М.В. Семікіна, Н.А. Іщенко А.Д. Федунець. – Кіровоград, КНТУ, 2015.210 с. 15. Сірий А. Мотивація військово-професійної діяльності військовослужбовців за контрактом, її психологічна структура та методика дослідження. / Військово-спеціальні науки. 2 (33)/2015.– С.39 – 43. 94 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 16. Титаренко Т.М. Постмодерна особистість у динаміці самоконструювання / Тетяна Титаренко //Актуальні проблеми психології. Т.2. Психологічна герменевтика. – К.: Інформаційно- аналітична агенція, 2010. Вип. 6 . – С.5–14. 17. Тоффлер Е. Третя хвиля. Пер. з англ. Київ: Видавничий дім «Всесвіт», 2000. – 480 с. 18. Фёрстер Х. фон. О конструировании реальности /Х. Фёрстер // Цоколов С. Дискурс радикального конструктивизма. Традиции скептицизма в современной философии и теории познания – Munchen: Phren, 2000. – 332 с. 19. Фуко М. Проблеми методу. Інтерв’ю з Мішелем Фуко // Після філософії :кінець чи трансформація: Пер. з англ. Упоряд.: К. Байнес та інші / Мішель Фуко. – К.: Четверта хвиля, 2000. – С. 91–109. 20. Хекхаузен Х. Мотивация и деятельность \ Хайнц Хекхаузен. – 2-е изд. – СПб.: Питер, М.:Смысл, 2000. – 860 с. 21. Хміляр О. Психологія символічної регуляції дій і вчинків особистості: монографія.- К.: ТОВ «Контекст Україна», 2016. – 380 с. 22. Чому піраміда Маслоу більше не працює / Lory Holer, Adam Grant Адаптований переклад Віра Курико / The Ukrainians, 12 Березня 2019. Режим доступу: https://theukrainians.org/chomu-piramida-maslou-vzhe-ne-pratsyuye/ 23. Шваб К. Четверта промислова революція. Формуючи четверту промислову революцію. – Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2019. – 416 с. 24. Шюц А. Структури життєсвіту / Альфред Шюц, Томас Лукман. – К.: Український Центр духовної культури, 2004. -560 с. 25. Яресчук О.В. Культурно-історичний простір самоконструювання «Я» // .В. Яремчук // збірник наукових праць Інституту психології імені Г.С. Костюка Національної АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. – К., 2012. – ч.5. – С.268 – 277. 26. Maslow А. A. Theory of Human Motivation / A. H. Maslow / ClassicsintheHistoryofPsychologyAninternetresourcedevelopedbyChristopher D. GreenYorkUniversity, Toronto, Ontario ISSN 1492-3713. Режим доступу: https://psychclassics.yorku.ca/Maslow/motivation.htm References 1. Azmuk N.A. Zainiatist i motyvatsiia pratsi v informatsiinii ekonomitsi: transformatsiia i vzaiemozviazok» [Employment and work motivation in the information economy: transformation and interconnection] / N. A. Azmuk // Problemy ekonomiky. – 2017. – № 4. – S. 376-383. – Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua /UJRN /Pekon_2017_4_50 (in Ukranian) 2. Berher P., Lukman T. Sotsyalnoe konstruyrovanye realnosty. [Traktat po sotsyolohyy znanyia Social construction of reality. Treatise on the Sociology of Knowledge] / P. Berher, T. Lukman. – M.: “Medyum”, 1995. – 323 s. (in Russian) 3. Brinolfsson E., Makafi E. Druha epokha mashyn: robota, prohres ta prtsvitannia v chasy nadzvychainykh tekhnolohii [The second era of machines: work, progress and prosperity in times of extraordinary technology] / E. Brinolfsson, E. Makafi. – Kyiv: K. FUND, 2016. – 236 c. (in Ukranian) 4. Habermas Yu. Postmetafizychne myslennia. [Postmetaphysical thinking.] Per. z nim. V.M. Kuplina / Yurhen Habermas – K.:Dukh i Litera, 2011. – 280 s. (in Ukranian) 5. Hrant Hlen. Interviu kanalu “Espreso TV” 25 kvitnia 2021 roku. – Rezhym dostupu: https://espreso.tv/ukraini-zarano-rozslablyatisya-komandiriv-teoretikiv-slid-zaminiti-praktikami-a- rezervistam-treba-vechorami-provoditi-vishkoli-britanskiy-polkovnik-glen-grant (in Ukranian) 6. Derryda Zh.. Tsili liudyny //Filosofii :kinets chy transformatsiia [Human goals // Philosophies: end or transformation]: Per. z anhl. Uporiad.: K. Baines ta inshi / Zhak Derryda – K.: Chetverta khvylia, 2000. – S. 110–145. 7. Kalyniak O.T., Prykhid M.S. (De)motyvatsiini aspekty viiskovoi sluzhby v umovakh voiennoho konfliktu u suchasnii Ukraini [(De) motivational aspects of military service in the context of military conflict in modern Ukraine] / Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia sotsiolohichna. 2018. Vyp. 12. – S. 29-41. (in Ukranian) 8. Kastels M. Vlast kommunykatsyi. [The power of communications.] 2-e yzd. Per. s anhl./ Manuэl Kastels. –M.: Yzd. dom VShЭ, 2017. – 591 s. (in Russian) 9. Kyrychenko V.V. Osobystist u suchasnomu informatsiinomu suspilstvi: monohrafiia [Personality in the modern information society: a monograph] / V.V. Kyrychenko. – Zhytomyr: Vydav-vo ZhDU im I. Franka, 2020. – 245 s. (in Ukranian) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 95 Питання психології 10. Klymiuk V.Iu. Motyvatsiinyi dyskurs osobystosti: na shliakhu do sotsialnoi psykholohii motyvatsii: Monohrafiia [Motivational discourse of personality: on the way to the social psychology of motivation: Monograph] / V.Iu. Klymiuk. – Zhytomyr, Vyd-vo ZhDU im. I.Franka, 2015. –290 s. 11. Liotar Zh.-F. Postmodernistska sytuatsiia [Postmodern situation] // Pislia filosofii: kinets chy transformatsiia: Per. z anhl. Uporiad.: K. Baines ta inshi / Zhan-Fransua Liotar – K.: Chetverta khvylia, 2000. – S.67 – 91. (in Ukranian) 12. Pahulych R. 65% viiskovykh sluzhat lyshe odyn kontrakt v armii. Chomu liudy zvilniaiutsia? [65% of the military serve only one contract in the army. Why are people fired?] / Roman Pahulych/ Radio Svoboda, 6 veresnia 2021 roku. Rezhym dostupu: https://www.radiosvoboda.org/a/chomu- viyskovi-zvilniaiutsia-z-zsu /31436708.html (in Ukranian) 13. Rorti R. Prahmatyzm u filosofii // Pislia filosofii: kinets chy transformatsiia: Per. z anhl. Uporiad. [Pragmatism in philosophy // After philosophy: the end or transformation]: K. Baines ta inshi / Richard Rorti. – K.: Chetverta khvylia, 2000. – S. 21– 66. (in Ukranian) 14. Semikina M.V., Ishchenko N.A., Fedunets A.D. Mekhanizmy zainiatosti v umovakh innovatsiinykh zmin: motyvatsiinyi aspekt: Monohrafiia [Mechanisms of employment in the conditions of innovative changes: motivational aspect: Monograph] / M.V. Semikina, N.A. Ishchenko A.D. Fedunets. – Kirovohrad, KNTU, 2015.210 s. (in Ukranian) 15. Siryi A. Motyvatsiia viiskovo-profesiinoi diialnosti viiskovosluzhbovtsiv za kontraktom, yii psykholohichna struktura ta metodyka doslidzhennia. [Motivation of military-professional activity of servicemen under contract, its psychological structure and research methods.] / Viiskovo-spetsialni nauky. 2 (33)/2015.– S.39 – 43. (in Ukranian) 16. Tytarenko T.M. Postmoderna osobystist u dynamitsi samokonstruiuvannia [Postmodern personality in the dynamics of self-construction] / Tetiana Tytarenko //Aktualni problemy psykholohii. T.2. Psykholohichna hermenevtyka. – K.: Informatsiino-analitychna ahentsiia, 2010. Vyp. 6 . – S.5–14. (in Ukranian) 17. Toffler E. Tretia khvylia. [The third wave.] Per. z anhl. Kyiv: Vydavnychyi dim «Vsesvit», 2000. – 480 s. (in Ukranian) 18. Fёrster Kh. fon. O konstruyrovanyy realnosty [About constructing reality] /Kh. Fёrster // Tsokolov S. Dyskurs radykalnoho konstruktyvyzma. Tradytsyy skeptytsyzma v sovremennoi fylosofyy y teoryy poznanyia – Munchen: Phren, 2000. – 332 s. 19. Fuko M. Problemy metodu. Interviu z Mishelem Fuko [Method problems. Interview with Michel Foucault] // Pislia filosofii :kinets chy transformatsiia: Per. z anhl. Uporiad.: K. Baines ta inshi / Mishel Fuko. – K.: Chetverta khvylia, 2000. – S. 91–109. (in Ukranian) 20. Khekkhauzen Kh. Motyvatsyia y deiatelnost [Motivation and activity] \ Khaints Khekkhauzen. – 2-e yzd. – SPb.: Pyter, M.:Smиsl, 2000. – 860 s. (in Germany) 21. Khmiliar O. Psykholohiia symvolichnoi rehuliatsii dii i vchynkiv osobystosti: monohrafiia. [Psychology of symbolic regulation of actions and deeds of the individual: a monograph.] - K.: TOV «Kontekst Ukraina», 2016. – 380 s. (in Ukranian) 22. Chomu piramida Maslou bilshe ne pratsiuie / Lory Holer, Adam Grant Adaptovanyi pereklad Vira Kuryko / The Ukrainians, 12 Bereznia 2019. Rezhym dostupu: https://theukrainians.org/chomu- piramida-maslou-vzhe-ne-pratsyuye/ (in Ukranian) 23. Shvab K. Chetverta promyslova revoliutsiia. Formuiuchy chetvertu promyslovu revoliutsiiu. [The fourth industrial revolution. Forming the fourth industrial revolution.] – Kharkiv: Klub simeinoho dozvillia, 2019. – 416 s. (in Ukranian) 24. Shiuts A. Struktury zhyttiesvitu [Structures of the life world] / Alfred Shiuts, Tomas Lukman. – K.: Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury, 2004. -560 s. (in Ukranian) 25. Iareschuk O.V. Kulturno-istorychnyi prostir samokonstruiuvannia «Ia» [Cultural and historical space of self-construction "I"] // .V. Yaremchuk // zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H.S. Kostiuka Natsionalnoi APN Ukrainy. Problemy zahalnoi ta pedahohichnoi psykholohii. – K., 2012. – ch.5. – S.268 – 277. (in Ukranian) 26. Maslow A. A. Theory of Human Motivation / A. H. Maslow / ClassicsintheHistoryofPsychologyAninternetresourcedevelopedbyChristopher D. GreenYorkUniversity, Toronto, Ontario ISSN 1492-3713. Rezhym dostupu: https://psychclassics.yorku.ca/Maslow/motivation.htm 96 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Summary OsodloV. Doctor of psychological sciences, professor, National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi Budahiants L. Ph.D., assistant professor, assistant National Defence University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi TRANSFORMATION OF NEEDS AND MOTIVATION OF HUMAN INFORMATION SOCIETY Introduction. The topicality of the article is defined by its relevance to the study of new social reality in the context of the information society and role of individuals within it. In view of this, it is important to investigate the information societyarchitecture, problems concerning activity and communication among people in theinformation society, needs and motivations of an individual of the“communicative turn” era. Changes in the labor market, in professional motivation as well as forms of employment and industrial and consumer communications are the subject of contemporary researches. The purpose of the article is to highlight the socio-ontological and existential and personal sources of the need and motivational sphere transformation of the personality of the information society. The methodological basis of this study is communicative philosophy, a sociological approach to social constructivism and existential psychology. Methods. Theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison. Originality. Significant changes in social space and time, which are brought to life by the transition of the information all stage of development, are necessarily given in the signs of socio-anthropological and existential-psychological dimensions of human existence. Information society, in which the deployment of network structures with new productive force and power of communication of the creative community is accompanied by the transformation or even break of hierarchies as the most common orderly management model, generates fundamentally different compared to modern, value understanding of the world. In particular, this applies other structuring of the need-motivational sphere of personality, which is highlighted by the author sin the context of the general decline of "hierarchies" in postmodern culture. And in connection with the demand for subjectivity and leadership of servicemen and civilians in the asymmetric armed struggle in the hybrid wars of the XXI century. Conclusion. We witness at present how the Armed Forces of Ukraine is becoming a significant part of the military organization in Europe. Under conditions of a full-scale war launched by the Russian Federation against Ukraine, positive changes such as radical innovations in the Ukrainian military management culture and in the military and professional culture in general have been introduced. The advantages of Ukrainian soldiers are theirnature and specific motivation manifested in sharp termsduring the war. It is this motivation that providesthe benefits of the citizens of modern democracies, which ensure the sustainable development of information societies in peacetime and wartime. Keywords: need-motivational sphere of personality; motivation to professional activity; philosophy of communication; military culture of management; leadership. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 25.04.22. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 97 Питання психології УДК 159.9.072.4 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–98-106 Пилипенко Н. М. кандидат психологічних наук, практичний психолог відділу студентського розвитку та культурних програм, Черкаський державний технологічний університет https://orcid.org/0000-0002-7750-355X МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ТРЕНІНГОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАКТИЧНОГО ПСИХОЛОГА ЗАКЛАДУ ВИЩОЇ ОСВІТИ У статті здійснено теоретико-методологічний аналіз методичних основ тренінгової діяльності практичного психолога закладу вищої освіти. Застосовано інтегративний підхід до методичних засобів проведення психологічного тренінгу як психокорекційно-розвиткову технологію впливу на навчання й особистісний розвиток учасників освітнього процесу. Запропоновано: створення самоефективної команди на засадах партнерства в процесі тренінгу командоутворення; методичні рекомендації щодо розвитку особистісно-професійної компетентності тренера; складання програм тренінгів різного спрямування на основі концептуально-методологічної бази їх впровадження у психологічну практику. Ключові слова: психологічний тренінг; психокорекція; методологічні принципи і правила; методи і психотехніки; психологічна технологія; методологія; особистісний розвиток; навчання. Вступ. На сьогоднішній день суб’єктної активності в проведення практичні психологи вирішують актуальні психологічного тренінгу успішно проблеми в сфері освіти стосовно забезпечує досягнення навчального- підвищення психологічної культури всіх пізнавальних, корекційно-розвивальних та учасників освітнього процесу, здійснюють соціально-психологічних цілей як інноваційні підходи до оновлення психологічної технології лідерського психолого-педагогічних технологій і форм командоутворення на соціально- навчально-виховного процесу, партнерських засадах – задля успішного забезпечують захист психологічного особистісно-професійного зростання здоров’я і соціального благополуччя усіх майбутнього фахівця. За методично- здобувачів вищої освіти та сприяють їх цільовою демократичною (партнерською) повноцінному особистісному розвитку в спрямованістю, психологічні тренінги процесі тренінгової діяльності як одного із активізують процеси самопізнання і виду результативних й ефективних пізнання, самоприйняття і прийняття своїх психологічних практик. У зв’язку з чим партнерів по тренінгу, забезпечуючи в проблема дослідження теоретико- учасників практичних занять розвиток методологічних і методичних основ емоційного інтелекту й ефективне тренінгової діяльності практичного вирішення психологічних проблем; психолога закладу вищої освіти є сприяють активізації соціально- надзвичайно актуальною для практичної психологічних механізмів міжособистісної психології, соціального інституту вищої перцепції, рефлексії, ідентифікації та освіти та психологічної служби України. ділової навчально-фахової комунікації. Тренінгова діяльність практичного Мета статті – здійснити теоретико- психолога закладу вищої освіти вдало методологічний аналіз методичних основ поєднує вагомі для досягнення тренінгової діяльності практичного ефективності й результативності психолога закладу вищої освіти. навчально-виховного процесу напрямки: Завданнями статті є розширення мотиваційний, навчальний, наукових уявлень про тренінгову психологотехнологічний, професійно- діяльність у роботі практичного психолога особистісно-розвитковий і закладу вищої освіти; здійснення психокорекційний. Включення групової психологічного професійно- 98 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології компетентнісного аналізу інтегративного і методичних основ проведення комплексного підходу до використання психологічного тренінгу уможливила його методів різних психологічних напрямів і вивчення як психокорекційно-розвиткової шкіл у проведенні психологічного технології впливу на навчання й тренінгу як психокорекційно-розвиткової особистісний розвиток учасників технології впливу на навчання й освітнього процесу. особистісний розвиток учасників Методи дослідження. У статті освітнього процесу; пропозиція створення використано аналітико-узагальнюючі самоефективної команди на теоретичні методи психологічного аналізу методологічних засадах партнерства, проблеми дослідження сучасних методів здатних забезпечити ефективність і проведення психологічного тренінгу результативність психологічного тренінгу; практичним психологом закладу вищої розробка методичних рекомендацій щодо освіти. До них відносяться: власне складання тренінгових програм різного психологічний теоретико-методологічний спрямування та концептуально- аналіз методичних основ тренінгової методологічних правил їх впровадження у діяльності психолога; порівняльний аналіз психологічну практику. і узагальнення інформаційно значущих для Теоретичне підґрунтя. Теоретико- нашої статті концептуальних положень методологічний аналіз методичних основ вітчизняних і зарубіжних праць про теорію тренінгової діяльності практичного і практику психологічного тренінгу на психолога ЗВО здійснено на основі основі аналітико-синтетичних й вітчизняних і зарубіжних праць про: індуктивно-дедуктивних операцій; методичні підходи у психологічній систематизація досліджуваних наукових практиці В. Г. Панка, А. Г. Обухівської, В. уявлень і явищ на основі інтегративного Д. Острова та ін. [7]; методичні засоби підходу до забезпечення технологічного психологічного тренінгу як сукупності аспекту тренінгової діяльності психолога; психокорекційних методів С. Д. теоретико-методологічні методи і прийоми Максименко, О. О. Прокоф’євої, моделювання тренінгу командоутворення О. В. Царькова, О. В. Кочкурової [6]; на партнерських принципах як базової психологічний тренінг як метод розвитку основи психологічних тренінгів різного самосвідомості та основні види спрямування; розробка рекомендацій щодо тренінгових груп з урахуванням підвищення особистісно-професійної використання методів того чи іншого компетентності тренера-психолога та психологічного підходу у груповій роботі складання тренінгових програм. І. В. Вачкова [1]; приклади різних моделей Методологія застосування теоретичних тренінгової роботи К. Л. Мілютіної [3]; психологічних методів в організації і нові та значущі інновації в груповій проведенні психологічного тренінгу терапії, групи самодопомоги та онлайн уможливила обґрунтування змісту статті групи зустрічей для психічно здорових відповідно мети і основних завдань статті людей Irvin D. Yalom, Molyn Leszcz [8] та в логічно-системній послідовності, з інші. доказовістю теоретичної і методично- На основі концептуально- прикладної інформаційної бази наукових методологічних положень про тренінгову знань з практичної психології і групової діяльність як один з найвагоміших видів психотерапії. психологічної практики [1 – 8] висвітлено Результати й обговорення. організаційно-методичні, етичні, Тренінгову діяльність практичного мотиваційні, навчально-пізнавальні, психолога ЗВО розглядаємо як вид професійно-особистісно-розвиткові й психологічної практики, що базується на психокорекційні аспекти проведення методичних основах проведення психологічних тренінгів різного психологічних тренінгів різного спрямування. Багатоаспектність спрямування; як вагомий аспект теоретико-методологічного дослідження професійної діяльності фахівця Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 99 Питання психології психологічної служби в сфері вищої практики), що спрямована на внесення змін освіти. Базовою технологічною основою у поведінку і внутрішній світ іншої тренінгової діяльності є психологічний особистості (об’єкта психологічної тренінг. Термін тренінг (від англ. – train, практики), її ставлення, наміри, світогляд, training) означає навчання, тренування, індивідуальний розвиток та соціальні виховання, підготовка. Історія розвитку зв’язки, збереження та вдосконалення її тренінгу як групового методу налічує індивідуальності [7, 11]. декілька тисяч років, ще з часів Ми визначаємо психологічний тренінг шаманського лікування. У 1970-і рр. М. як психокорекційно-розвиткову Форверг розробив ефективний метод технологію, яку розглядаємо на основі активного навчання – соціально- теоретико-методологічного узагальнення психологічний тренінг. Зміст розглянутих у статті концептуальних психологічного тренінгу набагато ширший положень різних психологічних підходів і за тренінг спілкування і комунікативної шкіл як сукупність психотехнік, прийомів взаємодії, проте соціально-психологічні і методів, які використовує психолог для понятійні категорії «спілкування» і забезпечення технологічності (досягнення «комунікація» є життєнеобхідними бажаних результатів тренінгу); аспектами різноманітних за спрямуванням виправлення порушень у поведінці; у і класифікацією тренінгових груп. Базовий сприянні особистісному розвитку компонент кожного психологічного учасників тренінгу. В. Г. Панок [7] тренінгу – отримання знань, умінь і стверджує, що психологічна технологія – навичок в процесі активного групового це система взаємопов’язаних і навчання через обмін пізнавально- взаємообумовлених методів, методик і інформаційного, соціально-практичного й процедур, що спрямовані на внесення змін, емоційного досвіду учасниками тренінгу; а перетворення предмету психологічної також розвиток у них здібності до практики, досягнення конкретного навчання з метою послідуючого втілення кінцевого результату. Вона містить отриманих на тренінгу знань у життєву діагностичні, формуючі та оцінні складові практику. й спрямована на розв’язання Сьогодні термін «тренінг» психологічних проблем особистості. використовується для позначення Основні ознаки психологічної широкого кола методик, які базуються на технології: спрямованість на зміну різноманітних теоретичних принципах. поведінки людини, її настроїв, ставлень, Єдиної класифікації поняття не існує. мотивів, цінностей, структури особистості; Вирізняють: тренінги, спрямовані на орієнтація на вирішення (розв’язання) розвиток навичок саморегуляції; конкретної життєвої проблеми людини або комунікативні тренінги; тренінгові підходи, групи людей; аналіз життєвої ситуації; що стимулюють особистісне зростання; наявність конкретної мети, кінцевого навчальні тренінги. Тренінг – це сукупність результату; наявність цілей, що психотерапевтичних, психокорекційних і розкривають (деталізують) мету; навчальних методів, спрямованих на структурність і системність (взаємозв’язок і розвиток навичок самопізнання й взаємообумовленість складових саморегуляції, спілкування та технології); мультидисциплінарний міжособистісної взаємодії, комунікативних характер (залучення знань, методів, і професійних умінь. У вітчизняній прийомів із різних галузей науки і психології поширеним є визначення практики); наявність функціонуючого тренінгу як одного з активних методів зворотного зв’язку; відповідність прийомів навчання або соціально-психологічного і методик, що застосовуються в технології, впливу [6, 11]. Психологічна практика сутності соціальних явищ і психологічних (проведення психологічних тренінгів) є проблем об’єкта психологічної практики, однією з форм соціальної і духовної на розв’язання яких спрямована технологія; практики людини (суб’єкта психологічної взаємозв’язок та взаємообумовленість 100 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології діагностичних, формуючих (коригуючих) і впровадження у психологічну практику ми оцінних складових; гнучкий характер розробили на основі концептуально- застосування окремих прийомів і методів методологічних положень психологічних для розв’язання життєвої проблеми клієнта праць [2; 3; 4; 6; 7]. Для складання [7, 41]. програми тренінгу необхідне детальне Вагомими завданнями тренінгової вивчення очікувань і потреб клієнтів, діяльності практичного психолога ЗВО можливостей і переваг їх запиту; вважаємо розробку і практичну реалізацію змістовного (основні цілі програми програм тренінгів командоутворення на тренінгу і його/її складові), особистісного партнерських принципах. К. Л. Мілютіна (особистісні ситуації кожного учасника [3, 5] саме до демократичних засобів за групи) і групового (ступінь та навчальною спрямованістю відносить передбачення динаміки розвитку групи) тренінги команди і за особистісною рівнів тренінгу; особистісних та спрямованістю – групи взаємопідтримки, демографічних особливостей учасників групи зустрічей, а також тренінг тренінгу тощо. Надалі важливим є сенситивності. Вважаємо, що основою визначення мети, очікуваного результату демократичних організаціно- постановки завдань, ефективних технологічних засобів проведення методичних засобів проведення тренінгу з психологічного тренінгу є партнерські врахуванням вікових, інтелектуальних і стосунки, на яких ґрунтується концепція фізичних можливостей учасників тренінгу; тренінгів командоутворення. Команда розробка методів аналізу оцінки динаміки завжди вирішує ефективніше навчальні, групового процесу; підготовка ділові чи комунікативні задачі, оскільки приміщення, необхідного обладнання і формується на основі схожих цінностей і матеріалу. Водночас здійснюється поглядів-інтересів, має спільну документальне оформлення зі структурою суб’єктивно-значущу мету для досягнення, і змістом програми. Після реалізації атмосферу безумовного прийняття і програми рекомендується проводити безпеки, організована керівником з аналіз виконаної роботи з подальшими урахуванням результатів діагностики перспективами-стратегіями її внутрішніх ресурсів учасників тренінгу та вдосконалення. Модель психологічного за мотиваційними принципами тренінгу має обов’язково містити такі колективної відповідальності і структурні компоненти: мета тренінгу, справедливої винагороди. Створення основні завдання тренінгової роботи, самоефективної команди в процесі принципи роботи тренінгової групи, тренінгу командоутворення базується на основні етапи проведення тренінгу (вступ, методологічних засадах партнерства. основна частина, завершальний етап), Основні етапи тренінгу командоутворення: зворотній зв’язок. Оптимальна чисельність діагностичний, командоутворення, групи 8 – 12 осіб, за добровільним партнерської взаємодії у досягненні цілей і включенням у груповий процес та вирішення важливих проблем. Останній невключенням близьких родичів і друзів. етап роботи може містити цілі блоки Методичні засоби організації і тренінгових занять, наприклад, з метою проведення психологічного тренінгу організації представниками студентської розглядаємо за структурно-змістовними й ради університетських заходів. Вагомим динамічно-організаційними складовими. критерієм ефективності тренінгу Так, на основі теоретико-методологічного командоутворення є позитивні особистісні аналізу проведення психологічного зміни й відчуття комфорту учасників та тренінгу [1; 2; 6] ми згрупували методичні результативний зворотний зв’язок. засоби його проведення в такі основні Загальні методичні рекомендації щодо структурно-змістовні блоки: розробки тренінгових програм різного просвітницько-інформаційний (міні-лекції, спрямування (психокорекційних, гумор, метафори, притчі, казки, профілактичних, розвивальних тощо) і їх арттерапевтичні образи і малюнки тощо), Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 101 Питання психології власне психологічний («розігріваючі» системами). В п’ятиденному тренінгу вправи, перцептивні вправи, зворотний медитації-візуалізації проводять щоденно, зв’язок як сукупність методичних а в тривалих тренінгах (12 – 15 днів) – два прийомів і методів вивчення можливостей, рази в день, для зняття втоми, фізичного і техніки психологічного впливу і побудови психічного напруження, стресових команди, тренінгові вправи на реакцій. комунікативну взаємодію, рухові і Вважаємо, що професійний фахівець невербальні вправи тощо), імітаційно- (психолог) в міру використовує науково рольовий (техніки соціограми і обґрунтовані методи з можливістю психодрами, рольові вправи, ділові ігри статистичної верифікації та тощо). Активне впровадження цих методів експериментальної перевірки (стосовно у тренінгову роботу перетворює їх в тренінгів, кількісні докази їх ефективності динамічно-організаційні складові на рівні здійснюють переважно закордонні інтегративного підходу, комплексно і на дослідники) та методи, що ґрунтуються на системному рівні. Запропонована основі житейської практики і міфологічно класифікація методичних засобів тренінгу обґрунтовані методи, що частково дають не є вичерпною, проте описані їх основні позитивні практичні результати або ж блоки є характерними для всіх видів адекватно поєднуються з науковими психологічного тренінгу і кожен з них є методами в процесі психологічного затребуваним елементом тренінгової тренінгу. Методичні засоби проведення роботи відповідно цілей і завдань тренінгу. психологічного тренінгу є ефективними і Існує велика кількість класифікацій результативними за умови компетентного психотерапевтичних чи психокорекційних й адекватного їх використання тренером, тренінгових груп – відповідно цілей і самоефективності команди, та за методичних основ психологічного об’єктивності й науковості методичних підходу. До груп інтрапсихічного засобів тренінгової діяльності практичного напрямку (проблеми і деструктивна психолога. поведінка є наслідком неадекватної Не менш вагомим методологічним самосвідомості, тобто неадекватної завданням є розробка концептуально- інтерпретації своїх емоцій, потреб, бажань методологічних правил впровадження тощо, тому потрібно допомогти клієнту тренінгових програм різного спрямування усвідомити причини своєї неадекватної у психокорекційну практику. На думку А. поведінки) можна віднести: групи А. Осіпової [4], при розробці корекційних зустрічей, гештальтгрупи, групи програм, необхідно спиратися на такі трансакційного аналізу, психоаналітичні принципи: системності корекційних, групи, групи, що використовують профілактичних та розвиваючих завдань; психосинтез, групи арт-терапії. Так, у єдності корекції та діагностики; тренінгу розвитку самосвідомості І. В. пріоритетності корекції каузального типу; Вачков [1] виділяє такі основні тренінгові обліку віково-психологічних та методи: групова дискусія (застосовується в індивідуальних особливостей клієнта; якості способу групової рефлексії комплексності методів психологічного проблеми, через аналіз індивідуальних впливу; активного залучення найближчого переживань); ігровий метод (ситуаційно- соціального оточення до участі у програмі рольові, дидактичні, творчі, організаційно- корекції; опори на різні рівні організації діяльнісні, імітаційні та ділові ігри); психічних процесів; зростання складності; методи, спрямовані на розвиток соціальної обліку обсягу та ступеня різноманітності перцепції (учасники отримують вербальну матеріалу. і невербальну інформацію про те, як їх У психології [4; 6] психокорекція – це сприймають інші люди); тілесно- система заходів, спрямованих на орієнтовані методи (робота з тілом); виправлення недоліків психологічного медитації – візуалізації (пов’язані із розвитку або поведінки людини за зоровими, аудіальними і тактильними допомогою спеціальних заходів 102 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології психологічного впливу. Психокорекція Проте застосування метафор у орієнтована на клінічно здорову психологічній практиці, може успішно особистість, на дискретні (конкретні виконувати функції не лише прояви психологічної реальності – психодіагностики, а й корекції, сприяти емоційні стани, цінності, бажання, риси кращому осмисленню клієнтом власних характеру тощо) характеристики психологічних проблем та виявлення і внутрішнього світу людини незалежно від розв’язання внутрішніх суперечностей. ступеня їх порушення, на теперішнє і Вважаємо, що метафору можна успішно майбутнє клієнтів, психокорекційні використати на всіх етапах проведення впливи спрямовані на зміну поведінки та тренінгу, з урахуванням специфіки розвиток особистості і зазвичай є психологічних проблем учасників, їх середньостроковою допомогою (від 1 до 3 очікувань і цінностей, психологічної місяців – максимально 40-45 зустрічей. ресурсності, індивідуально-психологічних Теоретична модель психокорекційної особливостей, особистісної готовності, практики передбачає використання емоційного реагування на психотравмуючі психологом-практиком ситуації, технологічної концепції тренінгу феноменологічного підходу до (можливостей тренера як професійних психокорекції. У феноменології компетенцій та їх відповідності ресурсам психокорекційного процесу головними групи). результатами успішності групової роботи Для метафоричної групової є розширення відчуття буття клієнта і психокорекції бажано заздалегідь збільшення його життєздатності розробити найбільш вдалі метафори, які (внутрішніх ресурсів, життєвої енергії) спроможні забезпечити зміну ставлення в через розвиток довіри, усвідомлення учасників практичного заняття до клієнтом власного досвіду й посттравматичних подій; розробити диференціювання між відчуттями і рекомендації щодо отримання нового переживаннями, побудову гармонійних досвіду групою під час обговорення стосунків у діалозі з іншими людьми як результатів роботи з метафорами, джерело корекційно-психологічних наприклад у груповій психокорекції впливів і особистих змін, зокрема на емоційних порушень бажано використати прикладі побудови таких стосунків з метафори депресії, метафори тривожності, реальною особистістю психолога. метафори страху тощо та обговорити їх з В різних психологічних підходах – «психотерапевтичною» метою передусім, інтегративному, а також послаблення негативних емоцій. Невчасно психодинамічному, феноменологічному, обговорена метафора чи метафора без когнітивному, екзистенційно- компетентної інтерпретації може зумовити гуманістичному, поведінковому, тілесно- недовіру, спричинити небажання участі. орієнтованому тощо тренінгові методи Використання проективного методу (вербальні і невербальні, активні й метафори у проведенні психологічного дидактичні тощо) мають свою специфіку, тренінгу, зокрема групової психокорекції переваги і недоліки. При врахуванні їх відповідно авторських програм описано організаційно-методичних можливостей і нами у багатьох фахових публікацій, різноваріативного вибору має бути «золота зокрема успішно використано казкові середина», коли кейс-метод, ігровий метафори з метою корекції і розвитку метод, психогімнастика, медитативна особистості. Метафору, як і будь-який техніка чи метафора найбільш адекватно інший методичний інструмент «в руках» підходять тренінговій ситуації, психолога має бути використано психологічній готовності групи чи відповідно базового методологічного психокорекційним цілям. Наприклад, принципу «Не нашкодь!» [5; 6]. метафори з метою психодіагностики Організаційно-методичними й психологи часто застосовують на початку етичними аспектами тренінгової основного етапу групової психокорекції. діяльності психолога є специфічні риси Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 103 Питання психології тренінгів, які проявляються в усіх його тренінгу з психологічним аналізом більш видах. До організаційно-методичних успішних методичних засобів його можна віднести ті характеристики організації задля подальшої модифікації психологічних тренінгів, які узагальнила програм тренінгу; безперервні освітня Є. В. Карпенко [2] за такими самопідготовка й особистісно- методологічними правилами професійний розвиток самого тренера; (методичними рисами тренінгів): тренування здатності до емпатійного дотримання визначених принципів перевтілення і «уявного» проживання групової роботи; правила роботи групи проблем своїх клієнтів задля кращого їх будуються на основі принципів і розуміння; вдосконалення роботи з покликані регламентувати роботу опорами та ревізія контакту з самим собою конкретної групи; спрямованість на на предмет здатності до психологічної психологічну допомогу учасникам групи в самопідтримки і самоприйняття. саморозвитку – при цьому така допомога Висновки. Теоретико-методологічний часто надходить не стільки від тренера, аналіз методичних основ тренінгової скільки від самих учасників; наявність діяльності практичного психолога закладу більш-менш постійної групи, яка може вищої освіти дозволив застосувати збиратися з різними інтервалами у інтегративний підхід до методичних приблизно однаковому складі; певна засобів проведення психологічного просторова організація (робота в колі); тренінгу як психокорекційно-розвиткову акцент на взаємовідносинах між технологію впливу на навчання й учасниками групи, які розвиваються і особистісний розвиток учасників аналізуються в ситуації «тут-і-тепер»; освітнього процесу комплексно, на застосування активних методів групової системному рівні. Вагому роль в роботи; об’єктивація суб’єктивних психолого-розвивальних впливах виконує почуттів та емоцій учасниками тренінгу по група – вона відображає навчальні ситуації відношенню один до одного або до того, і середовище закладу вищої освіти в що відбувається в групі; атмосфера мініатюрі, що уможливлює бачення розкутості та свободи спілкування між психологом причин і психологічних учасниками, клімат психологічної безпеки. закономірностей проблем учасників Вагомі етичні аспекти тренінгової освітнього процесу; активізує процеси діяльності психолога називаємо самопізнання і саморозкриття; зумовлює «золотими» методологічними правилами соціально-психологічні й (принципами) ведення тренінгової групи. психотерапевтичні ефекти групових Вони також присутні в усіх тренінгах процесів – можливість отримання різного спрямування, базові з них: – це зворотного зв'язку і психологічної принцип конфіденційності та закритості (терапевтичної) підтримки. групи, принцип відкритості, поваги та Ефективність тренінгу залежить від щирості, добровільності та вдало розробленої концепції тренінгу відповідальності. (програми), дотримання методологічних Безперечно, гарантом ефективності і принципів і правил стосовно етичних й результативності психологічного тренінгу організаційних аспектів тренінгової є особистісно-професійна компетентність діяльності психолога, врахування тренера, робота над якою є копіткою та тренером особистісних та соціально- відповідальною працею. До професійно психологічних характеристик учасників обов’язкових стратегій підвищення тренінгу, особистісно-професійної особистісно-професійної компетентності компетентності тренера та партнерських ми відносимо: планове і регулярне позицій самоефективної команди. В різних відвідування супервізій; активна участь в психологічних підходах – передусім, психологічних тренінгах своїх колег на інтегративному, а також правах учасника тренінгу; детальна робота психодинамічному, феноменологічному, над помилками після кожного проведеного когнітивному, екзистенційно- 104 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології гуманістичному, поведінковому, тілесно- проведення психологічного тренінгу – є орієнтованому – психотехнологічні й творчим ресурсом тренінгової діяльності методичні засоби проведення тренінгу психолога навчального закладу й мають свою специфіку, переваги і створення самоефективної команди на недоліки. При врахуванні їх організаційно- методологічних засадах партнерства в методичних можливостей і процесі тренінгу командоутворення, який різноваріативного вибору має бути «золота може бути базовим для психологічного середина», з урахуванням концептуально- тренінгу різного спрямування – відносно методологічних положень щодо особистісно-розвивальних чи впровадження програми психологічного психокорекційних цілей тренінгу. У тренінгу, специфіки психологічних психологічному тренінгу моделюється проблем учасників, їх очікувань і процес партнерської групової взаємодії, цінностей, технологічної концепції що надає кожному учаснику можливості тренінгу (можливостей тренера як переосмислити суб’єктивно значущі професійних компетенції та їх проблеми та віднайти найбільш адекватні відповідності психологічним ресурсам способи самоприйняття і психологічної групи). самопідтримки, отримати можливість Психотехнологічні стратегії, методи і особистісно-професійного зростання в прийоми – за структурно-змістовними й навчальних (тренінгових) умовах закладу динамічно-організаційними складовими вищої освіти. Список використаних джерел 1. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Учеб. пособие. – М.: Издательство «Ось-89», 1999. – 176 с. 2. Карпенко Є. В. Основи психотренінгу : навч. посібник. – Дрогобич, 2015. – с.78 с 3. Мілютіна К. Л. Теорія і практика психологічного тренінгу: Навч. посіб. – К.: МАУП, 2004. – 192 с. 4. Осипова А. А. Общая психокоррекция: учебн. пособие. – М.: СФЕРА, 2002. – 510 с. 5. Пилипенко Н. М. Динамічні перетворення у мотиваційній сфері осіб із підвищеною тривожністю під впливом психокорекції. Практична психологія та соціальна робота, № 6 . – Київ, 2006. (87). С. 49 – 58. 6. Практикум із групової психокорекції: підручник / С. Д. Максименко, О. О. Прокоф’єва, О. В. Царькова, О. В. Кочкурова. – Мелітополь: Видавничо-поліграфічний центр «Люкс», 2015. – 414 с. 7. Психологічна служба : Підруч. / [В. Г. Панок (наук. ред.), А. Г. Обухівська, В. Д. Острова та ін.]. – Київ : Ніка-Центр, 2016. – 362 с. 8. Irvin D. Yalom, Molyn Leszcz. The Theory and Practice of Group Psychotherapy. New York: Basic Books, 2020. https://books.google.com.ua/books?id=7cTbDwAAQBAJ&pg=PT542&lpg=PT542&dq=scientif References 1. Vachkov I. V. Osnovy tekhnologii gruppovogo treninga. Ucheb. posobie. – M.: Izdatel'stvo «Os'- 89», 1999. – 176 s. . (in Russia) 2. Karpenko Є. V. Osnovi psikhotrenіngu : navch. posіbnik. – Drogobich, 2015. – s.78 s. (in Ukrainian) 3. Mіlyutіna K. L. Teorіya і praktika psikhologіchnogo trenіngu: Navch. posіb. – K.: MAUP, 2004. – 192 s. (in Ukrainian) 4. Osipova A. A. Obshchaya psikhokorrektsiya: uchebn. posobie. – M.: SFERA, 2002. – 510 s. (in Russia) 5. Pilipenko N. M. Dinamіchnі peretvorennya u motivatsіinіi sferі osіb іz pіdvishchenoyu trivozhnіstyu pіd vplivom psikhokorektsії. Praktichna psikhologіya ta sotsіal'na robota, № 6 . – Kiїv, 2006. (87). S. 49 – 58. (in Ukrainian) 6. Praktikum іz grupovoї psikhokorektsії: pіdruchnik / S. D. Maksimenko, O. O. ProkoF’єva, O. V. Tsar'kova, O. V. Kochkurova. – Melіtopol': Vidavnicho-polіgrafіchnii tsentr «LyukS», 2015. – 414 s. (in Ukrainian) 7. Psikhologіchna sluzhba : Pіdruch. / [V. G. Panok (nauk. red.), A. G. Obukhіvs'ka, V. D. Ostrova ta іn.]. – Kiїv : Nіka-Tsentr, 2016. – 362 s. (in Ukrainian) 8. Irvin D. Yalom, Molyn Leszcz. The Theory and Practice of Group Psychotherapy. New York: Basic Books, 2020. https://books.google.com.ua/books?id=7cTbDwAAQBAJ&pg=PT542&lpg=PT542&dq=scientif Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 105 Питання психології Summary Pylypenko N. N. Candidate of Psychological Sciences, Practical Psychologist, Cherkasy State Technological University METHODICAL FUNDAMENTALS OF TRAINING ACTIVITY OF A PRACTICAL PSYCHOLOGIST OF HIGHER EDUCATION INSTITUTION The article provides a theoretical and methodological analysis of the methodological foundations of training activities of practical psychologists of higher education. An integrative approach to the methodological tools of psychological training as a psycho-correctional and developmental technology to influence the learning and personal development of participants in the educational process. Proposed: creation of a self-effective team on the basis of partnership in the process of team building training; methodical recommendations on the development of personal and professional competence of the coach; compilation of training programs in various fields on the basis of the conceptual and methodological basis for their implementation in psychological practice. The purpose of the article. The purpose of the article is to carry out a theoretical and methodological analysis of the methodological foundations of the training activities of a practical psychologist of a higher education institution. Methods. The article uses analytical and generalizing theoretical methods of psychological analysis of the problem of research of modern methods of psychological training by a practical psychologist of a higher education institution. Results. We define psychological training as psychocorrectional and developmental technology, which we consider on the basis of theoretical and methodological generalization of the conceptual provisions of various psychological approaches and schools discussed in the article as a set of psychotechnics, techniques and methods used by psychologists to ensure manufacturability (achieve desired training results). Scientific novelty. On the basis of conceptual and methodological provisions on training activities as one of the most important types of psychological practice covered organizational and methodological, ethical, motivational, educational, cognitive, professional, personal development and psychocorrectional aspects of psychological training in various fields. Practical meaning. The multifaceted theoretical and methodological study of the methodological foundations of psychological training has made it possible to study it as a psycho-correctional and developmental technology to influence the learning and personal development of participants in the educational process. Conclusions and prospects for further research. Theoretical and methodological analysis of the methodological foundations of training activities of a practical psychologist of a higher education institution allowed to apply an integrative approach to the methodological tools of psychological training as a psycho-correctional and developmental technology to influence learning and personal development of participants in the educational process. The effectiveness of the training depends on a well-developed training concept (program), adherence to methodological principles and rules regarding ethical and organizational aspects of the psychologist's training activities, taking into account the personal and socio-psychological characteristics of the training participants, personal and professional competence of the coach and self- effective team. Psychological training simulates the process of group partnership, which gives each participant the opportunity to rethink subjectively significant problems and find the most appropriate ways of self-acceptance and psychological self-support. Key words: psychological training; psychocorrection; methodological principles and rules; methods and psychotechnics; psychological technology; methodology; personal development; teaching. Recelved/Поступила: 22.03.22. 106 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.9:355 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–107-112 Станішевська В. І. викладачка кафедри психології Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0003-3324-8988 ВПЛИВ ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВ ДІЯЛЬНОСТІ НА ПСИХІЧНУ СТІЙКІСТЬ ОСОБИСТОСТІ У статті проаналізовано вплив екстремальних умов діяльності на психічну стійкість особистості. Результати проведеного аналізу дозволяють зробити висновки про те, що здатність людини до саморегуляції психічних станів суттєво впливає на ефективність та продуктивність професійної діяльності. Ключові слова: екстремальні умови; психічна стійкість; особистість; саморегуляція; психічні стани; професійна діяльність. Вступ. В числі актуальних проблем складну інтегративну властивість сучасної психології є проблема особистості; описували вікові особливості формування здатності людини до її розвитку; обґрунтовували, що завдяки управління власними психічними станами. активізації внутрішньої ресурсної бази Під здатністю людини до управління реалізується здатність особистості до власними психічними станами ми психічної саморегуляції у стресонасичених розуміємо одну з її спеціальних умовах; розглядали копінг як сукупність здібностей, яка вкрай необхідна для когнітивних, емоційних і поведінкових виконання професійних функцій. Це стратегій особистості, спрямованих на її відзначає також С. Д. Максименко: адаптацію до ризиконебезпечних ситуацій, «Регуляція і саморегуляція психічних що породжують стрес (Н.М. Бамбурак, станів керівника належать до його А.Я. Боднар, Є.В. Кузнєцова, Н.Г. провідних професійних здібностей і Макаренко, В.І. Мозговий, О.Н. Полякова, дозволяють йому у самих складних умовах Н.В. Родіна, Ю.О. Тептюк, Т.А. Ткачук та бути зразком для «зараження» і ін.). Більшість психологічних досліджень цілеспрямованого наслідування фокусувалися на дослідженні психічної співробітниками» [6, с. 188]. стійкості у фахівців, професійна діяльність Вплив екстремальних чинників може яких відбувалась в екстремальних умовах бути короткочасним і довготривалим. У (В.І. Алещенко, М.С. Корольчук, В.М. першому випадку актуалізуються Крайнюк, О.С. Колесниченко, В.О. програми реагування, які завжди Лефтеров, С.М. Миронець, Н.Онищенко, «напоготові» у людини. У другому В.І. Осьодло, Є.М. Потапчук, І.І. випадку вимагається адаптаційна Приходько, О.Д. Сафін, В.В. Стасюк, О.В. перебудова функціональних систем Тімченко, В.А. Шимко, Ю.М. Широбоков людини, іноді вкрай неприємна для та ін.). Вони фокусують свою увагу на суб’єкта, а іноді навіть несприятлива для її визначенні індивідуально-психологічних здоров’я. Зазначене підкреслює особливостей, які сприяють формуванню актуальність і важливість пошуку засобів психічної стійкості у професійній розвитку здатності фахівців до діяльності. саморегуляції психічної стійкості в Методи дослідження. Теоретичний екстремальних умовах. аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Мета дослідження - аналіз впливу Результати і обговорення. За екстремальних умов діяльності на визначенням В. Д. Небиліцина, психічну стійкість особистості. екстремальні подразники представляють Теоретичне підґрунтя. Науковці собою крайні (межові) значення тих досліджували психічну стійкість як елементів ситуації, які створюють Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 107 Питання психології оптимальний фон для діяльності або в перше, - це потенційні можливості усякому разі не викликають відчуття людини; по-друге, - об’єктивні вимоги дискомфорту. Однак, оцінка (відчуття) тієї конкретної ситуації. Психічна стійкість межі, коли ці елементи при їхньому визнається нею умовою підтримання зміщенні до крайніх значень стають максимальної ефективності діяльності. «межовими», є суто суб’єктивною, Досліджуючи психічну стійкість, індивідуальною величиною. Залежно від В. О. Бодров розглядає її як інтегративну індивідуального типу психологічної властивість людини, яка характеризується реактивності, характеру емоційно- ступенем її адаптації до впливу поведінкового реагування різних індивідів екстремальних чинників зовнішнього один й той самий об’єктивно (гігієнічні умови, соціальне середовище екстремальний вплив викликає суттєво тощо) і внутрішнього (особистісного) відмінні реакції [7]. Стрес і, відповідно, середовища і діяльності; визначається необхідність у саморегуляції психічної рівнем функціональної надійності суб’єкта стійкості може виникати у тих випадках, діяльності і розвитку психічних, коли зовнішня ситуація сприймається фізіологічних і соціальних механізмів індивідом як висунення вимоги, що регуляції поточного функціонального загрожує перевищити здібності і ресурси стану і поведінки у цих умовах і індивіда. При цьому він повинен очікувати проявляється в активації функціональних більших відмінностей між витратами на ресурсів (й оперативних резервів) задоволення вимог і наслідками його організму і психіки, а також у змінах задоволення або незадоволення. працездатності і поведінки людини, На думку І. Ф. Аршави стійкість, спрямованих на попередження перш за усе, проявляється у здатності функціональних розладів, негативних системи відновлювати позитивні психічні емоційних переживань і порушень стани. У своєму дослідженні авторка ефективності і надійності діяльності [2, узагальнює багатозначність уявлень про с. 98–99]. стійкість, спираючись на різні його Психічна стійкість фахівця посідає визначення: стійкість як відсутність одне із центральних місць у психологічних значних змін у часі; стійкість до стресів як дослідженнях, в яких вона розглядається здатність повертатися після порушення у як здатність відповідати вимогам початковий стан; стійкість як швидкість підтримання ефективності діяльності у повернення у початковий стан після різних, у т. ч. екстремальних ситуаціях. порушення; стійкість коливань; стійкість Сутність психічної стійкості фахівця являє траєкторії руху; стійкість як межа собою специфічну особистісно-професійну допустимих збурень [1]. орієнтацію, спрямованість на певні цілі, О.М. Грицина вважає, що психічна яка полягає у певному характері моральної стійкість – це, цілісна характеристика орієнтації людини та її здібностей. Тобто, особистості, яка забезпечує її стійкість до психічна стійкість – це відносно фрустрації і стресогенного впливу константний, але конкретний прояв усіх складних ситуацій. Вона виробляється і компонентів психіки, які мають певну формується одночасно із розвитком спрямованість і виражають гармонійність особистості і залежить від типу нервової зв’язку людини із зовнішнім середовищем системи людини, досвіду особистості, у конкретних умовах [3]. набутого у тому середовищі, де вона Таким чином, у психологічному розвивалася, від вироблених раніше аспекті психічна стійкість презентує навичок поведінки і дії, а також від рівня гармонійність розвитку інтелектуальних, розвитку основних пізнавальних структур емоційно-вольових та особистісно- особистості [4]. На його думку, межі професійних якостей. Ці якості психічної стійкості визначаються забезпечують успішність як професійних об’єктивно існуючими чинниками, які, у дій, так і поведінкових реакцій в процесі широкому сенсі, зводяться до двох. По- професійної і повсякденної діяльності. 108 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології О.В. Тімченко наділяє поняття психічної особливості свідомості і самосвідомості; стійкості характеристикою адекватності поведінковий стиль. Крім того, автори психічного стану діяльності фахівця, яка виокремлюють групу проміжних чинників, дає йому можливість підтримувати які засновані на положенні про те, що максимальну працездатність у фахівець є суб’єктом життєдіяльності і різноманітних, у т. ч. і напружених соціопредметного середовища. Ця група ситуаціях, досягаючи успіху у межах чинників розкриває характеристики життєвої стратегії. Мова йде про здатність спілкування, специфіку взаємин фахівців суб’єкта діяльності успішно протистояти [8]. До показників психічної стійкості умовам, які можуть негативно вплинути на дослідники відносять упевненість у собі, його працездатність. На його думку, з відповідальність, вміння долати одного боку, ця стійкість є достатньо несприятливі обставини, захопленість стабільною. З іншого боку, вона завданням, організованість, ясність передбачає обов’язковість взаємного самосвідомості, позитивне ставлення до розвитку і відповідності вимогам життя, які віддзеркалюються в діяльності не лише суб’єктно-діяльнісних ефективності і надійності виконуваної характеристик, а й індивідуальних, людиною діяльності. особистісних, найбільш типових та У здатності до розвитку саморегуляції самобутніх, які характеризують психічної стійкості відображені як особистість як неповторну вроджені особливості індивіда (типологія індивідуальність. Це дає їм можливість нервової системи, інтровертованість - стверджувати, що від рівня розвитку екстравертованість, нейротизм – емоційна психічної стійкості напряму залежить врівноваженість та ін.), так і у значно рівень професіоналізму фахівців [10]. більшій мірі особливості його спеціалізації Психічна стійкість, таким чином, (навчання, професійна підготовка тощо). може розглядатися як інтегральна Оскільки вроджені особливості практично характеристика особистості, яка змінити майже неможливо, то формування детермінує усі основні процеси: мотиви, здатності до саморегуляції психічної можливості формування надситуативної стійкості може бути зведено до програми активності, цілепокладання, ухвалення спеціальної підготовки фахівців. рішень, фрустраційну і стресову Збереження фахівцем оптимальних пластичність та ін. Психічна стійкість функціональних станів в умовах стресу є сприяє психічному і особистісному одним з важливих психологічних чинників розвитку фахівця, а також забезпеченню і забезпечення надійності, ефективності і збереженню його психічного здоров’я. успішності його діяльності. Результати Важливість цієї категорії визначає інтерес дослідження природи стійкості, шляхів і до тих чинників, які впливають на її засобів її формування, підтримання, розвиток. У роботах О. О. Бодальова і особливостей її кореляції із В. В. Століна представлено три таких характеристиками професійної діяльності групи чинників. Об’єктивні чинники як має важливе значення для психологічного передумови або умови її розвитку містять забезпечення діяльності фахівця, який макросоціальні (економічний і культурний виконує свої службові обов’язки під рівні суспільства; системи виховання, впливом значної кількості екстремальних властиві суспільству; рівень соціальної чинників. «Загальним» для зазначених захищеності; етнокультурні традиції умов діяльності постає вплив виховання), мікросоціальні (процеси, що екстремальних чинників, що призводить виникають у малих групах - у сім’ї, в до виникнення у суб’єкта діяльності освітніх установах тощо) і соматопсихічні стресових станів. Найбільш повною та чинники. До групи суб’єктивних чинників адекватною сучасному рівню розвитку належать ті, що становлять внутрішню психології є класифікація екстремальних чинників В. Д. Небиліцина [7]. У ній логіку розвитку (саморозвитку), серед них: достатньо повно представлено зовнішні специфіка потребово-мотиваційної сфери; чинники («стресори»), які можна Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 109 Питання психології розглядати як первині джерела придатності особистості. Від механізмів напруження та перенапруження, а також саморегуляції залежить мобілізація внутрішні особистісні чинники, які внутрішніх ресурсів організму, його опосередковують вплив перших і адаптація до умов професійної діяльності, визначають особливості психічного аналіз можливостей особистості і відображення й оцінки ситуації. Проте, співвіднесення їх із вимогами діяльності, для аналізу екстремальних умов, що побудова і корекція особистих планів, визначають необхідність саморегуляції стратегій поведінки і перспектив розвитку психічної стійкості у діяльності фахівців, тощо. Професійна придатність суб’єкта доцільно обирати дещо розширену діяльності залежить від особливостей класифікацію екстремальних умов розвитку функціональних станів організму і трудової діяльності В. О. Бодрова. На його його стійкості до крайніх форм їхніх проявів думку, усі вони можуть розглядатись як (стресу, перевтоми, фрустрації тощо), що можливі джерела стресу [2, с. 39 - 40]: обумовлює необхідність вивчення організаційні характеристики, робочі психофізіологічних механізмів регуляції цих характеристики, індивідуальні станів. характеристики. Саме тому сьогодні набирає «Особливе» для різних за актуальності дослідження проблеми екстремальністю умов діяльності можна впливу психогенних та емоціогенних розрізняти за характером впливу, за чинників професійної діяльності на формою або видом, за інтенсивністю або психічні стани фахівця. Як свідчать регулярністю впливу, за ступенем результати досліджень, професійні стреси небезпеки, за характеристиками наслідків. найчастіше виникають: Тому загальним для особливих, у престижних і високооплачуваних екстремальних й надекстремальних умов сферах – тривожність, викликана страхом діяльності є: вплив екстремальних залишитися без роботи в умовах чинників; виникнення під цим впливом нестабільності; негативних функціональних станів типу у професіоналів в активному віці – динамічного розузгодження (стресів); стрес «перенапруження», пов’язаний із високі нервово-психічні та енергетичні вимушеною роботою на межі витрати; включення у діяльність резервних психофізіологічних можливостей в умовах можливостей. Відмінність між ними інтенсифікації праці; полягає не у виді екстремальних чинників, в осіб, професійно усталених, що діють, а у періодичності, частоті або досвідчених, але менш мобільних за тривалості їхньої дії, у кількісних обставин, що склалися, - стрес характеристиках їхньої інтенсивності «непотрібності» як хронічне переживання (потужності, сили). недостатньої професійної самореалізації і Психологами доведено, що процес «соціального невизнання» (неадекватний розвитку особистості виявляється у кваліфікації низький рівень зарплати і збільшенні ролі внутрішніх чинників та майбутніх пенсій); удосконаленні саморегуляції. Лише той, хто в осіб із хронічним станом готовий керувати собою і змінювати «обманутих очікувань» і підвищеним зовнішні обставини, хто визнає себе соціальним негативізмом – «стрес суб’єктом власної життєдіяльності, при ветеранів» [5; 9]. наявності відповідних вмінь дійсно Висновки. Таким чином, професійна демонструє високий рівень розвитку діяльність фахівців супроводжується саморегуляції [11]. Тому розвиток здатності системою психологічних, емоціогенних до саморегуляції психічних станів, чинників, які у випадку несформованості оволодіння прийомами саморегуляції є механізмів саморегуляції, психічної суттєвими ознаками рівня професійної стійкості негативно вплинуть на її придатності спеціаліста. Іншими словами, результати. Результати проведеного процеси саморегуляції визначають і аналізу дозволяють зробити висновки про характеризують рівень професійної те, що здатність людини до саморегуляції 110 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології психічних станів суттєво впливає на близьких. Неврахування або ігнорування ефективність та продуктивність цього чинника призводить до значних професійної діяльності. Здатність фахівця збитків соціального і психологічного до саморегуляції психічних станів є характеру: професійних невдач, розвитку важливим показником його психічної психосоматичних захворювань, появи придатності до багатьох професій, міжособистісних й особливо до тих, які пов’язані із внутрішньоособистісних конфліктів, необхідністю виконання професійного професійних деформацій, плинності обов’язку в особливих та екстремальних кадрів, втрати працівниками інтересу до умовах, із загрозою для життя та здоров’я роботи, необхідності їхньої як самого фахівця, так і його рідних та перекваліфікації. Список використаних джерел 1. Аршава І.Ф. Емоційна стійкість людини та її діагностика: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра психол. наук: спец. 19.00.02 «Психофізіологія» / І. Ф. Аршава. – К., 2007. – 33 с. 2. Бодров В.А. Информационный стресс / Бодров В.А. – М.: ПЕР СЭ, 2000. – 352 с. 3. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел]. - Київ; Ірпінь: Перун, 2009. - 1728 с. 4. Грицина О.М. Розвиток психологічної стійкості у керівників органів охорони державного кордону України: автореф. дис. … канд. психол. наук: спец. «Психологія діяльності в особливих умовах» / О.М. Грицина. - Хмельницький, НА ДПСУ, 2018. 20 с. 5. Кириленко О.А. Психологічні детермінанти професійного стресу у представників професії типу «людина – людина»: автореф. дис. канд. психол. наук: спец. 19.00.03 «Психологія праці; інженерна психологія» / О. А. Кириленко. – К., 2007. – 20 с. 6. Максименко С.Д. Загальна психологія / С. Д. Максименко. – М. : Рефл-бук; К.: Ваклер, 2004. – 528 с. 7. Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий / Небылицын В. Д. – М.: Наука, 1976. – 336 с. 8. Семья в психологической консультации: Опыт и проблемы психологического консультирования / под ред. А. А. Бодалева, В. В. Столина. – М.: Педагогика, 1989. – 206 с. 9. Тептюк Ю.О. Психологічні умови розвитку стресостійкості у соціальних працівників різних вікових категорій: дис. канд. психол. наук: спец. «Педагогічна та вікова психологія» / Ю.О. Тептюк. К: НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2021. - 210 с. 10. Тімченко О.В. Проблема психологічної готовності військового фахівця до екстреної дії в стані емоційного стресу: автореф. дис канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Загальна психологія, історія психології» / О. В. Тімченко. – Х., 1995. – 24 с. 11. Фурс О.Й. Особливості розвитку психічної саморегуляції майбутніх магістрів військового управління в процесі їх практичної підготовки: дис. канд. психол. наук: спец. «Психологія діяльності в особливих умовах» / О.Й. Фурс. – Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, Київ, 2021. - 167 c. References 1. Arshava I.F. (2007) Emocijna stijkist' ljudyny ta i'i' diagnostyka [Emotional stability of a person and his diagnosis]: avtoref. dys. na zdobuttja nauk. stupenja d-ra psyhol. nauk: spec. 19.00.02 «Psyhofiziologija» / I. F. Arshava. – K. – 33 s. (in Ukranian) 2. Bodrov V.A. (2000) Informacionnyj stress [Information stress] / Bodrov V.A. – M.: PER SJe. – 352 s. (in Russian) 3. Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoi' ukrai'ns'koi' movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language] / [uklad. i gol. red. V.T. Busel]. - Kyi'v; Irpin': Perun, 2009. - 1728 s. (in Ukranian) 4. Grycyna O.M. (2018) Rozvytok psyhologichnoi' stijkosti u kerivnykiv organiv ohorony derzhavnogo kordonu Ukrai'ny [Development of psychological stability in the heads of state border guards of Ukraine]: avtoref. dys. … kand. psyhol. nauk: spec. «Psyhologija dijal'nosti v osoblyvyh umovah» / O.M. Grycyna. - Hmel'nyc'kyj, NA DPSU, 2018. 20 s. (in Ukranian) 5. Kyrylenko O.A. (2007) Psyhologichni determinanty profesijnogo stresu u predstavnykiv profesii' typu «ljudyna – ljudyna» [Psychological determinants of occupational stress in members of the profession such as "man - man"]: avtoref. dys. kand. psyhol. nauk: spec. 19.00.03 «Psyhologija praci; inzhenerna psyhologija» / O. A. Kyrylenko. – K. – 20 s. (in Ukranian) 6. Maksymenko S.D. (2004) Zagal'na psyhologija [General Psychology] / S.D. Maksymenko. – M. : Refl-buk; K.: Vakler. – 528 s. (in Ukranian) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 111 Питання психології 7. Nebylicyn V.D. (1976) Psihofiziologicheskie issledovanija individual'nyh razlichij [Psychophysiological studies of individual differences] / Nebylicyn V. D. – M.: Nauka. – 336 s. (in Russian) 8. Sem'ja v psihologicheskoj konsul'tacii: Opyt i problemy psihologicheskogo konsul'tirovanija [Family in psychological counseling: Experience and problems of psychological counseling] / pod red. A. A. Bodaleva, V. V. Stolina. – M.: Pedagogika, 1989. – 206 s. (in Russian) 9. Teptjuk Ju.O. (2021) Psyhologichni umovy rozvytku stresostijkosti u social'nyh pracivnykiv riznyh vikovyh kategorij [Psychological conditions for the development of stress resistance in social workers of different ages]: dys. kand. psyhol. nauk: spec. «Pedagogichna ta vikova psyhologija» / Ju.O. Teptjuk. K: NPU im. M.P. Dragomanova. - 210 s. (in Ukranian) 10. Timchenko O.V. (1995) Problema psyhologichnoi' gotovnosti vijs'kovogo fahivcja do ekstrenoi' dii' v stani emocijnogo stresu [The problem of psychological readiness of a military specialist for emergency action in a state of emotional stress]: avtoref. dys kand. psyhol. nauk: spec. 19.00.01 «Zagal'na psyhologija, istorija psyhologii'» / O. V. Timchenko. – H. – 24 s. (in Ukranian) 11. Furs O.J. (2021) Osoblyvosti rozvytku psyhichnoi' samoreguljacii' majbutnih magistriv vijs'kovogo upravlinnja v procesi i'h praktychnoi' pidgotovky [Features of the development of mental self-regulation of future masters of military management in the process of their practical training]: dys. kand. psyhol. nauk: spec. «Psyhologija dijal'nosti v osoblyvyh umovah» / O.J. Furs. – Nacional'nyj universytet oborony Ukrai'ny imeni Ivana Chernjahovs'kogo, Kyi'v. - 167 c. (in Ukranian) Summary Stanishevskaya V. Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna INFLUENCE OF EXTREME CONDITIONS OF ACTIVITY ON MENTAL PERSISTENCE OF PERSONALITY The article analyzes the influence of extreme conditions on the mental stability of the individual. In particular, it is noted that the professional activity of specialists is accompanied by a system of psychological and emotional factors, which in case of immaturity of self-regulation mechanisms, mental stability will negatively affect its results. The mental resilience of a specialist occupies one of the central places in psychological research, in which it is considered as the ability to meet the requirements of maintaining the effectiveness of activities in various, including extreme situations. The essence of the mental stability of the specialist is a specific personal and professional orientation, focus on certain goals, which consists in a certain nature of the moral orientation of man and his abilities. That is, mental resilience is a relatively constant but specific manifestation of all components of the psyche, which have a certain direction and express the harmony of human connection with the environment in specific conditions. Thus, in the psychological aspect, mental resilience represents the harmony of intellectual, emotional, volitional and personal-professional qualities that ensure the success of professional actions and behavioral reactions in the process of management and life strategy. The impact of extreme factors can be short-term and long-term. In the first case, response programs are updated, which are always "ready" for a person. The second case requires adaptive reorganization of human functional systems, sometimes extremely unpleasant for the subject, and sometimes even unfavorable for his health. This emphasizes the relevance and importance of finding ways to develop the ability of professionals to self-regulate mental resilience in extreme conditions. The results of the analysis allow us to conclude that a person's ability to self-regulate mental states significantly affects the efficiency and productivity of professional activities. The ability of a specialist to self- regulate mental states is an important indicator of his mental fitness for many professions, especially those related to the need to perform professional duties in special and extreme conditions, threatening the life and health of both the specialist and and his family and friends. Ignoring or ignoring this factor leads to significant losses of social and psychological nature: professional failures, development of psychosomatic diseases, interpersonal and intrapersonal conflicts, professional distortions, staff turnover, loss of interest in work, the need for retraining. Key words: extreme conditions; mental stability; personality; self-regulation; mental states; professional activity. Recelved/Поступила: 10.04.22. 112 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.98 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–113-120 Харченко Н. А. кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0001-6571-0976 Дробик М. П. бакалавр кафедри психології Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини ВПЛИВ ТЕМПЕРАМЕНТУ НА ОСОБЛИВОСТІ АДАПТАЦІЇ СТУДЕНТІВ РІЗНОЇ СТАТІ Стаття присвячена аналізу впливу темпераменту на особливості адаптації студентів різної статі. Визначено поняття адаптації, темпераменту, екстраверсії-інтроверсії. Доведено, що темперамент людини пов’язаний з особливостями навчальної та професійної діяльності. Проаналізовано вплив основних якостей темпераменту на успішність у соціальній та навчальній діяльності, окреслено рекомендації щодо роботи зі студентами із різними типами темпераменту. Ключові слова: адаптація; квазіадаптація; темперамент; інтроверсія; екстраверсія. Вступ. Інтенсифікація освітнього життєдіяльності і характеризує індивіда з процесу обумовлює необхідність швидкої боку динамічних особливостей його адаптації студентів до вимог навчально- психічної діяльності, тобто, за виховного процесу. Тому особлива увага показниками темпу, швидкості, ритму, приділяється особистості та інтенсивності, енергійності, емоційності. індивідуальності студента, процесу його Доведено, що темперамент людини адаптації до нового освітнього пов’язаний з особливостями її навчальної середовища. У контексті завдань навчання та професійної діяльності. Це є свідомим у ЗВО адаптація розглядається в контексті актом виявлення й твердження здатності сприйняти вимоги і норми індивідуально-психологічних організації освітнього процесу, а також особистісних і суб'єктивних можливостей здатності розвиватися в новому для себе “Я”–концепції з метою визначення себе як середовищі, реалізовувати свої здібності та творчої особистості й індивідуальності. потреби, не вступаючи з цим середовищем Даних щодо впливу типологічних якостей в суперечності. Враховуючи один із людини на ефективність адаптації до основних принципів навчання у ЗВО – професійної діяльності в літературі принцип природовідповідності та потребу недостатньо, незважаючи на те. що суспільства у новій генерації фахівців – проблема співвідношення типу сильних особистостей із високою темпераменту та діяльності є однією з працездатністю, особливою функцією ВНЗ найважливіших проблем загальної та є дослідження та врахування диференціальної психології індивідуальних особливостей студентів й Метою цієї статті є опис аналізу організація такого навчально-виховного впливу темпераменту на особливості процесу, який би сприяв гармонійному адаптації студентів різної статі. розвитку особистості. Завданнями статті є визначення Кожна людина є індивідуальністю з темпераменту, екстраверсії, інтроверсії та дня народження, тому що майбутній адаптації, їх специфіки у студентів різної темперамент особистості закладено на вже статі, аналіз впливу рис темпераменту на рівні генотипу. Темперамент вважають адаптацію до соціального функціонування. найбільш стійкою характеристикою Теоретичне підґрунтя. Проблема особистості, яка майже не змінюється темпераменту має велику історію, цікавість впродовж життя, виявляється в усіх сферах до неї пов’язана зі спробами зрозуміти, Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 113 Питання психології яким чином люди відрізняються один від спробу зіставити теорію темпераментів зі одного працездатністю, вразливістю, всіма відомими на той час (понад 100) стомлюваністю, темпом психічної психологічними типологіями, в тому числі діяльності, способами зовнішнього прояву з точки зору методів визначення поданих своїх стосунків, спрямованістю, переважно, типів. В цілому, класифікація за всередину, на себе, чи зовні, на оточуючий темпераментами не задовольняє сучасних світ. Темперамент (від лат. temperamentum вимог до факторного аналізу особистості і – співвідношення) запропонований ще нині цікава радше з історичної точки зору давньогрецьким лікарем Гіппократом (460- [6]. 377 рр. до н.е.). Нині у психологічній науці При зіставленні різних під темпераментом розуміють сукупність концептуальних поглядів на поняття найбільш стійких індивідуально- темпераменту можна виділити деякі психологічних особливостей людини, що загальні риси: 1) змістовні характеризує динамічну сторону їх (психофізіологічні) та динамічні психічної діяльності і поведінки. Залежно (діяльнісні) прояви темпераменту; 2) від поєднання цих властивостей процесів ступінь активності та емоційності як збудження і гальмування, розрізняють основні показники типу темпераменту. чотири основні типи вищої нервової Концептуальної різноманітність діяльності: слабкий; сильний сучасних підходів проблеми темпераменту неврівноважений; сильний врівноважений може бути осмислена в контексті двох рухливий; сильний врівноважений альтернативних напрямів. Перший інертний. В.М. Русалов вважав, що в основі визначає темперамент як вроджений та темпераменту лежить конституція людини відносно слабко схильний до змін під (що охоплює біологічні основи психіки впливом оточуючого середовища та різного рівня), в якій значне місце належить виховання. Представники другого напряму мозковим механізмам. Він розумів стверджують, що темперамент як властивості нервової системи як основні індивідуальну характеристику людини не характеристики функціональних систем, можна вважати вродженим, оскільки він є що забезпечують інтегративну аналітичну психічним утворенням і значною мірою та синтетичну діяльність мозку. піддається педагогічній корекції, вольовій Психологічною основою темпераменту є не регуляції [7]. самі по собі властивості нервової системи Спроби обґрунтування основних чи їх поєднання, а типові особливості чинників адаптації особистості зроблені перебігу психічних процесів і поведінки, багатьма дослідниками у зарубіжній і які ці процеси породжують (активність, вітчизняній психології (З. Фройд, гальмівність, продуктивність, збудливість і А. Фройд, Г. Гартман, Е. Еріксон, здатність до переключення) [4]. С. Рубінштейн, К. Абульханова-Славська). З точки зору психологів, чотири Так, на думку представників темпераменти – це всього лише одна з психоаналітичного напряму (З. Фройд, можливих систем для оцінки А. Фройд, Г. Гартман) процес адаптації психологічних особливостей (наприклад, детермінований конфліктами в розвитку інтроверт-екстраверт та інші). Описи особистості, функціонуванням захисних темпераментів доволі сильно механізмів, які сприятливо вирішують ці відрізняються в різних психологів і конфлікти і зумовлюють (або не вочевидь включають у себе досить велику зумовлюють) психічну рівновагу кількість факторів. Були спроби підвести особистості. В рамках гуманістичного науково-експериментальну базу під теорію напрямку (А. Маслоу, К. Роджерс, темпераментів (І. П. Павлов, Г. Ю. Айзенк, Е. Фромм) основними умовами адаптації є: Б. М. Теплов та ін.), однак отримані індивідуальні особливості, які дослідниками результати лише частково характеризують особистість, що сумісні між собою. Цікавим є дослідження самоактуалізується; високий показник Т. А. Блюминої, в якому вона робить конгруентності «Реального Я» і 114 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології «Ідеального Я»; ціннісні орієнтації з точки фізіологічний, психологічний і соціальний зору їх нормативності в суспільстві. розвиток людини взаємозумовлені і Представники бихевіористського взаємопов’язані, постійно збагачуються та напрямку (Б. Ф. Скіннер, А. Бандура та ін.) змінюються шляхом активної діяльності вважають, що головним джерелом людини, при цьому першочергове розвитку особистості є середовище, а значення надається процесу вибору дій основними умовами адаптації – зовнішні самим індивідом та їх зв'язок із умови виховання. В рамках соціальною практикою. інтеракціоністського напрямку (Л. Філіпс Адаптація людини виявляється також та ін.) на адаптацію впливають як у виникненні пристосувальних форм внутрішньопсихічні (особистісні риси – поведінки при зміні обстановки. цілеспрямованість, активність, К. Платонов визначає психічну адаптацію самостійність), так і середовищні фактори як пластичне пристосування внутрішніх (умови виховання). Представники змін до змін зовнішніх, тобто когнітивного напрямку (Ж. Піаже, урівноваження психічного розвитку та Л. Фестінгер та ін.) розглядають психічного стану та змінених адаптаційні властивості інтелекту і характеристик середовища. В структурі приходять до висновку про те, що психічної адаптації він виділяє три розвинені інтелектуальні здібності можуть компоненти, тісно пов’язані між собою: бути умовою адаптації особистості. В психофізіологічна адаптація – пластичне контексті діяльнісного підходу пристосування організму шляхом (С. Рубінштейн, О. Леонтьєв, зумовленої змінами середовища К. Абульханова-Славська) основною перебудови фізіологічних функцій; умовою адаптації є діяльність. Діяльність психологічна адаптація – пластичне розуміється як складна динамічна система пристосування особистості до змін взаємодії суб'єкта зі світом, в процесі середовища на рівні емоційного стану, якого і формуються властивості корекція цілей та очікувань; особистості [5]. психосоціальна адаптація – пластичне Розвиток науки виявив пристосування особистості до вимог багатоаспектність феномену адаптації, нового середовища, коригування стратегії який вийшов за межі загальної біології та поведінки та напрямку активності [1]. почав вивчатися у медицині й фізіології, Тобто, сутність адаптації полягає у де категорія адаптації увійшла у тому, щоб, ставши частиною середовища, пояснювальну модель пристосованості активно впливати на нього та брати будови та функцій організму та його свідому участь в його зміні і перетворенні. елементів до умов змінюваного Лише набуваючи певної свободи, можна середовища. Таким чином, наприклад успішно впливати на середовище свого основною метою шкільної психологічної функціонування, в свою чергу, особистісна служби, як вважають багато авторів, є активність не може існувати поза превентивна система дій, направлених на процесами адаптації. забезпечення індивідуального підходу до Принциповою відмінністю кожного суб’єкта освітньої діяльності, функціонування системи психічної гармонізація середовища та гуманізація адаптації людини від всіх інших суспільних відносин в освіті [2, c. 393]. самоврядних систем є наявність Реалізація психологічного підходу до механізмів свідомої саморегуляції, в адаптації передбачає зосередження на основі яких лежить суб'єктивна розгляді процесу взаємодії людини з індивідуально-особистісна оцінка малою групою. З точки зору соціальної природних і соціальних впливів на психології адаптацією є процес входження людину. Завдяки цьому здійснюється особистості у малу групу, засвоєння нею втручання свідомої інтелектуальної усталених норм, відповідно, за соціально- активності людини в саморегулюючі психологічним підходом, біологічний, процеси адаптації. Адаптована психічна Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 115 Питання психології діяльність є найважливішим фактором, що Опитувальники, побудовані на базі даної забезпечує людині стан здоров'я. У тому моделі (що включає такі фактори, як випадку, коли ці «здібності» відповідають «нейротизм (neuroticism) або емоційна рівню, необхідному для активної стабільність (emotional stability)», життєдіяльності, або перевищують його, «екстраверсія (extraversion)», «відкритість можна говорити про адаптовану, новому досвіду (openness to experience)», «нормальну» психічну діяльність людини. «дружелюбність (agreeableness)» і Методи дослідження. В даному «сумлінність (conscientiousness)») широко емпіричному дослідженні використані використовуються в цілях діагностики наступні методики: Особистісний особистості як в наукових дослідженнях, опитувальник Г. Айзенка (ЕРІ) і адаптації так і в прикладних цілях. А.Г. Шмельова; Особистісний Оцінку соціальної адаптованості опитувальник TIPI; опитувальник ОСАДА здійснено шляхом впровадження (С.І. Яковенко). Опитувальника стану адаптації Особистісний опитувальник Г. «ОСАДА» С. Яковенка. Методика Айзенка (ЕРІ) і адаптації А.Г. Шмельова. складається із 30 тверджень, на які Залучаючи дані з фізіології вищої нервової досліджуваний повинен обрати один із діяльності, Г. Айзенк висловлює гіпотезу чотирьох варіантів відповіді. Сумарний про те, що сильний і слабкий типи, за І. бал максимально складає 90 балів, від 0 до Павловим, дуже близькі до 18 балів за кожною із п’яти шкал: екстравертованого і інтравертованого задоволеності собою, ситуацією, типів особистості. Природа інтроверсії і спілкуванням, здоров’ям і способом життя, екстраверсії вбачається у уроджених діяльністю на роботі і вдома. Результат від властивості центральної нервової системи, 0 до 3 балів в окремих шкалах, але менше які забезпечують врівноваженість процесів 12 балів сумарно є ознакою збудження і гальмування. Таким чином, «квазіадаптивності» респондента і використовуючи дані обстеження за спостерігається у інфантильних осіб. шкалами екстраверсії, інтроверсії і Результат від 4 до 6 балів і до 30 балів нейротизму, можна вивести показники сумарно характерний для осіб з успішною темпераменту особистості за адаптацією; а від 7 до 9 (сумарно до 45 класифікацією І. Павлова, який описав балів) – для осіб, адаптація яких є чотири класичних типу: сангвінік (по успішною, хоча і досягається ціною певної основним властивостями центральної напруги. Результат від 10 до 12 балів за нервової системи характеризується як шкалами і 61-75 балів сумарно вказує на сильний, врівноважений, рухливий), наявність субекстремальної адаптації, в холерик (сильний, неврівноважений, якій може бути показана разова рухливий), флегматик (сильний, консультація психолога; а при 13-15 балах урівноважений, інертний), меланхолік за шкалами та сумарно 76-90 балів – (слабкий, неврівноважений, інертний). екстремальна адаптація – може Нині, розроблений ще у 1963 році тест- знадобитися тривала психологічна опитувальник ЕРІ впевнено займає перше допомога. місце серед інших психодіагностичних Отримані дані піддавалися методик дослідження темпераменту. статистичному аналізу (кореляційний r- Особистісний опитувальник TIPI критерій Пірсона, t-критерій Стьюдента, (Ten-Item Personality Inventory) U-критерій Манна-Уітні) з подальшою призначений для вимірювання шкал їхньою якісною інтерпретацією та Великої П'ятірки. За останні роки п’яти- змістовним узагальненням. факторна модель особистісних рис (так Результати і обговорення. звана «Велика п'ятірка») набула статусу Насамперед ми проаналізували «золотого стандарту» в психологічному особливості темпераменту досліджуваних дослідженні індивідуальних відмінностей. студентів (табл. 1). 116 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Табл. 1 Результати діагностики за особистісним опитувальником Г. Айзенка (ЕРІ) в адаптації А.Г. Шмельова чоловіків і жінок Чоловіки (n=42) Жінки (n=44) Всього (n=86) Сангвінік 14 (33,3%) 21 (47,73%) 35 (40,69%) Холерик 17 (40,47%) 8 (18,18%) 25 (20,06%) Меланхолік 2 (4,76%) 12 (27,28%) 14 (16,28%) Флегматик 9 (21,43%) 3 (6,82%) 12 (13,95%) Отже, досліджувані студенти 1-4 серед чоловіків (21,43%). Загалом у курсів переважно є сангвініками (40,69%) досліджуваній вибірці представлено всі та холериками (20,06%), при цьому серед типи темпераментів. сангвініків більше жінок (47,73%), а серед Характеристика впливу якостей холериків – чоловіків (40,47%). Подібна темпераментів на адаптацію здійснена за ситуація спостерігається й щодо допомогою відносно нового для меланхоліків та флегматиків, перших вітчизняної психології опитувальника TIPI більше серед жінок (27,28%), а других – (табл. 2). Табл. 2 Результати діагностики за опитувальником TIPI чоловіків і жінок (середні значення і стандартне відхилення) Чоловіки (n=42) Жінки (n=44) Всього (n=86) Екстраверсія 6,12±0,45 6,45±1,43 6,285±0,94 Дружелюбність 5,23±0,87 6,58±0,19* 5,905±0,53 Добросвісність 3,18±0,56 2,19±1,33 2,685±0,945 Емоційна стабільність 4,77±2,44 4,08±1,85 4,425±2,145 Відкритість новому досвіду 6,42±0,59** 5,11±0,18** 5,765±0,385 ** відмінності статистично значущі при р<0,001 * відмінності статистично значущі при р <0,05 Отже, більшість досліджуваних новому досвіду (вищій у чоловіків: характеризуються екстраверсією, що 6,42±0,59 проти 5,11±0,18 у жінок) і узгоджується із результатами попередньої дружелюбності (вищій у жінок: 6,58±0,19 методики, згідно з якою нашу вибірку проти 5,23±0,87 у чоловіків), за іншими переважно склали сангвініки та холерики, шкалами методики значущих відмінностей помірним рівнем відкритості новому не встановлено. досвіду та дружелюбності, нижче Результати кореляційного аналізу середнього – емоційної стабільності та використаних методик дослідження низьким – добросовісності. Статистично темпераменту та адаптації представлено у значущі відмінності між чоловіками та табл. 3. жінками виявлено за шкалами відкритості Таб. 3 Кореляційний зв'язок адаптації та типу темпераменту студентів Види адаптованості Сангвінік Холерик Меланхолік Флегматик Квазіадаптація 0,796** 0,583** 0,301 0,233 Успішна адаптація 0,608* 0,538* 0,499* 0,531* Відносно успішна адаптація 0,503* 0,497* 0,528* 0,572* Субекстремальна адаптація -0,397 0,703* 0,381 0,296 Екстремальна адаптація 0 0 0 0 ** результати статистично значущі при р<0,001 * результати статистично значущі при р <0,05 Отже, холерики характеризуються субекстремальна адаптація виявлена у переважно успішною та квазіадаптацією, незначного відсотку холериків, а сангвініки – квазіадаптацією, успішною та екстремальна – не властива досліджуваній відносно успішною адаптацією, вибірці. меланхоліки і флегматики – переважно За результатами емпіричного відносно успішною адаптацією; дослідження охарактеризовано вплив Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 117 Питання психології різних видів темпераменту на адаптацію імпульсивність, яскрава виразність студентів. емоційних переживань. Внаслідок Сангвінік – весела, комунікабельна неврівноваженості, захопившись справою, людина, оптиміст, гуморист, балагур. Така схильний діяти з усіх сил, виснажуватися людина чимось швидко захоплюється, але більше, ніж слід. Маючи громадські інтереси, дуже сильно це їй набридає. Сангвінік багато темперамент проявляє в ініціативності, обіцяє, але не завжди виконує те, що обіцяв. енергійності, принциповості. При відсутності Проте напружена розумова чи фізична праця духовного життя холеричний темперамент його швидко втомлюють. Його почуття часто проявляється в дратівливості, нестійкі, не відрізняються стійкістю та ефективності, нестриманості, запальності, тривалістю. Сангвінік – життєрадісна нездатності до самоконтролю при емоційних людина, що відрізняється великою обставинах. рухливістю. Сангвінік вразливий, швидко Флегматик – «холоднокровна людина», відгукується на зовнішні подразники, спокійна, урівноважена, некваплива. В відрізняється невеликою поглибленістю в діяльності переважають впертість, особисті переживання, неуважністю, продуманість, ґрунтовність. Як правило, незібраністю. Сангвінік у своїх рішеннях доводить розпочату справу до кінця. Почуття досить поспішна людина, вона мало флегматиків майже не помітні, у спілкуванні замислюється над рішенням, часто з людьми вони спокійні, стримані, мають розпорошує свої сили. Швидко забуває стійкий настрій. Флегматик характеризується неприємності й радості, образи й смуток. порівняно низьким рівнем активності «Чистий» сангвінік швидко пристосовується поведінки, нові форми якої виробляються до нових умов, швидко сходиться з людьми, повільно, але є стійкими. Володіє товариський. Почуття легко виникають і повільністю і спокоєм у діях, міміці й мови, змінюються, емоційні переживання, як рівністю, постійністю, глибиною почуттів і правило, неглибокі. Міміка багата, рухлива, настроїв. Наполегливий і завзятий виразна. У зв’язку з цим не може успішно «трудівник життя», він рідко виходить з себе, виконувати справи, яка потребує рівної не схильний до афектів, розрахувавши свої витрати сил, тривалого і методичного сили, доводить справу до кінця, рівний у напруження, посидючості, стійкості уваги, відносинах, в міру товариський, не любить терпіння він погано адаптується до даремно базікати. Економить сили, даремно монотонної діяльності. Сангвінік добре їх не витрачає. Залежно від умов в одних піддається вихованню й перевихованню, випадках флегматик може характеризуватися якщо в нього вдається викликати інтерес до «позитивними» рисами – витримкою, справи. Робота із сангвініком вимагає від глибиною думок, сталістю, ґрунтовністю педагога бадьорого, життєрадісного й тощо, В інших – млявістю, байдужістю до активного настрою, тобто необхідності навколишнього, лінню і безвільністю, поводитися зі студентом відповідно до його бідністю і слабкістю емоцій, схильністю до темпераменту. Млявість, інертність педагога виконання одних лише звичних дій. може розхолодити тонус сангвініка, знизити Флегматики виявляють серйозність до своїх його сприйнятливість, працездатність. обов’язків, досягають прекрасних результатів Холерик – про таку людину кажуть, що у роботі, добре піддаються вихованню й вона гаряча і нестримана. Разом з тим перевихованню. холерик швидко заспокоюється тоді, коли Меланхолік – це людини з високою йому ідуть на зустріч. Люди цього чутливістю та малою реактивністю, їх легко темпераменту швидкі, надмірно рухливі, образити, вони часто плачуть. Настрої неврівноважені, збудливі, всі процеси у них змінюються повільно, відрізняються протікають інтенсивно. Мають яскраву глибиною та носять астенічний характер. міміку, швидке мовлення та різкі рухи. Міміка та жести маловиразні, голос тихий, Холерик відрізняється підвищеною рухи стримані. В діяльності часто мало збудливістю, дії переривчастий. Йому зацікавлені (зацікавленість пов’язана у них із властиві різкість і стрімкість рухів, сила, сильним нервовим напруженням). Уникають 118 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології спілкування із малознайомими людьми, виховання та трудової діяльності людини. схильні до самотності. У нього реакція часто Обставини життя впливають на не відповідає силі подразника, присутня функціонування центральної нервової глибина і стійкість почуттів при слабкому їх системи. Одні з них сприяють певному вираженні. Йому важко довго на чомусь розвиткові сили та рухливості психічних зосередитися. Сильні впливу часто процесів, емоційній збудливості, а інші, викликають у меланхоліка тривалу гальмівну навпаки, повільності, стриманості тощо. Так, реакцію (опускаються руки). Йому властиві спокійний урівноважений флегматик за стриманість і приглушеність моторики й умови багаторазового повторювання мови, сором’язливість, боязкість, одноманітних сильних емоційних нерішучість. У нормальних умовах подразників виявляє емоційний вибух і меланхолік – людина глибока, змістовна, поводить себе як холерик, а холерик під може бути хорошим трудівником, успішно впливом певних факторів навколишнього справлятися з життєвими задачами. При середовища може виявляти невпевненість, несприятливих умовах може перетворитися розгубленість, нерішучість, як меланхолік. на замкнутого, боязкого, тривожного, Висновки. Адаптаційні процеси вразливого, схильного до важких внутрішніх людини передбачають взаємодію різних переживань таких життєвих обставин, які комбінацій діяльнісних, поведінкових і зовсім цього не заслуговують. Зазвичай інформаційно-психологічних, окремих студенти-меланхоліки прагнуть уникати напрямків адаптації, вся сукупність яких надмірного спілкування і відчувають себе спрямована на реалізацію певних потреб некомфортно, коли потрапляють в нові сучасного суспільства. обставини або ситуації. Це викликає у них Роль темпераменту в діяльності полягає гальмівний стан. Однак, при сприятливих в тому, що від нього залежить ступінь та умовах такі студенти відчувають себе характер впливу на діяльність як зовнішніх спокійно і навчаються досить непогано. умов, так і внутрішніх - тобто індивідуально- Студенти-меланхоліки важко переживають психологічних властивостей людини. Тому напруження, іспити, вони губляться при одним з шляхів пристосування темпераменту будь-яких вирішальних ситуаціях. Їх стиль до вимог діяльності є формування поведінки – уникнення труднощів та індивідуального стилю діяльності. Отже, проблем. Викладачі мають враховувати при темперамент (від латинського – належне таких ситуаціях, тип темпераменту студентів, співвідношення частин) - прояв типу вищої а також те, що вони надзвичайно вразливі. У нервової діяльності у діяльності та поведінці будь-якій ситуації меланхоліку потрібна людини. Тип вищої нервової діяльності надає психологічна підтримка, психологічний своєрідності поведінці людини, накладає комфорт. характерний відбиток на людину – визначає Доведено, що тип темпераменту рухливість її психічних процесів, їх стійкість, залежить від спадковості, проте окремі але не визначає ні поведінки, ні вчинків показники темпераменту можуть людини, ні її переконань, ні моральних засад. змінюватися залежно від умов навчання, Список використаних джерел 1. Платонов К.К., Глоточкин А.Д. Структура и развитие личности: психология личности. Москва: Наука, 1986. 256 с. 2. Перепелюк Т.Д., Антонюк А.О. Вплив типів темпераменту вчителів на рівень успішності учнів. Актуальні проблеми психології: Психологія особистості. Психологічна допомога особистості : збірник наукових праць Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України Житомир : Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2019. Випуск 19. Том ХІ С. 381-395. 3. Перепелюк Т.Д., Стельникович А. Вплив індивідуальних властивостей темпераменту педагога на ефективність навчально-виховної діяльності. Вісник Українсько-туркменського культурно-освітнього центру: міждисциплінарний науковий збірник. Умань : ВПЦ «Візаві», 2018. В. 2, Ч. 1. С. 164-168. 4. Русалов В. М., Трофимова И. Н. О представленности типов психической деятельности в различных моделях темперамента. Психологический журнал. 2011. № 32(3). С. 74-84. 5. Хьелл Л., Зиглер Д. Теории личности. Санкт-Петербург: Издательство «Питер», 2008. 608 с. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 119 Питання психології 6. Goldsmith, H. H., Buss, A. H., Plomin, R., Rothbart, M. K., Thomas, A. Roundtable: What is temperament? Four approaches. Child development. 1987. P. 505-529. 7. Schweinhardt P. Where has the ‘bio’in bio-psycho-social gone? Current opinion in supportive and palliative care. 2019. Vol. 13(2). P. 94–98. References 1. Platonov K.K., Glotochkin A.D. Struktura i razvitiye lichnosti: psikhologiya lichnosti [Structure and development of personality: personality psychology]. Moskva: Nauka, 1986. 256 s. (in Russia) 2. Perepeliuk T.D., Antoniuk A.O. Vplyv typiv temperamentu vchyteliv na riven uspishnosti uchniv. Aktualni problemy psykholohii: Psykholohiia osobystosti. Psykholohichna dopomoha osobystosti : zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohii imeni H. S. Kostiuka NAPN Ukrainy Zhytomyr : Vyd-vo ZhDU im. I. Franka, 2019. Vypusk 19. Tom XI. S. 381-395. (in Ukrainian) 3. Perepeliuk T.D., Stelnykovych A. Vplyv indyvidualnykh vlastyvostei temperamentu pedahoha na efektyvnist navchalno-vykhovnoi diialnosti. Visnyk Ukrainsko-turkmenskoho kulturno-osvitnoho tsentru: mizhdystsyplinarnyi naukovyi zbirnyk. Uman : VPTs «Vizavi», 2018. V. 2, Ch. 1. S. 164-168. (in Ukrainian) 4. Rusalov V. M., Trofimova I. N. On the representation of types of mental activity in various models of temperament [On the representation of types of mental activity in various models of temperament]. Psychological journal. 2011. No. 32(3). P. 74-84 (in Russia) 5. Kh'yell L., Zigler D. Teorii lichnosti [Personality Theories]. Sankt-Peterburg: Izdatel'stvo «Piter», 2008. 608 s. (in Russia) 6. Goldsmith, H. H., Buss, A. H., Plomin, R., Rothbart, M. K., Thomas, A., Chess, S., ... & McCall, R. B. (1987). Roundtable: What is temperament? Four approaches. Child development, 505-529. 7. Schweinhardt, P. (2019). Where has the ‘bio’in bio-psycho-social gone?. Current opinion in supportive and palliative care, 13(2), 94-98. Summary Kharchenko N. A. PhD in psychological sciences, associated professor, an associated professor at the chair of psychology Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University Drobik M. P. Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University THE INFLUENCE OF TEMPERAMENT ON THE FEATURES OF ADAPTATION OF STUDENTS OF GENDER Introduction. In the context of the tasks of learning in free economic education adaptation is considered in the context of the ability to accept the requirements and norms of the educational process, as well as the ability to develop in a new environment, realize their abilities and needs without conflict with this environment. Given one of the main principles of education in free economic education - the principle of environmental compliance - we consider temperament as an important component of adaptation processes. Purpose. Description of the analysis of the influence of temperament on the peculiarities of adaptation of students of different sexes. The objectives of the article are to determine temperament, extraversion, introversion and adaptation, their specifics in students of different sexes, analysis of the impact of temperament traits on adaptation to social functioning. Methods. The following methods were used in this study: Ten-Item Personality Inventory, the OSADA questionnaire (S. Yakovenko), Personality questionnaire (EPI) adaptation by A.G. Shmelyov. Originality. That is, the essence of adaptation is that, becoming part of the environment, actively influence it and consciously participate in its change and transformation. Only by acquiring a certain freedom, you can successfully influence the environment of your functioning, in turn, personal activity can not exist outside the processes of adaptation. The fundamental difference between the functioning of the system of mental adaptation of man from all other self-governing systems is the existence of mechanisms of conscious self-regulation, which is based on subjective individual and personal assessment of natural and social influences on man. Conclusion. Human adaptation processes involve the interaction of various combinations of activity, behavioral and information-psychological, individual areas of adaptation, the whole set of which is aimed at meeting the specific needs of modern society. The role of temperament in activity is that it depends on the degree and nature of the impact on the activities of both external and internal - that is, individual psychological characteristics of man. Key words: adaptation; quasi-adaptation; temperament; introversion; extraversion. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 10.03.22. 120 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.9.016.5 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–121-131 Хміляр О. Ф. доктор психологічних наук, професор, начальник кафедри суспільних наук Національного університету оборони України імені Івана Черняховського, полковник http://orcid.org/0000-0003-2693-1906 ПСИХОЛОГІЯ БОЙОВОЇ МОТИВАЦІЇ ВОЇНА Людина усвідомлює свої дії, але причин, якими вони визначені, не знає. Бенедикт Спіноза На сторінках статті воїн постає як найважливіший актив армії, особливий тип солдата й, цілком імовірно, особлива людина. Виявлено, що уклавши «контракт із війною», воїни готові жертвувати нагородами, званнями, кар’єрою та іншими привілеями. У них особливе розуміння професіоналізму. Готуючись до війни, воїн самостійно налаштовує себе на щоденні надмірні страждання й позбавлення. Розкриваючи образ воїна, автор статті наголошує, що від нього постійно вимагається високий рівень лідерства та ініціативність в усіх починаннях. Доведено, що в умовах бою воїнів вирізняє особлива кмітливість, хитрість, винахідливість, рішучість і нестримна жага втілити набуті теоретичні знання та навички у практичну площину, висока бойова ефективність, ретельне володіння бойовою обстановкою, тривале зберігання спокою в умовах хаосу й дискомфорту, бездоганне володіння різного роду озброєнням, сила характеру, уміння переносити психологічний тиск в умовах смертельної небезпеки, зберігати високу боєздатність в умовах ворожого оточення. Ключову роль у статті приділено мотивації воїна як передумові здійснення неможливого, умінню діяти без наказу та прийняттю ризикованого рішення. Ключові слова: психологія воїна; мотивація; бій; психологія неможливого; ризиковане рішення; успіх; інтенція. Вступ. Незважаючи на високу чимало запитань. Зокрема такі: чому одні технологізацію та інструменталізацію військовослужбовці здатні здолати ведення війни, роль людського фактора в складності бою, а інші ні?; що змушує успішному її завершенні зберігатиметься людину, незважаючи на всі жахи війни, завжди. Великий прусський філософ Карл добровільно повертатися в бій? Відповіді фон Клаузевіц, даючи визначення війни, на них частково коріняться в літературних неодноразово наголошував: «Війна – джерелах, присвячених бойовій мотивації. царство фізичних зусиль і страждань, Декодуючи саму природу бою, одразу здатне знищити воїна, якщо він не змінить зауважимо, що на сторінках цієї наукової до них ставлення. Війна – країна праці, розкриваючи природу бойової невизначеностей, випадковостей, мотивації, ми наголошуватимемо на небезпеки, страху й смерті» [1, 8 –14]. відмінностях між тими Підготувати військовослужбовця до дій у військовослужбовцями, які беруть таких умовах – означає підготувати безпосередню участь у бойовому зіткненні всебічно озброєного воїна. Безумовно, з противником, і тими, хто «просто «війна складна, темна і густа, як перебуває в зоні бойових дій». непрохідний ліс. Вона не схожа на її опис. Мета статті полягає у розкритті Війну відчувають, але не завжди психології бойової мотивації воїна, розуміють її учасники. Її розуміють, але не окреслення стратегії його поведінки за завжди відчувають в подальшому різних умов бою, а також з’ясування дослідники» [2, 3], – писав свого часу Ілля домінуючих мотивів воїна, що Еренбург. обумовлюють втілення неможливого й Аналізуючи матеріал за тематикою реалізацію задуму основаного на засадах цієї статті, автор ставитиме перед собою немотивованого ризику. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 121 Питання психології Теоретичне підґрунтя дослідження Занурившись у теорію Фредеріка мотивації воїна. На сторінках наукової Герцберга, варто наголосити на праці «Чотири причини достатньої принципах, реалізація яких стає дієвими причини» Артур Шопенгауер одним із мотивами в діяльності воїна. Серед них перших серед вітчизняних та зарубіжних такі: а) підвищення відповідальності воїнів учених, досліджуючи мотивацію, зумів за виконання бойових завдань, до яких пояснити істинні причини поведінки вони залучені, через зниження рівня людини. «Характер її дій визначається контролю; б) покладання на них способом сприйняття низки передуючих відповідальності за повний цикл операції одна одній причин», – зазначав філософ [3, або завершену частину роботи; в) надання 38]. У сучасній психологічній науці воїнам доступу до інформації, а не мотивація – досить багатофакторне явище, передавання її через їхніх безпосередніх обумовлене як унікальністю самої людини, командирів; г) постійне використання так і складністю її життєвого простору. До нагод, щоб перед бійцями постійно певної діяльності особистість спонукають поставали нові, складніші та небезпечніші усвідомлені й неусвідомлені причини, завдання, з якими вони раніше не мали сукупність зовнішніх і внутрішніх справи; д) постановка перед воїнами рушійних сил (джерел), що активізуючи спеціальних завдань, виконання яких суб’єкта, визначають його спрямованість. зробить їх вузькопрофільними фахівцями- Якщо в поглядах Платона дієва внутрішня експертами [5, 42]. спонука триєдина, оскільки містить розум, Екстраполюючи теорію очікування ціль і самоаналіз, то інші теорії, що Віктора Врума у структуру виконання обумовлюють реалізацію основних спонук бойових завдань воїнами, варто людини, здебільшого містять прагнення до наголосити, що активна потреба не є «блага» (Томас Гоббс), економічного єдиною необхідною умовою мотивації інтересу (Адам Сміт), справедливої оцінки людини для досягнення мети. Воїн результатів праці (Роберт Оуен), потреби в зобов’язаний знати, що обраний ним тип самовираженні (Абрахам Маслоу), поведінки приведе до бажаного потреби в досягненні (Девід Мак- результату, а ймовірність того, що його Клеланд), ідентифікацію індивідом очікування виправдаються є досить інтенцій, що визначають його дії та вчинки високою. (Клейтон Альдерфер). Інтерпретаційний екскурс теорій У психології ідея, згідно з якою, мотивацій, найбільш релевантних із здійснюючи певний психологічний вплив предметним полем нашого наукового на людину, можна реалізовувати пошуку, не може бути вичерпним без різноманітні задуми відома давно. Нині це розгляду теорії справедливості Джона ціла індустрія механізмів і методів. Так, Адамса, згідно з якою мотивація залежить згідно з поглядами учня й послідовника від того, наскільки справедливою є оцінка Абрахама Маслоу Майкла Мескона, праці суб’єкта діяльності. Людина, яка «людина вдається до пошуку свого місця в вважає себе недооціненою, може як певному співтоваристві задовго до знизити продуктивність праці, так і вжити задоволення базових фізіологічних потреб певних дій для відновлення та потреби в безпеці» [4]. Ця теорія справедливості. Вкладаючи на «вході» у розкриває внутрішню складову мотивації свою діяльність надлюдські зусилля, а воїна й знаходить відгук у поглядах також лояльність, гнучкість, Фредеріка Герцберга, згідно з якими для толерантність, терплячість, надійність і більшості осіб справжньою внутрішньою навіть власне життя, воїн очікуватиме на мотивацією є цікава робота, що передбачає «виході» задоволення від отриманого подолання труднощів і вирішення результату, особистісний професійний проблем, а також умови для досягнення розвиток, загартування психіки, готовність успіху та професійного й кар’єрного нести відповідальність за кожен зростання [5, 39]. здійснений вчинок, особливу 122 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології репутаційність, перемогу над заклятим 312]. Реалії сьогодення показують, що ворогом. Безумовно, принцип визначення в оксфордському словнику справедливості в бойових умовах англійської мови не є достатнім для реалізувати непросто, але його встановлення ґрунтовних відмінностей недотримання робитиме людину між воїном і солдатом. Вважаємо, що демотивованою. Залежно від своїх першому притаманне особистісне й індивідуально-типологічних властивостей екзистенційне прагнення засвоювати, воїни реагуватимуть на почуття удосконалювати та відточувати прийоми несправедливості по-різному. Натомість ведення війни. відчуття справедливості власних дій на Стверджувати, що будь-який воїн має «вході» робитиме, за Джоном Адамсом, бути солдатом, на думку Руне Хенріксена, людину значно мотивованішою й навіть означає відрізняти воїнів від нерегулярних щасливішою у своїй діяльності [6, 339]. комбатантів. Солдат отримує санкцію на Методи дослідження. Реалізуючи ведення бойових дій від свого політичного мету наукової статті, ми виходимо з того, керівництва. Це необхідна, але недостатня що дослідження мотивації воїна з умова для нього, щоб стати воїном. Воїн методологічного погляду належить до обов’язково має бути солдатом, але лише вищого рівня наукового знання, оскільки поодинокі солдати є воїнами [7]. розкриває стратегію поведінки воїна в Воїн – найважливіший актив армії, умовах війни. Нами задіяно наступні це особливий тип солдата й цілком загальнонаукові методи: аналіз, синтез, імовірно особлива людина. Особливість індукція, дедукція, порівняння, воїна, на відміну від інших людей, формалізація, абстрагування, коріниться в його психологічній моделювання. Використання історичного готовності розглядати бойові дії як спосіб методу дало змогу з’ясувати інтенційні життя. На відміну від різного роду систем прагнення воїна та розкрити сутнісні озброєння й тактичних дій воїнів можна властивості, що регулюють його поведінку залучати до будь-якого сценарію під час війни. розгортання бойових дій, оскільки їм Результати та обговорення. відведено основну роль у його успішній Психологічні відмінності між реалізації. Така постановка проблемного воїнами й солдатами. В оксфордському поля нашої наукової статті знову викликає словнику англійської мови знаходимо: запитання – як використати «воїном є той, для кого основним екзистенціальну прихильність воїна війні? заняттям є війна… це солдат, моряк, Відповідь наступна. Передусім таких осіб льотчик…, доблесна, досвідчена у необхідно відшукати, виявити воєнному відношенні людина» [7]. Це індивідуальні здібності й спрямувати до визначення містить декілька важливих підрозділу, у якому їхній винятковий компонентів. По-перше, воно підкреслює, талант зможе найкраще розкритися. що воїну притаманна надзвичайно сильна Різновидом такого варіанту є підхід, що відданість війні та засвідчує, що сповідується впродовж останніх тридцяти майстерність і досвід на ній мають вагоме років у морській піхоті США: відбір значення, водночас вони можуть кращих солдат здійснюється на полі бою. компенсуватися завдяки доблесті. По- Потім із театру бойових дій вони друге, це визначення стверджує, що воїн відправляються для навчання на може бути також і солдатом. Водночас під офіцерські курси. У подальшому це поняттям «солдат» в оксфордському гарантує, що офіцери володітимуть словнику розуміється той, хто служить за найсучаснішими знаннями, що плату; проходить військову службу й бере основуються на нещодавно здобутому участь у війні. Як бачимо, акцент тут досвіді [7, 321]. зроблено на інституційній належності до Інший варіант полягає в тому, що армії, а нестримне прагнення до бою спеціальні підрозділи комплектуються виражено значно менше, аніж у воїна [7, воїнами з надзвичайно високим рівнем Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 123 Питання психології амбіцій, розвиненими психомоторними відданість війні. Готуючись до її ведення, навичками, схильними долати ризики та він самостійно налаштовує себе на інтелектуально домінувати на полі бою. щоденні надмірні страждання й Такого роду підрозділи приваблюють позбавлення, зокрема: голод, холод, воїнів надзвичайною складністю завдань, захворювання, рани, відсутність сну. Для до виконання яких вони залучатимуться. воїна ризик, готовність постійно стикатися Водночас від них постійно вимагається з небезпекою є особливим даром, а не високий рівень лідерства та ініціативність обов’язком. Він як ніхто інший, долаючи в усіх починаннях. Уже на етапі вербовки сумнів, уміє правильно декодувати воїнам повсякчас наголошують: «Ви відомий вислів Регіни Бретт: «Не вір особливі люди, відібрані для виконання усьому, про що думаєш» [8, 191]. особливої місії» [7, 322]. Атмосфера в У бою воїнів вирізняє особлива підрозділі, де готують бійців основується кмітливість, хитрість, винахідливість дій, не на егалітаризмі, а на елітарності. рішучість і нестримна жага втілити набуті Основу життєвого кредо воїна теоретичні знання та навички у практичну складають особисті зобов’язання. площину. Сутністю їх життєвого світу є Протягом останніх 80-ти років увесь постійне здобуття нового бойового спектр підготовки воїна у ЗС США можна досвіду. Воїна майже неможливо уявити окреслити такою приказкою: «Виживання «поза боєм». Серед його професійно протягом курсу базової підготовки воїна необхідних якостей варто виокремити такі: не є доказом його мужності, але висока бойова ефективність, ретельне невиживання – доказ зворотнього» [7, 322 володіння бойовою обстановкою, висока – 323]. регуляція протікання психічних станів Військовим психологам, фахівцям із (особливо страху та гніву), тривале психомоторики, які відбирають рекрутів зберігання спокою в умовах хаосу й для подальшого зарахування до числа дискомфорту, бездоганне володіння воїнів, на первинному етапі досить різного роду озброєнням, сила характеру, складно виявити, наскільки в них уміння переносити психологічний тиск в розвинуті розумові, психомоторні, вольові умовах смертельної небезпеки, зберігати якості, необхідні для виконання досить високу боєздатність в умовах ворожого складних, специфічних, ризикованих оточення, продуктивно діяти в завдань. На первинному етапі відбору несприятливих кліматично-географічних майбутніх бійців варто випробовувати умовах. страхом, небезпекою, невизначеністю, Прагнення пройти випробовування повною ізоляцією від основних сил, боєм є найсильнішим інтенційним холодом, спрагою, біллю. На подальших регулятором поведінки воїна, а палке етапах селекції військові психологи мають бажання відчути цей найвищий прояв відстежувати наскільки воїни після мужності є його сутнісною властивістю. перенесеної невдачі готові продовжувати Воїн сумує за боєм. На запитання «Навіщо діяти добровільно, зберігаючи високий людина взагалі відправляється на війну?» мотиваційний запал. У підсумку це дає у нього є лише одна відповідь – «Для того, змогу з’ясувати наскільки в них дійсно щоб дізнатися, чи дійсно я здатний розвинута екзистенційна відданість справитися з цією роботою». боротьбі й чи здатні вони подекуди У мотивації воїна особливе місце виконувати юридично делікатні завдання. посідає відточена майстерність, що Уклавши «контракт із війною», воїни функціонує на рівні бажання та здатності готові жертвувати нагородами, званнями, знищувати живу силу противника. Нерідко кар’єрою та іншими привілеями. У них в бойових умовах регулятором його особливе розуміння професіоналізму. поведінки є позитивна агресивність, яку Противник воїна не має права на перемогу, варто розглядати дієвою формою він вправі лише уникати поразок. Воїну асертивної поведінки воїна в бою. притаманна особиста екзистенційна Знищення живої сили противника часто 124 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології супроводжується безжалісністю, але це не створюють згуртовані підрозділи, здатні свідчить, що знищення ворога позбавлене домінувати на полі бою [9]. смислу. Смерть на війні також нікуди не Наративи тисячі українських воїнів дівається. Для воїна, як і для будь-якої свідчать, що точність і стриманість у іншої людини, добровільно ризикувати знищенні живої сили противника можна життям, просуватися вперед та пояснити наступним чином: «Я не міг усвідомлювати, що в одну мить він може пробачити ворогу його жорстоке перестати існувати, є неприродною ставлення до дітей і жінок. Такі вчинки властивістю. Позбавити життя іншу йшли в розріз з усім тим, чому мене людину чи бачити як помирають твої навчали. Саме це вплинуло на моє рішення найближчі друзі – досить важке емоційне стати снайпером», – зазначає сержант випробовування. Володимир; «Чисте» знищення ворога для Якими ж властивостями мають мене є ознакою поваги до нього…, але володіти воїни, які в бою «діятимуть без вбивство цивільних осіб, втрата в бою наказу», не відхиляючись від загального контролю над собою – поза межами задуму командування? Вдивляючись концепції воїна», – зазначає воїн Назар; протягом своєї тридцятирічної військової «Знищуйте «чисто», знищуйте швидко, служби в обличчя тисяч знищуйте ефективно, але без злоби й військовослужбовців, я неодноразово жорстокості», – пише сержант Андрій. переконувався, що під короткими Воїн, виконуючи бойові завдання щодо стрижками та новою військовою формою збору розвідувальних даних і не маючи за досить часто «приховуються» дуже різні таких умов права застосовувати зброю, вільнодумці, «воркуни» й оригінальні нерідко відчуває стан пригніченості. воїни-мислителі. Критика на полігонах, у Непоодинокі випадки, коли воїни навіть навчальних класах, місцях відпочинку, що відмовляються виконувати такого роду лунала з уст воїнів, завжди звучала завдання в подальшому. прямолінійно та небезпідставно. Серед Властивістю воїна, яку найбільш властивостей, що, на наш погляд, мають складно декодувати, є встановлення рівня домінувати у воїнів, здатних діяти без готовності жертвувати своїм життям. наказу в бою, ми виокремлюємо Безумовно, кінцева готовність жертвувати ініціативність, агресивну (в доброму власним життям може бути доведена лише розумінні цього слова) наполегливість і діями, які з високою ймовірністю прагнення змінити реалії, у яких вони призведуть до загибелі. Одразу зауважимо, перебувають [9]. воїн прагне вижити, а не померти. Його На відміну від спортивних бажання та здатність ризикувати в бою чемпіонатів, за результатами яких на створює необхідний баланс між бажанням п’єдесталі знаходиться місце для золотого, вижити й бажанням знищити живу силу срібного та бронзового призерів, на війні противника. переможець завжди один. Він завжди Діяти без наказу – вищий рівень перший [10]. У словнику воїна, який діє бойової мотивації воїна. На війні навіть без наказу немає слова «другий», оскільки найвеличніша й значуща перемога завжди «другий» дорівнює «вбитий». У цьому корелюватиме з трагедією. Війна не схожа контексті психомоторні властивості з бізнесом, у якому можна втратити гроші (швидкість, витривалість, спритність, на ринку або не виконати квоту продаж. У влучність, точність, кучність), уміння бою, як зазначає Наполеон, моральні корегувати вогонь, читати карту, ясно, потенції відносяться до фізичної сили, як чітко й лаконічно викладати свої думки, три до одного. Сукупність нематеріальних тактична кмітливість, уміння властивостей – упевненості в собі, довіри, пристосовуватися до місцевості – ключові одностайності та відданості один одному, властивості воїна. помножених на фізичну силу, інтелект і Даючи клятву захищати свою країну, психічну стійкість кожного воїна, воїн немовби віддає своєму народу Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 125 Питання психології незаповнений чек [9]. Важливою рисою сили для того, щоб змінюватись. Але воїна, здатного діяти без наказу, є «неможливо», як свого часу наголошував переконаність у справедливості своїх дій і Мухаммед Алі, не є фактом. Це лише вчинків, яка інколи настільки сильна й думка. Неможливо – не назавжди. глибока, що здатна межувати з фізичною Неможливе – можливе! мужністю. На запитання «Який розум Шлях воїна характеризує вислів найбільше відповідає воїну?» відповідь Брюса Лі: «Немає такої фрази «Я не коріниться в самій природі військової можу!». Зміг один, зможуть інші. Не зміг діяльності: швидше критичний, аніж ніхто – будь першим!» Неможливо – не є творчий, швидше широкий, аніж вироком. Для воїна – це виклик. односторонній. Воїн завжди віддасть Неможливо – відмінний шанс для воїна перевагу «холодній голові перед проявити свої потенційні здібності. Кожна гарячою…» [1, 63]. Воїни завжди першими особистість – результат думок, що прагнуть дізнатися, які погляди відстоює прийшли в голову, – часто стверджував їхнє командування, а також з’ясувати, що Брюс Лі. Постійно зосереджуючись на воно не збирається відстоювати. цілі, особистість має сфокусуватися на Захоплюючи ініціативу в ході війни, воїн тому, чого вона найбільше прагне, диктує свої умови противнику, скорочуючи в такий спосіб відстань між примушуючи останнього ретельно їх досяжним і неможливим [7, 308]. виконувати. За влучним висловлюванням У китайській мові поняття Юрія Лободи, мати ініціативу – це «проблема», «можливість» та «загроза» примушувати ворога робити те, що закодовано одним ієрогліфом. Будь-яка потрібно нам, а не йому [11]. проблема, що постає перед воїном, є Чи планує воїн свою кар’єру на чудовою можливістю підвищити свою тривалий проміжок часу? Наша відповідь компетентність, розвинути необхідні – «Ні»! Цілі та запити воїна завжди навички й удосконалити професійні скромні. По-перше, це звільняє його від здібності. В англійській мові поняття хвилювання щодо того, чи справиться він «opporthreat» містить одночасно два із завданнями, що постануть перед ним у значення (можливість) і «threat» (загроза). майбутньому. По-друге, це дає йому змогу Проблема – завжди можливість та краще зосередитися на виконанні тих непоганий шанс обійти інших. Одне з завдань, які він найкраще виконує зараз. ізраїльських новорічних привітань звучить Кожний тиждень, проведений у таким чином: «Бажаю вам у наступному навчальному класі чи на полігоні, воїн році значно більших проблем, аніж у розцінює як останній тиждень мирного цьому році – і щоб ви з ними успішно життя. впорались». Адже неможливо нічому Воїну, здатному діяти без наказу, навчитися новому, не зіткнувшись із завжди варто пам’ятати, усе що не сприяє проблемою [12]. Прагнучи отримати нові досягненню успіху, має другорядне для себе результати, воїн одночасно має значення. Жодної таємниці в досягненні обирати й нові способи їх досягнення. В успіху не існує. Успіх – результат іншому разі отримані результати підготовки, важкої праці й винесення дорівнюватимуть тим, що є або були в уроків із невдач» [7, 49]. його досвіді. Мотивація як передумова Під час різного роду тренінгів, здійснення неможливого. Поняття присвячених ефективному управлінню «неможливо» немає у словниковому змінами, з уст Іцхака Адізеса неодноразово арсеналі воїна. За словами українських лунала фраза «Розкажіть мені про те, з воїнів, під поняттям «неможливо» якими проблемами вам доводилося приховуються люди, яким звично стикатися, і я дізнаюся, наскільки ви (простіше) жити в комфортних умовах, що сильна особистість» [13]. Згідно з Пітером тривалий час залишаються незмінними Друкером, показником якості управління є [12]. Такі особи не здатні віднайти в собі звичайні люди, здатні робити неможливі, 126 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології незвичайні речі [14]. Основуючись на чи невдачі. Ризик – незмінний супутник поглядах Марка Беніоффа, секрет воїна, особливо в умовах прогнозованого успішного комплектування спеціальних неблагополуччя, за можливої невдачі в підрозділів полягає в тому, щоб діяльності. Як мотив ризик являє собою здійснювати пошук воїнів, які хочуть цілу наукову проблему. Адже активність змінити цей світ. Це фактично означає, що воїна в ситуації ризику мотивується як у спеціальні підрозділи «не відбирають», у об’єктивними факторами, так і них «вибирають із» [12]. індивідуальними якостями суб’єкта Ольга Красницька, підбираючи людей діяльності. На противагу концепціям до своєї команди, завжди прагне активності людини, за якими діяльність відшукати тих, які безмежно любитимуть організму спрямована на збереження власну роботу. «У нас є схильність цілісності, отримання максимального вибирати осіб, які схожі на нас, – задоволення, оптимальну «економію сил» неодноразово вона зауважує. Але коли ви шляхом пристосування до середовища, працюєте в команді, маєте знайти таких встановлення рівноваги сил, на передній людей, які відрізнятимуться від вас, тому план виходять й інші концепції, зокрема що ви хочете, щоб люди доповнювати вас. про форми активності неадаптованої Вони мають вас вабити своєю інакшістю мотивації [19]. та прагненням до неможливого» [15]. Вадим Петровський такого роду Провідним девізом воїна, який береться за активність визначає як діяльність над неможливе, на нашу думку, є такий: порогом ситуативної необхідності. «Якщо я не знайду шлях, я прокладу Експериментально досліджуючи потяг власний!». У словниковому запасі воїна людини до ризику, небезпеки, неможливого немає слова «завтра», немотивованого (безкорисного) ризику, натомість є слово «зараз» [16]. Вадим Петровський пропонує три В арсеналі професійно важливих можливих пояснення цього факту. Згідно з якостей воїна, який прагне досягнути гностичною гіпотезою прагнення воїна до неможливого, окрім поданих вище ризику викликане потребою визначити виокремимо також сміливість, міру сумісності об’єкта й суб’єкта шляхом вчинковість, вимогливість, уміння символічного подолання небезпеки як ризикувати, упевненість у своїх силах, форми відмінної від агресії та втечі. За уміння організувати себе, перфекціонізм, динамічною гіпотезою зближення з здатність відкидати сумніви, постійно небезпекою обумовлюється активністю змінюватися та навчатися, стресостійкість, однієї з відносно автономних мотивуючих вірність своїм життєвим принципам, підсистем організму, покликаної ідеалам і переконанням… Воїн підготувати й мобілізувати його в разі неможливого наділений оптимальним небезпеки. Сила неприємної емоції в тонусом інтенції. Він уміє обходитися очікуванні події часто перевищує силу мінімальними ресурсами, займається тим, емоції в момент зіткнення із самою що є його покликанням. Цінує свій час і не подією. Теж саме можна сказати і про марнує його. Не приймає сто рішень, коли вегетативну підготовку до зустрічі з вистачить одного [17]. Це людина виклик. можливим несприятливим впливом. Кожне «ні», адресоване такому воїну, Головною гіпотезою, на нашу думку, є наближає його до «так». Це воїн дії. Лише ціннісно соціально орієнтована, оскільки в дії індивідуальність особистості воїна вона містить прагнення воїна втілити себе стає дійсною [18]. Воїн неможливого як особистість, перевірити себе та здолати одержимий успіхом. обмеженість свого індивідуального «Я» Що мотивує воїна на прийняття [20]. ризикованого рішення? У ризикованому Експерименти, проведені Вадимом рішенні воїна міститься дія, спрямована на Петровським, показали неоднозначність чітко окреслену ціль, досягнення якої залежності мотивів самоствердження від пов’язане з небезпекою, загрозою поразки типу небезпеки й соціального оточення. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 127 Питання психології Перебуваючи у складі групи, досліджувані більш надійним, і більш привабливим, але демонстрували більшу схильність до менш надійним. вибору ризику, але меншу – до Ризикуючи, воїн часто здійснює вибір ризикованих дій. Поза групою вони такого рішення, що йде врозріз з робили менше ризикованих виборів, але інструкціями, приписами, жорсткими обираючи ризиковану поведінку діяли правилами. Тут маємо дилему. Якщо досить сміливо. Установлено, що якісна відступ від обов’язкових для виконання відмінність мотивованого ризику від так дій (наприклад, вимог бойового статуту) званого немотивованого коріниться у приведе до успіху в бою, оцінка такого спрямованості активності суб’єкта [19]. варіанту рішення може бути позитивною й Якщо мотивований ризик є засобом навіть високою. Окрім того командування, адаптації чи пристосування воїна до оцінюючи діяльність воїна, який прийняв ситуації небезпеки, то немотивований, це рішення, не акцентуватиме увагу на найімовірніше, пов’язаний з протидією, його невідповідності вимогам бойового усуненням небезпеки для доведення собі статуту та, найімовірніше, назве його чи іншим здатності протистояти їй. творчим. Однак, у разі невдачі воїну Михайло Котик розмежовує поняття пред’являть звинувачення в невиконанні «схильність» і «готовність» до ризику. вимог військового статуту. Цим же буде Перше свідчить про можливу активність, пояснюватись і невдалий результат усієї що мотивується особистісними якостями, діяльності. Хоча справжні причини тих чи друге – про стан, установку, обумовлену інших невдач може розкрити лише певною ситуацією. Вони тісно повноцінний аналіз ситуації діяльності. взаємопов’язані й комплексно Проведений нами аналіз дає підстави проявляються в кожному конкретному стверджувати, що ризиковані рішення випадку активності воїна. Так, готовність воїна мають великий шанс на досягнення до ризику в багатьох воїнів з віком перемоги в бою. Нерідко їх результат знижується й залежить від низки залежить від випадку (шансу) та його соціально-психологічних чинників. У здібностей. Доведено, що воїн виявляє більш досвідчених воїнів вона нижча, на вищий рівень ризику в ситуаціях, противагу менш досвідченим. пов’язаних не з шансом, а з навичкою, Психологом Нарциссом Ахом коли вважає, що саме від нього залежить виявлена залежність сили дії мотиву від досягнення бажаного результату. ступеня усвідомлення та ясності об’єкта Оскільки ризиковані дії, з одного мотивації, що названа ним законом боку, збільшують, а з іншого – знижують спеціальної детермінації волі. Людина, можливість передбачуваного успіху, то під перебуваючи в небезпеці, приймає бажане час прогнозу розвитку ситуації воїн, за дійсне. Сила мотиву залежить від схильний до ризику, вважає, що складності завдання та ступеня ризику. У вірогідність досягнення переваг у групі готовність до ризику проявляється результаті ризикованих дій вища, ніж сильніше, аніж у діях наодинці, що вірогідність програшу. Проте в бою важко обумовлено, за даними Джорджа Стоуна, з високою вірогідністю детально домінуванням ефекту «зміщення ризику» й передбачити розвиток подій. Тому умови, силою групових очікувань [19]. які воїн у момент ухвалення ризикованого Різна активність воїнів у бою рішення вважає менш важливими, можуть визначається мотивом досягнення успіху стати основними й набути вирішального або спробою уникнути невдач. Нами значення в бою. З іншого боку, навіть неодноразово підтверджувалася така найобґрунтованіший прогноз у бою може закономірність: чим вища мотивація до виявитися неточним. Через ці обставини досягнення мети, тим нижча готовність до виправдане ризиковане рішення не завжди ризику. Ризик завжди представляє собою приводить до перемоги, так само як і ситуацію вибору між двома допустимими ризик лише в надії на успіх, лише волею варіантами дій: менш привабливим, але випадку може стати результативним. 128 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Дослідження військових психологів воїнами збройних сил Японії. Особливо доводять, що дії воїна будуть цінним у ньому є положення, що базується ризикованими тоді, коли він для на такій суспільній думці японців: досягнення поставленої мети економічний прогрес та перемога в бою перерозподіляє свої зусилля, а саме: значною мірою залежать від здатності збільшує вірогідність виконання тих умов, особи, яка приймає рішення іти на ризик. що забезпечують успіх, завдяки умовам, До того ж небезпечним для організації які в цій ситуації він вважає менш вважається той керівник, який уникає важливими. Установлено, що більше 70 % ухвалення ризикованих рішень, оскільки рішень, прийнятих воїнами, забезпечили він у такий спосіб веде організацію до успіх виконання бойового завдання й лише «застою». «Чим кращий менеджер, тим 30 % із них виявилися неефективними. більше він робить помилок, оскільки Отже, ризиковані дії воїна в бою є значно постійно перебуває в пошуках нових ефективнішими в порівнянні з діями без шляхів» – говорить японська мудрість. ризику. Неприпустимим тут є повторення одних і Під час підготовки статті нас цікавило тих же помилок. питання, чому воїн ухвалює нестандартні Висновок. Цю статтю я завершив 24 рішення і як це пов’язано з особливостями березня 2022 року. Триває двадцять його мотивації? Зазвичай, до ризикованих дев’ята доба героїчного протистояння дій воїн вдається тоді, коли він, серйозно Українського народу російському сприймаючи завдання (це рідко воєнному вторгненню. Українські воїни, досягається в повсякденних умовах), не героїчно боронячи нашу землю від бачить інших (не ризикованих) варіантів. російського окупанта, щоденно Доведено, що здебільшого ризикують ті наближаючи нашу велику перемогу, воїни, у яких домінує мотивація до дій, прагнуть не до успіху, а до цінностей, які результату та відповідальність. Це він дає. Своїми героїчними діями вони закохані у військову службу воїни. реалізують відому тезу Сократа У бойових умовах відсоток «Неосмислене життя не варто того, щоб ризикованих рішень високий. Воїну варто його прожити». Для воїна перемога – це пам’ятати – відповідальність у разі невдачі ще не все, усе – це постійне бажання ухваленого ризикованого рішення завжди перемагати. На цьому тернистому шляху, зростатиме. Воїн, який що володіє як свідчить японська приказка, воїн може навичками прийняття ризикованих рішень, впасти сім разів, але здатний піднятися ніколи не візьметься за другорядну роботу. вісім. Віримо в нашу перемогу! Віримо у Заслуговує уваги досвід формування Збройні Сили України! навичок ухвалення ризикованих рішень Список використаних джерел 1. Клаузевіц К. Природа війни. Харків : Віват, 2018. 416 с. 2. Стасюк В. В. Психологія локальних війн та збройних конфліктів : підручник. Київ : НАОУ, 2006. С. 3. 3. Фишер К. Артур Шопенгауер. 1999. С. 34–55. 4. Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. Основи менеджменту. Київ : Діло, 1992. 702 с. 5. Фредерік Герцберг. Ще один раз. Як ви мотивуєте працівників. Про управління персоналом. 10 найкращих статей з Harvard Business Review. Київ : вид. група КМ-БУКС, 2018. С. 37–61. 6. Adams J. S. Inequality in social exchange. Advanced Experimental Psychology. № 62. 1965. P. 335–343. 7. Шлях воїнів: етюди західної військової психології. 2020. 356 с. 8. Бретт Р. Будь дивом: 50 уроків, щоб зробити неможливе можливим. Харків : Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. С. 191–194. 9. Хміляр О. Ф., Хміляр Р. О. Діяти без наказу – вищий рівень військового вишколу військовослужбовця. Філософсько-соціологічні та психолого-педагогічні проблеми підготовки особистості до виконання завдань в особливих умовах : матеріали наук.-практ. конф. (Київ, 5 листопада 2020 р.). Київ : НУОУ, 2020. С. 309–311. 10. Кийосаки Р. 8 уроков лидерства. Минск : Попурри, 2015. 224 с. 11. Loboda Y. О. MCDP-1. Warfighting, 2018. P. 2–11. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 129 Питання психології 12. Хміляр О. Ф., Хміляр Р. О. Психологія неможливого. Філософсько-соціологічні та психолого- педагогічні проблеми підготовки військового професіонала у глобалізованому світі : матеріали наук.- практ. конф. (Київ, 11 листопада 2021 р.). Київ : НУОУ, 2021. С. 308–309. 13. Адізес І. Управління змінами для досягнення найліпшого результату в бізнесі й повсякденному житті. Київ : Форс Україна, 2018. C. 27–37. 14. Друкер П. Ефективний керівник. Київ : вид. група КМ-БУКС, 2018. С. 5–11. 15. Красницька Ольга.Лідерство та риторика у професійній діяльності офіцера. Актуальні питання гуманітарних наук : міжвузівський зб. наук. пр. молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. Дрогобич : вид. дім «Гельветика», 2020. Вип. 28. Т. 2. С. 181–187. https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208672 16. Хміляр О. Ф. Психологічна підготовка солдата і офіцера. Вісник Національного університету оборони України. 2013. Вип. 1 (32). С. 317–322. 17. Красницька О. В. Профілактика соціальної депривації особистості. Ввічливість. Humanitas. 2021. № 3. С. 52–59. https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.8 18. Клименко В. В. Психофізіологічні механізми праксису людини : монографія. Київ : вид. дім «Слово», 2013. 640 с. 19. Хміляр О. Ф. Суб’єктна активність командира в прийнятті ризикованого рішення. Актуальні проблеми становлення особистості професіонала в ризиконебезпечних професіях : матеріали Третьої Всеармійської наук.-практ. конф. (Київ, 26 травня 2011 р.). Київ : НУОУ, 2011. С. 352–356. 20. Petrovsky A. V., Petrovsky V. A. The Categorical System of Psychology. An Experience of Constructing a Theory of Theories in Psychology. Psychology. Journal of Higher School of Economics, T. 15. № 4 (141). P. 626– 644. References 1. Klauzevits K. (2018) Pryroda viiny [The nature of war]. Kharkiv : Vivat. 416 s. (in Ukrainian) 2. Stasiuk V. V. (2006) Psykholohiia lokalnykh viin ta zbroinykh konfliktiv [Psychology of local wars and armed conflicts] : pidruchnyk. Kyiv : NAOU. S. 3. (in Ukrainian) 3. Fisher K. (1999) Artur Shopengauer [Arthur Schopenhauer]. S. 34–55. (in Russian) 4. Meskon M., Albert M., Khedoury F. (1992) Osnovy menedzhmentu [Fundamentals of management]. Kyiv : Dilo. 702 s. (in Ukrainian) 5. Frederik Hertsberh (2018) Shche odyn raz. Yak vy motyvuiete pratsivnykiv [One more time. How do you motivate employees?]. Pro upravlinnia personalom. 10 naikrashchykh statei z Harvard Business Review. Kyiv : vyd. hrupa KM-BUKS. S. 37–61. (in Ukrainian) 6. Adams J. S. (1965) Inequality in social exchange. Advanced Experimental Psychology. № 62. P. 335–343. 7. Shliakh voiniv: etiudy zakhidnoi viiskovoi psykholohii [The path of warriors: studies of Western military psychology]. 2020. 356 s. (in Ukrainian) 8. Brett R. (2016) Bud dyvom: 50 urokiv, shchob zrobyty nemozhlyve mozhlyvym [Be the Miracle: 50 Lessons for Making the Impossible Possible]. Kharkiv : Knyzhkovyi klub «Klub Simeinoho Dozvillia». S. 191– 194. (in Ukrainian) 9. Khmiliar O. F., Khmiliar R. O. (2020) Diiaty bez nakazu – vyshchyi riven viiskovoho vyshkolu viiskovosluzhbovtsia [To act without an order is the highest level of military training of a serviceman]. Filosofsko- sotsiolohichni ta psykholoho-pedahohichni problemy pidhotovky osobystosti do vykonannia zavdan v osoblyvykh umovakh : materialy nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 5 lystopada 2020 r.). Kyiv : NUOU. S. 309–311. (in Ukrainian) 10. Kiyosaki R. (2015) 8 urokov liderstva [8 lessons of leadership]. Minsk : Popurri. 224 s. 11. Loboda Y. О. (2018) MCDP-1. Warfighting. P. 2–11. 12. Khmiliar O. F., Khmiliar R. O. (2021) Psykholohiia nemozhlyvoho [Psychology of the impossible]. Filosofsko- sotsiolohichni ta psykholoho-pedahohichni problemy pidhotovky viiskovoho profesionala u hlobalizovanomu sviti : materialy nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 11 lystopada 2021 r.). Kyiv : NUOU. S. 308–309. (in Ukrainian) 13. Adizes I. (2018) Upravlinnia zminamy dlia dosiahnennia nailipshoho rezultatu v biznesi y povsiakdennomu zhytti [Change management to achieve the best results in business and everyday life.]. Kyiv : Fors Ukraina. C. 27–37. (in Ukrainian) 14. Druker P. (2018) Efektyvnyi kerivnyk [Effective leader.]. Kyiv : vyd. hrupa KM-BUKS. S. 5–11. (in Ukrainian) 15. Krasnytska Olha (2020) Liderstvo ta rytoryka u profesiinii diialnosti ofitsera [Leadership and rhetoric in the officer’s professional activity]. Aktualni pytannia humanitarnykh nauk : mizhvuzivskyi zb. nauk. pr. molodykh vchenykh Drohobytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Ivana Franka. Drohobych : vyd. dim «Helvetyka». Vyp. 28. T. 2. S. 181–187. https://doi.org/10.24919/2308-4863.2/28.208672. (in Ukrainian) 130 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 16. Khmiliar O. F. (2013) Psykholohichna pidhotovka soldata i ofitsera [Psychological preparation of soldier and officer]. Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy. Vyp. 1 (32). S. 317–322. (in Ukrainian) 17. Krasnytska O. V. (2021) Profilaktyka sotsialnoi depryvatsii osobystosti [Prophylaxis of social deprivation of an individual]. Vvichlyvist. Humanitas. № 3. S. 52–59. https://doi.org/10.32782/humanitas/2021.3.8. (in Ukrainian) 18. Klymenko V. V. (2013) Psykhofiziolohichni mekhanizmy praksysu liudyny [Psychophysiological mechanisms of human praxis.] : monohrafiia. Kyiv : vyd. dim «Slovo». 640 s. (in Ukrainian) 19. Khmiliar O. F. (2011) Subiektna aktyvnist komandyra v pryiniatti ryzykovanoho rishennia [Subjective activity of the commander, while making risky decisions]. Aktualni problemy stanovlennia osobystosti profesionala v ryzykonebezpechnykh profesiiakh : materialy Tretoi Vsearmiiskoi nauk.-prakt. konf. (Kyiv, 26 travnia 2011 r.). Kyiv : NUOU. S. 352–356. (in Ukrainian) 20. Petrovsky A. V., Petrovsky V. A. The Categorical System of Psychology. An Experience of Constructing a Theory of Theories in Psychology. Psychology. Journal of Higher School of Economics. T. 15. № 4 (141). P. 626– 644. (in Russian) Summary Khmiliar O. F. Doctor of Psychological Sciences, Professor, Head of Department of Social Sciences, National Defense University of Ukraine named after Ivan Cherniakhovskyi, colonel PSYCHOLOGY OF WARRIOR’S COMBAT MOTIVATION Introduction. War is a realm of physical efforts and suffering that can destroy a warrior if he does not change his attitude towards them. War is a land of uncertainty, odds, danger, fear and death. To prepare a serviceman for action in such conditions means to prepare a fully armed soldier. The nature of the warrior’s combat motivation remains insufficiently studied in modern military psychology. A number of questions remain open: “Why are some servicemen able to overcome the difficulties of combat, while others are not?”; “What makes people, despite all the horrors of war, to voluntarily return to a battle?”; “What qualities should soldiers, who act without orders, are ready to implement impossible plans and successfully make risky decisions, have ?” The search for answers to the outlined questions, as well as the insufficient level of scientific development of the outlined topic make the article relevant. Purpose. The purpose of the article is to reveal the psychology of soldier’s combat motivation, to outline his behavioral strategies in different combat conditions, as well as to clarify the dominant motives of a soldier that determine the impossible and realize the idea based on unmotivated risk. Methods. By realizing the purpose of the scientific article, we assume that the study of warrior’s motivation, from a methodological point of view, belongs to the highest level of scientific knowledge, as it reveals the strategy of warrior’s behavior during war. We use the following general scientific methods: analysis, synthesis, induction, deduction, comparison, formalization, abstraction, modeling. The use of the historical method made it possible to find out the intentions of a warrior and to reveal the essential features that regulate his behavior during war. Originality. The scientific novelty of the study is to identify psychological mechanisms that determine the behavioral activity of the soldier in combat, revealing the variety of soldier’s training, establishing motives that encourage him to act without orders, achieve the impossible, make and realize unmotivated risky decisions. The practical significance of the research results is determined by the fact that the results can be used in the process of professional and psychological selection of soldiers for staffing special units, psychological training, teaching ways to accept unmotivated risk during war. Conclusion. Ukrainian soldiers, heroically defending our land from the Russian occupier, making our great victory closer every day, strive not for success, but for the values, that it gives. By their heroic deeds they realize the famous thesis of Socrates: “A meaningless life is not worth living”. For a warrior, victory is not everything, everything lies in a constant desire to win. On this thorny path, according to a Japanese proverb, a warrior can fall seven times, but is able to rise eight times. The prospects for further research are to determine the impact of passive and active motivational factors on the behavioral activity of servicemen during war. Keywords: warrior’s psychology; motivation; fight; psychology of the impossible; risky decision; success; intention. Recelved/Поступила: 28.03.22. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 131 Питання психології УДК 378.016:159.9 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–132-138 Чемеринська Д. І. кандидат психологічних наук, старший викладач кафедри Національний університет «Львівська політехніка» https://orcid.org/0000-0002-1300-1665 Карп’як М. І. студентка спеціальності Психологія Національний університет «Львівська політехніка» ВПЛИВ САМООЦІНКИ НА МОТИВАЦІЙНУ ГОТОВНІСТЬ ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ ПСИХОЛОГІВ У статті представлено результати теоретичного та емпіричного дослідження поняття самооцінки та мотивації студентів, котрі здобувають психологічну освіту. Проаналізовано структуру та види самооцінки, а також фактори, що впливають на формування самооцінки. Визначено наукову цінність особистісних характеристик в професії майбутніх психологів. Обґрунтовано актуальність впливу самооцінки на мотиваційну готовність студентів до професійної діяльності. Окреслено особливості професійної самооцінки майбутніх психологів. Ключові слова: самооцінка; мотивація; професійна діяльність; психологічний розвиток; емоційна реакція; рівень домагань; успіх; уникнення невдачі; самосприйняття. Вступ. Велика кількість змін, що психологічного зростання і розвитку відбуваються в житті нашого суспільства, формується наша індивідуальна вимагає від людини готовності до самооцінка, проте вона не є свідомою або з ефективного використання своїх очевидним наміром, вона формується за можливостей у нових умовах їхнього допомогою вольового вибору, який розвитку. Але людина не завжди робиться день у день. виявляється готовою до суспільних змін. Людина може володіти Для того, щоб адекватно на них реагувати, різноманітними практичними навичками, вона повинна мати певні особисті якості. бути впевненою у своїх здібностях, у ряді Самооцінка відіграє важливу роль, сфер діяльності, демонструючи певний виступає потребою в самореалізації, ступінь конкретної ефективності – і все ж самоствердженні, ідентифікації людини у їй глибоко не вистачатиме цього відчуття соціумі, без неї неможливе розуміння фундаментальної ефективності, що свого місця і призначення у світі. Вона стосується самооцінки. тісно пов’язана з думками, переконаннями Ще одним провідним механізмом і оцінкою особистості інших людей. Від активізації індивідуально-особистісної неї залежать соціальні та особистісні ролі, спрямованості професійного розвитку зумовлені статусами й життєвими майбутнього психолога виступає поняття позиціями, рівень мобільності та мотивація. адаптивності. Людина настільки сильно Сутність мотиваційної спрямованості відчуває потребу в позитивному погляді на пов’язана не стільки з тим, чого хоче себе, що може ухилятися, придушувати, людина, скільки з тим, чому вона цього спотворювати свої судження, хоче, тобто, з мотивами її поведінки. дезінтегрувати свій розум – щоб уникнути Значення, яке людина вкладає в діяльність, зіткнення віч-на-віч з фактами, які б визначається внутрішніми цінностями. В негативно вплинули на її самооцінку. сучасній психології загальні підходи до Самооцінка має два взаємопов’язаних розуміння мотиву досить схожі, проте аспекти: вона тягне за собою відчуття існують значні розбіжності у певних особистої ефективності та почуття деталях. У ролі мотивів можуть виступати особистої гідності. Це є інтегрована сума ідеали та інтереси особистості, впевненості в собі та самоповаги, це переконання, соціальні настанови та переконання, що людина здатна жити і цінності. Разом з тим, існує припущення, гідна життя. У процесі свого що за цими причинами стоять різноманітні 132 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології потреби особистості (від вітальних, проблема розвитку самооцінки біологічних до вищих, соціальних) [1]. обговорюються в роботах І.С. Кона, Р. На основі аналізу психолого- Бернса, Е. Еріксона, К. Роджерса, В. педагогічних джерел можемо зробити Джеймса, М.Р. Міляєва та інших висновок, що у вітчизняній науці на психологів. сучасному етапі немає єдиного підходу до Зрозуміло, що оцінювати себе можна визначення сутності поняття «мотивація». по-різному, тим більше бувають такі Сутність мотиваційної спрямованості ситуації, коли ми подобаємося собі, а в пов’язана не стільки з тим, чого хоче інший час будь-який вчинок змушує людина, скільки з тим, чому вона цього переживати невдоволення, і ми хоче, тобто, з мотивами її поведінки. займаємося самоосудженням. Однак, Значення, яке людина вкладає у діяльність, самооцінка як частина самоусвідомлення визначається внутрішніми цінностями. особистості може змінюватися, але при Мета статті – теоретично цьому не залежить від ситуативного проаналізувати та на основі емпіричного ставлення до себе [3]. дослідження визначити вплив самооцінки Дослідження вітчизняних науковців на мотиваційну готовність до професійної доводять, що самооцінка й очікування діяльності майбутніх психологів. майбутнього фахівця є двостороннім Завдання статті: взаємоузгодженим механізмом 1. Висвітлити теоретичні підходи до взаємовпливів. Якщо говорити про розуміння питання самооцінки та неадекватно завищену самооцінку, то мотивації студентів. вона, як правило, впливає на формування 2. Емпірично виявити та безпідставних професійних очікувань. проаналізувати види самооцінки та рівень Відповідно, постійні неадекватні проекції мотивації психологів-психологів. в майбутнє, необґрунтовані сподівання, 3. Емпірично дослідити та теоретично очікування, що не справджуються, є тим обґрунтувати вплив самооцінки на матеріалом, який здатний безперервно мотиваційну готовність до професійної впливати на формування заниженої діяльності майбутніх психологів. самооцінки особистості в професійній Теоретичне підґрунтя. Немає діяльності. Вплив самооцінки на рівень ціннісного судження, важливішого для сформованості очікувань відбувається людини, немає фактору, більш миттєво, оскільки самооцінка є ядром вирішального в її психологічному соціально-психологічних та професійних розвитку – ніж оцінка, яку вона сама собі намірів. Негативний попередній досвід, надає. Ця оцінка зазвичай відбувається не низька самооцінка практично не можуть у формі свідомого, словесного судження, а гарантувати сприятливі очікування у формі почуття, відчуття, яке важко індивіда. Завищена самооцінка спонукає виокремити та ідентифікувати, оскільки до самовпевненості, відсутності воно бере участь у кожній емоційній критичності та самокритичності, реакції [5]. Емоція є продуктом оцінки, що очікування легкого результату, що відображає вигідні чи шкідливі стосунки з призводить до невдач. деякими аспектами реальності для себе. Звісно, різними авторами самооцінка Таким чином, погляд людини на себе інтерпретується по-різному. Першим, хто неодмінно міститься в усіх її ціннісних ввів поняття «самооцінка», «образ самого реакціях. Щоб зрозуміти людину себе» у структуру особистості, був В. психологічно, треба зрозуміти природу і Джеймс. ступінь її самооцінки, а також стандарти, На нашу думку, найбільш широко та за якими вона себе оцінює. комплексно питання самооцінки розкрито Відмітимо, що у психологічній у дослідженнях Р. Бернса, який розглядає літературі, як у вітчизняній, так і самооцінку у структурі «Я-концепції», яка зарубіжній, самооцінці приділено велику пов'язана з сукупністю уявлень індивіда увагу. Поняття, структура, функції, і навіть про себе, сполучене із їх оцінкою. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 133 Питання психології Відповідно до цього, він виокремив три сприймається як «спонукання, яке традиційні елементи установки викликає активність організму і визначає її (когнітивний, емоційний та поведінковий) спрямованість» [2]. На основі аналізу стосовно «Я-концепції». наведених підходів учених до визначення Таким чином, можна сказати що, сутності мотивації уточнимо, що в даному рівень самооцінки майбутнього психолога дослідженні під терміном «мотивація впливає на індивідуально-психологічні професійної діяльності» розумітимемо особливості, завдяки яким майбутній «сукупність внутрішніх та зовнішніх фахівець має змогу змінювати їх у спонукальних мотивів, що стимулюють професійно значимі якості та досягати професійну поведінку особистості, що професійної реалізації. Через особистісний визначають її форму, спрямованість, смисл, яким виступає самосвідомість та її інтенсивність та тривалість». складові (самооцінка, професійні Досліджуючи мотивацію професійної домагання, професійні очікування), у діяльності, В.Д. Шадриков наголошує на майбутнього спеціаліста формується ролі особистісного плану. На думку самоповага, що сприяє високій вченого, професійна мотивація професійно-навчальній мотивації, обумовлена: світоглядом, переконаннями, адекватному рівню домагань. Самооцінка ідеалами, потребами, цілями особистості, майбутнього психолога як детермінанта рівнем домагань, умовами діяльності ін. професійних очікувань отримує [6]. Дослідник вважає, що «у процесі підкріплення в навчальному процесі, адже освоєння професії, під час навчання та саме педагогічні та психокорекційні трудової діяльності відбувається розвиток заходи у вищому навчальному закладі та трансформація мотиваційної структури мають можливість корекції її негативних суб'єкта діяльності. проявів. Відтак, проаналізувавши теоретичне Однак, слід зазначити, що крім підгрунтя впливу самооцінки на самооцінки, важливою, складовою мотиваційну готовність до професійної успішної професійної реалізації, є діяльності, можемо зробити висновок, що мотиваційна готовність особистості. особистісний та професійний розвиток Багато дослідників вважають мотиваційну тісно пов’язані між собою. Прагнення спрямованість однією з важливих якостей особистості до зростання, розвитку, людини. Це поняття об’єднує цінності, досягнень, самовдосконалення, постійної світогляд, ідеали, переконання (вірування), роботи над собою, необхідно схильності, інтереси, бажання, потяги та цілеспрямовано розвивати на етапі потреби. Термін мотивація походить від професійного навчання. Реалізуючи свої слова «мотив». здібності, свій особистісний потенціал, На основі теоретичного аналізу майбутній фахівець здійснює наукових джерел, можемо зробити безперервний рух до професійного та висновок, що у вітчизняній науці на особистісного зростання. сучасному етапі немає єдиного підходу до Методи дослідження. визначення сутності поняття «мотивація». Для розв’язання поставлених завдань Крім теорій мотивації, заснованих на використано такі методи: мікропідході, таких, як теорії очікування, - теоретичні: аналіз, синтез, справедливості або атрибуції, що виходять узагальнення і систематизація з когнітивної психології, дослідження представлених в науковій літературі організаційної поведінки призвели до концептуальних положень з досліджуваної виникнення інших теорій, які мають проблематики, теоретичне моделювання; ширшу базу. До таких сучасних теорій - емпіричні: опитування на основі відносяться, наприклад, теорія контролю використаної методики Г.Ю. Айзенка та теорія представництва [4]. «Самооцінка психічних станів»; А.А. Дослідниками А.В. Петровським і Реана «Мотивація успіху та боязнь М.П. Ярошевським мотивація невдачі»; Ю.М. Орлова «Вимірювання 134 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології потреби (мотиву) у досягненні мети». за шкалою «Фрустрація» (Рис.1) 54% Враховуючи карантинні обмеження, (41 особа) – низький рівень за школою опитування було проведено за допомогою фрустрації, що говорить про адекватну Інтернет ресурсів. Гугл форму з самооцінку (Рис.2). 30% (23 особи) - методиками заповнювали 76 респондентів середній рівень за шкалою фрустрації, що – студенти Національного університету є ознакою завищеної самооцінки; 16% (23 «Львівська політехніка» та Львівського особи) – високий рівень за шкалою національного університету ім. І. Франка. фрустрація і свідчить про низьку Результати і обговорення. самооцінку. Ефективність та якість роботи будь якого за шкалою «Тривожність» 11 осіб - фахівця, в тому числі і психолога, в виявляють високі показники; 48 осіб – значній мірі залежить від сформованої середні показники (допустимий рівень для самооцінки та рівня мотивації фахівця. ефективного функціонування особистості); Оскільки психологи перебувають у 17 осіб – низький рівень тривожності, що постійному контакті із людьми, дуже свідчить про емоційну врівноваженість. важливо керуватися соціально значимими за шкалою «Агресивність» 12 осіб – мотивами своєї поведінки. Власне, це і високий рівень агресії, що визначається стало первинною метою низьким самоконтролем; 50 осіб – експериментального дослідження впливу середній допустимий рівень агресії, що самооцінки на мотиваційну готовність до визначається помірним самоконтролем; 14 професійної діяльності студентів осіб – низький рівень агресії, що психологів здійсненого в січні-лютому визначається високим самоконтролем. 2022 року. за шкалою «Ригідність» 18 осіб – Обрані методики: Г.Ю. Айзенка високий рівень ригідності, що виражається «Самооцінка психічних станів»; А.А. в схильності до «застрягання» в Реана «Мотивація успіху та страх проблемній ситуації; 49 осіб – середній невдачі»; Ю.М. Орлова «Вимірювання рівень ригідності, що виражається у потреби (мотиву) в досягненні мети». незмінності інтересів та установок; 9 осіб Опрацювавши та проаналізувавши – низький рівень ригідності, що результати методики Г.Ю. Айзентка виражається у психологічній гнучкості та «Самооцінка психічних станів», зроблено рухливості емоційних реакцій. наступні висновки: 48 50 49 50 41 40 30 23 20 17 18 12 12 14 11 9 10 0 Шкала 1. Шкала 2. Шкала 3. Шкала 4. Фрустрація ТривожністьАгресивність Ригідність Високий рівень Середній рівень Низький рівень Рис. 1 Самооцінка психічних станів (за Г. Ю. Айзенком) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 135 Питання психології [ИМЯ [ИМЯ КАТЕГОРИИ]; КАТЕГОРИИ]; [ЗНАЧЕНИЕ]; [ЗНАЧЕНИЕ]; [ПРОЦЕНТ] [ПРОЦЕНТ] [ИМЯ КАТЕГОРИИ]; [ЗНАЧЕНИЕ]; [ПРОЦЕНТ] Низький рівень самооцінки Адекватний рівень самооцінки Високий рівень самооцінки Рис. 2 Рівень самооцінки респондентів (за Г. Ю. Айзенком) Опрацювавши та проаналізувавши середній рівень, що в дещо нижчий степені результати методики А.А. Реана свідчить про потребу досягнення успіху. «Мотивація успіху і страх невдачі» ( «Мотивація на невдачу» - 18% (14 Рис.3) зроблено наступні висновки: осіб) – негативний рівень мотивації, що «Мотивація на успіх» - 18% (14 осіб) – свідчить про схильність до уникання та позитивний рівень мотивації, що свідчить негативних очікувань. «Мотиваційний про потребу досягнення успіху. полюс не виражений, з тенденцією на «Мотиваційний полюс не виражений, з невдачу» - 26% (19 осіб). тенденцією на успіх» - 38% (29 осіб) – 25 19, 26% 20 14, 14, 18% 18% 15 10 5 0 Мотивація на успіх Мотиваційний полюс не Мотиваційний полюс не Мотивація на невдачу виражений, з виражений, з тенденцією на успіх тенденцією на невдачу Рис. 3 Мотивація спрямована на успіх та мотивація спрямована на невдачу (за А.А. Реаном) Опрацювавши та проаналізувавши Середній рівень потреби у досягнені результати методики Ю.М. Орлова мети становить 54% (41 особа), що «Вимірювання потреби (мотиву) в свідчить про стан емоційної рівноваги, досягненні мети» ( Рис.4) зроблено дисциплінованість, самодостатність. наступні висновки: Низький рівень потреби у досягненні Високий рівень потреби у досягненні мети – 32% (24 особи), що свідчить про поставленої мети – 14% (11 осіб), що схильність до крайнощів, до низького або свідчить про схильність лише до надто високого ризику. помірного ризику та вказує на підвищену самооцінку. 136 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 41, 54% 45 40 24, 35 32% 30 25 11, 20 14% 15 10 5 0 Висока потреба в Середня потреба в Низька потреба в досягненні мети досягненні мети досягненні мети Рис. 4 Вимірювання потреби в досягненні мети (за Ю.М. Орловим) Висновки. Здійснений теоретичний сформованості всіх компонентів мотивації. аналіз літератури та проведене емпіричне Потреба у професійній діяльності виражена дослідження на базі Національного стабільно, без різких коливань. університету «Львівська політехніка» та Середні показники самооцінки Львівського Національного університету ім. простежуються у решти респондентів та І.Франка дає підстави для визначення впливу свідчать про завищену або занижену самооцінки на мотиваційну готовність до самооцінку. Це, в свою чергу, проявляється в професійної діяльності студентів-психологів. незадоволеністю собою, категоричне Результати експериментальної частини сприйняття навколишнього світу, втечі від показали, що у респондентів переважає неприємностей, відмови від боротьби. У цієї адекватний рівень самооцінки і низький категорії респондентів мотиваційний полюс рівень фрустрації. Це свідчить про високий яскраво не виражений, або направлений на рівень стресостійкості, позитивної мотивації очікування переживання страху невдачі, спрямованої на успіх та середні показники відповідно тут немає стабільності і потреба в потреби в досягненні мети (54%). Більшість професійній діяльності коливається від надто респондентів показали достатній рівень високих до абсолютно низьких показників. Список використаних джерел 1. Бутенко Д. С. Мотиваційний менеджмент у підприємницький діяльності. Економіка і суспільство. Мукачево. Вип. № 20, 2019. С. 142-148. 2. Мельман В.А. Факторы построения комплексной системы мотивации профессиональной деятельности персонала. Коммунальное хозяйство городов: науч.-техн. зб. Харьков: ХНАМГ, 2012; Вып. 104: 272 - 276. 3. Міляєва В.Р. Саморозвиток особистості студента як основа становлення майбутнього професіонала / В.Р. Міляєва // Zbior raportow naukowych. «Aktualne problemy w wspołczesnej nauki». (28.06.2013 – 30.06.2013). – Warszawa : Wydawca: Sp. z o.o. «Diamond trading tour», 2013. – С. 17–21. 4. Технології роботи організаційних психологів: Навч. посібн. для студентів ВНЗ та слухачів ін-тів післядипломної освіти / Л. М. Карамушка, Т. В. Зайчикова, О. В. Винославська та ін.; За наук. ред. Л. М. Карамушки. – К.: Фірма «ІНКОС», 2005. – 366 c. 5. Coopersmith, S. The Antecedents of Self-Esteem. (2nd ed.) Palo Alto, Calif.: Consulting Psychologists Press, 1981, pp. 27–31. 6. Шумакова Л.П. Особливості розвитку мотивації досягнення особистості психолога-практика в процесі професійної підготовки : автореф. дис.. канд. психол. наук : 19.00.07 / Л.П. Шумакова. – К ., 1997. – 24 с. References 1. Butenko D. S. Motyvatsiinyi menedzhment u pidpryiemnytskyi diialnosti. [Motivation management in business.] Ekonomika i suspilstvo. Mukachevo. Vyp. № 20, 2019. S. 142-148. (in Ukrainian). 2. Melman V.A. Faktorы postroenyia kompleksnoi systemы motyvatsyy professyonalnoi deiatelnosty personala. [Factors for building a comprehensive system of motivation of professional activities of staff.] Kommunalnoe khoziaistvo horodov: nauch.-tekhn. zb. Kharkov: KhNAMH, 2012; Vыp. 104: 272 - 276. (in Ukrainian). Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 137 Питання психології 3. Miliaieva V.R. Samorozvytok osobystosti studenta yak osnova stanovlennia maibutnoho profesionala [Self-development of the student's personality as a basis for the formation of the future professional] / V.R. Miliaieva // Zbior raportow naukowych. «Aktualne problemy w wspołczesnej nauki». (28.06.2013 – 30.06.2013). – Warszawa : Wydawca: Sp. zo.o. «Diamond trading tour», 2013. – S. 17–21. (in Ukrainian). 4. Tekhnolohii roboty orhanizatsiinykh psykholohiv: Navch. posibn. dlia studentiv VNZ ta slukhachiv in-tiv pisliadyplomnoi osvity [Technologies of organizational psychologists: Textbook.manual for university students and students of postgraduate education institutes] / L. M. Karamushka, T. V. Zaichykova, O. V. Vynoslavska ta in.; Za nauk. red. L. M. Karamushky. – K.: Firma «INKOS», 2005. – 366 c. (in Ukrainian). 5. Coopersmith, S. The Antecedents of Self-Esteem. (2nd ed.) Palo Alto, Calif.: Consulting Psychologists Press, 1981, pp. 27–31. (in American) 6. Shumakova L.P. Osoblyvosti rozvytku motyvatsii dosiahnennia osobystosti psykholoha-praktyka v protsesi profesiinoi pidhotovky : avtoref. dys.. kand. psykhol. nauk : 19.00.07 [Peculiarities of the development of motivation to achieve the personality of psychologist-practitioner in the process of professional training: authors ref.:19.00.07]/ L.P. Shumakova. – K ., 1997. – 24 s. (in Ukrainian). Summary Chemerynska D. I. Candidate of Psychological Science, Lecturer, Lviv Polytechnic National University Karpyak M. I. Psychology specialty student Lviv Polytechnic National University THE INFLUENCE OF SELF-ASSESSMENT ON MOTIVATIVE READYNESS FOR PROFESSIONAL ACTIVITY OF FUTURE PSYCHOLOGISTS Introduction. The results of theoretical and empirical research on the concept of self-esteem and motivation of students receiving psychological education. The structure and types of self-esteem, as well as factors influencing the formation of self-esteem are analyzed. The scientific value of personal characteristics in the profession of future psychologists is determined. The relevance of the influence of self-esteem on the motivational readiness of students for professional activity is substantiated. Features of professional self- assessment of future psychologists are outlined. Purpose. Thus, the pandemic and the war that affected Ukraine make clear the importance of psychological care and the impact of this profession on millions of people. It is also important to understand that the formation of self-esteem and motivation of modern youth is influenced by socio-cultural and political-economic processes in Ukraine. The demands placed on the new generation will have an impact on the future of society. Methods. Theoretical (the analysis of the literature, theoretical date generalization) and empirical (instrumental) research methods are used. Originality. The efficiency and quality of work of any specialist, including a psychologist, largely depends on the established system of self-esteem and motivation . Because psychologists are in constant contact with people, it is very important to be guided by socially significant motives for their behavior. Сonsidering the economic orientation of the modern world, which is more self-centered, we were interested in how it affects the modern psychologist motivation system. The empirical study, which was conducted in two stages: in January 2022 and February 2022, allows us to determine the impact of war, as a socio-economic and political factor, on changing the hierarchy of professional motivation and self-esteem in students. Conclusion. Empirical research has shown what the respondents have an adequate level of self-esteem and low level of frustration. These are motivations about a high level of stress, a positive focus on success and average indicators of the need to achieve the goal. The majority of respondents showed a sufficient level of formation of all components of motivation. The need for professional activity is expressed stably, without sharp fluctuations. Average self-esteem is observed in the rest of the respondents and indicates overestimated or underestimated self-esteem. This, in turn, manifests itself in dissatisfaction with themselves, a categorical perception of the world around them, escape from trouble, refusal to fight. In this category of respondents, the motivational pole is not pronounced, or is aimed at waiting for the fear of failure, respectively, there is no stability and the need for professional activity ranges from too high to very low. Key words: self-esteem; motivation; professional activity; psychological development; emotional reaction; level of claims; success; avoidance of failure; self-perception. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Recelved/Поступила: 25.04.22. 138 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології УДК 159.947:355.01 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–139-145 Якимчук Б. А. кандидат психологічних наук, профессор декан факультету початкової освіти Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-3303-6478 РОЗВИТОК СТРЕСОСТІЙКОСТІ ОБ`ЄКТА НАВЧАННЯ В УМОВАХ ОСВІТНЬОГО СЕРЕДОВИЩА У КОНТЕКСТІ ЙОГО САМОРЕАЛІЗАЦІЇ Розвиток стресостійкості розглядається у межах суб'єкт-середовищного підходу, що представляє сукупність основних принципів, що є в основі створення технологій розвитку особистості через суб'єкт-суб'єктну взаємодію у спеціально створеному розвивальному середовищі. Ключові слова: стресостійкість; суб'єкт-середовищний підхід; розвиток особистості; суб'єкт-суб'єктна взаємодія; розвивальне середовище. Вступ. Навчання у ЗВО передбачає не Методи дослідження. Теоретичний лише оволодіння професією, а й аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. вироблення цілої низки компетенцій – Результати і обговорення. соціальних та психологічних, що сприяють Стресостійкість особистості студента – формуванню стресостійкості студента як інтегральна системна характеристика, що є основи його особистісного зростання та в основі його здатності бути самореалізації, а також успішності саморегульованим суб'єктом активності, майбутньої професійної діяльності. що гнучко реагує на зміни зовнішнього та Незважаючи на значну кількість внутрішнього середовищ, реалізує досліджень, присвячених проблематиці унікальний, автентичний спосіб організації стресостійкості особистості, досі власної життєдіяльності та середовища недостатньо дослідженим залишається розвитку для підтримання власного питання про те, що є стресостійкість як психологічного благополуччя та властивість особистості студента, яка роль самореалізації. Розвиток стресостійкості освітнього середовища ЗВО у її розвитку. студента є комплексним завданням, яке Відповідь це питання забезпечить може бути реалізовано за умови реалізацію на практиці стресостійкості як оволодіння навичками саморегуляції та інтегративного утворення, закономірно розвитку суб'єктності, прояву позитивного пов`язаного з особистісними структурами, самоставлення і гуманістичної позиції. цілями, мотивами та якостями студента, Стресостійкість визначають такі що є в основі його особистісної і інтегративні характеристики його професійної самореалізації. особистості: вміння концентруватися на Мета статті – проаналізувати актуальних подіях; потреба у пізнанні чи зовнішні і внутрішні чинники розвитку відкритість до нового; прагнення до об`єкта навчання в умовах освітнього творчості та здатність до нестандартного середовища у контексті його вирішення проблем; флексибільність у самореалізації. спілкуванні; розвинена здатність до Теоретичне підґрунтя. Проблема рефлексії; внутрішній локус контролю; стресостійкості особистості поряд із мотивація до особистісного зростання та зарубіжними (Т.Кокс, Р.Лазарус, Д. Мак розвитку; адаптивний рівень тривожності; Грат, Д. Меканік, Г.Сельє, С.Фолкман) стан психологічного благополуччя; ґрунтовно розглядалась у наукових працях позитивне самоставлення, що знижує таких українських дослідників, як Г.М. тривожність і дозволяє прийняти рішення, Дубчак, В.М. Крайнюк, Н.В. Родіна, О.Д. що узгоджується з його Я-концепцією. Сафін, О.В. Тімченко, Ю.О. Тептюк та ін. Розвиток стресостійкості заснований Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 139 Питання психології на освоєнні психологічного знання та Навчена (особистісна) безпорадність має психотехнік розвитку особистісних не ситуативний, а стабільний загальний ресурсів [2]. Підтримка стресостійкості характер. Вона, зазвичай, виникає на тлі забезпечується одночасно наявністю важких життєвих обставин, у яких людина особистісно значущих цілей у відчуває нездатність щось змінити. майбутньому, здатністю концентруватися З'являються установки «це можливо для на вирішенні актуальних завдань у будь-кого, але не для мене». Людина із реальному часі. Нездатність людини вивченою безпорадністю схильна протистояти тиску стресів, обставин і розглядати власні успіхи як випадковість, запобігти розвитку симптомів фізичної чи а неуспіх як невід'ємну частину власного психологічної дезадаптації, нездатність життя. Тому завданням психолога у цьому справлятися із невизначеністю, випадку є допомога людині у перериванні екзистенційна фрустрація можуть бути процесу самоіндукції негативних чинниками, що перешкоджаютьйого переживань шляхом аналізу важких особистісному зростанню та розвитку. При ситуацій та засвоєння прийомів несприятливому впливі домінуючий стан саморегуляції. стає негативним (апатія, зневіра, Поряд із цим завданням психолога є депресивний стан, тривога), а настрій також звернення до ресурсів особистості зниженим, нестійким. людини та допомога в особистісному Низьку стресостійкість особистості зростанні. Можна виокремити дві групи Ю.О. Тептюк визначає як прояв пасивної, чинників розвитку особистості: зовнішні, пристосувальної поведінки, що соціально-психологічні та внутрішні - визначається обставинами та впливом самосвідомість, самооцінка, Я-концепція. інших людей. На основі цього вона Перша група містить особливості виокремлює два види такої стресостійкості міжособистісних відносин та пов'язана з особистості: стресостійкість як результат тими умовами, з якими особистість ситуативності, відсутність віддаленої стикається у своєму соціальному оточенні. орієнтації, низький рівень саморегуляції, Ці умови можуть бути як сприятливими, коли мотиваційно-потребову сферу якщо особистість отримує підтримку характеризують примітивні потреби та інших людей, і несприятливими, у разі, стресостійкість, зумовлену коли група не сприймає проявів несформованістю змістовної сторони особистості людини. При цьому віддаленої орієнтації [4]. позитивний розвиток особистості Як модель особистості із низькою зупиняється. Вона усвідомлює наявність у стресостійкістю дослідниками себе здібностей, якостей та особистісних розглядається невротична особистість, що потенціалів, але стурбована насамперед не характеризується вираженою їхнім розвитком, а доведенням власних неадекватністю поведінкового та можливостей як самій собі, так і емоційного реагування у критичних оточуючим. Якщо знайдеться хоча б ситуаціях [3]. У такої особистості іноді невелика група, що сприймає весь спектр відбувається самоіндукція негативного прояву цієї людини, то ситуація для неї емоційного напруження, під час якої складається сприятливо та її розвиток дезорганізована поведінка лише підсилює може піти позитивним шляхом. Інакше стресовий стан, який у свою чергу ще наявні потенціали, особистісні ресурси більше дезорганізує цю саму поведінку. залишаться нереалізованими. Таким Людина при цьому відчуває повну чином, необхідним є створення безпорадність - як по відношенню до розвивального, психологічно безпечного важких завдань, так і по відношенню до середовища за допомогою організації власної поведінки у важкій ситуації. У суб'єкт-суб'єктної взаємодії усіх учасників результаті формується т. з. «синдром освітнього процесу. Друга група пов'язана навченої безпорадності», що означає із власними якостями особистості. крайній ступінь нестійкості до труднощів. Психолого-педагогічна взаємодія усіх 140 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології суб'єктів освітнього простору ЗВО має перешкоджають об'єктивному аналізу бути спрямована на усвідомлення цінності ситуації та власних ресурсів щодо її рис власної особистості та актуалізацію вирішення. особистісних якостей, що сприяють її Стресостійкість можна розглядати як прояву та розвитку. складну характеристику особистості, Поряд із чинниками, що сприяють або синтез окремих якостей та здібностей. перешкоджають особистісному зростанню Звідси ступінь її виразності визначено та самореалізації, існують такі, що безліччю особистісних чинників та впливають на стресостійкість. особливостей освітнього середовища, і Виокремлюють індивідуальні особливості, багато у чому залежить від ресурсів що переважним чином впливають до особистості. Таким чином, чинники, що зниження стресостійкості, а саме: впливають на стресостійкість до перешкод підвищена тривожність; ворожість, самореалізації, можуть бути агресія, що особливо пригнічується і особистісними і середовищними. спрямована на себе; емоційна збудливість, Серед особистісних виокремлюють: нестабільність; песимізм і неуспіх, що відношення людини до себе як особистості часто повторюється; замкненість, та суб'єкта активності; оптимістичне, закритість. Стресостійкість знижують активне ставлення до життєвої ситуації нереалістичні та неадекватні стратегії загалом; впевненість у власних силах, досягнення цілей, честолюбство, потреба у узгоджена, несуперечлива Я-концепція. схваленні; надмірно висока мотивація Ознакою особистісної зрілості є здатність досягнення, наявність фіксованої приймати рішення та відповідати за їхні установки на конкретний спосіб наслідки, тобто це міра відповідальності, вирішення проблем. Неадекватна яку людина готова прийняти за власні самооцінка є першопричиною виникнення вчинки та власне життя загалом. невідповідності між домаганнями та Відповідальність тісно пов'язана із реальними можливостями. Це внутрішньою незалежністю, здатністю проявляється у зниженні труднощів при слідувати власним переконанням та обраної мети після успіху чи навпаки – її цінностям, враховуючи та осмислюючи, підвищенням після невдачі. Показниками але не запозичуючи переконання інших адекватної самооцінки та відповідного їй людей. Крім спрямованості на реалістичного рівня домагань є самопізнання і на реалізацію власного впевненість у власних силах, потенціалу у діяльності найважливішим наполегливість у досягненні мети, чинником стресостійкості є інтеракційна продуктивність діяльності та критичність в спрямованість, тобто бажання та здатність оцінці досягнутого. Таким чином, встановлювати міцні міжособистісні самооцінка впливає на вибір людиною стосунки у поєднанні із незалежністю та способу поведінки та досягнення цілей у самодостатністю; довіра до інших, найрізноманітніших ситуаціях. відкритість у спілкуванні та відсутність Таким чином, до особистісними ворожості; почуття соціальної власності; чинниками, що негативно впливають на що задовольняє статус у групі та соціумі, прояв стресостійкості в умовах, що стійкі, міжособистісні ролі, що перешкоджають самореалізації, є: задовольняють людину. Усі ці чинники конформізм, надмірно завищена чи сприяють розвитку стресостійкості. занижена самооцінка, неадекватний рівень В емоційній сфері важливим для домагань; негативний досвід вирішення розвитку стресостійкості є: достатньо складних ситуацій у минулому; висока та адекватна самооцінка; відчуття переважання негативних емоцій; успішності та руху до самореалізації; домінування мотивації уникнення переживання почуття згуртованості, мотивації прагнення успіху; висока єдності, емоційне насичення тривожність як особистісна межу; сильні міжособистісного взаємодії. Ці чинники механізми особистісного захисту, що впливають на загальний рівень Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 141 Питання психології стресостійкості людини, оскільки необхідні для ефективної реалізації створюють позитивний емоційний фон, діяльності та особистісного розвитку у який визначає сприятливі умови цілому. функціонування психіки. При цьому Позитивним чинником найважливішим не є інтенсивність стресостійкості є спрямованість людини на позитивних переживань, які тривалість і самопізнання та саморозвиток, яка стабільність. виявляється у готовності підвищувати У когнітивній сфері важливим є власну психологічну компетентність, розуміння життєвої ситуації; усвідомлення самовдосконалюватися, навчатися власної можливості прогнозувати та прийомам саморегуляції. Достатньо контролювати події життя; адекватність високий рівень розвитку стресостійкості суджень при інтерпретації ситуацій та виявляється у адекватності, відсутність ірраціональних переконань; диференційованості та усвідомленості адекватна оцінка навантажень та власних поведінкових реакцій, вчинків, вербальних ресурсів; активність у поведінці та проявів тощо. спілкуванні; використання ефективних Найскладніші стилі саморегуляції та способів подолання важких та способи підтримки стресостійкості конфліктних ситуацій. Позитивним виникають як завершальний етап чинником є високий рівень пошукової формування зрілої особистості, що активності людини, під якою розуміється усвідомлює себе. Однак надмірний акцент діяльність, спрямована на зміну ситуації на самопізнанні та рефлексії без реалізації чи її суб'єктивного осмислення за власного потенціалу у діяльності, без відсутності впевненості у результатах міцних та позитивно вибудованих власних дій, але при постійному міжособистісних відносин може викликати врахуванні цих результатів на кожній тривожність, стан фрустрації та стадії своєї діяльності. Важливим також є незадоволеності. Тому розвиток рефлексії процес осмислення та структурування можна вважати важливою метою власного життєвого досвіду. На основі психотехнічних вправ, спрямованих на цього виробляється світогляд, який є особистісне зростання людини і розвиток одним із найскладніших, і одночасно її стресостійкості, однак вона повинна ключових чинників, що визначає входити до комплексу інших цілей і стресостійкість. Екзистенційна завдань роботи психолога, таких, визначеність, усвідомлення сенсу власного наприклад, як розвиток спрямованості на життя, усвідомленість діяльності та різні види діяльності. Досягнення у різних поведінки; установка на те, що кожна видах діяльності сприймаються людиною людина є вільнимю та відповідальним як переконливий доказ успішності творцем власного життя є основою самореалізації, тому вони підвищують її стресостійкості як однієї з умов самооцінку та самоповагу. Крім того, особистісного зростання та самореалізації. поглиненість цікавою, продуктивною, Крім того, до чинників, що впливають значущою для людини діяльністю на розвиток стресостійкості, належать підвищує мотивацію та викликає особливості інтерпретації труднощів та позитивні емоції, тривале переживання ставлення до них. Вважається, що задоволеності та натхнення. пізнавальне ставлення до скрутної ситуації Таким чином, активність у поведінці значною мірою сприяє її подоланню. До та діяльності є одним з основних позитивних чинників також належать внутрішніх чинників, що визначають оптимізм, який відображається в оцінці самореалізацію та стресостійкість людиною власних успіхів та невдач; особистості. Для підтримки активне та діяльне ставлення до життя; стресостійкості важливими є усі аспекти філософське сприйняття труднощів. Ці активності: пізнавальна, діяльнісна, чинники визначають сприятливий комунікативна. Кожен із них реалізується і психічний та психологічний стани, як установка, тобто як схильність до 142 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології вироблення певного ставлення до подій та ускладнюють її адаптацію, позбавляють їхньої інтерпретації, а також до людину емоційної підтримки, породжують своєрідного реагування на те, що стан тривоги, невпевненості, і врешті решт відбувається. обмежують її самореалізацію. Особливого При зіткненні із труднощами зазвичай значення набуває орієнтація освітнього спостерігаються два основні варіанти середовища на цінність особистості реагування. Перший варант - гіперстенія, кожної людини, її унікальність та тобто активізація діяльності. Другий безперечне право на власну траєкторію варіант - гіпостенія, тобто ослаблення розвитку. активності. Найчастіше проявляється Середовище індивідуального розвитку динаміка від гіперстенічних станів до характеризується комплексністю, гіпостенічних. При низькій стресостійкості взаємопов'язаністю чинників, що настання фази виснаження відбувається впливають на усіх суб'єктів освітнього дуже швидко. Це може статися із різних процесу, що утворюють цілісну систему, причин, пов'язаних як із властивостями що характеризується саморозвитком. нервової системи, так і з індивідуальним Розвивальне середовище – це середовище, стилем реагування на стрес. Найчастіше що розвивається, тобто те, що може фаза активності проходить надто змінюватися під впливом активності інтенсивно та швидкоплинно, але самого суб'єкта. Суб'єктний підхід до нерезультативно. Іншоюй причиною організації навчання студента виходить із швидкого психічного та психологічного того, що середовище розвитку та виснаження є відсутність реалізації самореалізації, в якій розгортається його діяльності. активність та встановлюються взаємини з Велике значення у розвитку іншими людьми, не задана спочатку, стресостійкості особистості має баланс студент сам створює власне середовище суб'єктної активності та адаптивності розвитку. Середовище виступає не як людини. Надмірний акцент на одному із пасивний об'єкт чи «фон» взаємодії. У компонентів або навпаки, нездатність їх цьому суб'єктна активність – це здатність реалізувати помітно знижують стійкість до людини свідомо перетворювати стресів. При небажанні та нездатності навколишню дійсність, прагнення суб'єкта реалізувати активність, спрямовану на вийти за межі, розширити сферу предметне чи соціальне середовище діяльності, діяти за межами вимог ситуації складається парадоксальна ситуація та рольових розпоряджень. підвищення залежності людини від них. Особистісні та середовищні чинники, Разом із тим адаптація до умов, що що впливають на формування особистості змінюються, є флексибільність, вміння студента та його стресостійкість оцінювати ситуацію і вибирати оптимальні потребують визначити, як взаємодіє стратегії поведінки, що також необхідно особистість та середовище. На думку Л.С. для підтримки стресостійкості. Виготського, визначити, як середовище У характеристиках освітнього впливає розвиток особистості у середовища, що визначають розвиток конкретний момент часу можна, стресостійкості студентів є умови, що аналізуючи характер її переживань. На сприяють самореалізації та підтримці його думку, переживання – це ставлення креативних проявів особистості, і які людини до дійсності, до середовища. Для створюють проблеми у самореалізації. створення психотехнік розвитку Якщо чинники середовища підтримують стресостійкості важливим є його самооцінку, то вони сприяють твердження, що із розуміння особливостей формуванню ціннісних самовідносин, розвитку важлива не сама об'єктивна підтримці стресостійкості. Якщо ж ситуація, а те, як людина її переживає. чинники середовища знижують Саме тому одна й та сама життєва ситуація самооцінку, то, таким чином, вони по-різному впливає на розвиток різних формують у неї негативні переживання, людей через різницю їхніх переживань. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 143 Питання психології Середовище визначає розвиток людини стресостійкістю сама може стати творцем через переживання середовища [1, с. 382- середовища розвитку. Крім того, у певний 383]. момент така людина виходить за межі Висновки. Таким чином, розвиток власного життя, робить певний внесок у стресостійкості розглядається у межах життя інших. суб'єкт-середовищного підходу, що Отже, розвиток стресостійкості не представляє сукупність основних може бути розглянуто лише із позиції принципів, що є в основі створення створення психологічно безпечних умов технологій розвитку особистості через або розвитку внутрішнього потенціалу. суб'єкт-суб'єктну взаємодію у спеціально Психологічне супроводження розвитку створеному розвивальному середовищі. стресостійкості у спеціально створеному При цьому питання взаємовпливу середовищі дозволяє забезпечити особистості і середовища розглядається з позитивний усебічний розвиток т. з. здатності людини створювати чи особистості у процесі педагогічної перетворювати середовище взаємодії. Розвиток стресостійкості на життєдіяльності відповідно до внутрішніх засадах суб'єкт-середовищного підходу є установок. Якщо людина виявляє комплексним завданням. Для цого суб'єктність, має розвинений особистісний вирішення повинні бути використані різні ресурс, то вона здатна продуктивно психотехніки розвитку особистості, взаємодіяти із середовищем життя та спрямовані як на формування окремих розвитку, творчо перетворюючи і властивостей та якостей, так і такі, що вибудовуючи його. Людина із низькою створюють розвивальний освітній простір стресостійкістю нездатна визначати цілі ЗВО, що дозволяє отримати інформацію саморозвитку та самореалізації, про ключові психологічні феномени, підпорядковується впливу середовища. випробувати різні способи діяльності, Людина із розвиненою суб'єктністю і міжособистісної взаємодії та пізнання. Список використаних джерел 1. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Виготский. М.: АСТ, Астрель, Хранитель, 2008. - 671 c. 2. Дубчак Г.М. Психологія становлення професійної стресостійкості майбутніх фахівців соціономічних професій: дис. … д-ра психол. наук / Г.М. Дубчак. - К., 2018. – 387 с. 3. Родіна Н.В. Психологія копінг-поведінки: системне моделювання: дис. … д-ра психол. наук / Н.В. Родіна. - К., 2013. - 504 с. 4. Тептюк Ю.О. Психологічні умови розвитку стресостійкості псоціальних працівників різних вікових категорій: дис. канд. психол. н. / Ю.О. Тептюк. - К., НПУ ім. М.П. Драгоманова, 2021. – 272 с. References 1. Vygotskij L.S. (2008) Pedagogicheskaja psihologija [Pedagogical psychology] / L.S. Vigotskij. M.: AST, Astrel', Hranitel'. - 671 c. (in Russian) 2. Dubchak G.M. (2018) Psyhologija stanovlennja profesijnoi' stresostijkosti majbutnih fahivciv socionomichnyh profesij [Psychology of formation of professional stress resistance of future specialists of socionomic professions]: dys. … d-ra psyhol. nauk / G.M. Dubchak. - K. – 387 s. (in Ukranian) 3. Rodina N.V. (2013) Psyhologija koping-povedinky: systemne modeljuvannja [Psychology of coping behavior: system modeling]: dys. … d-ra psyhol. nauk / N.V. Rodina. - K. - 504 s. (in Ukranian) 4. Teptjuk Ju.O. (2021) Psyhologichni umovy rozvytku stresostijkosti psocial'nyh pracivnykiv riznyh vikovyh kategorij [Psychological conditions for the development of stress resistance of social workers of different ages]: dys. kand. psyhol. n. / Ju.O. Teptjuk. - K., NPU im. M.P. Dragomanova. – 272 s. (in Ukranian) 144 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології Summary Yakymchuk B. Candidate of Psychological Sciences, Professor, Dean of the Faculty of Primary Education Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna DEVELOPMENT OF STRESS RESISTANCE OF THE OBJECT OF LEARNING IN THE CONDITIONS OF THE EDUCATIONAL ENVIRONMENT IN THE CONTEXT OF ITS SELF-REALIZATION Introduction. Studying in a higher education institution involves not only mastering the profession, but also developing a number of competencies - social and psychological, which contribute to the formation of student resilience as the basis of his personal growth and self-realization, as well as future professional success. Despite the significant amount of research on the issue of personality stress, the question of what is stress resistance as a property of the student's personality, what is the role of the educational environment of higher education in its development. Purpose of the article is to analyze external and internal factors of development of object of training in the conditions of the educational environment in the context of its self-realization. Methods. Theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison. Originality. Stress resistance can be considered as a complex characteristic of personality, a synthesis of its certain qualities and abilities. The degree of its expressiveness is determined by many personal factors and features of the educational environment and largely depends on the resources of the individual. Factors that affect stress resistance can be personal and environmental. A person with low stress resistance is unable to determine the goals of self-development and self-realization, exposed to the environment. The creator of the development environment can be a person with developed subjectivity and stress. Conclusion. Thus, the development of stress resistance can not be considered only from the standpoint of creating psychologically safe conditions or the development of internal performance. Psychological support for the development of stress in a specially created environment allows to ensure a positive comprehensive development of personality in the process of pedagogical interaction. The development of stress resistance based on the subject-environmental approach is a complex task. This solution should use a variety of psychotechnics of personality development, aimed at forming individual characteristics and qualities, and those that create a developmental educational space of higher education, which allows to obtain information about key psychological phenomena, to experience different ways of working. , interpersonal interaction and knowledge. Key words: stress resistance; subject-environmental approach; personality development; subject- subject interaction; development environment. Recelved/Поступила: 15.04.22. Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 145 Питання психології УДК 159.922.6.-057.87 DOI: 10.33099/2617-6858–22–66–2–146-152 Якимчук І. П. доцент кафедри психології Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини https://orcid.org/0000-0002-4627-2066 ЧИННИКИ ТА УМОВИ ФОРМУВАННЯ МОРАЛЬНО-ЕТИЧНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА Досягнення високого рівня морально-етичної відповідальності майбутнього психолога забезпечується низкою чинників та умов. Формування морально-етичної відповідальності визначається як індивідуально-психологічними особливостями майбутнього психолога, так і характером його соціокультурного середовища. Ключові слова: морально-етична відповідальність; чиники; умови; психолог; поведінка; активність. Вступ. Досягнення високого рівня різних форм (сорому, вини, гідності, морально-етичної відповідальності совісті) та позитивних якостей (чесності, психолога забезпечується низкою справедливості, співпереживання та ін.) і чинників та умов, від яких залежить вказує на специфіку становлення цього продуктивність розвитку цього особистісного утворення [2]. особистісного утворення [14; 16]. Саме Як зазначає М.В. Савчин, сукупний вплив цих обставин зумовлює «відповідальність - одна з найбільш певну поведінку і активність. Розрізняють загальних властивостей особистості, яка об'єктивні та суб'єктивні чинники. об’єднує у собі компоненти афективно- Активним початком визнаються об'єктивні мотиваційної, інтелектуальної та діяльно- обставини – соціально-економічні умови, а поведінкової сфер людини як тілесно- наслідком відображення цих впливів – душевно-духовної цілісності» [13, с. 57]. зміни у суб'єктах. Оскільки формування На його думку, «предмет відповідальності морально-етичної відповідальності - це сукупність зовнішніх і внутрішніх визначається як особливостями індивіда, соціально-психологічних, духовних і так і характером його соціокультурного матеріальних необхідностей та інтенцій, середовища, усі чинники, що впливають які особистість реалізує у своїй цілісній на його розвиток, поділяють на зовнішні життєдіяльності. Його зміст містить та внутрішні. конкретні обов’язки, завдання, доручення, Мета статті – проаналізувати способи їхнього виконання, дотримання чинники та умови формування морально- норм, наслідування морального ідеалу, етичної відповідальності майбутнього виховання його у собі тощо. Ще однією психолога. характерною ознакою є обсяг, що Теоретичне підґрунтя. Проблема конкретно виражається в якісних і відповідальності була предметом вивчення кількісних характеристиках доручень, як українських, так і зарубіжних науковців завдань, обов’язків, які реалізує суб’єкт у (І.С. Булах, М.Й. Боришевський, своїй поведінці» [13, с. 54]. Л.Колберг, Г.С. Костюк, А.Маслоу, Методи дослідження. Теоретичний К.Роджерс, М.В. Савчин, В.Ф. Сафін, аналіз, синтез, узагальнення, порівняння. Ф.Хайдер та ін.). Результати і обговорення. Аналіз I.С. Булах, досліджуючи ґенезу наукової літератури та дані емпіричних становлення відповідальності у період досліджень свідчать про те, що зовнішніми дорослішання, характеризує чинниками формування морально-етичної відповідальність як інтегративну відповідальності психолога є властивість особистості, що виникає через соціокультурне середовище як синтез у свідомості та самосвідомості генералізований чинник та такі часткові 146 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології чинники, як сім'я, спілкування (із морально-етичної відповідальності батьками, викладачами, ровесниками), особистості, оскільки воно чинить на навчально-професійна діяльність. Під розвиток психіки людини сильний вплив. соціокультурним середовищем слід Важливим видом спілкування при розуміти складну систему явищ, умов і формуванні морально-етичної відносин, які оточують особистість та відповідальності майбутнього психолога є надають активний (безпосередній чи професійне, під яким розуміється форма непрямий, стихійний чи свідомий) вплив навчальної взаємодії, співпраці викладача на її свідомість та поведінку. С.Д. та студента [3]. Специфіка професійного Максименко підкреслює, що середовище є спілкування, насамперед, виявляється у обстановкою розвитку, тобто чинником, його спрямованості. Воно спрямоване не який безпосередньо детермінує поведінку лише на саму взаємодію та на тих, хто особистості. Вона є саме умовою навчається з метою їхнього особистісного здійснення діяльності і джерелом розвитку та професійного розвитку, а й на особистості. Але це та умова, без якої, як і організацію освоєння професійних знань без людини, неможливий складний процес та формування на цій основі професійних побудови особистості. Матеріалом цього вмінь. Через це професійне спілкування процесу є ті конкретні суспільні характеризується як би потрійною відносини, які застає індивід після спрямованістю - на саму навчальну народження [7]. взаємодію, на студентів (їхній актуальний Мікросередовище, характер його стан, перспективні лінії розвитку) і на функціонування, взаємодії людей між предмет засвоєння [18]. Основними собою визначають в основі своєї функціями професійного спілкування є інтеріоризації та реалізації існуючу у навчальна та фасилітативна. Остання є суспільстві мораль. У сфері настільки важливою, що К.Роджерс мікросередовища функціонують ті називає тьютора передусім фасилітатором механізми, від яких залежить моральна спілкування [12]. Це означає, що викладач спрямованість особистості. Таким допомагає студенту висловити себе, мікросередовищем є, перш за усе, сім'я, виявити власні позитивні риси. яка справляє великий формувальний вплив Зацікавлення в успіху студента, на розвиток свідомості особистості. доброзичлива, підтримуюча атмосфера Г.С. Костюк вважає, що розвиток спілкування полегшує це спілкування, особистості здійснюється у ситуаціях сприяє самоактуалізації та подальшому взаємодії та спілкування. Якщо під його розвитку. діяльністю розуміти, – зауважує він, – Особливе місце серед чинників, що активність людини, спрямовану на впливають на формування морально- досягнення певних, усвідомлюваних нею етичної відповідальності майбутнього цілей за допомогою засвоєних нею у психолога, належить професійній суспільстві методів і стимульовану так діяльності. Можливість висловити себе у само певними мотивами, то діяльністю діяльності, у професії – основна потреба буде взаємодія людей між собою у вигляді особистості як суб'єкта, яка залежить від спілкування [6]. конкретних мотивів. В.Г. Панок Будь-яка спільна діяльність підкреслює, що роль професійної неможлива без спілкування. Останнє не діяльності у становленні особистості лише сприяє організації та розвитку психолога полягає, насамперед, у тому, що діяльності, а й її збагаченню, оскільки в вона перетворює прояв особистісних процесі спілкування виникають нові особливостей у тому чи іншому напрямку, зв'язки та відносини між людьми, які розвиваючи одні особистісні параметри, мають певний вплив на формування різних загальмовуючи інші та створюючи, таким форм суспільної свідомості, у тому числі чином, неповторний, відмінний від професійної. Отже, спілкування можна вихідного ансамблю якостей професійної розглядати як чинник формування особистості [10]. Це з тим, що саме зміст Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 147 Питання психології професійної діяльності психолога висуває сутності будь-якого вчинку, факту щодо нього низку специфічних вимог, які поведінки або усієї особистості іншої змушують розвивати свої певні людини [10]. Проте відомо, що людина особистісні якості як професійно значущі, оцінює дійсність не лише завдяки необхідні та обов'язкові. Ці якості, у свою усвідомленим, раціональним критеріям. чергу, реалізуючись у діяльності Стандарти оцінок перебувають у прямої психолога та забезпечуючи успішність залежності від досягнутого рівня як професійної діяльності, набувають інтелектуального, так і емоційного специфічного професійного забарвлення – розвитку особистості. Емоційне вони необхідні для виконання функцій підкріплення, таким чином, є необхідною психолога, а виконання цих функцій умовою внутрішнього прийняття тренує та розвиває їх. усвідомлених завдяки раціональній оцінці Ступінь формування морально- соціальних професійних норм та етичної відповідальності майбутнього загальноприйнятих принципів. психолога залежить від цілого комплексу Основу особистості майбутнього пов'язаних між собою внутрішніх спеціаліста становить потребностно- чинників, що належать до різнорівневих мотиваційна сфера. Відповідно до С.Г. властивостей індивідуальності: типу вищої Москвичева, сукупність мотивів є нервової діяльності, самоставлення, ієрархізовану динамічну систему [9]. самооцінки тих чи інших рис характеру, Потреби, мотиви та цілі у цій системі що визначають загальну стратегію мають відносно стійкий супідрядний взаємодій індивіда із соціальним зв'язок (ієрархію). Наразі вже не викликає середовищем. До внутрішніх чинників, що сумніву відсутність дилеми у питанні, чим впливають на формування морально- зумовлена успішність студентів: етичної відповідальності майбутнього природними здібностями або розвитком психолога, належать: загальний рівень навчальної мотивації. Відомо, що є інтелектуального та емоційного розвитку складна система взаємозв'язків, і що при особистості; мотивація, рівень розвитку підвищеному інтересі особистості до професійного самосвідомості, конкретної діяльності включається т. з. представленого у професійному образі «Я» компенсаторний механізм. Тобто, нестача [5]. здібностей може компенсуватися Рівень інтелектуальних здібностей є розвитком мотиваційної сфери, що, своєю умовою формування різних понять, чергою, передбачає високі результати. категорій, значень, особистісних смислів – Звичайно, з цього не випливає, що «категоріальної сітки значень», що є здібності не є значущим чинником засобом здійснення акта оцінки. навчальної діяльності, але чинник Результатом такої оцінки є висновки про професійної мотивації виходить на перше міру відповідності явища, що оцінюється, місце та відіграє провідну роль у визнаним критеріям [15]. Спостереження формуванні успішних та неуспішних показують, що психологи, які студентів. інтелектуально більш розвинені, здатні У сфері професійної мотивації глибше аналізувати власні дії та вчинки, найважливішу роль відіграє позитивне прогнозувати їх, визначати власну ставлення до професії, оскільки цей мотив поведінку у різних ситуаціях. Очевидно, пов'язані з кінцевими цілями навчання. що майбутні психологи, які мають таку Позитивне ставлення до професії у інтелектуальну якість, як інтуїція, здатні поєднанні із компетентним уявленням про швидше осягнути особливості, що неї детермінує формування та інших більш характеризують особистість іншої людини, часткових мотивів. шляхом миттєвого узагальнення їх у Найважливішим інтегратором, що вигляді уявного образу; при цьому у того, визначає рівень прийняття суб'єктом хто пізнає, відбувається швидка професійних знань, цінностей, є мобілізація минулого досвіду на розуміння професійний образ «Я» майбутнього 148 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології психолога. Він є складною соціально- особистості. Особистісними потребами є психологічною характеристикою потреба у самоствердженні; потреба у особистості, визначається цілим саморозвитку; потреба у самовизначенні; комплексом як внутрішніх, і зовнішніх потреба у сенсі життя та ін. Розвинений стосовно суб'єкту чинників. Ступінь стан потреби передбачає наявність потреб, сформованості професійного образу «Я» що її конкретизують і утворюють єдину безпосередньо визначає напрямок цілісну систему. Чим вище потреба у розвитку особистості. самоствердженні у професійній діяльності, На відміну від чинника, що тим вищий рівень розвитку професійної безпосередньо породжує те чи інше явище спрямованості особистості. Високий або процес, умова становить те рівень розвитку потреби у професійному середовище, обстановку, в якій вони самоствердженні сприяє формуванню виникають, існують та розвиваються. У власне предметної спрямованості, а результаті діяльності позиція суб'єкта високий рівень професійної спрямованості постійно змінюється. Те, що було на сприяє формуванню прагнення одному етапі діяльності, вже не є самоствердження шляхом роботи з значущим на іншому. Саме тому треба клієнтами, реалізації можливостей говорити про умови, що у діяльності передачі знань, прагненню отримати постійно змінюються, оновлюються [17]. визнання своїх професійних якостей і Як внутрішні психологічні умови результатів оволодіння обраної професією. розвитку професійної свідомості можна Необхідний зв'язок діяльності з мотивом, виокремити ціннісне ставлення до що є опредмеченной потребою, дозволяє професійної діяльності та адекватну припустити, що мотив відображає, з структуру особистісних потреб, а як одного боку, характеристики зовнішні – престиж і статус психолога у суб'єктивного потребового стану індивіда, суспільстві та освітнє середовище у ЗВО з іншого боку – характеристики ситуації та [1; 4]. Під ціннісним ставленням до діяльності із задоволення цієї потреби. Це професійної діяльності розуміється дає підстави вважати, що становлення та позитивне ставлення до професії розвиток професійної свідомості психолога, яке проявляється як у виборі майбутнього психолога не може бути ЗВО та самої професії, так і у позитивному реалізований без врахування структури відношенні, яке вже формується та особистісних потреб, яка повинна розвивається у процесі навчально- відповідати нормативним вимогам професійної діяльності. На кожному етапі особистості суб'єкта діяльності як навчання у ЗВО розвиток ціннісного основного засобу професійного впливу з ставлення до професії психолога боку психолога. визначається складним комплексом Віддаючи належне індивідуальним внутрішніх та зовнішніх чинників. схильностям, зумовленим вродженими Внутрішні психологічні чинники рисами, не можна забувати і той факт, що (особливості самоставлення, самооцінки, у суспільстві задоволеність людини своєю мотив досягнення успіху або уникнення професією залежить не лише від самого невдач, вольові якості особистості тощо) процесу праці, а й від зовнішнього по та чинники зовнішнього середовища відношенню до нього моменту. Практика (соціокультурне середовище) визначають свідчить, що на процес формування особливості розвитку ціннісних морально-етичної відповідальності орієнтацій, взаємодіючи між собою під час психолога особистості особливий вплив здійснення навчально-професійної мають загальна оцінка, престиж професії. діяльності. У деяких випадках професії можуть зовсім Адекватна структура особистісних не задовольняти людину, не відповідати її потреб передбачає врахування змісту індивідуальним даним, але для нього дійсних життєвих відносин суб'єкта, які залишиться привабливим її престиж. відображаються у структурі мотивації Престиж професії залежить від таких Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 149 Питання психології суттєвих сторін, як наявність творчих займатися творчою діяльністю, з іншого елементів праці та перспективи боку – бажання придбати основи просування; рівень матеріальної оплати професійної майстерності переважно в праці, прогресивної техніки та інші процесі репродуктивної навчальної сторони. діяльності. У психологічному аспекті ці Встановлено, що максимальне дві позиції є несумісними, оскільки творчі задоволення обраної професією стимули можуть формуватися лише у спостерігається у студентів першого відповідному творчому середовищі, курсу. Надалі цей показник неухильно зокрема й навчальному. Очевидно, що знижується, до п'ятого курсу. Незважаючи формування реальних уявлень про на те, що незадовго до закінчення ЗВО майбутню професію та способи задоволеність професією виявляється оволодіння нею має здійснюватися, найменшою, саме ставлення до професії починаючи з першого курсу [8]. Тому у залишається позитивним [17]. Студенти- сучасних умовах педагогічного ЗВО першокурсники, як правило, спираються необхідним є таке освітнє середовище, яке на ідеальне уявлення про майбутню б створювало оптимальні можливості для професію, яке при першому зіткненні з розкриття особистості кожного студента реальною дійсністю піддається відповідно до природних завдатків та хворобливим змінам. Але тут важливе творчого потенціалу до саморозвитку. інше, на запитання: «Що вам подобається Висновки. Таким чином, професійна у професії?» студенти відповідають, що свідомість майбутнього психолога та головною причиною є уявлення про морально-етична відповідальність як один творчий зміст майбутньої професійної з його аспектів в умовах ЗВО є діяльності. Що ж до реального динамічними утвореннями. Суб'єкт навчального процесу, зокрема вивчення відображає причинний зв'язок власних дій спеціальних дисциплін, то тут лише та вчинків у зв'язку зі зміною дійсності. незначна кількість студентів- Те, що суттєво на одному етапі освіти, вже першокурсників (31%) орієнтується на не є таким значущим на іншому. Саме творчі методи навчання, таким чином, з тому необхідно враховувати чи нники та одного боку, – висока задоволеність умови, які постійно змінюються та професією та намір після закінчення ЗВО оновлюються. Список використаних джерел 1. Антоненко Т.Л. Психологічні засади становлення ціннісно-смислової сфери особистості майбутнього фахівця: дис. д-ра психол. наук / Т.Л. Антоненко. – Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. – К., 2018. 579 с. 2. Булах І.С. До проблеми су’єкт-суб’єктної взаємодії в педагогічному процесі / І.С. Булах // 3б. наук, праць Ін-ту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2003. - Т. 5. - Ч. 6. - С. 28-33. 3. Велитченко Л.К. Психологічні основи педагогічної взаємодії: дис. д-ра психол. наук / Л.К. Велитченко. – К., 2006. 508 с. 4. Карпенко З. Аксіологічна психологія особистості: монографія / Зіновія Карпенко. – 2-е вид., перероб., доповн. – Івано-Франківськ : ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника», 2018. – 720 с. 5. Католик Г.В. Психологія формування професійної концепції практичного психолога: дис. д-ра психол. наук / Г.В. Католик. – К., 2017. 353 с. 6. Костюк Г.С. Розвиток і виховання / Г.С. Костюк // Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості / за ред. Л.Н. Проколієнко. - К.: Рад. школа, 1989. - С. 98-133. 7. Максименко С.Д. Механізми розвитку особистості / С.Д. Максименко // Проблеми сучасної психології. - 2018. - Вип. 40. - С. 7-23. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2018_40_3. 8. Міхно К.О. Динаміка уявлень студентів-психологів про майбутню професію: дис. канд. психол. наук / К.О. Міхно. К. , 2008. - 19 с. 9. Москвичев С.Г. Мотивация, деятельность и управление / С.Г. Москвичев. - Киев; Сан- Франциско: Light press, 2003. - 490 с. 150 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Питання психології 10. Панок В.Г. Теоретико-методологічні засади розвитку практичної психології в Україні: дис. д-ра психол. наук / В.Г. Панок. К., 2011. 368 с. 11. Потапова В.Д. Розвиток функціональної системи інтуїтивно-почуттєвого відображення у майбутніх психологів: дис. д-ра психол. наук / В.Д. Потапова. – К., 2005. 459 с. 12. Роджерс К. Искусство консультирования и терапии / [Пер. с. англ. О.Кондрашовой, Р.Кучкаровой, Т.Рожковой, Ю.Овчинниковой, Г.Пимочкиной, М.Золотиной]. – М.: Апрель Пресс, Изд-во ЭКСМО-Пресс, 2001. – 320 с. 13. Савчин М.В. Психологія відповідальної поведінки: монографія / М.В. Савчин. - Івано- Франківськ: Місто НВ, 2008. - 280 с. 14. Сафин В.Ф. Психологическая сущность ответственности личности [Текст] / В.Ф. Сафин. - Уфа, 1986. 186 с. 15. Смульсон М.Л. Розвиток інтелекту та суб’єктності дорослих у віртуальному просторі [Електронний ресурс] / М.Л. Смульсон. // Технології розвитку інтелекту. - 2016. - Т.2 Вип. 2. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_2_11. 16. Тарасенко А.М. Структурно-функціональний аналіз відповідальності: пошук детермінант / А.М. Тарасенко // Наука і освіта. – 2016. – №9. – 169-174. 17. Шевченко Н.Ф. Формування професійної свідомості практичних психологів у системі вищої освіти: дис. д-ра психол. наук / Н.Ф. Шевченко. – К., 2006. 485 с. 18. Щербан Т.Д. Психологія навчального спілкування: дис. д-ра психол. наук / Т.Д. Щербан. – К., 2005. 377 с. References 1. Antonenko T.L. (2018) Psyhologichni zasady stanovlennja cinnisno-smyslovoi' sfery osobystosti majbutn'ogo fahivcja [Psychological principles of formation of the value-semantic sphere of the personality of the future specialist]: dys. d-ra psyhol. nauk / T.L. Antonenko. – Nacional'nyj pedagogichnyj universytet imeni M.P. Dragomanova. – K. 579 s. (in Ukranian) 2. Bulah I.S. (2003) Do problemy su’jekt-sub’jektnoi' vzajemodii' v pedagogichnomu procesi / I.S. Bulah // 3b. nauk, prac' In-tu psyhologii' im. G.S. Kostjuka APN Ukrai'ny. - K. - T. 5. - Ch. 6. - S. 28-33. (in Ukranian) 3. Velytchenko L.K. (2006) Psyhologichni osnovy pedagogichnoi' vzajemodii': dys. d-ra psyhol. nauk / L.K. Velytchenko. – K. 508 s. (in Ukranian) 4. Karpenko Z. (2018) Aksiologichna psyhologija osobystosti: monografija / Zinovija Karpenko. – 2-e vyd., pererob., dopovn. – Ivano-Frankivs'k : DVNZ «Prykarpats'kyj nacional'nyj universytet imeni Vasylja Stefanyka». – 720 s. (in Ukranian) 5. Katolyk G.V. (2017) Psyhologija formuvannja profesijnoi' koncepcii' praktychnogo psyhologa: dys. d-ra psyhol. nauk / G.V. Katolyk. – K. 353 s. (in Ukranian) 6. Kostjuk G.S. (1989) Rozvytok i vyhovannja / G.S. Kostjuk // Navchal'no-vyhovnyj proces i psyhichnyj rozvytok osobystosti / za red. L.N. Prokolijenko. - K.: Rad. shkola. - S. 98-133. (in Ukranian) 7. Maksymenko S.D. (2018) Mehanizmy rozvytku osobystosti / S.D. Maksymenko // Problemy suchasnoi' psyhologii'. - Vyp. 40. - S. 7-23. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pspl_2018_40_3. (in Ukranian) 8. Mihno K.O. (2008) Dynamika ujavlen' studentiv-psyhologiv pro majbutnju profesiju: dys. kand. psyhol. nauk / K.O. Mihno. K. , 2008. - 19 s. (in Ukranian) 9. Moskvychev S.G. (2003) Motyvacyja, dejatel'nost' y upravlenye / S.G. Moskvychev. - Kyev; San-Francysko: Light press, 2003. - 490 s. (in Ukranian) 10. Panok V.G. (2011) Teoretyko-metodologichni zasady rozvytku praktychnoi' psyhologii' v Ukrai'ni: dys. d-ra psyhol. nauk / V.G. Panok. K., 2011. 368 s. (in Ukranian) 11. Potapova V.D. (2005) Rozvytok funkcional'noi' systemy intui'tyvno-pochuttjevogo vidobrazhennja u majbutnih psyhologiv: dys. d-ra psyhol. nauk / V.D. Potapova. – K., 2005. 459 s. (in Ukranian) 12. Rodzhers K. (2001) Yskusstvo konsul'tyrovanyja y terapyy / [Per. s. angl. O.Kondrashovoj, R.Kuchkarovoj, T.Rozhkovoj, Ju.Ovchynnykovoj, G.Pymochkynoj, M.Zolotynoj]. – M.: Aprel' Press, Yzd-vo ЭKSMO-Press. – 320 s. (in Ukranian) 13. Savchyn M.V. (2008) Psyhologija vidpovidal'noi' povedinky: monografija / M.V.Savchyn. - Ivano-Frankivs'k: Misto NV. - 280 s. (in Ukranian) 14. Safin V.F. (1986) Psihologicheskaja sushhnost' otvetstvennosti lichnosti [Tekst] / V.F. Safin. - Ufa. 186 s. (in Russian) Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 151 Питання психології 15. Smul'son M.L. (2016) Rozvytok intelektu ta sub’jektnosti doroslyh u virtual'nomu prostori [Elektronnyj resurs] / M.L. Smul'son. // Tehnologii' rozvytku intelektu. - T.2 Vyp. 2. - Rezhym dostupu: http://nbuv.gov.ua/UJRN/tri_2016_2_2_11. (in Ukranian) 16. Tarasenko A.M. (2016) Strukturno-funkcional'nyj analiz vidpovidal'nosti: poshuk determinant / A.M. Tarasenko // Nauka i osvita. – №9. – 169-174. (in Ukranian) 17. Shevchenko N.F. (2006) Formuvannja profesijnoi' svidomosti praktychnyh psyhologiv u systemi vyshhoi' osvity: dys. d-ra psyhol. nauk / N.F. Shevchenko. – K. 485 s. (in Ukranian) 18. Shherban T.D. (2005) Psyhologija navchal'nogo spilkuvannja: dys. d-ra psyhol. nauk / T.D. Shherban. – K. 377 s. (in Ukranian) Summary Yakymchuk I. P. Associate Professor of Psychology Uman State Pedagogical University named after Pavel Tychyna FACTORS AND CONDITIONS OF FORMATION OF MORAL AND ETHICAL RESPONSIBILITY OF THE FUTURE PSYCHOLOGIST Introduction. The article analyzes the factors and conditions of formation of moral and ethical responsibility of the future psychologist. Achieving a high level of moral and ethical responsibility of the psychologist is ensured by a number of factors and conditions on which the productivity of the development of this personal education depends. It is the combined effect of these circumstances that determines certain behavior and activity. Purpose of the article is to analyze the factors and conditions of formation of moral and ethical responsibility of the future psychologist. Methods. Theoretical analysis, synthesis, generalization, comparison. Originality. There are objective and subjective factors. The active beginning is recognized as objective circumstances - socio-economic conditions, and the consequence of the reflection of these influences - changes in the subjects. Since the formation of moral and ethical responsibility is determined by both the characteristics of the individual and the nature of his socio-cultural environment, all the factors influencing his development are divided into external and internal. External factors in the formation of moral and ethical responsibility of the psychologist are the socio-cultural environment as a generalized factor and such partial factors as family, communication (with parents, teachers, peers), educational and professional activities. The internal factors influencing the formation of moral and ethical responsibility of the future psychologist include: the general level of intellectual and emotional development of the individual; motivation, the level of development of professional self-awareness, represented in the professional image of "I". As internal psychological conditions for the development of professional consciousness can be distinguished value attitude to professional activities and adequate structure of personal needs, and as external - the prestige and status of a psychologist in society and the educational environment in higher education. Conclusion. Thus, the professional consciousness of the future psychologist and moral and ethical responsibility as one of its aspects in the conditions of free economic education are dynamic formations. The subject reflects the causal relationship of their own actions and deeds in connection with the change of reality. What is significant at one stage of education is no longer so significant at another. That is why it is necessary to take into account factors and conditions that are constantly changing and updated. Key words: moral and ethical responsibility; factors; conditions; psychologist; behavior; activity. Recelved/Поступила: 15.04.22. 152 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Порядок оформлення та подання статей до збірника наукових праць "Вісник Національного університету оборони України" Національного університету оборони України імені Івана Черняховського Призначення збірника: опублікування результатів наукової діяльності наукових працівників; опублікування результатів теоретико-методологічних та експериментально-пошукових досліджень у різних галузях психологічної науки і психологічної практики опублікування основних наукових результатів дисертацій здобувачами наукових ступенів; опублікування наукових результатів досліджень претендентів на присвоєння вчених звань; оцінювання результатів наукової діяльності наукових, науково-педагогічних працівників за опублікованими статтями. Критерії відбору статей редакційною колегією До друку приймаються наукові статті, які містять такі необхідні елементи: постановка проблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичними завданнями; аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, котрим присвячується дана стаття; формулювання цілей статті (постановка завдання); виклад основного матеріалу з повним обґрунтуванням отриманих наукових результатів; висновки і перспективи подальших розвідок у даному напрямку. Вимоги до структури основного тексту статті Основний текст статті повинен мати цілком визначену структуру. Підрозділі статті, які наведено нижче, повинні бути пронумеровані, виділені у тексті жирним шрифтом і розташовані на окремому рядку як підзаголовки. Вступ (актуальність теми, мета і завдання статті). Теоретичне підґрунтя (огляд літератури і попередніх досліджень з цієї чи суміжної проблематики). Методи дослідження (не загальними фразами, а чітко розписати, які методи і як саме використовувалися для даного дослідження; тобто розкрити сам механізм проведення дослідження – яким чином було отримано його результати). Результати і обговорення (навести основні результати дослідження). Висновки. Подяки (за потреби). Додатки і Таблиці (якщо є Додатки і Таблиці, то вони обов’язково повинні мати заголовки і порядкові номери; примітки слід розміщувати безпосередньо під таблицями. В тексті статті обов’язково мають бути посилання на ці додатки чи таблиці). Список літератури подавати у порядку цитування в тексті. У статтях, що написані англійською мовою, необхідно виділити такі елементи: Introduction, Purpose, Methods, Originality, Conclusion. В одній науковій статті допускається не більше трьох співавторів. Автори заявляють об відсутності конфлікту інтересів. Вимоги до технічного оформлення статей Оформлення статей здійснюється з дотриманням таких основних правил: відповідність Держстандарту ДСТУ 3008-95; мова статті – українська, англійська; формат сторінки – А 4. на першій сторінці тексту у лівому верхньому куті без абзацного відступу – УДК (шрифт 12); після пропуску в один інтервал у правому верхньому куті друкуються (шрифтом 12, вирівнювання справа): прізвище та ініціали автора; науковий ступінь; вчене звання; назва організації, в якій працює автор; ID ORCID; заголовок статті (після пропуску в один інтервал друкується великими літерами (шрифт 12, жирно, вирівнювання посередині); під заголовком статті подаються: анотація українською мовою (до 400 др. знаків). ключові слова (5-8); для статей англійською мовою – відповідна анотація та ключові слова – англійською мовою (шрифт 12, курсив, вирівнювання по ширині); Ключові слова потрібно подавати у називному відмінку через крапку з комою(слово1; слово2; слово3). текст статті оформляється в текстовому редакторі Microsoft Word 2003, у форматі *.doc або *.rtf, шрифтом Times New Roman, (кегель 12), міжстроковий інтервал – 1, відступи зверху та знизу – 2 см, зліва – 2,5 см, справа – 2 см (Графіки, малюнки, які супроводжують текст, повинні бути у форматі JPG, EPS; складні формули повинні бути виконані у Microsoft Equation), сторінки не Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 153 нумеруються, колонтитули не використовуються; обсяг статті не повинен перевищувати 0,5 др. ар. (28 тис. друкованих знаків з пробілами); кількість знаків можна подивитися у програмі WORD: Сервіс - Статистика. після тексту статті шрифтом 12 подається список літератури (Список використаних джерел) в алфавітному порядку (до 15 посилань); у списку літератури наводяться лише ті першоджерела, на які у тексті статті є посилання; посилання на наукову літературу в тексті подаються за таким зразком: [5, 87], де 5 – номер джерела за списком літератури, 87 – сторінка; посилання на декілька наукових видань одночасно подаються таким чином: [3, 156; 4; 8, 22–23]; бібліографічний опис списку використаних джерел у роботі оформлюється за правилами Національного стандарту України ДСТУ 8302: 2015 «Інформація та документація. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання», що набув чинності 01.07.2016 р.; після списку використаних джерел наводиться (відповідно) References, який оформляється згідно з вимогами стандарту АРА (http://www.apastyle.org), де всі кириличні назви статей та книг транслітеруються латинськими літерами та перекладаються англійською мовою. Для транслітерації українського тексту слід дотримуватися вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. №55, сайт он-лайн транслітерації - http//ukrlit.org/index.php. Для транслітерації російського тексту - системи Держдепартаменту США (http//shub123.ucoz.ru/Sistema_transliterazii.html); після REFERENCES наводиться SUMMARY. У правому верхньому куті (вирівнювання справа, шрифт 12) англійською мовою: прізвище та ініціали автора; науковий ступінь, вчене звання; назва організації, в якій працює автор; назва статті (прописними літерами); анотація (курсив) – 2500- 5000 др. знаків; ключові слова (5-8). У анотаціях (Summary) згідно з вимогами міжнародних наукометричних баз необхідно відобразити такі елементи: мета статті, методи дослідження, результати дослідження, наукова новизна, практичне значення дослідження, висновки та перспективи подальших наукових досліджень. До статті обов’язково потрібно додавати: а) для здобувачів і ад’юнктів (аспірантів) обов’язково рекомендація наукового керівника (витяг з протоколу засідання кафедри (відділу, управління, навчального закладу), що рекомендує статтю до публікації); б) експертний висновок про можливість відкритого публікування статті, завірений печаткою; в) довідка про авторів (для авторів з інших установ) на окремій сторінці. Стаття подається українською, (англійською мовою) з підписом автора на останній сторінці та в електронній версії на адресу редакції. Відповідальність за оригінальність, науковий рівень, відкритість інформації, формальну сторону статті, за правильність, точність і коректність цитування, посилань та перекладу покладається на автора. Редакція здійснює власне рецензування статей та перевірку на академічну доброчесність. Матеріали рецензуються членами редакційної колегії збірника або сторонніми незалежними експертами, виходячи з принципу об'єктивності і з позицій вищих міжнародних академічних стандартів якості та редагуються. Редакційна колегія залишає за собою право відхиляти неякісні матеріали без пояснення причин за таких умов: не відповідає вимогам до оформлення та до наукового стилю викладу матеріалу; не має наукової новизни та практичної значущості; не відповідає тематиці збірника; виконана з використанням автоматичного комп’ютерного перекладача; не відредагована (містить граматичні та стилістичні помилки); порушено етику наукових досліджень, зокрема, якщо у статті виявлено плагіат. Редколегія може не поділяти світоглядних переконань авторів. ЗРАЗОК ОФОРМЛЕННЯ СТАТТІ УДК 371.315.6:51 Петренко Б. В. доктор психологічних наук, професор, Національний університет оборони України імені Івана Черняховського https://orcid.org/0000-0002-5318-9172 УПРАВЛІНСЬКА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ОФІЦЕРІВ ВІЙСЬКОВО-СОЦІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ Анотація українською мовою (до 400 др. знаків). Ключові слова (5-8).Вкажіть ключові слова відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою (слово1; слово2; слово3). Текст статті (структура з абзацними відступами): 154 Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 Вступ. Теоретичне підґрунтя (огляд літератури і попередніх досліджень з цієї чи суміжної проблематики). Методи дослідження. Результати і обговорення. Висновки. Подяки (за потреби). Список використаних джерел 1. Федорова Л.Д. З історії пам’яткоохоронної та музейної справи у Наддніпрян- ській Україні. 1870-ті – 1910-ті рр. Київ, 2013. 373 с. 2. Людський розвиток в Україні: трансформація рівня життя та регіональні диспропорції: у 2-х т.: кол. моногр. Київ, 2012. 436 с. 3. Про видавничу справу: Закон України від 05.06.1997 № 318/97-ВР. Київ: Парламентське видавництво, 2015. 24 с. 4. Яцків Я. С., Радченко А. І. Про ефективність видання наукових журналів в Україні. Вісн. НАН України. 2012. № 6. С. 62–67. 5. Наукові публікації і видавнича діяльність НАН України. Київ, 2007. URL: http://www.nas.gov.ua/publications (дата звернення: 19.03.2014). 6. Garfield E. More on the ethics of scientific publication: abuses of authorship attribution and citation amnesia undermine the reward system of science. Essays of an information scientist.URL: http://www.garfield.library.upenn.edu/essays/v5p621y1981-82.pdf (Last accessed: 16.04.2013). References 1. Fedorova L.D. Z i`stori`yi pam'yatkookhoronnoyi ta muzejnoyi spravi u Naddni`pryan - s`ki`j Ukrayini`. 1870-ti` – 1910-ti` rr. [From the history of monument protection and museum work in Dnieper Ukraine.] Kiyiv, 2013. 373 s. (in Ukrainian) 2. Lyuds`kij rozvitok v Ukrayini`: transformaczi`ya ri`vnya zhittya ta regi`onal`ni` disproporczi`yi: u 2-kh t.: kol. monogr. [Human development in Ukraine: transformation of living standards and regional disparities] Kiyiv, 2012. 436 s. (in Ukrainian) 3. Pro vidavnichu spravu: Zakon Ukrayini vi`d 05.06.1997 # 318/97-VR. [On publishing: Law of Ukraine of 05.06.1997 № 318/97-VR.] Kiyiv: Parlaments`ke vidavnicztvo, 2015. 24 s. (in Ukrainian) 4. Yaczki`v Ya. S., Radchenko A. I`. Pro efektivni`st` vidannya naukovikh zhurnali`v v Ukrayini`. [On the effectiveness of publishing scientific journals in Ukraine.] Vi`sn. NAN Ukrayini. 2012. # 6. S. 62–67. (in Ukrainian) 5. Naukovi` publi`kaczi`yi i` vidavnicha di`yal`ni`st` NAN Ukrayini. [Scientific publications and publishing activities of the National Academy of Sciences of Ukraine.] Kiyiv, 2007. URL: http://www.nas.gov.ua/publications (data zvernennya: 19.03.2014). (in Ukrainian) 6. Garfield E. More on the ethics of scientific publication: abuses of authorship attribution and citation amnesia undermine the reward system of science. Essays of an information scientist.URL: http://www.garfield.library.upenn.edu/essays/v5p621y1981-82.pdf (Last accessed: 16.04.2013). (in Ukrainian) Summary Petrenko B. doctor of psychological sciences, Professor National Defence University of Ukraine named after Ivan Chernyahovskyі ADMINISTRATIVE COMPETENCE OFFICERS OF MILITARY-SOCIAL MANAGEMENT Summary (2500-5000 др. знаків). Структура Summary з абзацними відступами: Introduction (проблема) Purpose (мета статті) Methods (методи дослідження) Originality (наукова новизна та практичне значення результатів дослідження) Conclusion (висновки та перспективи подальших досліджень) Key words (5-8).Вкажіть ключові слова відокремлюючи їх одне від одного крапкою з комою (слово1; слово2; слово3). Вісник Національного університету оборони України 2 (66) /2022 155 Збірник наукових праць ВІСНИК НАЦІОНАЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ОБОРОНИ УКРАЇНИ 2 (66) / 2022 Міністерство оборони України Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен, інших відомостей, за порушення авторських прав будь-яких юридичних і фізичних осіб несуть автори. Розповсюдження та тиражування матеріалів збірника без офіційного дозволу редакції заборонено. Редактор В. Осьодло Комп’ютерна верстка В. Богайчук Підписано до друку 29. 04. 2022. Здано до набору 30. 04. 2022. Формат 30х42 Обл. вид. арк. 17. Наклад 100 прим. Україна, 03049, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 28 Віддруковано Поліграфічним центром Осадчего В. В. тел. (044) – 587-78-35